Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №554/16166/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №554/16166/25

Суддя: Материнко М. О.

Дата документу 27.10.2026Справа № 554/16166/25

Провадження № 2/554/5853/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.10.2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді — Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання — Шахматової Т.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, —

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2025 року позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 24810-10/2023 від 18.10.2023 року у загальному розмірі 56 800,00 грн, з яких: 12 000,00 грн — сума заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту), 44 800,00 грн — сума заборгованості за процентами, а також судових витрат по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 жовтня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання фінансового кредиту № 24810-10/2023, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 12 000,00 грн шляхом безготівкового перерахування на банківську платіжну картку строком на 360 днів. 21 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 21032024, згідно з яким до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, включно з договором № 24810-10/2023. Станом на момент передачі права вимоги заборгованість відповідача становила 58 800,00 грн (12 000,00 грн — тіло кредиту, 46 800,00 грн — проценти). Після відступлення права вимоги відповідачем було частково сплачено 2 000,00 грн чотирма платежами по 500,00 грн (30.07.2024, 30.08.2024, 15.10.2024, 16.11.2024), які позивач зарахував у рахунок погашення процентів, зменшивши заборгованість за процентами до 44 800,00 грн. Оскільки залишок заборгованості добровільно відповідачем не погашено, позивач просив суд стягнути з відповідача 56 800,00 грн та судовий збір.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 10 березня 2026 року позов було задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 29 липня 2026 року заяву представника відповідача — адвоката Кіндяка О.І. про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення суду від 10 березня 2026 року скасовано, а справу призначено до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження.

21 жовтня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник відповідача — адвокат Кіндяк О.І. подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Відзив мотивовано тим, що позивачем не надано належних первинних банківських документів на підтвердження зарахування коштів; умови кредитного договору щодо нарахування процентів у розмірі 44 800,00 грн при розмірі кредиту 12 000,00 грн є несправедливими в розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та створюють істотний дисбаланс прав і обов`язків на шкоду споживачеві; умови договору щодо строку користування кредитом та процентної ставки є двозначними, оскільки згідно з пунктом 1.4.2 та графіком платежів базовий період становив лише 25 днів (з 18.10.2023 по 11.11.2023), у зв`язку з чим за правилом contra proferentem нарахування процентів після спливу узгодженого базового періоду є неправомірним. Також відповідач наголосив, що ним було здійснено оплати на загальну суму 2 000,00 грн, а розрахунок позивача є вочевидь завищеним і суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості.

26 жовтня 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача Зіморой Д.М. надав відповідь на відзив, у якій навів заперечення проти доводів відповідача, наголосивши на чинності та дійсності електронного договору, підписаного одноразовим ідентифікатором, правомірності нарахування процентів відповідно до погоджених умов на строк 360 днів, переході права вимоги за договором факторингу та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а розгляд справи проводити за відсутності представника банку/фактора.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, представники сторін подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Враховуючи неявку сторін, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши надані письмові докази в їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини спору, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що 18 жовтня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця було укладено договір про надання фінансового кредиту № 24810-10/2023.

Договір укладено відповідно до положень Законів України «Про електронну комерцію», «Про споживче кредитування» та статей 207, 638, 1054, 1055 ЦК України шляхом направлення оферти та її акцепту позичальником з накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором W0450, надісланим на мобільний номер телефону відповідача НОМЕР_1 .

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 договору кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 12 000,00 грн.

Факт перерахування кредитних коштів у розмірі 12 000,00 грн 18.10.2023 року о 18:20:12 на належну відповідачу платіжну картку № НОМЕР_2 підтверджується довідкою оператора платіжних послуг ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (сервіс онлайн-платежів iPay.ua) вих. № 3466_251015151626 від 15.10.2025 року (номер транзакції 298029136).

21 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 21032024, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором № 24810-10/2023 від 18.10.2023 року перейшло до позивача, що підтверджується витягом з Реєстру боржників (номер у реєстрі 6997), актом прийому-передачі Реєстру боржників від 21.03.2024 року та платіжною інструкцією № 21039 від 22.03.2024 року про оплату ціни відступлених прав вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 512, статті 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк; договір є обов`язковим для виконання сторонами; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав суму кредиту в розмірі 12 000,00 грн, проте обов`язку щодо своєчасного повного повернення боргу не виконав. Доказів повного повернення отриманого тіла кредиту суду не надано. Враховуючи, що наявність основного боргу за кредитом підтверджена належними доказами, вимога позивача про стягнення тіла кредиту в сумі 12 000,00 грн є обґрунтованою та доведеною.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами в розмірі 44 800,00 грн, суд дійшов таких висновків.

Пунктом 1.4.1 кредитного договору встановлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 2,50% на день (що еквівалентно 912,50% річних). Загальні витрати за кредитом визначено у розмірі 108 000,00 грн, що перевищує суму наданого кредиту у дев`ять разів.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, кредитодавець) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Згідно з частиною 2 цієї статті умови договору є несправедливими, якщо вони всупереч принципу добросовісності мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачеві. Частиною 5 статті 18 вказаного Закону визначено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Згідно з частиною 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом у договорі про споживчий кредит, як тлумачення умов договору про споживчий кредит у разі наявності в ньому нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору навіть за відсутності окремої позовної вимоги про тлумачення його змісту, неясні умови тлумачаться за правилом contra proferentem проти сторони, яка їх розробила, тобто на користь споживача.

Зі змісту укладеного договору № 24810-10/2023 від 18.10.2023 року вбачається, що він одночасно містить взаємовиключні та суперечливі положення: з одного боку, в пункті 1.2 строк кредитування визначено у 360 днів, а з іншого боку, згідно з пунктом 1.4.2 та Графіком платежів перший розрахунковий період становить лише 25 днів — до 11 листопада 2023 року, в межах якого позичальник мав можливість повернути кредит на пільгових умовах.

Крім того, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 право кредитодавця нараховувати передбачені договором щоденні проценти за користування кредитом припиняється після спливу строку кредитування або у разі порушення строку чергового платежу (прострочення боржника), оскільки після порушення зобов`язання право кредитора трансформується у право вимагати захисту за статтею 625 ЦК України.

Нарахування фінансовою компанією процентів у сумі 44 800,00 грн на позику в розмірі 12 000,00 грн (що майже в чотири рази перевищує саме тіло кредиту) є вочевидь несправедливим, суперечить принципам добросовісності, розумності та пропорційності (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України) та призводить до надмірного збагачення кредитора за рахунок споживача.

За таких обставин суд вважає за необхідне захистити права споживача шляхом тлумачення умов договору на його користь та зменшити розмір процентів за користування кредитом до періоду правомірного користування коштами за перший погоджений строк кредитування (25 днів за базовою ставкою), що становить 7 500,00 грн.

При цьому судом встановлено та прямо визнано позивачем у позовній заяві, що після відступлення права вимоги відповідач ОСОБА_1 сплатив на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ» кошти в загальному розмірі 2 000,00 грн (чотири платежі по 500,00 грн: 30.07.2024, 30.08.2024, 15.10.2024, 16.11.2024).

За змістом статті 534 ЦК України та частини 5 статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» сплачені позичальником кошти в першу чергу погашають проценти за користування кредитом, а в другу чергу — суму кредиту.

Зараховуючи сплачені відповідачем 2 000,00 грн на погашення визначених судом процентів (7 500,00 грн), залишок заборгованості за процентами, який підлягає стягненню, становить 5 500 грн.

Таким чином, обґрунтована заборгованість відповідача перед позивачем, яка підлягає примусовому стягненню, складає:

-12 000,00 грн — заборгованість за основним боргом (тілом кредиту);

-5 500,00 грн — заборгованість за процентами.

Всього до стягнення належить 17 500 (сімнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення 39 300,00 грн належить відмовити у зв`язку з їх безпідставністю та несправедливістю умов нарахування.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено позовні вимоги на суму 56 800,00 грн та сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено на суму 17 500,00 грн, що становить 30,81% від заявленої ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 932 грн. 93 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263–265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, ст. ст. 3, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 534, 610, 611, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про захист прав споживачів», суд —

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, п/р IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ТАСкомбанк», МФО: 339500) заборгованість за кредитним договором № 24810-10/2023 від 18 жовтня 2023 року в загальному розмірі 17 500 (сімнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, з яких:

-12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок — заборгованість за основним боргом (тілом кредиту);

-5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок — заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 932 (дев`ятсот тридцять дві) гривні 93 копійки.

В іншій частині позовних вимог — відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя М.О. Материнко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua