Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №342/1260/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1260/26

Провадження № 3/342/206/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Андріюк І.Г., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка отримана від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (м. Івано-Франківськ) про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює продавцем у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 »,

за ч.1ст.155-1 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , працюючи продавцем у магазині «Стефана», порушила порядок проведення розрахунків.

Адміністративне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, 07.10.2026 о 12 год 57 хв під час проведення фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ФОП ОСОБА_2 , виявлено порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме: порушено порядок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реєстрації, здійснено продаж товарів, які не обліковані в установленому порядку. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.12 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 із змінами та доповненнями, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнала. Вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, оскільки жодних порушень не вчиняла.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, суду надано:

протокол про адміністративне правопорушення № 1887 від 07.10.2026;

акт фактичної перевірки № 090829 від 07.10.2026;

письмові пояснення ОСОБА_1 ;

відомість про результати перевірки від 07.10.2026.

Так, ч. 1 ст.155-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг.

Об`єктивна сторона правопорушення має формальний склад.

Пунктом 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Суб`єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу та необережності.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП полягає у порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Суд вважає, що матеріалами справи не доведено вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, оскільки у протоколі вказано про порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реєстрації, здійснення продажу товарів, які необліковані в установленому порядку, проте без зазначення, якими належними та допустимими доказами підтверджується вчинення таких дій, окрім долученого акту фактичної перевірки.

Згідно акту фактичної перевірки №090829 від 07.10.2026 у магазині «Стефана» електронну чи паперову форму обліку, первинні документи (їх копії, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу, до перевірки не надано. Вартість товарів, необлікованих у встановленому порядку, становить 634780 грн. (Додаток 3). Під час проведення перевірки працівниками контролюючого органу здійснено відеофіксацію на нагрудну камеру.

Водночас диск із відеозаписом у матеріалах справи відсутній.

Отже, суд вважає, що протокол та долучені до нього документи не є достовірними та належними доказами, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому суд зобов`язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

За викладених обставин, суд вважає вину ОСОБА_1 недоведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі слід закрити відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Оскільки провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.155-1 КУпАП підлягає закриттю, а судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, тому судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 40-1, ч.1 ст.155-1, ст.ст. 221, 247, 283-287, 289, 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.155-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя Андріюк І.Г.