Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №585/3047/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3047/26

Номер провадження 2/585/1893/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді – Цвєлодуб Г.О.,

за участю представника відповідача – ОСОБА_1 ,

секретаря с/з Шемчук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, в якому просить: зменшити розмір аліментів, який позивач сплачує на користь відповідача на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитини повноліття, та встановити розмір аліментів в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитини повноліття.

Позов мотивовано тим, що на підставі рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.12.2024 по справі №585/4116/24 з позивача на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитини повноліття. Відповідно до рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07.11.2024 по справі №363/4630/24 позивач сплачує на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.09.2024 і до досягнення дитини повноліття. Інших неповнолітніх дітей, окрім ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , чи осіб, на користь яких сплачує аліменти, не має. Позивач зараз знаходиться в лавах ЗСУ, з грудня 2024 року. Сплачує на утримання аліментів вказаних дітей всього частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, що не відповідає вимогам СКУ, повинен сплачувати по 1/6 частини на утримання двох дітей.

Ухвалою судді від 24 липня 2026 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

05 серпня 2026 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити у зв`язку з його незаконністю та необґрунтованістю, посилаючись на те, що при розгляді справи за № 585/4116/24 Роменським міськрайонним судом Сумської області та прийнятті рішення було враховано про наявність у відповідача другої дитини та в ході розгляду справи прийнято рішення про збільшення розміру аліментів до 1/4 ч. на утримання дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь матері дитини та відповідача по справі, позивач має не лише зазначити про зміну матеріального/сімейного становища в бік погіршення, а й надати докази про зміну свого матеріального/сімейного становища.

Позивач в заявах до суду позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, справу розглядати без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову, оскільки позивач має двох дітей, які повинні мати рівні можливості, позивач не звертався до суду з позовом про зменшення розміру аліментів щодо утримання дитини ОСОБА_6 , доказів погіршення матеріального становища не подав.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.12.2024 по справі №585/4116/24 збільшено розмір аліментів, визначений ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.05.2020 року у справі №585/2488/19, з 1600,00 грн. та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитини повноліття.

Відповідно до рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07.11.2024 по справі №363/4630/24 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.09.2024 і до досягнення дитини повноліття.

Згідно довідки № 1501 від 24 квітня 2025 року, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Стаття 7 Сімейного Кодексу України визначає, що сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Сімейні відносини регулюються лише у тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства. Регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Тобто, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частина 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів, про що також зроблено висновок у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13.

Як на підставу своїх позовних вимог про зменшення розміру аліментів позивач зазначає, що на даний час він сплачує аліменти на утримання двох дітей в розмірі частини всіх його видів доходів щомісячно, що не відповідає вимогам СК України.

Разом з тим, зменшення або збільшення розміру аліментів є правом, а не обов`язком суду.

Розмір аліментів, визначений рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.12.2024 по справі №585/4116/24, відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв`язку з тим, що позивач сплачує на кожну дитину по 1/4 частини заробітку, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини, і суперечитиме інтересам дитини.

Сам по собі факт наявності судового рішення про стягнення аліментів на утримання ще і сина, на якого стягуються аліменти ще раніше і яких відповідач зобов`язаний був утримувати від народження, не свідчить про погіршення його матеріального становища та зміну сімейного становища чи про інші обставини які б могли бути підставою для зменшення розміру аліментів.

Дитина має право на гідне та забезпечене життя, а її батько, у свою чергу, який на даний час звернення до суду отримував дохід, зобов`язаний брати участь у забезпеченні її благополуччя.

Позивачем, всупереч зазначених вимог закону, не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували зміну в бік погіршення його матеріального становища на час звернення до суду з зазначеними позовними вимогами, або докази щодо поліпшення матеріального становища відповідача, які б слугували підставами для зменшення розміру аліментів, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Також, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про зміну обставин, які потягли за собою неможливість сплачувати аліменти на утримання дитини у раніше визначеному судом розмірі.

Крім того, що здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини (стаття 155 СК України).

Також суд зауважує, що виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку з чим, певним чином, з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обидва з батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку, на матір.

Крім того, Європейський суд з прав людини вказав, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Розглянувши справу в межах заявлених вимог, з урахуванням поданих доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного суду, висловленою у постановах від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20), від 28.05.2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 260, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитись у приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області 30 жовтня 2026 року, на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за електронною адресою: https://reyestr.court.gov.ua, за № справи 585/3047/26, або у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС у кабінеті користувача.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