Вирок від 29 жовтня 2026 р. у справі №303/5449/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №303/5449/26

Суддя: Носов В. В.

Справа № 303/544926

1-кп/303/395/26

н. р. ст. звіту – 387

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 16.12.2024 до ЄРДР за № 62024140160000990 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мішково - Погорілове, Жовтневого району Миколаївської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше судимого 17.03.2025 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.263 КК України до покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 01 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,

з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки в/ч НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 ЗУ «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування частини, 20.11.2024 не з`явився вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану до в/ч НОМЕР_2 , яка розташована в АДРЕСА_2 та відсутній без поважних причин по 18.12.2024, до повернення його на військову службу до в/ч НОМЕР_1 .

Крім того, солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки в/ч НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 ЗУ «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повторно, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування частини, 13.03.2025 самовільно залишив в/ч НОМЕР_1 , яка розташована в АДРЕСА_2 тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану та був відсутній без поважних причин по 11.06.2026 до затримання працівниками поліції Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області у м. Мукачево, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи свою діяльність з проходженням військової служби.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення та підтвердив, що він дійсно 20.11.2024 не з`явився на службу та відсутній без поважних причин по 18.12.2024, коли повернувся на військову службу до в/ч НОМЕР_1 .

Окрім цього обвинувачений підтвердив, що він дійсно 13.03.2025 самовільно залишив в/ч НОМЕР_1 та був відсутній без поважних причин по 11.06.2026. Вказав на те, що вдруге залишити місце служби його спонукала відмова командування відпустити його додому в зв`язку з народженням дитини.

Окрім повного визнання вини обвинуваченим, його вина доведена показами свідка та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Свідок ОСОБА_6 в суді показав, що ОСОБА_3 був направлений на консультацію до військового госпіталю, однак звідти не повернувся.

ОСОБА_3 був призваний на військову служби під час мобілізації, що підтверджується: витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 за №984 від 16.10.2024, поіменним списком військовозобов`язаних від 16.10.2024 №15407, довідкою військово-лікарської комісії від 16.10.2024 №15403, карткою обстеження та медичного огляду.

На підставі повідомлення ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.12.2024 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України внесено відомості до ЄРДР. Відповідно до витягу з ЄРДР, відомості до якого внесені 16.12.2024 за №62024140160000990 (правова кваліфікація ч.5 ст.407 КК України) військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період солдат ОСОБА_3 з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, 20.11.2024 самовільно залишив розташування ІНФОРМАЦІЯ_4 та не повернувся до місця проходження військової служби в/ч НОМЕР_2 на території Рівненської області.

Витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 17.10.2024 за №301 про зарахування ОСОБА_3 до списків особового складу частини; актом службового розслідування; наказом командира в/ч НОМЕР_2 за №11803 від 02.12.2024 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення ОСОБА_7 місця несення служби під час дії воєнного стану»; встановлено неприбуття 20.11.2024 солдатом ОСОБА_7 до розташування військової частини НОМЕР_2 після консультації у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На підставі рапортів ОСОБА_8 від 24.04.2026 та від 11.06.2026, рапорту ОСОБА_9 від 11.06.2026 внесено відомості до ЄРДР. Згідно із витягом з ЄРДР за №1202607104000048 (правова кваліфікація ч.5 ст.407 КК України) солдат ОСОБА_3 13.03.2025 самовільно залишив в/ч НОМЕР_1 та вжитими заходами місце перебування його не встановлено.

Витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 за №69 від 08.03.2025; наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 13.03.2025 за №1741 «Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення 13.03.2025 солдатом ОСОБА_7 військової частини НОМЕР_1 »; актом службового розслідування від 19.03.2025; підтверджується самовільне залишення 13.03.2025 в/ч НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_3 .

Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд, оцінивши вищенаведені докази, які є належними та допустимими в їх сукупності, прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України – у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого - вчинення злочину особою повторно.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого - щире каяття.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання, особу обвинуваченого, який на обліку у психіатра, фтизіатра та нарколога не перебуває, вчинив новий злочин під час іспитового строку за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.03.2025 за ч.1 ст.263 КК України, а тому суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а відтак щодо призначення покарання в межах санкції ч.4 ст.407 КК України у виді позбавлення волі, з призначенням остаточного покарання, відповідно до ч.1 ст.71 КК України, шляхом приєднання частини невідбутого покарання визначеного відповідно до вироку Мукачівського міськрайонного суду від 17.03.2025 у виді позбавлення волі.

Обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає залишенню без змін до набранням вироком законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 05 (п`ять) років.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, приєднати частину невідбутого покарання призначеного вироком Мукачівського міськрайонного суду від 17 березня 2025 року та визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 05 (п`ять) років 01 (один) місяць.

Обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання, а саме з 11.06.2026.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_10

Оригінал: reyestr.court.gov.ua