Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №638/18297/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/18297/26

Провадження № 2/638/10848/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Цвіри Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Мажукіної Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 до суду заявлено позов, у якому представник позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» заборгованість в сумі в сумі 18146 грн. 89 коп., сплачений судовий збір в сумі 3328 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтувано тим, що 12.03.2018 р. між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/0480/82/0140458, відповідно до якого банк надав відповідачу послугу споживчого кредиту у формі кредитування рахунку (кредит), розмір якого на дату початку кредитування становив 7000 грн., з максимальним лімітом (в межах якого встановлюється поточний ліміт кредиту), який відповідно до умов кредитного договору становить 300000,00 грн.

Відповідно до умов Кредитного договору, з дати встановлення (зміни) поточного ліміту відповідач має право отримати, а банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на кредитний рахунок надати відповідачу в межах поточного ліміту кошти (Кредит), а відповідач зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на кредитний рахунок одночасно з ініціюванням відповідача платіжних (видаткових) операцій за кредитним рахунком, із здійсненням банком договірного списання коштів кредиту з кредитного рахунку у визначених договором випадках, виконанні банком інших операцій за кредитним рахунком відповідно до умов Договору.

Строк кредиту - сукупність періодів, протягом яких банк визначає поточний ліміт відповідно до пункту 2 Заяви. Строк кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту (дати початку кредитування), (п.п 2.3. Договору).

Відповідно датою початку кредитування є 12.03.2018 р., з кінцевим терміном повного погашення кредиту до 12.03.2022 р.

Факт надання банком ОСОБА_1 кредитних грошових коштів відповідно умов Кредитного договору №010/0480/82/0140458 від 12.03.2018 р., підтверджується копією Виписки по рахунку, що підтверджує початок користування кредитом.

Процентна ставка за користування Кредитом 45,0% річних.

20.12.2022 р. АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №114/2-57-F, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру Боржників до Договору відступлення права вимоги №114/2-57-F від 20.12.2022 р., ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги за рядом кредитних договорів, у тому числі і за Кредитним договором №010/0480/82/0140458 від 12.03.2018 р., укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк», сума заборгованості за яким, становить: 18146 грн. 89 коп., який складається з:

- 14983,00 грн. - сума заборгованості за дозволеним овердрафтом;

- 2579,28 грн. - сума заборгованості за недозволеним овердрафтом;

- 584,61 грн. - сума заборгованості за відсотками.

05.05.2026 р. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» направив ОСОБА_1 досудову вимогу за вих. № 1-137094 від 05.05.2026 р., в якій просить сплатити заборгованість у розмірі 36657 грн. 11 коп., який складається з: 18146 грн. 89 коп, однак ОСОБА_1 проігнорував вимогу та взяті на себе зобов`язання в повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим виникла потреба у стягненні заборгованості у судовому порядку.

Ухвалою суду від 10.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, письмово просив справу розглянути у його відсутність на підставі наявних в матеріалах справи доказів, заявив про ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, 20.10.2026 надав до суду заяву, в якій зазначив, що кредит брав на лікування доньки. До початку війни виконував кредитній обов`язки, сплачував заборгованість своєчасно та без затримов. Наразі донька померла, житло знищене, він виховує трьох онуків та винаймає квартиру, а тому не має можливості сплачувати кредит. Просив переглянути нараховані відсотки та судове засідання провести без його участі.

Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З`ясувавши обставини, позицію учасників справи та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

12.03.2018 р. між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Заяву та надання кредиту «Кредитна картка» №010/0480/82/0140458, відповідно до якого банк надав відповідачу послугу споживчого кредиту у формі кредитування рахунку (кредит), розмір якого на дату початку кредитування становив 7000 грн., з максимальним лімітом (в межах якого встановлюється поточний ліміт кредиту), який відповідно до умов кредитного договору становить 300000,00 грн.

Строк кредиту - сукупність періодів, протягом яких банк визначає поточний ліміт відповідно до пункту 2 Заяви. Строк кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту (дати початку кредитування), (п.п 1.4 Договору).

Відповідно датою початку кредитування є 12.03.2018 р., з кінцевим терміном повного погашення кредиту до 12.03.2022 р.

Факт надання банком ОСОБА_1 кредитних грошових коштів відповідно умов Кредитного договору №010/0480/82/0140458 від 12.03.2018 р., підтверджується копією Виписки по рахунку, що підтверджує початок користування кредитом.

Процентна ставка за користування Кредитом 45,0% річних.

20.12.2022 р. АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №114/2-57-F, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру Боржників до Договору відступлення права вимоги №114/2-57-F від 20.12.2022 р., ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги за рядом кредитних договорів, у тому числі і за Кредитним договором №010/0480/82/0140458 від 12.03.2018 р., укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк», сума заборгованості за яким, становить: 18146 грн. 89 коп., який складається з:

- 14983,00 грн. - сума заборгованості за дозволеним овердрафтом;

- 2579,28 грн. - сума заборгованості за недозволеним овердрафтом;

- 584,61 грн. - сума заборгованості за відсотками.

05.05.2026 р. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» направив ОСОБА_1 досудову вимогу за вих. № 1-137094 від 05.05.2026 р., в якій просить сплатити заборгованість у розмірі 36657 грн. 11 коп., який складається з: 18146 грн. 89 коп., однак ОСОБА_1 проігнорував вимогу та взяті на себе зобов`язання в повному обсязі не виконав і станом на дату подачі позову до суду 04.08.2026 р. його борг по нарахованому кредитному договору становить 18146 грн. 89 коп.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини, пов`язані з наданням та використанням кредитних коштів, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. Якщо договором не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. За відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, встановлених договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту за плату (винагороду), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що правочин вважається правомірним, доки його недійсність не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним. У разі неспростування презумпції правомірності договору права, набуті сторонами правочину, підлягають здійсненню, а обов`язки, які виникли внаслідок його укладення, - виконанню. Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Враховуючи, що АТ «Райффайзен Банк» банк установив кредитний ліміт та надав можливість користуватися кредитними коштами у формі овердрафту, однак відповідач належним чином не виконував зобов`язання за кредитним договором щодо повернення використаних кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів, унаслідок чого утворилася заборгованість, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС», як нового кредитора, до якого перейшло право грошової вимоги за відповідним кредитним договором.

Таким чином, з відповідача на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 18146,89 грн, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3328,00 грн.

Крім зазначеного, у пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500 грн.

З приводу вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з положеннями п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата),підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн. представник позивача надав суду: договір про надання правничої допомоги №26/11/2025 від 26.11.2025 року, укладений між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» та АБ «ТИТАРЕНКО ЛІГАЛ ГРУП»; замовленням № 2133 до Договору про надання правничої допомоги від 26.11.2025 № 26/11/2025; актом виконаних робіт до Замовлення № 2133 до Договору про надання правничої допомоги від 26.11.2025 № 26/11/2025, в якому зазначені послуги, які надані, кількість годин. Згідно акту, загальна сума витрат 7500 грн. Платіжну інструкцію від 02.07.2026 року.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У постанові Великої Палати від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).

Суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн. є неспівмірною, зокрема, із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг та сам розмір є явно завищеним. Зазначена категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, додатки до позовної заяви, також є наперед визначеними та не потребують великих зусиль для його зібрання. Не підлягають відшкодування такі послуги, як канцелярські витрати, витрати на відправку поштової кореспонденції, оскільки вони не підтверджені документально. При цьому витрати на складання інших процесуальних документів не підтверджені документально, а моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень не є видом правничої допомоги.

Суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Судові витрати по справі судом визначаються відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,19,81,141,263-265,268,272,273-276 ЦПК України, суд,

Керуючись ст. ст. 200, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №010/0480/82/0140458 від 12.03.2018 року в сумі 18146 (вісімнадцять тисяч сто сорок шість) гривень 89 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» сплачений судовий збір в сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).

Інформація щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», код ЄРДПОУ 39508708, юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, засоби зв`язку: тел. (044) 2279260, (067) 8225199.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.М. Цвіра