Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №344/16245/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №344/16245/26

Суддя: Кіндратишин Л. Р.

Справа № 344/16245/26

Провадження № 2/344/7664/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі судді Кіндратишин Л.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,-

ВСТАНОВИВ:

20.08.2026 представник позивача – адвокат Іванів – Магльована І.Р. звернулася до суду із позовом до відповідача, у якому просить стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 33 088 грн. додаткових витрат на дитину ОСОБА_3 , а також витрати на правничу допомогу. В обґрунтування позову, зазначає, що ОСОБА_2 (надалі – Відповідач) перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 (надалі – Позивач). Однак, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.06.2012 р. у справі №0907/7390/2012 даний шлюб було розірвано. Від шлюбу у Позивача та Відповідача залишилась донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 додається). Рішенням Івано-Франківського міського суду від 07.05.2026 року у справі №344/3641/19 було вирішено стягувати з Відповідача на користь Позивача аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі 2000 грн щомісячно на час навчання, але не пізніше досягнення нею 23-х річного віку, окрім цього стягнути додаткові витрати на повнолітню дочку в розмірі 16 100 грн. На разі ОСОБА_3 навчається на 2 курсі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу на денній контрактній формі навчання, згідно з доданим до даної заяви Договором №МРК-24 017 від 09.08.2024. Оскільки вона навчається на денній формі, відповідно, не має можливості працювати, а тому, потребує матеріальної допомоги. Відповідач, будучи батьком ОСОБА_3 , надає їй фінансову допомогу, що обмежується частковою сплатою аліментів. Позивач як мати ОСОБА_3 фактично утримує доньку самостійно. Також варто зауважити, що Позивач на даний час отримує мінімальну заробітню плату, що підтверджується доданою до цієї заяви Довідкою про доходи. При цьому, згідно з Договором №МРК-24-017 від 09.08.2024. Позивач оплатила повністю за цей навчальний рік навчання доньці, ОСОБА_3 , в сумі 36 060 грн., що підтверджується доданими до цієї заяви платіжними інструкціями про оплату від 10.01.2026 та від 29.08.2025. Більше того, вартість навчання в університеті ОСОБА_3 становить третину від доходів позивачки. Окрім цього, на позивачку постійно покладаються витрати на здійснення звичайних витрат на лікування, на купівлю сезонних речей, на їжу в перервах між навчанням, на проїзд транспортом, на канцелярію для навчання, підручники, кишенькові гроші для проведення часу відпочинку з друзями. Також ОСОБА_3 у зв`язку з погіршенням зору і стану шкіри потребувала детального обстеження та лікування з метою підтримки зору та стану шкіри. Відтак, позивач вкотре понесла витрати на обстеження та лікування доньки, що підтверджується доданими до цієї заяви квитанціями про оплату та призначенням лікування клінікою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та придбанням медичних виробів у магазині оптики « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_3 . Зважаючи на те, що позивач отримує мінімальну заробітну плату (в середньому – 8000 грн), цих коштів недостатньо для повного забезпечення всіх необхідних витрат повнолітньої доньки, а оплата за навчання ставить в досить скрутне становище Позивачку та її доньку, що призводить до обмеження в забезпеченні належного матеріального становища.

Важливим є те, що Відповідач здійснював підприємницьку діяльність аж до25.09.2015, що підтверджується витягом із ЄДРЮОФОПГФ від 27.10.2015. Факт припинення статусу ФОП не свідчить про відсутність доходів, а лише про припинення реєстрації, оскільки законом не заборонено здійснювати діяльність як працівник за цивільно-правовими договорами або працювати найманим працівником. Більше того, на практиці дедалі більше трапляється випадків, коли особа займається господарською діяльністю без статусу ФОП шляхом уникнення оподаткування або працює як найманий працівник у фізичної особи-підприємця. Звертають увагу суду що, 05.07.2022 у Відповідач придбав у власність нерухоме майно – гараж площею 17.3 кв. м. у м. Івано-Франківську. Купівля об`єкта нерухомості в період активних воєнних дій (2022 рік), коли загальна економічна ситуація в Україні була складною, об`єктивно свідчить про наявність у Відповідача вільних коштів, достатніх для подібного придбання майна у власність (актуальна інформація про нерухомість додається).

Відповідач сплачує аліменти лише частково, тому вони не покривають витрати на утримання ОСОБА_3 . Окрім цього, Рішенням Івано-Франківського міського суду від 07.05.2026 року у справі №344/3641/19 з Відповідача були стягнуті витрати лише на перший рік навчання в університеті. Отже, Відповідач повинен оплатити половину додаткових витрат на дитину. Враховуючи усе вищенаведене, Позивачка вважає, що у зв`язку з понесеними нею вищезгаданими витратами на доньку на навчання в сумі 36 060 грн., їх частину (тобто, половину цих витрат, які вона вже понесла) а саме: 18 030 грн. слід стягнути з Відповідача, а також витрати на побутові потреби та потреби на лікування в сумі 30 116 грн., їх частину (тобто, половину цих витрат, які вона вже понесла) а саме: 15 058 грн. Загальний розмір додаткових витрат на дитину, який слід стягнути з відповідача 33 088 грн.

20.08.2026 справа надійшла до суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Кіндратишин Л.Р.

25.08.2026 ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Представник позивача, у позовній заяві вказав, що у разі неявки відповідача не заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачу була надіслана копія ухвали про відкриття провадження у справі, днем вручення якої відповідно до п.4 ч.6 ст.272 ЦПК України є 28.08.2026 –повернуто за закінченням терміну зберігання.

29.09.2026 від відповідача надійшов відзив. У позові просить відмовити. В обґрунтування, зокрема, зазначено рішенням суду у справі №344/9495/26 від 04.02.2026 стягнуто аліменти у зв`язку з навчанням донки в сумі 2000 грн. щомісячно та додаткові витрати в сумі 16 000 грн. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін. Зокрема, у збільшених позовних вимогах від 09.09.2025 позивач просила стягнути додаткові витрати на навчання дитини в сумі 70 190 грн. Було зазначено, що позивач понесла витрати на обстеження та лікування дочки у зв`язку з погіршенням зору та оплатила вартість навчання в сумі 32 200 грн за минулий рік. Вважає, що у даній справі підстави позову є ідентичними – у зв`язку з погіршенням зору, побутові потреби та те саме навчання, такі вже були предметом розгляду. Разом з тим, просить врахувати його матеріальний стан, сімейний стан ( має на утриманні ще двох дітей), нову сім`ю. Твердження позивача, що відповідач володіє гаражем, колись здійснював підприємницьку діяльність та може займатися підприємницькою діяльністю шляхом уникнення оподаткування є лише припущенням.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.02.2026 у справі № 344/9596/25, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання та стягнення додаткових витрат, задоволено частково. Ухвалено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у зв`язку із навчанням повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 2 000 (дві) тисячі гривень щомісячно на час навчання ОСОБА_3 , але не пізніше досягнення нею 23-х річного віку, з 09.09.2025. Рішення суду набрало законної сили 07.05.2026, залишено без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду.

Зокрема, рішенням суду у справі № 344/9596/25 встановлено, що «у сторін є спільна дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , на даний час та на час подання позову вже була повнолітньою.

Як вбачається із довідки від 27.02.2025 та від 03.02.2026 ОСОБА_3 є студенткою другого курсу денної форми навчання інституту економіки та менеджменту ІФНТУНГ, довідка дійсна до 30.06.2026.

Також 09.08.2024 позивачка уклала в інтересах дочки Договір про надання платної освітньої послуги в ІФНТУНГ для підготовки фахівців № МКР-24-07. Згідно розділу ІІІ Договору загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 128 800 грн., а вартість навчання за 2025-2026 роки – 32 200 грн.

Як вбачається із копій квитанцій від 27.08.2024 та 31.01.2025 позивачка оплатила за навчання дочки по 16 100 грн., що разом становить 32 200 грн., тобто за 2025-2026 роки навчання.

Згідно квитанції від 10.01.2026 вона сплатила за навчання дочки 18 030 грн., що становить половину суми за другий курс».

Суд зазначив, що «враховуючи те, що на час сплати коштів за перший рік навчання в сумі 32 200 грн. дочка була неповнолітньою та те, що відповідач визнає позов в частині 10 000 гривень на рік, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивачки вже понесені додаткові витрати на повнолітню дочку ОСОБА_3 , в розмірі 16 100 гривень».

Апеляційний судом при перегляді рішення суду, «суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат, пов`язаних із навчанням дочки після досягнення нею повноліття, оскільки право батьків вимагати участі іншого з батьків у додаткових витратах на дитину передбачене законом лише щодо неповнолітніх дітей. На другий рік навчання дочка сторін уже досягла повноліття, підстави для стягнення з відповідача додаткових витрат на її навчання відсутні, у зв`язку з чим суд правомірно відмовив у задоволенні цієї частини позовних вимог».

У справі №344/9495/25, 09.09.2025 представник позивачки подавала заяву про збільшення позовних вимог та просила суд стягнути з відповідача на користь позивачки додаткові витрати на навчання ОСОБА_3 в сумі 70 190 гривень та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі – 3 000 грн. щомісячно до закінчення нею навчання, але не більше як до досягнення 23 річного віку. Позивач вважала, що у зв`язку з понесеними нею вищезгаданими витратами на доньку на навчання в сумі 32 200 грн., їх частину (тобто, половину цих витрат, які вона вже понесла та половину від суми 108 180 грн. - які вона має понести за наступні 3 навчальні роки) у розмірі 70 190 грн. слід стягнути з відповідача.

Звертаючись з даним позовом, сторона позивач надає : той же договір про навчання, довідку про навчання від 17.08.2026 за №08/28-177, яка дійсна до 31.08.2026, видана ОСОБА_3 , квитанцію про оплату за навчання на суму 18030 грн. від 10.01.2026 (а.с.13), на суму 18 030 грн, від 29.08.2025 (- а.с. 12), тобто за фактично понесені витрати. Рішенням суду стягнуто з відповідача половину витрат за перший рік навчання доньки, за 2024 рік. При цьому, відмовлено у стягненні всіх витрат, зокрема майбутніх за весь період навчання у зв`язку з відсутністю правових підстав для стягнення з відповідача додаткових витрат на навчання повнолітньої дочки.

Щодо витрат на лікування доньки, то надано : замовлення №К/L від 18.04.2026 «Оптика люкс» на ім`я ОСОБА_1 щодо лінз на суму 2572 грн ( а.с.7) та квитанцію про оплату на від 23.04.2026 ( а.с. 8); замовлення №К/л від 28.06.2025 на ім`я ОСОБА_1 щодо лінз на суму 2 272 грн. ( а.с. 9, також були предметом судового розгляду справі № 344/9596/25).

Разом з тим, слід зауважити будь-яких медичних документів, обстеження, які б пов`язували потребу дитини в зазначених лінзах не надано.

Решта долучених квитанцій не неналежними доказами, оскільки не місять інформації щодо отримувача послуги та платника.

Відповідно до статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Виходячи з аналізу статті 185 СК України, додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини (постанова Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 701/699/16-ц).

З досягненням повноліття особа втрачає правовий статус дитини (стаття 6 СК України). Згідно зі статтею 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Як роз`яснив Верховний Суд, «тлумачення статті 201 СК України дозволяє стверджувати, що стаття 185 СК України не поширюється на правовідносини між батьками та повнолітніми дітьми, які продовжують навчання» (постанови від 08 травня 2019 року у справі № 393/338/16-ц, від 06 серпня 2018 року у справа № 748/2340/17).

Верховний Суд неодноразово наголошував на розмежуванні правовідносин з утримання неповнолітніх та повнолітніх дітей.

Зокрема, Верховний Суд зазначив, що на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах, правовідносини обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного окремого від аліментних зобов`язань обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами (висновок Верховного Суду України, наведеним у постанові від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15).

Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу (постанови Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі № 405/8423/16-ц та від 25 лютого 2020 року у справі № 521/4397/17). Разом з тим стаття 199 СК України передбачає лише право на стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, а не додаткових витрат на повнолітню дитину (постанова Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 521/2016/16-ц).

За таких обставин, суд дійшов висновку, позовні вимоги про стягнення коштів за придбання лінз, обстеження, лікування для повнолітньої доньки, а також на оплату навчання повнолітньої доньки як додаткових витрат у порядку статті 185 СК України є безпідставним, оскільки усі ці витрати є невід`ємною складовою загальної потреби в матеріальній допомозі, яка має забезпечуватися виключно через механізм сплати аліментів на період навчання за статтею 199 СК України. Відтак, у позові слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Позивачка від сплати судового збору звільнена відповідно пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», тому не розподіляється.

У даній справі судом надано відповіді на доречні аргументи сторін, здатні вплинути на вирішення спору. Інші доводи не є визначальними та вагомими, які б могли вплинути на правильність рішення у справі.

На підставі керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину- відмовити.

Згідно ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Повне рішення 29.10.2026.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua