Суд: Чернівецький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №713/1396/26
Суддя: Перепелюк І. Б.
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2026 року м. Чернівці справа № 713/1396/26
провадження №22-ц/822/1874/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Перепелюк І. Б.
суддів: Литвинюк І.М., Одинака О.О.
секретар Черновська А.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на заочне рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 липня 2026 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано наступним. 06.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №5365312, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу позику у сумі 25 000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 на строк 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,95% в день, яка застосовується в межах строку кредитування. Вказаний договір укладений в електронній формі із застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором 72851.
28.11.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», яке в подальшому змінило назву на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», укладено договір факторингу №28/11/25, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №5365312 від 06.03.2025.
Отже, до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу №28/11/25 від 28.11.2025 перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 100 285,21 грн. : сума кредиту – 24 999,95 грн.; сума процентів за користування кредитом нарахованих первісним кредитором – 53 197,76 грн.; сума процентів, нарахованих ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за 93 календарних дні – 22 087,50 грн.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №5365312 від 06.03.2025 у розмірі 100 285,21 грн., з яких: сума кредиту – 24 999,95 грн.; сума процентів за користування кредитом нарахованих первісним кредитором – 53 197,76 грн.; сума процентів, нарахованих ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за 93 календарних дні – 22 087,50 грн., а також сплачений судовий збір 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 липня 2026 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №5365312 від 06.03.2025 у розмірі 37 499,95 грн., з яких: 24 999,95 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 12 500,00 грн. – заборгованість за відсотками, а також 995,47 грн. судового збору та 3 739,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» просить рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 липня 2026 року скасувати.
Стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 100 285,21 грн., з яких : сума кредиту 24999,95 грн., сума процентів за користування кредитом 53197,76 грн., нараховані позивачем проценти за 93 календарних днів 22 087,50 грн., сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що кредитний договір укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного Кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору.
ОВ «ФК «Фінтраст Капітал» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором.
Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 0,95 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору.
Відповідно до п. 4.1. Договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.
У період з 06.03.2025 по 28.11.2025 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 12949,7 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0.05 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 10449.65 грн. За даними поденного розрахунку заборгованості, сформованого Первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладання Договору, а саме: з 06.03.2025 року по 28.11.2025 року (Дата укладання Договору факторингу), у Відповідача перед Первісним кредитором утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії Договору у розмірі 53197,76 грн.
Враховуючи норми чинного законодавства України, а також те, що за Договором факторингу № 28/11/2025 від 28.11.2025 року до Позивача перейшло право грошової вимоги заборгованості до Відповідача, вимоги Позивача щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами до Відповідача є доведеними та обґрунтованими, а отже заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами підлягає стягненню у сумі 53197,76 грн.
В даній справі, окремої уваги потребує пункт 1.1. Договору факторингу №28/11/2025 від 28.11.2025 року: За цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги , настав або виникне в майбутньому строк виконання зобов`язань за якою до третіх осіб - Боржників , включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 5365312 строк кредиту 360 днів: з 06.03.2025 року по 01.03.2026 року. Станом на дату укладання Договору факторингу від 28.11.2025 року №28/11/2025, строк дії Договору № 5365312 від закінчився. 06.03.2025 року не А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 29.11.2025 року по 01.03.2026 року (93 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 22 087,50 грн.
У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строк у надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 5365312 від 06.03.2025 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідача у сумі 75 285,26 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 53197,76 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у сумі 22 087,50 грн.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що відповідно до договору про надання коштів на умовах споживчого кредит №5365312, укладеного 06.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , за умовами якого товариство зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 25 000,00 грн. на строк 360 днів, а відповідач зобов`язався повернути кошти кредиту та сплатити проценти за користування ним у розмірі 0,95% в день, які застосовуються у межах строку кредиту. Договір укладений в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 72851;
Відповідно до листа ТОВ «Пейтек» №20251201-2023 від 01.12.2025, ТОВ «Лінеура Україна» повідомлено, що відповідно до договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 2024-01-03 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Лінеура Україна» на суму 25000,00 грн: номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 4b4c808b-0c98-4309-8345-0d52c7028946; номер транзакції в системі ТОВ «Лінеура Україна» – 53653121741271480; Session ID – 030315884942; Сайт торгівця - https://credit7.ua; код авторизації – 426145; Банк-еквайр - АТ «ПУМБ»; дата і час створення - 2025-03-06 16:31:20; дата і час прийняття в роботу - 2025-03-06 16:31:23; дата і час виконання - 2025-03-06 16:31:23; призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 5168745133044377;
розрахунок заборгованості за кредитним договором №5365312 від 06.03.2025, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Лінеура Україна» станом на 28.11.2025 становила 90 697,71 грн, з яких: 24 999,95 грн – заборгованість по тілу кредиту; 53 197,76 грн – заборгованість за відсотками; 12 500,00 грн – штрафні санкції.
Відповідно до Договору факторингу №28/11/2025, укладеного 28.11.2025 між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «Лінеура Україна», акту прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу від 28.11.2025, акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному виді за договором факторингу від 28.11.2025, платіжної інструкції №7705 від 28.11.2025 та витягу з реєстру боржників 28.11.2025, за умовами яких ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» належне йому право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5365312 від 06.03.2025 у сумі 90 697,71 грн, з яких: 24 999,95 грн – заборгованість по тілу кредиту; 53 197,76 грн – заборгованість за відсотками; 12 500,00 грн – штрафні санкції.
Згідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за кредитним договором №5365312 від 06.03.2025, згідно якого за 93 календарних днів (29.11.2025 – 01.03.2026) позивачем нараховано заборгованість за відсотками у розмірі 22 087,50 грн.
З копії рішення №251124/1 від 25.11.2024, вбачається, що ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» змінило назву на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».
З витребуваної за клопотання представника позивача у АТ КБ «ПриватБанк» інформації за №20.1.0.0.0/7-260616/91964-Б від 18.06.2026 року вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_3 ), банком було емітовано картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). 06.03.2026 на вказану карту було зараховано кошти у сумі 25 000,00 грн.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам, визначеним в ст.263 ЦПК України.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки своїх зобов`язань за кредитним договором у встановлені ним строки відповідач не виконала, то з неї підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість, яка складається з основної суми боргу та відсотків, нарахованих виключно в межах строків кредитування, визначених цим договором.
Водночас, визначаючи розмір заборгованості за відсотками, суд вказав, що визначений ТОВ «Лінеура Україна» у змісті договору №№5365312 від 06.03.2025 розмір процентів є непропорційно високим та призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника (споживача), відтак пункт 1.4.1 Договору є несправедливим і суперечить принципам розумності та добросовісності, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50%) у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань за цим договором.
Фактично позивач порушує питання про стягнення з позичальника простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі, що більш ніж у три разів перевищує розмір простроченої заборгованості за кредитом.
Тому з 75 285,26 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами, заявленої позивачем, стягненню підлягає лише 12 500,00 грн., тобто 50% від простроченої заборгованості, яку позивачем визначено у розмірі 24 999,95 грн.
Отож, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №5365312 від 06.03.2025 у розмірі 37 499,95 грн., з яких: 24 999,95 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 12 500,00 грн. – заборгованість за відсотками.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Згідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до положень статті 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у статті 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі – пункт 2 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У справі, яка переглядається, встановлено, що 06.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредит №5365312 в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 72851, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 25 000,00 грн. на строк 360 днів та зобов`язався повернути кошти кредиту та сплатити проценти за користування ним у розмірі 0,95% в день, які застосовуються у межах строку кредиту.
Згідно витребуваної з АТ КБ «ПриватБанк» інформації – на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), на яку 06.03.2026 було зараховано кошти у сумі 25 000,00 грн.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про укладеність кредитного договору та ознайомлення відповідача з його умовами, оскільки без здійснення вказаних дій, кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону № 675-VIII вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження № 61-6066св23).
Підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взявши на себе відповідні зобов`язання.
Отож, матеріалами справи підтверджується укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів.
Щодо відступлення прав вимоги
Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Встановлено, що на підставі договору факторингу №28/11/2025 від 28.11.2025 з додатками ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло статусу кредитора по кредитному договору №5365312 від 06.03.2025 у сумі 90 697,71 грн, з яких: 24 999,95 грн – заборгованість по тілу кредиту; 53 197,76 грн – заборгованість за відсотками; 12 500,00 грн – штрафні санкції; у межах строку кредитування за 93 календарних дні (29.11.2025 – 01.03.2026) ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» нараховано заборгованість за відсотками у розмірі 22 087,50 грн.
Отже, до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором.
Щодо розміру заборгованості за тілом кредиту та відсотками
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
06.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредит №5365312 в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 72851. Згідно витребуваної з згідно витребуваної з АТ КБ «ПриватБанк» інформації – на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), на яку 06.03.2026 було зараховано кошти у сумі 25 000,00 грн;
Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 0,95% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору.
Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
Відповідно до п. 4.1. Договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.
У період з 06.03.2025 по 28.11.2025 відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 12949,7 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0.05 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 10449.65 грн.
За даними поденного розрахунку заборгованості, сформованого Первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладання Договору, а саме: з 06.03.2025 року по 28.11.2025 року (Дата укладання Договору факторингу), у Відповідача перед Первісним кредитором утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії Договору у розмірі 53197,76 грн.
Враховуючи норми чинного законодавства України, а також те, що за Договором факторингу № 28/11/2025 від 28.11.2025 року до Позивача перейшло право грошової вимоги заборгованості до Відповідача, вимоги Позивача щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами до відповідача є доведеними та обґрунтованими, а отже заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами підлягає стягненню у сумі 53197,76 грн.
