Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №348/271/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/271/26

28 жовтня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в cкладі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

представника позивача: Мельник В.М. (за межами суду)

представника відповідача: Романка В.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву № бн від 18.09.2019 та заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, в якій сторони погодили істотні умови кредитування, зокрема річну відсоткову ставку, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за Договором та інші (в програмних комплексах банку обліковується за номером SAMDNWFC00054466126).

На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент – кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 07/23, тип – «Картка Універсальна», що підтверджується випискою по рахунку. В подальшому кредитна картка неодноразово перевипускалась: 10.11.2020 клієнту видано картку № НОМЕР_2 , строк дії якої – 09/24, тип карти – «Карта Универсальна»; 09.02.2023 клієнту видано картку № НОМЕР_3 , строк дії якої – 01/27, тип карти – «Карта Универсальна»; 04.03.2024 клієнту видано картку № НОМЕР_4 , строк дії якої – 06/28, тип карти – «Карта Универсальна».

Відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, таким чином, згідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ № 164 від 29.07.2022, відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.

Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком.

У процесі підготовки позовної заяви було встановлено, що відповідач перестав вносити кошти посилаючись на спірні операції, які були проведені по його картці № НОМЕР_3 за період 03.03.2024.

В ході перевірки данної інформації встановлено, що 03.03.2024 відбулося списання по кредитній карті № 5457082295312925 на загальну суму 58100 грн:

-2700 грн через Приват24 на благодійний внесок «СВОЇ ДIТИ» (03/03/2024 22:41:55 03/03/2024 P10 S DB -900.00 UAH -900.00 731012 4829 CP980048 UKR СВОЇ ДIТИ2367 Благодійний внесок, 03/03/2024 22:42:11 03/03/2024 P10 S DB -900.00 UAH -900.00 191013 4829 CP980048 UKR СВОЇ ДIТИ2367 Благодійний внесок, 03/03/2024 22:42:28 03/03/2024 P10 S DB -900.00 UAH -900.00 721014 4829 CP980048 UKR СВОЇ ДIТИ2367 Благодійний внесок);

-31155 грн через Приват24 на карту НОМЕР_5 , банк отримувача JSC UNIVERSAL BANK (03/03/2024 23:04:10 03/03/2024 P32 S DB -14,492.10 UAH -14,070.00 -492.10 612021 6538 I0110SWA UKR P 32 Переказ на свою картку, УКРАЇНА, термінал I0110SWA, адреса терміналу -, документ № P24A2411416490D5636, отримувач -, 5375411513154562, банк отримувача JSC UNIVERSAL BANK, код ІД НБУ -, Коментар до платежу: - Переказ зі своєї картки, 03/03/2024 23:07:38 03/03/2024 P32 S DB -17,597.55 UAH -17,085.00 -597.55 902022 6538 I0110SWA UKR P 32 Переказ на свою картку, УКРАЇНА, термінал I0110SWA, адреса терміналу -, документ № P24A2411425215D5303, отримувач -, 5375411513154562, банк отримувача JSC UNIVERSAL BANK, код ІД НБУ -, Коментар до платежу: - Переказ зі своєї картки);

-24245 грн як оплата у мережі інтернет через термінал 31000912, платіжна система city24ua (03/03/2024 23:22:19 04/03/2024 P32 F DB -25,093.58 UAH -24,245.00 -848.58 719026 6538 31000912 UKR P 32 city24ua, 01042, m. Kyiv, provulok Novop).

Аналізом проведених транзакцій через програмний комплекс банку - адмінку "PanLike" встановлено, що списання по карті № 5457082295312925 через термінал № 31000912 відбулося з ручним введенням номеру карти, cvv-коду та з використання технології "3D-Secure" — коду. Технологія 3D-Secure є частиною глобальних програм Visa - Verified by Visa і MasterCard - MasterCard Secure Code, метою яких є надання і забезпечення безпечних і надійних методів оплати товарів і послуг в мережі Інтернет. Згідно операційних правил міжнародних платіжних систем, платіж по картці, проведений через Інтернет за стандартом 3D-Secure, не може бути оскаржений власником картки, так як вважається однозначно ідентифікованим на правомірність і легітимність.

Оскільки карта № НОМЕР_5 та термінал 31000912 належать стороннім банкам, встановити отримувачів коштів на стороні "ПриватБанку" не надається можливим.

За інформацією ccstat.privatbank.ua карта заявника заблокована після проведення платежів 2024-03-04 09:36:01.

03.03.2024 логін та пароль входу в акаунт «Приват24» ОСОБА_1 не змінювався.

Також, за інформацією з вибірки "FINNUM" встановлено, що фінансовий номер +380677948161, що також являється логіном входу в акаунт «Приват24» відповідача, 03.03.2024 не змінювався.

Аналізом логів входів за 03.03.2024 в акаунт "Приват24" під логіном «+380677948161» клієнта ОСОБА_1 відбулися входи з таких девайсів:

1)1002257868 +380677948161 46.211.144.19 Mozilla/5.0 (Linux; Android 10; K) AppleWebKit/537.36 (KHTML, like Gecko) Chrome/120.0.0.0 Safari/537.36 2024-03-03 22:37:47 Personal computer Android, 10 Chrome, 120.0.0.0 CONFIRM null, null null, null dcf116d223c0aa901cd9c6586d2a80f0-8yt8bplks false Kyivstar;

2)1002257868 +380677948161 46.211.144.19 2024-03-03 23:16:34 Phone SMA908N|samsung Android, 7.1.2 null, null MOBILE 401153f416c87b5a 0, 0 null, null false Kyivstar;

3)1002257868 +380677948161 195.114.96.145 2024-03-03 22:37:34 phone iPhone11,8 IOS, 17.3.1 null, null MOBILE 14614C0E-50A7-4779-B2EA-4BD0C41EFD19 48.63419180415196, 24.558988208142605 null, null QYAykpzZ3Or3EGGyPz+LZDDcsJu64viyPuqU9HHMDJY= false It Lux Telecom.

Відповідно до програмних комплексів банку processing.pbank.com.ua 03.03.2024 23:17:29 по карті № 5457082295312925 генерувався CVV-код з ручним введення без пін-коду.

Також, встановлено, що відповідач звернувся з заявою в правоохоронні органи, 05.03.2024 Надвірнянським районним відділом поліції ГУНП в Івано-Франківській області відкрито кримінальне провадження № 12024091200000077 за ст. 190 ч.4 КК України.

Як вказав ОСОБА_1 в своїх поясненнях при зверненні в правоохоронні органи, що він 03.03.2024 за місцем свого проживання перейшов за посиланням у мережі «Facebook» за отриманням одноразової допомоги, після чого на його мобільний телефон надійшов дзвінок з банку з проханням натиснути цифру «1». В подальшому ОСОБА_1 виявив списання коштів.

Таким чином, списання коштів 03.03.2024 з карти № НОМЕР_3 клієнта ОСОБА_1 в загальній сумі 58100 грн. (+комісія) відбулося внаслідок розголошення клієнтом конфіденційної інформації, в т.ч. надання доступу до акаунту «Приват24», в результаті чого були здійснені перекази коштів шляхом створення платежів в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24 (Приват24), в т.ч. на сторонньому інтернет сервісі city24ua шляхом ручного введення номера картки, терміну дії, cvv-коду картки для інтернет платежів з використанням технології «3DSecure».

Вхід в акаунт «Приват24» був здійснений під авторизацією клієнта. При даній процедурі клієнт вводить свої логін користувача (фінансовий номер мобільного телефону) і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону клієнта та іншої особистої інформації.

Факт списання коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 став можливим через порушення клієнтом «Умов і правил надання банківських послуг».

Оскільки банком здійснювалась автентифікація, відповідальність за вчинені операції покладається на власника рахунку, тобто відповідача ОСОБА_1 . Таким чином, приписами Закону України “Про платіжні послуги”, Постанови НБУ № 164, Умовами та Правилами визначено, що відповідальність за здійснення всіх операцій за карткою несе позивач до моменту письмової заяви про блокування коштів та/або постановки картки в СТОП-ЛИСТ.

Таким чином, у порушення умов Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач станом на 26.01.2026 має заборгованість — 50262,74 грн., яка складається з наступного: 39330,35 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10932,39 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Короткий зміст відзиву на позов:

Від представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката Романка В.М. поступив письмовий відзив на позову заяву, в якому зазначено, що відповідач позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» не визнає.

Так, відповідач кредитними картками користується з 2019 року, знає порядок їх використання, цінності конфіденційності їх паролів та кодів, і тому жодній особі не розголошував свої паролі та ключі до Приват24 та банківської картки.

Відповідачу не відомо, як зловмисники заволоділи цією необхідною банківською інформацією, але у своїх поясненнях банківським працівникам та працівникам поліції він пояснював, що 03.03.2024 за місцем свого проживання перейшов за посиланням у мережі «Facebook» за отриманням одноразової допомоги, після чого на мобільний телефон надійшов дзвінок з номера 056-73691129 з проханням натиснути цифру «1», що і зробив, а ранком виявив списання коштів. Тому одразу повідомив у Банк для блокування картки та про шахрайство і крадіжку працівників поліції, які 04.03.2024 в 09-36 год заблокували банківську картку та 05.03.2024 слідчий Надвірнянського РВП Галембин А.І. відкрив кримінальне провадження № 12024091200000077.

Наслідки службового розслідування та досудового слідства відповідачу не повідомляли. Крім відповідача запевнили, що списання коштів здійснено по вині працівників банку, які використовують не сертифіковані програми захисту, а тому їх легко зламати, обійти чи використати та банк повинен анулювати ці списані кошти і не виставляти до нього фінансових претензій.

Також, посилаючись на зібрані та надані матеріали, позивач у позовній заяві стверджує, що всі 6 спірних банківських операцій, за якими було списано 58100 грн, були здійснені через Приват 24 на сторонньому інтернет сервісі city24ua шляхом ручного введення номера картки, терміну дії, cvv-коду картки з використанням технології « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Водночас відповідач зазначає, що для здійснення переказу чи зняття коштів у Приват24 не потрібно вручну ці дані вводити, їх система вводить автоматично. Спосіб ручного введення номера картки, терміну дії, cvv-коду картки з використанням технології « ІНФОРМАЦІЯ_1 » свідчить про високотехнологічну кваліфікацію зловмисників та слабку банківську охорону конфіденційної інформації вкладників банку та легкий доступ до банківських карток клієнтів банку.

Також позивач посилається, що не надається можливим встановити отримувачів коштів, однак скоріше за все ніхто їх не шукав і не шукає, так як: 1) по 3-х перших переказах по 900 грн. отримувачем благодійних внесків був СВОЇ ДІТИ2367 та які здійснені без використання банківської картки; 2)по двох наступних на суму 31155 грн. отримувачем був власник картки- НОМЕР_5 у банку «Універсал Банк» і здійснено переказ через термінал 10110SWA та зазначено адресу терміналу; 3)6-й переказ та найбільший на суму 24245 грн було здійснено через термінал 31000912, що знаходиться: АДРЕСА_1 та без використання банківської картки, про що свідчить виписка за договором за період з 01.01.1999 по 21.12.2025. Таким чином, посилання позивача на не збереження відповідачем таємниці номера банківської картки та коду безпідставні, так як зловмисники списання коштів проводили по 4-х епізодах без застосування банківської картки і тільки по 2-х епізодах із їх застосуванням, що свідчить про здійснення операцій незалежно від наявності банківської картки та їх коду.

Також зі скріншоту з програмного комплексу банку (без назви) вбачається, що номер телефону відповідача 067-7948161 використали 03.03.2024 тільки 23.22.09 годин, так як у 23.22.19 годин зняли 24245 грн., а по інших 5-ти операціях списали кошти без використання його телефону, так як по цих операціях у часі відсутні посилання на його телефон та здійснення зняття коштів з його банківської картки.

Також просять звернути увагу на різні підстави та предмет позову, так як підстави позову обгрунтовують неправомірним списанням 58100 грн. з банківської картки відповідача, а предмет позову стосується стягнення заборгованості розміром 50262,74 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту та за простроченими відсотками. При цьому розрахунок заборгованості дали у настільки зменшеному шрифті (масштабі), що його не можливо розібрати та зрозуміти.

Короткий зміст письмових пояснень:

Від представника позивача- ОСОБА_2 поступили додаткові пояснення по справі, в яких зазначено, що позивач не погоджується із запереченнями сторони відповідача.

Так, відповідно до витягу з ЄДР за крим. пров. № 12024091200000077 (короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення), вбачається: «03 березня 2024 року перебуваючи за місцем проживання в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 перейшов за посиланням у мережі «Facebook» за отриманням одноразової допомоги, після чого до нього надійшов дзвінок із номеру НОМЕР_6 із проханням натиснути "1". Надалі невідома особа із використанням електроннообчислювальної техніки шахрайським способом заволоділа грошовими коштами із банківської картки ОСОБА_1 (номер рахунку НОМЕР_7 ) в сумі 59883 грн.».

Таким чином, з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що заявником зазначена інформація що його грошовими коштами заволоділи невстановлена особа саме через фейкове посилання в мережі фейсбук під назвою отримання грошової допомоги. Дані обставини підтверджуються також відповідачем у відзиві на позовну заяву банку.

Отже, як і перевіркою банку, так і поясненнями відповідача встановлено те, що відповідач перейшов за фішинговим посиланням у мережі для отримання одноразової допомоги.

Шахрайська схема щодо отримання грошової допомоги є досить розповсюджена. Через соціальні мережі та месенджери поширюються повідомлення про можливість отримання грошової допомоги на яку ведуться люди не перевіряючи джерело такої інформації. Повідомлення містить активне посилання на фішингову сторінку-приманку. На цій сторінці шахраї розміщують інформацію про виплату та інструкції щодо проходження ідентифікації, а також активні посилання на шахрайські фішингові ресурси, які маскуються під сторінки авторизації банків. Користувач з метою отримання грошей вводить банківські дані: якими можуть бути номер мобільного телефону, пароль до особистого кабінету. Тому у програмних комплексах зафіксовано вірно введений логін та пароль до акаунту Приват24.

Отже, як встановлено правоохоронними органами та повідомлено самим відповідачем, він перейшов у мережі фейсбук за посиланням та на дзвінок від банку він натиснув “1”. Як наслідок таких дій Відповідача було здійснено вхід в акаунт Залязи в П24. Отже, саме від дій та волі відповідача невстановлені особи здійснили вхід його акаунт Приват24.

Дії та волевиявлення у даному випадку – це перехід за фішинговим посиланням, введенням логіну та паролю на фішинговому сайті та в подальшому підтвердження входу в Приват24 ОСОБА_1 ним особисто шляхом натискання цифри 1 на своєму телефоні під здійснення дзвінка від банку.

Враховуючи відсутність обставин втрати сім карти та/або телефону банк довів належними та допустимими доказами що без вчинення дій самим ОСОБА_1 спірні транзакції були б неможливі. Отже, саме дії ОСОБА_1 призвели до втрати інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Також зазначає, що оспорювані транзакції було здійснено 03.03.2024 починаючи від 22:41:55 год. по 23:22:19 год., а відповідач звернувся до банку 2024-03-04 09:35:00 год., тобто після здійснення таких транзакцій.

Так, з повідомленням до банку що операції ним не вчинені відповідач звернувся вже після здійснення спірних операцій в той час як нормами права чітко та однозначно розмежовані часові межі відповідальності сторін за відшкодування збитків від здійснення «спірних» операцій та дій.

Зокрема, встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач (постанова Верховного суду від 24.09.2025 у справі № 184/1539/24 та інші).

Стислий виклад позицій сторін:

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному об`ємі з підстав, зазначених в позові та додаткових поясненнях. Просила суд ухвалити рішення, яким стягнути в користь АТ КБ «Приватбанк» з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.09.2019 у розмірі 50262,74 грн. Також просила стягнути з відповідача на користь позивача сплачені судові витрати по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача до відповідача не визнав з підстав, зазнечих у відзиві на позовом. Просив у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Процесуальні дії у справі:

Згідно протоколу автоматизового розподілу судової справи між суддями від 05.02.2026, головуючим по даній справі визначено суддю Міськевич О.Я.

Ухвалою судді від 10.02.2026 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 02.03.2026 задоволено клопотання представника позивача-Дурдинець Р.Ю. про участь в розгляді справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 15.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача-Романка В.М. про витребування доказів.

Ухвалою суду від 24.07.2026 задоволено клопотання представника позивача- Сенькусь О.В. про участь в розгляді справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 05.08.2026 задоволено клопотання представника позивача- Мельник В.М. про участь в розгляді справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 10.08.2026 задоволено клопотання представника відповідача Романка В.М. про витребування доказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та користується банківськими послугами на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 18.09.2019, та заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг (а.с. 25, 31-38).

Відповідачу ОСОБА_1 було видано наступні картки: № НОМЕР_1 – картка «Універсальна», видана 18.09.2019 строком дії до 07/23; № НОМЕР_8 , видана 10.11.2020 строком дії до 09/24; № НОМЕР_3 , видана 09.02.2023 строком дії до 01/27; № НОМЕР_4 , видана 04.03.2024 строком дії до 06/28 (а.с. 30).

Старт карткового рахунку за кредитною картою № НОМЕР_1 відбувся 18.09.2019, встановлення кредитного ліміту 2000 гривень, останній раз збільшення кредитного ліміту відбулося 03.03.2024 в сумі 75000,00 грн (а.с. 26).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № SAMDNWFC00054466126 від 18.09.2019, станом на 26.01.2026 розмір заборгованості становить 50262,74 грн, з яких: 39330,35 грн – заборгованість за тілом кредиту; 10932,39 грн – заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 17-20).

Згідно з випискою за договором № б/н за період 01.01.1999-21.12.2025, наданою АТ КБ «ПриватБанк», за період 03.03.2024-04.03.2024 відбулось списання коштів з картки № НОМЕР_4 на загальну суму 58100,00 грн, залишок коштів після операцій – -60525,57 грн (а.с. 27-29).

04.03.2024 відповідач ОСОБА_1 звернувся до Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області із заявою про вчинення кринального правопорушення. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 03 березня 2024 року перебуваючи за місцем проживання в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 перейшов за посиланням у мережі «Facebook» за отриманням одноразової допомоги, після чого до нього надійшов дзвінок із номеру НОМЕР_6 із проханням натиснути «1». Надалі невідома особа із використанням електроннообчислювальної техніки шахрайським способом заволоділа грошовими коштами із банківської картки ОСОБА_1 (номер рахунку НОМЕР_7 ) в сумі 59883 грн. Відомості внесені до ЄРДР 05.03.2024 за № 12024091200000077 за попередньою правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 190 КК України (а.с. 12, 132).

Як вбачається із витягу зі службової перевірки банку від 19.12.2025, Службою Безпеки АТ КБ «ПриватБанк» проведено службову перевірку щодо обставин списання коштів з карткового рахунку клієнта ОСОБА_1 , в ході якої встановлено, що списання коштів 03.03.2024 з карти НОМЕР_3 клієнта ОСОБА_1 в загальній сумі 58100 грн. (+комісія) відбулося внаслідок розголошення клієнтом конфіденційної інформації, в т.ч. надання доступу до Приват24, в результаті чого були здійснені перекази коштів шляхом створення платежів в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24 (далі - Приват24), в т.ч. на сторонньому інтернет сервісі city24ua шляхом ручного введення номера картки, терміну дії, cvv-коду картки для інтернет платежів з використанням «3D-Secure».

Вхід в Приват24 був здійснений під авторизацією клієнта. При даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону клієнта та іншої особистої інформації.

Факт списання коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 став можливим через порушення клієнтом "Умов і правил надання банківських послуг" (а.с. 124-127).

Мотиви, з яких виходить суд та застовані норми права:

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 1 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 1092 ЦК України, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

Користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: 1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; 2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; 3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; 4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; 5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації (частина 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги»).

Згідно з пунктом 140 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164, користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (п. 146 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів).

У постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі № 6-71цс15 зазначено, що: «Не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, суд дійшов помилкового висновку про вину ОСОБА_1 як підставу цивільно-правової відповідальності. Висновки судів про те, що операції щодо зняття з платіжної картки ОСОБА_1 спірної суми супроводжувались правильним вводом ПІН-коду вказаної картки, а умовами договору від 05 лютого 2010 року передбачено обов`язок позивача щодо нерозголошення даного ПІН-коду, що виключає можливість задоволення позову про стягнення з банку на користь позивача спірної суми, є помилковими, оскільки такі висновки судів не свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».

У постанові Верховного Суду від 08.02.2018 в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі № 6-71цс15.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що відповідач порушив Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Позивач не довів того, що ОСОБА_3 втрачала та/або сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Про результати службового розслідування за вказаним фактом ПАТ КБ «ПриватБанк» не надано відповіді.

Суд касаційної інстанції враховує, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено факт звернення відповідача до банку про скасування спірної транзакції, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у відповідача була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банком не заперечено факту її звернення з вимогою про скасування цієї транзакції.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом взято до уваги нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи належать переважно позивачу, доводи та підстави позову якого не були належним обґрунтуванні під час судового розгляду справи.

Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».

У постанові Верховного Суду від 14.02.2018 в справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) зазначено, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанції вірно прийняли до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі №6-71цс15, та від 11.03.2015 у справі № 6-16цс15».

Такі ж висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20.06.2018 в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18).

У постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено, що: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13.05.2015 у справі № 6-71цс15.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, урахувавши застосовані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, правильно виходив з того, ПАТ КБ «ПриватБанк» не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1, як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей по кредитній картці, його особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват-24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 27.07.2015 та 30.07.2015 щодо перерахування з його карткового рахунку грошових коштів на загальну суму 9792 грн.

Доводи заявника про те, що суди попередніх інстанцій не урахували порушення відповідачем Умов та правила надання банківських послуг, що призвело до несанкціонованого коштів з його карткового рахунку, оскільки він своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях, що не мають доказового підтвердження».

У постанові Верховного Суду від 26.07. 2020 в справі № 766/19614/18 (провадження № 61-19350св19) вказано, що: «суди попередніх інстанцій вважали недоведеним те, що ОСОБА_1 ініціював збільшення кредитного ліміту за своїм картковим рахунком, здійснював спірні грошові перекази, а також що про ці операції його було повідомлено у момент їх вчинення.

Встановивши такі обставини та врахувавши відсутність доказів того, що ОСОБА_1 своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті чи незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера та іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про зупинення нарахування процентів та штрафних санкцій ОСОБА_1 по кредитній картці № НОМЕР_1 на розмір заборгованості 31712 грн, яка виникла у зв`язку із неправомірним списанням без його волевиявлення кредитних коштів та подальшим нарахуванням на цю суму процентів і штрафних санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у зокрема постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі № 6-71цс15 та постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17), від 13.09.2019 у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 02.10.2019 у справі № 182/3171/16 (провадження № 61-24548св18), від 23.01.2020 у справі № 179/1688/17 (провадження № 61-12707св19). Колегія суддів також погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність транзакцій, які були здійснені в період із 02 год 32 хв по 04 год 14 хв 16 квітня 2018 року з використанням платіжної картки ОСОБА_1 № НОМЕР_2, у зв`язку із чим залишок коштів по цій картці підлягає відновленню.

Сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1, не є підставою для відмови у задоволенні позову».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.06.2021 у справі № 759/4025/19 (провадження № 61-1035св21) зазначено: «емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності. Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин. Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».

У постанові від 08.04.2026 в справі № 308/22861/23 Верховний Суд зазначив, що, оскільки банківські картки, які були відкриті на ім`я позивачки, були віртуальними, то номер карти, терміну дії та СVV-2 код, вочевидь були відомі особі, яка ініціювала відкриття цих карток. Саме собою коректне введення даних для ініціювання банківської операції зі списання коштів з такої картки, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Як вбачається з виписки за договором № б/н за період 01.01.1999-21.12.2025, наданої АТ КБ «ПриватБанк», за період 03.03.2024-04.03.2024 відбулось списання коштів з картки № НОМЕР_4 на загальну суму 58100,00 грн, залишок коштів після операцій – -60525,57 грн (а.с. 27-29).

З витягу з ЄРДР по кримінальному провадженні вбачається, що 04.03.2024 відповідач ОСОБА_1 звернувся до Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області із заявою про вчинення кринального правопорушення, в якій зазначив, що 03.03.2024 перебуваючи за місцем проживання в АДРЕСА_2 , перейшов за посиланням у мережі «Facebook» за отриманням одноразової допомоги, після чого до нього надійшов дзвінок із номеру НОМЕР_6 із проханням натиснути «1». Надалі невідома особа із використанням електроннообчислювальної техніки шахрайським способом заволоділа грошовими коштами із банківської картки ОСОБА_1 (номер рахунку НОМЕР_7 ) в сумі 59883 грн. За заявою ОСОБА_1 відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 05.03.2024 за № 12024091200000077 за попередньою правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 190 КК України.

З витягу зі службової перевірки банку від 19.12.2025, проведеної Службою Безпеки АТ КБ «ПриватБанк» щодо обставин списання коштів з карткового рахунку клієнта ОСОБА_1 , вбачається, що списання коштів 03.03.2024 з карти НОМЕР_3 клієнта ОСОБА_1 в загальній сумі 58100 грн. (+комісія) відбулося внаслідок розголошення клієнтом конфіденційної інформації, в т.ч. надання доступу до Приват24, в результаті чого були здійснені перекази коштів шляхом створення платежів в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24 (далі - Приват24), в т.ч. на сторонньому інтернет сервісі city24ua шляхом ручного введення номера картки, терміну дії, cvv-коду картки для інтернет платежів з використанням «3D-Secure». Вхід в Приват24 був здійснений під авторизацією клієнта. При даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону клієнта та іншої особистої інформації. Факт списання коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 став можливим через порушення клієнтом "Умов і правил надання банківських послуг".

При цьому у додаткових письмових поясненнях представником позивача зазначено, що оспорювані транзакції було здійснено 03.03.2024 починаючи від 22:41:55 год. по 23:22:19 год., а відповідач звернувся до банку 2024-03-04 о 09:35:00 год. Картка заявника заблокована 2024-03-04 09:36:01.

Наведене свідчить, що одразу після виявлення несанкціонованих переказів коштів відповідач зверталась до АТ КБ «ПриватБанк» та правоохоронних органів щодо вчинення щодо нього шахрайських дій.

Доводи позивача про відсутність оперативності в повідомленні банку, оскільки відповідач звернувся до банку на наступний день після події, не свідчать про те, що таке звернення неналежне, і відбулося не одразу по виявленню ним таких спірних операцій, та що про ці операції йому було відомо у момент їх вчинення. За твердженням відповідача, він звернувся до банку одразу після виявлення списання коштів.

Щодо тверджень позивача про те, що ОСОБА_1 проявив особисту недбалість, а також порушив вимоги Правил банківського обслуговування фізичних осіб, сам вчинив дії шляхом розголошення даних своєї платіжної картки, у зв`язку із чим треті особи отримали доступ до РО та рахунків клієнта з недовіреного пристрою, то суд вважає такі безпідставними.

Матеріали справи не містять безспірних доказів того, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такі доводи позивача ґрунтуються виключно на припущеннях, що не мають доказового підтвердження.

У сукупності зі зверненням відповідача до банку та до органу поліції з приводу спірних операцій, наведені обставини дають підстави для висновку, що у відповідача дійсно була відсутня воля для використання кредитних коштів, а тим більше переказу їх в подальшому на рахунки сторонніх осіб.

Відсутність на даний час вироку у кримінальному провадженні за фактом шахрайських дій щодо ОСОБА_1 не є підставою для тлумачення таких обставин не на користь споживача і задоволення позовних вимог. Відповідно до вищевказаних норм права та практики Верховного Суду за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах.

Одночасно суд враховує, що відповідач ОСОБА_1 є користувачем банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», та користується кредитними коштами на підставі заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг.

Разом з тим суд зазначає, що долучені до матеріалів справи виписка по рахунку та розрахунок заборгованості не можуть бути визнані належними доказами на підтверження розміру заборгованості за кредитним договором та його складових, оскільки при проведенні розрахунку позивачем включено також суми кредитних коштів, які, як встановлено судом, були списані з рахунку відповідача без його волі внаслідок шахрайських дій.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача за кредитним договором та її розмір не підтверджені належними доказами.

Висновки суду:

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позивачем не подано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили, що позивач здійснював спірні транзакції, передавав третім особам банківську картку, ПІН-код, CVV-код, одноразові паролі чи будь-які інші ідентифікаційні дані, що могли б надати можливість стороннім особам ініціювати платіжні операції від його імені. Після виявлення несанкціонованого списання коштів він повідомив про це банк, виконавши всі передбачені законом та договором обов`язки користувача платіжного засобу.

Отже, списання коштів стало можливим не з вини позивача, а внаслідок втрати банком належного контролю за безпекою проведення платіжних операцій та забезпеченням схоронності коштів клієнта.

На користувача платіжного засобу не може бути покладена відповідальність за виконання платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб використано без його фізичного пред`явлення та/або без належної електронної ідентифікації користувача. Тягар доведення таких обставин покладений на банк, тобто банк має довести, що дії чи бездіяльність самого користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН-коду або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжні операції.

Отже, оскільки позивач не довів наявності вини відповідача у розголошенні персоналізованих засобів безпеки чи вчиненні спірних операцій, а також не довів наявність заборногованості відповідача за кредитним договором та її розмір, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

На підставі ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою в задоволенні позовних вимог, витрати позивача по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви, необхідно покласти на позивача.

На підставі ст.ст. 3, 6, 509, 526, 626-628, 638, 1054, 1055, 1066, 1068, 1073, 1092 ЦК України, ст. 38 ЗУ «Про платіжні послуги», п.п. 140, 146 розд. VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 164, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 141, 258, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду .

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Міськевич О.Я.