Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №405/7511/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/7511/26

3/405/1121/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Кропивницький

Суддя Подільського районного суду міста Кропивницького Бистров С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого барменом в кафе-барі «Grilla House» за адресою: м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 61/84, що належить ТОВ «Смакмайстер»,

за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №002915 від 14.10.2026 ОСОБА_1 14.10.2026 о 14:19 год. за адресою: м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 61/84, в кафе-барі «Grilla House», який належить ТОВ «Смакмайстер», під час проведення фактичної перевірки, вчинив порушення порядку проведення розрахунків, а саме: не проведення розрахункових операцій через РРО, чим порушив п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 266/95-ВР від 06.07.1995, зі змінами та доповненнями, адміністративна відповідальність за що передбачена ч.1 ст.155-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber». Направив на адресу суду клопотання, згідно якого просить розглядати справу без його участі, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає, щиро розкаюється, просив застосувати до нього ст. 22 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП не доведена, а справа відносно нього підлягає закриттю, з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до змісту ч.1 ст.155-1 КУпАП як адміністративне правопорушення визначено порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Відповідальність за вчинення правопорушення тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно зі ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 1.3. цієї статті, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 доказами наявності порушення вимог ч.1 ст.155-1 КУпАП, є:

- протокол про адміністративне правопорушення № 002915 від 14.10.2026 та копія акту фактичної перевірки від 19.10.2026, які підтверджують, що в ході проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , 14.10.2026 о 14:19 виявлено правопорушення, за вчинення якого порушене адміністративне провадження (а.п. 1-3);

-копія акта проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг) від 14.10.2026 (а.п. 4);

- копія опису готівкових коштів, що знаходяться на місті проведення розрахунків в господарському об`єкті кафе-бару «Grilla House» за адресою: м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 61/84 (а.п. 5);

- копії товарних чеків (а.п. 5).

Будь-яких інших доказів до матеріалів справи не долучено.

Частина 1 ст. 155-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до законодавчо встановленого порядку проведення розрахунків у певній сфері. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов`язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення наведено загальний перелік порушень, тоді як не розкрита об`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Зокрема, протокол не містить вказівку на суму, на яку не було проведено через ПРРО розрахункову операцію та якого саме товару. Відсутність таких обставин є грубим порушенням права особи на захист, оскільки не вказує на конкретні її дії, які розцінюються представниками державної влади як правопорушення. Також, ці порушення не дають суду можливість перевірити обставини та ідентифікувати, чи стосується цей протокол порушень зазначених в акті фактичної перевірки від 19.10.2026, який додано до протоколу від 14.10.2026 та в якому зазначено про те, що «не проведено розрахункових операцій через РРО».

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). «Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Таким чином, суд розглядаючи справу в межах тих тверджень про порушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не може самостійно встановлювати обставини, які не ставляться в провину особі, а тому вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, які не доведені належними, достовірними та достатніми доказами, не знайшла свого підтвердження.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У той же час, у справі «Barbera, Messeguand Jabardov. Spain» від 06 грудня 1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

За викладених обставин, оскільки суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, належно не викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, суд вважає вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 та ч. 2 ст. 284 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене та керуючись ч.1 ст. 247, ст.ст. 251, 283, 284 КУпАП,-

постановив:

провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.1 ст. 155-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Подільського районного суду

міста Кропивницького Сергій Анатолійович Бистров