Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №209/6702/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/6702/26

Провадження № 3/209/988/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Левицька Н.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суд міста Кам`янського з відділення поліції № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 168385 від 08.09.2026, вказано, що 08 вересня 2026 року о 22 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_1 за місцем свого мешкання вчинив домашнє насильство відносно своєї дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 психологічного та фізичного характеру: штовхав, кричав, ображав, чим міг завдати шкоди фізичному та психологічному здоров`ю.

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 06.10.2026 та 28.10.2026 не з`явився, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судових повісток за вказаною у протоколах адресою місця проживання, які повернулися на надресу суду з відміткою «адресат відсутній», за номером телефону, який зазначений у протоколі про адміністративні правопорушення, шляхом направлення смс повідомлення, Окрім цього, ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлялася шляхом оголошення на сайті судової влади. Таким чином судом вжито всіх можливих та вичерпних заходів для своєчасного виклику особи до суду.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Згідно з ст. 18 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суддя бере до уваги також рішення ЄСПЛ від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», яким наголошено, що сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, суд неявку ОСОБА_1 в судове засідання розцінює, як ухилення від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, оскільки йому було відомо про складання стосовно неї вищевказаного протоколу.

Також суд враховує, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що розгляд справи буде здійснюватися Дніпровським районним судом міста Кам`янського, а тому, на підставі ст. 268 КУпАП, яка не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід розглядати за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_2 та її законний представник в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи. Їх неявка не є перешкодою для розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 по суті.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з Законом.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає, що вчинення насильства в сім`ї, це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Диспозиція ч. 2 ст.173-2 КУпАП діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Частина 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VШ домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №168385 від 08.09.2026 р, де викладено обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП;.;

- терміновим заборонним приписом стосовно кривдника від 08.09.2026;

- формою ризиків вчинення домашнього насильства від 08.09.2026 щодо постраждалої особи, за проведеною оцінкою ризиків поліцейським, згідно якої вбачається, що кривдник ОСОБА_1 , зокрема, раніше застосовував домашнє насильство, вчиняв щодо постраждалої особи психологічне та економічне насильство, погрожував, його поведінка вплинула на безпеку постраждалої особи;

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.09.2026 згідно з яким ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 просить прийняти міри до її батька, який завдав останній фізичного болю, шляхом нанесення ударів по обличчю перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , які відібрані в присутності матері ОСОБА_3 , згідно з яким остання пояснила, що 08.09.2026 о 21 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_1 її батько ОСОБА_1 завдав їй фізичного болю, ображав, погрожував.

Перераховані вище докази зібрані у передбаченому законом порядку, не викликають сумніву щодо їх належності та допустимості, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Також судом встановлено, що згідно постанови Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 22.09.2025 року у справі № 209/5478/25 ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

Окрім цього, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, наявний рапорт інспектора чергового ВП № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, відповідно до якого 08.09.2026 отримано заяву та зареєстровано ЄО №12209 від 08.09.2026 як домашнє насилля, з якого встановлюється, що 08.09.2026 о 23:03 надійшло повідомлення зі служби 102 від заявниці, якій 16 років, яка повідомила, що її побив батько, на питання відповість працівникам поліції, боїться, що батько забере у неї телефон. По прибуттю працівників поліції на місце встановлено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї доньки.

Слід зазначити, що вказаний рапорт за своїм правовим змістом не є доказом, проте є документом, яким працівник поліції інформує керівництво про законність та обґрунтованість своїх дій. Суд приймає до уваги те, що вказаний документ містить дані, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та доповнюють їх.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що є достатньо підстав вважати, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП, тобто домашнє насильство відносно неповнолітньої особи, яке вчинене ним, як особою яка повторно протягом року вчинила правопорушення за ст. 173-2 КУпАП.

Таким чином, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, дослідивши та оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства стосовно неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тобто умисного вчинення дій саме фізичного характеру (ударів по обличчю) та психологічного характеру (погрози та образи) вчиненого повторно протягом року, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілої.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Згідно вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З огляду на зазначене, на підставі ст. ст. 23, 33 КУпАП при призначенні покарання, враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, особу винного, відсутність обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст.173-2 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Згідно із ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до ст. 39-1 цього Кодексу.

Згідно із ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Вирішуючи питання щодо необхідності направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників, суд ураховує встановлені обставини вчинення адміністративного правопорушення та відомості про особу правопорушника, зокрема те, що він є військовослужбовцем. Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку про відсутність необхідності направлення ОСОБА_1 на проходження відповідної програми.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 40-1, ч.3 ст. 173-2, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Кам`янського.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови для виконання - три місяці з дня її винесення.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА