Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №761/43708/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року м. Чернівці справа № 761/43708/25

провадження №22-ц/822/1889/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Перепелюк І. Б.

суддів: Литвинюк І.М., Одинака О.О.

секретар Черновська А.К.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на додаткове рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 22 липня 2026 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 09 липня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 5658,18грн. заборгованості за кредитним договором та 288,16грн. судового збору.

Додатковим рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 22 липня 2026 року стягнуто з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 10 000грн. на правничу допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить скасувати додаткове рішення.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт вважає, що стягнутий судом розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги в сумі 10 000,00 грн. є завищеним та неспівмірним зі складністю справи, враховуючи характер та обсяг правових питань, предмет спору, а також відсутність доказів, що підтверджують необхідність саме такого обсягу юридичної допомоги. У зв`язку з вищенаведеним, просив відмовити у стягненні цих витрат.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Встановлено, що рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 09 липня 2026 року позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 5658,18грн. заборгованості за кредитним договором та 288,16грн. судового збору.

Представник відповідача подав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу. Додав Договір про надання правничої допомоги від 08.05.2026 року №08/05/2026, Додаткову угоду до даного договору від 10.07.2026 року, детальний опис робіт(наданих послуг) за вказаними вище договорами та акт приймання – передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги від 08.05.2026 року №08/05/2026 між представником та відповідачем.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах її обґрунтувань та заявлених в суді першої інстанції вимог, зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам, визначеним в ст.263 ЦПК України.

Здійснюючи перегляд вказаного додаткового рішення, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини 1, 3 ст.133 ЦПК України).

Згідно до ч.1 та 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, представником відповідача було надано Договір про надання правничої допомоги від 08.05.2026 року, Додаткову угоду до договору №08/05/2026 від 08 травня 2026 року, Детальний опис робіт (наданих послуг). Згідно детального опису робіт, виконаних адвокатом Гук А.О., сума сплачених коштів за надану правничу допомогу складає 25 000,00 грн. Згідно детального опису робіт (наданих послуг) правова допомога складається з: Написання заяви про перегляд заочного рішення – 3 000,00 грн. Ознайомлення з матеріалами справи (в т.ч. і витрати на друк) правовий аналіз обставин спірних правовідносин – 12 000,00 грн. Складання відзиву, формування додатків – 3000,00 грн. Написання заяв і клопотань – 3 000,00 грн. Підготовка до участі у судових засіданнях – 4000,00 грн.

Водночас, зі змісту ч.4 ст.137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Така позиція викладена в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21;

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо. Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі №910/615/14 (№910/5042/22), від 26 вересня 2024 року у cправі № 910/11903/23, від 25 січня 2025 року у справі №369/849/18 та від 17.12.2025 року у справі №944/1035/24.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у частині третій статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23).

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Враховуючи, що зазначена категорія справ є справою незначної складності та по них є стала судова практика, що в свою чергу не потребувало додаткових зусиль та знань, враховуючи характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, співмірність витрат зі складністю справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дійсність та необхідність витрат на правничу допомогу є об`єктивно обґрунтованими, та вважає, що їх розмір правильно визначений судом першої інстанції з врахуванням принципів співмірності та пропорційності.

Такий розмір на відшкодування витрат на правничу допомогу відповідача відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру. Суд першої інстанцій забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» залишити без задоволення.

Додаткове рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 22 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Судді І.Б. Перепелюк

І.М. Литвинюк

О.О. Одинак