Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №638/12087/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/12087/26

Провадження № 2/638/8875/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Цвіри Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Мажукіної Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "Глобус" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,, -

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 19.01.2020 ОСОБА_1 подано до АТ «КБ «ГЛОБУС» Заяву-анкету на приєднання до Договору про надання комплексу банківського обслуговування в АТ «КБ «ГЛОБУС», чим акцептовано Публічну пропозицію АТ «КБ «Глобус».

У Заяві-анкеті Позичальником зазначено власні персональні дані, погоджено умови кредитування та графік платежів заборгованості за споживчим кредитом.

Станом на 01.09.2025 заборгованість Позичальника за Договором становить 44018.71 грн, в тому числі:

- 33488,11 грн- прострочена заборгованість по кредиту;

- 10330.60 грн- прострочена заборгованість по процентам (комісіям);

- 200,00 грн – прострочена комісія за порушення термінів погашення щомісячного платежу.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 18 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому заявлені позовні вимоги підтримані у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у жодне із призначених судом судових засідань не з`явився, про причини неявки та їх поважність суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч.4 ст. 223, ст.ст.280-281 ЦПК України.

Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Так, з матеріалів справи встановлено, що 19.01.2020 ОСОБА_1 подано до АТ «КБ «ГЛОБУС» Заяву-анкету на приєднання до Договору про надання комплексу банківського обслуговування в АТ «КБ «ГЛОБУС», чим акцептовано Публічну пропозицію АТ «КБ «Глобус».

У Заяві-анкеті сторони погодили істотні умови щодо здійснення кредитування, зокрема щодо розміру кредиту у розмірі 49193,45 грн, строку кредитування, який становить 36 місяці з 20.01.2020 по 19.01.2023, пільговий період 14 місяців з 20.01.2020 по 20.03.2021, комісія за управління кредитом 3.00%, розмір процентної ставки % річних 0.00010%, схема повернення кредиту- ануїтет, реальна процентна ставка- 64,6934% річних, загальна вартість кредиту- 83136,85 грн.

Згідно договору про надання споживчого кредиту відповідач погоджується з тим, що підписанням заяви-анкети на приєднання до договору, в тому числі в електронному вигляді з використанням електронного підпису, клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладання договору клієнт ознайомився з повним текстом договору (в тому числі тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами договору та тарифами, що є чинними на дату укладання цього договору.

Положеннями п.п. 1.1.2. – 1.1.5., 1.2.3. договору визначено:

1.7. Дата набрання чинності договору визначається заявою-анкетою на приєднання до договору, якщо інше не 1.1.2. Дата набрання чинності Договору визначається Заявою-анкетою на приєднання до Договору, якщо інше не передбачено умовами Договору. Місцем укладання Договору є місцезнаходження структурних підрозділів Банку та/або Кредитного посередника Банку /магазину Партнера Банку (відділення, точки продажів, магазини або іншого місця надання Банком послуг, в т.ч. через Мобільний додаток), в якому Клієнт подає Заяву-Анкету на приєднання до Договору.

1.1.3. Укладаючи цей Договір, Сторони приймають на себе всі обов`язки та набувають всіх прав, передбачених Договором.

1.1.4. Примірник Публічної пропозиції Банку на укладення Договору (Додаток №1 до Договору) на паперовому носії розміщується у доступних для Клієнта місцях надання Банком послуг, а в електронній формі розміщується на Офіційному сайті Банку.

1.1.5. Підписанням Заяви-анкети на приєднання до Договору, в т.ч. в електронному вигляді з використанням Електронного підпису, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору та Тарифами, що є чинними на дату укладання цього Договору.

Пунктом 1.2.3. Договору, Клієнтом/Позичальником погоджено, що Банк має право зупинити подальше кредитування Клієнта та/або вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Клієнтом умов цього Договору, а Клієнт зобов`язаний протягом ЗО (тридцяти) календарних днів, з дати надіслання Банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по Кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, інші платежі за цим Договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані Банку.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином, у зв`язку з чим станом на 01.09.2025 заборгованість Позичальника за Договором становить 44018.71 грн, в тому числі:

- 33488,11 грн- прострочена заборгованість по кредиту;

- 10330.60 грн- прострочена заборгованість по процентам (комісіям);

- 200,00 грн – прострочена комісія за порушення термінів погашення щомісячного платежу.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.525, ст.526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд виходить з вимог ст. 12 ЦПК України, відповідно якої цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач у судове засідання не з`явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних та допустимих доказів на спростування доводів та вимог позивача.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, яка кореспондує з положеннями ч. 1 ст. ст. 81 ЦПК України, якою встановлений обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 80 ЦП К України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вже було зазначено вище, відповідач у судове засідання не з`явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних та допустимих доказів на спростування доводів та вимог позивача.

Натомість, з представлених позивачем письмових доказів, зокрема розрахунків заборгованості, вбачається, що відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснював, внаслідок чого, у нього перед позивачем станом на 01.06.2024 заборгованість Позичальника за Договором становить 01.09.2025 заборгованість Позичальника за Договором становить 44018.71 грн, в тому числі:

- 33488,11 грн- прострочена заборгованість по кредиту;

- 10330.60 грн- прострочена заборгованість по процентам (комісіям);

- 200,00 грн – прострочена комісія за порушення термінів погашення щомісячного платежу.

У зв`язку із наведеним, враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем, як позичальником, кошти в добровільному порядку позивачу у повному обсязі не повернуті, суд, з урахуванням заявлених позовних вимог та наявних в матеріалах справи письмових доказів, приходить до висновку про можливість їх задоволення у повному обсязі.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, за якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов судом задоволений у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору у сумі - 3328,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

При розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Як убачається з матеріалів справи 01.07.2025 року між Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» та адвокатом Рибитвою Олександром Анатолійовичем укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №010725.

Відповідно до Акту №40220553 прийому - передачі послуг від 20.05.2026 за Договором №010725 про надання професійної правничої допомоги від 01.07.2025 року, адвокатом наведено перелік виконаних робіт, з урахуванням витраченого часу на суму 7500,00 грн., які оплачені платіжною інструкцією кредитною переказу коштів №19070 від 25.05.2026 року.

Таким чином, з урахуванням задоволення позову, суд вважає доведеним, правомірним та співмірним відшкодування відповідачем на користь позивача суми витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, у розмірі 7500,00 грн., надання та оплата якої підтверджена Договором та платіжним документом про оплату правничої допомоги.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 207, 509, 526, 530, 626, 628, 638, 611, 612, 651, 1050 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Глобус" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту від 19.01.2020 в розмірі 44018 (сорок чотири тисячі вісімнадцять) грн 71 коп., яка складається з наступного: 33488,11 грн- прострочена заборгованість по кредиту; 10330.60 грн- прострочена заборгованість по процентам (комісіям); 200,00 грн – прострочена комісія за порушення термінів погашення щомісячного платежу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» сплачений судовий збір в сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус» (юридична адреса: Куренівський провулок, 19/5, м. Київ, ідентифікаційний код: 35591059).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Д.М. Цвіра