Суд: Львівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №454/4119/25
Суддя: Ніткевич А. В.
Справа № 454/4119/25 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т. В.
Провадження № 22-ц/811/1297/26 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого - судді Ніткевича А.В.
суддів – Бойко С.М., Копняк С.М.
секретаря Гаврилюк Я.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 05 березня 2026 року в складі судді Струс Т.В. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних,-
встаноив:
У жовтні 2025 року позивач ТОВ «Цикл Фінанс» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних у розмірі 2 361,69 дол. США та судових витрат.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 01.04.2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №057/18/08-Ф, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 35 980 дол. США. Того ж дня між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором.
11.08.2014 року між Банком та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір №1 до кредитного договору №057/18/08-Ф від 01.04.2008 року.
08.01.2015 року між Банком та ОСОБА_1 укладено Додатковмй договір №2 до кредитного договору №057/18/08-Ф від 01.04.2008 року.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 27.04.2016 року у справі №454/2351/15-ц солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 065 дол. США та судовий збір у розмірі 4673,50 грн.
У подальшому, право вимоги за кредитним договором та договором поруки перейшло до ТОВ «Цикл Фінанс» на підставі договору відступлення прав вимоги № GL48N718070_I_2-NС від 11.02.2022.
Посилаючись на те, що відповідачі рішення суду не виконали, заборгованість не погасили, позивач просив стягнути на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 2361,69 дол. США, за період з 13.05.2017 по 01.03.2020.
Оскаржуваним рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 05 березня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду оскаржив ТОВ «Цикл Фінанс», вважає незаконним, ухваленим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що новий кредитор не має права на стягнення трьох процентів річних за період, який передував укладенню договору відступлення права вимоги.
Скаржник зазначає, що відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Право на стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат виникло у первісного кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання і не залежить від моменту укладення договору відступлення права вимоги.
На думку скаржника, суд першої інстанції не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19, та висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 344/17498/20.
Скаржник також посилається на те, що право на стягнення трьох процентів річних встановлено не кредитним договором, а законом, а саме ст. 625 ЦК України, а тому це право не обов`язково має бути встановлено договором відступлення права вимоги.
Апелянт посилається на те, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Скаржник наголошує, що заміна кредитора у зобов`язанні не змінює обсягу прав та обов`язків сторін, а лише змінює суб`єктний склад у частині кредитора. Зобов`язання за кредитним договором не припинилося, а продовжує існувати, тому новий кредитор має право на стягнення сум, передбачених ст. 625 ЦК України.
Зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Просить скасувати рішення Сокальського районного суду Львівської області від 05 березня 2026 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» задовольнити повністю, вирішити питання судових витрат .
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання 27 жовтня 2026 року не прибули, не повідомили суд про причину неявки.
На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду заяви по суті, а тому вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.
За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що предметом позову є вимоги нового кредитора про стягнення трьох процентів річних, нарахованих до набрання чинності договором щодо заміни кредитора у зобов`язанні. Суд зазначив, що позивач набув право вимоги до відповідачів на підставі договору, укладеного 11.02.2022, при цьому цей договір не містить умови про його застосування до відносин, які виникли до його укладення. З огляду на це суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на стягнення трьох процентів річних за період, що передував переходу до нього права вимоги.
Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення колегія суддів враховує таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 01.04.2008 між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №057/18/08-Ф, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 35 980 дол. США.
01.04.2008 між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №057/18/08-Ф.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 27.04.2016 року у справі №454/2351/15-ц солідарно стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №057/18/08-Ф від 01.04.2008 року в розмірі 28 065 дол. США, а також сплачений судовий збір в розмірі 4 673,50 грн.
Рішення суду набрало законної сили 24.10.2016, на виконання такого видано виконавчі листи, однак виконавчі листи до примусового виконання не пред`являлись та перебувають на зберіганні у ТОВ «Цикл Фінанс».
17.07.2020 між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір № GL48N718070_I_2 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло права вимоги за кредитним договором №057/18/08-Ф від 01.04.2008 та договором поруки.
17.07.2020 між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» укладено договір № GL48N718070_I_2-N про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТзОВ «Преміум Лігал Колекшн» набуло право вимоги за кредитним договором №057/18/08-Ф від 01.04.2008 року та договором поруки.
20.01.2022 між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» укладено договір про внесення змін та доповнень №2 до договору № GL48N718070_I_2-N про відступлення прав вимоги, відповідно до якого кредитний договір №057/18/08-Ф від 01.04.2008 року був виключений з реєстру боржників.
11.02.2022 між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір № GL48N718070_I_2-NС про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набув права вимоги за кредитним договором №057/18/08-Ф від 01.04.2008 року та договором поруки.
Отже, з 11.02.2022 всі права вимоги за кредитним договором №057/18/08-Ф від 01.04.2008 року та договором поруки перейшли до ТОВ «Цикл Фінанс» у порядку відступлення права вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми інфляційні втрати на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що застосування статті 625 ЦК України до грошового зобов`язання можливе лише за умови, що це зобов`язання зберігає можливість примусового виконання.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 754/511/23 (провадження № 14-63цс25), до грошового зобов`язання, можливість примусового стягнення якого за судовим рішенням остаточно втрачена, положення статті 625 ЦК України не застосовуються.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зобов`язання зі сплати боргу, яке засвідчене судовим рішенням про його примусове стягнення, строк пред`явлення виконання за яким пропущено і в поновленні такого строку суд відмовив, а можливість його виконання втрачена, не може вважатися припиненим у матеріально-правовому сенсі. Тобто таке зобов`язання вважається тим зобов`язанням, вимоги за яким хоч і позбавлені примусового захисту, проте їх добровільне виконання визнається належним.
У такому випадку до відповідних грошових вимог (щодо яких вичерпана можливість стягнення в примусовому порядку згідно з рішенням) не можна застосовувати правила ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 лютого 2026 року у справі №754/511/23 зазначила, що надання стягувачу можливості постійно пред`являти вимоги про стягнення додаткових сум за основною вимогою, яка вже не підлягає примусовому захисту через недбалість самого кредитора, суперечило б принципу правової визначеності.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчі листи за рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 27.04.2016 року у справі №454/2351/15-ц не пред`являлися до примусового виконання та перебувають на зберіганні у ТОВ «Цикл Фінанс».
У виконавчих листах №454/2351/15-ц зазначено, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 24.10.2019.
З оглянутих судом відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень слідує, що відсутні будь які процесуальні рішення Сокальського районного суду Львівської області у цивільній справі № 454/2351/15-ц.
Отже, можливість примусового стягнення основного боргу за кредитним договором №057/18/08-Ф від 01.04.2008 є втраченою.
Оскільки 3% річних та інфляційні втрати є акцесорними (похідними) вимогами від основного зобов`язання, неможливість примусового стягнення основного боргу унеможливлює і стягнення таких додаткових сум.
Відступлення права вимоги не відновлює втрачену можливість примусового виконання, оскільки новий кредитор отримує право вимоги в тому обсязі, який існував на момент відступлення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, однак помилився у мотивах такої відмови, посилаючись на відсутність у нового кредитора права на нарахування процентів за період до відступлення.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку по суті (відмова у задоволенні позову), але помилився у мотивах, колегія суддів вважає за необхідне змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, виклавши її в редакції цієї постанови, та залишити резолютивну частину рішення без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», задовольнити частково.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 05 березня 2026 року у справі №454/4119/25 змінити, виклавши мотивувальну частину такого в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Сокальського районного суду Львівської області від 05 березня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 27 жовтня 2026 року
Головуючий А.В. Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
С.М. Копняк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua