Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №127/26565/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/26565/26

Провадження № 33/801/1052/2026

Категорія: 143

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко В. М.

Доповідач: Копаничук С. Г.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17.09.2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП,-

в с т а н о в и л а :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, серії ЕПР 1 №724254, 19.07.2026 о 15 год 18 хв в м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе 114, водій ОСОБА_1 ,керуючи автомобілем Renault Zoe н.з. НОМЕР_1 і будучи учасником ДТП з ТЗ Volkswagen Touаreg н.з. НОМЕР_2 ,самовільно залишила місце пригоди до якої була причетна, чим порушила п.2.10.а.ПДР - залишення водіями ТЗ, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил, чим вчинила адмінправопорушення за ст.122-4 КУпАП.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.09.2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665,6 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить вказану постанову скасувати, а провадження у справі закрити через відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП. Вказала, що суд не встановив, чи усвідомлювала ОСОБА_1 факт ДТП та свою причетність до цього ; не обгрунтував, чому відхилив пояснення ОСОБА_2 , які суперечать іншим доказам у справі. Окрім того, судом досліджувалися відеозаписи вказаної події, проте суд не з`ясував походження такого відеозапису, оскільки із рапорту працівників поліції вбачається, що на момент складення протоколу відеозапис перебував у начальника охорони The Mall. Матеріали справи не містять належної фіксації огляду автомобіля Renault Zoe, д.н.з. НОМЕР_3 , та його пошкоджень, що унеможливлює встановлення місця, характеру й відповідності можливих контактних пошкоджень автомобілю Volkswagen Touareg. Окрім того, суд не об`єднав справу № 127/26560/26 та справу № 127/26565/26 в порядку ч. 2 ст. 36 КУПАП в одне провадження, що призвело до накладення подвійного стягнення та подвійної сплати судового збору.

Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд виходив із того, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні підтверджується матеріалами справи,зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №724254, схемою місця ДТП, рапортом поліцейського, письмовими поясненнями та відео доказом.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та її вину ,правильно оцінив докази ,вірно застосував норми права і дійшов обгрунтованого висновку про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП.

Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше, як на підставах i в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності

Згідно з вимогами ст. ст, 245, 251 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та ефективно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку i в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідальність за ст.122-4 КУпАП передбачена за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не встановив, чи усвідомлювала ОСОБА_1 факт ДТП та її причетність до цього ,а також щодо її необізнаності про вчинення ДТП, не заслуговують на увагу, оскільки висновок суду про вчинення нею адміністративного правопорушення ґрунтується на сукупності досліджених доказів, яким надано належну оцінку.

Зокрема, обставини події підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, рапортом поліцейського, письмовими поясненнями та відеозаписом, які суд першої інстанції обґрунтовано врахував під час вирішення справи. При цьому характер події та обставини, за яких вона відбулася, з урахуванням безпосередньої участі ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді давали їй підстави усвідомлювати факт ДТП та свою причетність до неї.

Так, . за тих же обставин події постановою Вінницького міського суду від 17.09.2026 року у іншій справі- № 127/26560/26,залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 08.10.2026 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме у тому ,що вона керуючи автомобілем «Renault Zoe» н.з. НОМЕР_1 , із відкритими дверима, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, перед початком руху, не переконалась, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам руху, під час руху заднім ходом не впевнилась у безпеці, не дотрималась безпечного інтервалу, в результаті чого здійснила наїзд на припаркований автомобіль «Volkswagen Toureg» н.з. НОМЕР_2 , унаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила п.2.3.Б. ПДР - Порушення стеження за дорожньою обстановкою, реагування на її зміну, стеження за вантажем, технікою; п.10.1. ПДР - Інші порушення ПДР, порушення правил перестроювання, зміни напрямку руху, п.10.9.ПДР - Інші порушення ПДР, порушення правил руху транспортного засобу заднім ходом, п.13.1 ПДР водій не залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції.

У тій справі апеляційний суд встановив ,що передні пасажирські двері автомобіля «Renault Zoe» під час руху заднім ходом вклинилися в кузов «Volkswagen Touareg». На відеозаписі також зафіксовано, що свідок ОСОБА_2 доклав фізичні зусилля для їхнього вивільнення внаслідок чого автомобіль «Volkswagen Touareg» зазнав фізичного коливання. що додатково підтверджує причетність її до вчинення і спростовує її доводи про неусвідомлення нею факту ДТП при залишенні місця пригоди ,що виключало б її умисел і склад правопорушення за ст.122-4 КУпАП.

Посилання апелянта на необізнаність вчинення порушень ПДР та вчинення ДТП апеляційний суд розцінює як намір її уникнути відповідальності за ст.122-4 КУпАП. Отже, наведені доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не навів мотивів, з яких не взяв до уваги пояснення ОСОБА_2 , оскільки такі пояснення суперечать іншим доказам, наявним у матеріалах справи, не заслуговують на увагу.

Сам по собі факт надання свідком ОСОБА_2 пояснень щодо обставин події не свідчить про їх безумовну достовірність, а їх зміст необхідно оцінювати з урахуванням інших відомостей, що містяться у справі. Зокрема, такі пояснення суперечать встановленим апеляційним судом вищенаведеним обставинам по вжитим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зусиллям по «звільненню» зажатої під час ДТП дверки автомобіля ,на якому вони пересувалися. За таких обставин наведені апелянтом посилання на пояснення ОСОБА_2 не є достатніми для спростування висновків суду першої інстанції щодо встановлених обставин та не свідчать про незаконність оскаржуваної постанови.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, досліджуючи відеозапис події, не з`ясував його походження, з огляду на те, що згідно з рапортом працівників поліції на момент складення протоколу він перебував у начальника охорони The Mall, самі по собі не свідчать про необґрунтованість оскаржуваної постанови, оскільки у матеріалах справи наявні також інші докази, оцінка яких у сукупності підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення за ст.122-4 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що та обставина ,що на момент апеляційного розгляду відеозаписи зазначеної події в матеріалах справи відсутні, з врахуванням інших досліджених і встановлених на підставі сукупності наявних у справі доказів, що підтверджують вину ОСОБА_1 , сама по собі не є достатньою підставою для висновку про недоведеність обставин правопорушення і її вини за ст.122-; КУпАП ,.

Доводи щодо того, що матеріали справи не містять належної фіксації огляду автомобіля « Renault Zoe,» д.н.з. НОМЕР_3 , та його пошкоджень, що унеможливлює встановлення місця, характеру й відповідності можливих контактних пошкоджень автомобілю Volkswagen Touareg. ,є безпідставними .

Предметом розгляду у цій справі є встановлення наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. Тобто , для вирішення питання про наявність у її діях складу зазначеного правопорушення визначальним є встановлення факту причетності водія до ДТП та обставин залишення ним місця пригоди, а не обов`язкове проведення огляду транспортного засобу з фотофіксацією всіх наявних пошкоджень.

Оскільки судовим рішенням у іншій справі щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП було встановлено як факт порушення нею ПДР, так і її вину у ньому , за що вона була притягнута до відповідальності за вказаною статтею, відсутність у нашій справі доказів пошкодження автомобіля ,що унеможливлює встановлення місця, характеру й відповідності можливих контактних пошкоджень, правового значення не має .Ці обставини причинно наслідкового зв`язку між вчиненням нею ДТП і її вини вже встановлені судовим рішенням ,що набрало законної сили ,а тому є преюцидійними у даній справі про притягнення її до адмінвідповідальності за ст.122- 4 КУпАП - залишення нею місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона причетна.

Доводи скарги про не об`єднання судом справ № 127/26560/26 та № 127/26565/26 в порядку ч. 2 ст. 36 КУПАП в одне провадження, що призвело до накладення подвійного стягнення та подвійної сплати судового збору, також не заслуговують на увагу.

Згідно з положеннями ст. 36 КУпАП об`єднання адміністративних матеріалів в одне провадження є правом суду, а не обов`язком.

КУпАП не містить положень, які б прямо передбачали обов`язок суду об`єднувати в одне провадження декілька справ про адміністративні правопорушення щодо однієї особи. Вирішення питання про доцільність такого об`єднання належить до компетенції суду та здійснюється з урахуванням обставин конкретної справи. Окрім того, порушення ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди є різними за своїм змістом діяннями, які мають самостійні склади адміністративних правопорушень. За таких обставин притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за кожне із зазначених правопорушень саме по собі не свідчить про подвійне покарання за одне й те саме діяння. Так само сплата судового збору за розгляд кожної окремої справи не є повторним стягненням за одне правопорушення, оскільки пов`язана з розглядом окремих справ про адміністративні правопорушення. Отже, наведені доводи апеляційної скарги не свідчать про незаконність оскаржуваної постанови та не є самостійною підставою для її скасування.

Таким чином, суд першої інстанції, відповідно до ст. 245 КУпАП, проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і надав їм належну правову оцінку, а відтак дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ст.122-4 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції ст. 122-4 КупАП, що з урахуванням характеру вчиненого правопорушення є правильним та достатнім і відповідає вимогам ст. 33 КУпАП.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки ці висновки ґрунтуються на вимогах закону, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та закриття провадження у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17.09.2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду С. Г. Копаничук