Відповідно до вимог статей 526-530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, належними сторонами та в установлений строк (термін).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Право кредитодавця на одержання процентів за кредитом, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором, передбачено також частиною першою статті 1048, статтею 1056-1 ЦК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження №14-10цс18) зроблено правовий висновок, згідно якого припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У справі, що переглядається апеляційним судом, строк, протягом якого відповідач міг правомірно користуватися кредитними коштами - строк кредитування, встановлено тривалістю в 1 рік і протягом цього строку позивач має право на одержання процентів за користування кредитом на умовах, визначених кредитним договором.
Оскільки у зазначений у договорі строк кредитування одержані за кредитним договором кошти відповідачем повернуті не були, відмова у стягненні процентів за кредитом є необґрунтованою.
За даними поденного розрахунку заборгованості, сформованого Первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладання Договору, а саме: заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії Договору у розмірі 53197,76 грн.
При цьому, у межах строку кредитування за 93 календарних дні (29.11.2025 – 01.03.2026) ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» нараховано заборгованість за відсотками у розмірі 22 087,50 грн.
А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 29.11.2025 року по 01.03.2026 року (93 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 22 087,50 грн. (24999,95 грн * 0,95% = 237,5 грн*93 календарних дні = 22 087,50 грн.)
Судом встановлено, що проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 5365312 від 06.03.2025 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідача у сумі 75 285,26 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 53197,76 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у сумі 22 087,50 грн.)
Встановивши вказані обставини та враховуючи, що між сторонами у справі виникли кредитні правовідносини, відповідач отримав кредитні кошти, але в порядку та на умовах договору частково їх не повернув, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а тому рішення суду підлягає зміні, а позов задоволенню.
Щодо судових витрат
Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, у разі задоволення позову - на відповідача (ч.1 та п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України).
За приписами п.п. б) та в) п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, із резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки позов задоволено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позовної заяви у розмірі 2662,40 грн., та судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, у розмірі 3993,60 грн.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У справі, яка переглядається, встановлено, що позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» у справі в суді першої інстанції представляв адвокат Столітній М.М.
У позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в суді першої інстанції в сумі 10000 грн.
На підтвердження цих витрат позивач надав договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладений з адвокатом Столітнім М.М., заявку на виконання доручення, рахунок на оплату та акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Згідно із актом №19913 від 26 травня 2026 року адвокатом надано позивачу правничу допомогу, вартість якої становить 10 000 грн. Акт підписаний адвокатом і клієнтом та містить зобов`язання клієнта оплатити погоджену вартість наданої правничої допомоги.
Надано рахунок №19913-25/05-2026 від 26.05.2026 на оплату до договору про надання правничої (правничої) допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 суми 10 000,00 грн.
Колегія суддів наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Отож, з урахуванням конкретних обставин даної справи, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, врахувавши характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру до ціни позову та до предмету спору, суд вважає за необхідне частково присудити стороні, на користь якої ухвалено судове рішення витрати на правничу допомогу та покласти на відповідача витрати у розмірі 3000 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції.
В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»» просило стягнути з відповідача 8 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.
На підтвердження цих витрат позивач подав договір про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року, ордер на надання правничої допомоги, звіт про надання правової допомоги від 12 серпня 2026 року та платіжну інструкцію № 8657 від 12 серпня 2026 року.
Відповідно до звіту адвокатом здійснено правову експертизу документів, складено та подано апеляційну скаргу. Загальна тривалість наданої правничої допомоги становила 4 години, а її вартість - 8 000 грн. Платіжна інструкція містить відмітку банку про проведення платежу, що підтверджує фактичну сплату позивачем зазначеної суми.
Враховуючи характер спору, обсяг виконаної роботи, витрачений адвокатом час, ціну позову, колегія суддів вважає за необхідне частково присудити стороні, на користь якої ухвалено судове рішення витрати на правничу допомогу понесені в апеляційній інстанції та покласти на відповідача витрати у розмірі 2000 грн.
Враховуючи зазначене, на користь позивача слід стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в загальній сумі 5000грн.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи наведене, відповідно до п.1 ч.1 ст. 376 ЦПК України, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити та задовольнити позов.
Керуючись ст.ст.368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задовольнити частково.
Змінити мотивувальну частину заочного рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 липня 2026 року відповідно до змісту цієї постанови.
Резолютивну частину заочного рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 липня 2026 року змінити, виклавши її в наступній редакції:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №5365312 від 06.03.2025 року в розмірі 100 285,21грн. (сто тисяч двісті вісімдесят п`ять гривень 21 копійка) з яких: 24999,95 грн. - тіло кредиту; 75 285,26 грн. - нараховані проценти.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 6 656 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 5 000 грн. витрат на правничу допомогу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення.
Судді І.Б. Перепелюк
І.М. Литвинюк
О.О. Одинак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua