Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №210/6847/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2547/26 Справа № 210/6847/25 Суддя у 1-й інстанції - Скотар Р.Є Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:

секретаря судового засідання Черняєвої С.П.,

особи, щодо якої вирішується питання

про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 ,

апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 31 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір 605,60 грн. на користь держави,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :

Постановою судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 31 серпня 2026 року встановлено, що 01.10.2025 року о 10.44 год. в м. Кривий Ріг, вул.Володимира Бизова біля будинку 34, водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21120 н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager 7510 прилад ARND-0040, тест 521 результат позитивний 0.30%. З результатом водій згоден, зафіксовано на БК 471641, 475171. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги:

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 31 серпня 2026 року стосовно нього та закрити провадження в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в його діях.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суддею першої інстанції було порушено його процесуальне конституційне право на прийняття участі при розгляді його справи в суді.

Звертає увагу, що про судове засідання, призначене на 31.08.2026 року суд його жодним чином не повідомив. Про існування оскарженої постанови дізнався випадкова лише 05.09.2026 року, коли намагався дізнатися про наступну дату судового засідання.

Вважає вказані обставини самостійною підставою для скасування постанови судді першої інстанції від 31.08.2026 року.

Звертає увагу, що технічний прилад «Drager Alcotest 7510» згідно даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №470151 від 01.10.2025 року, датою останнього калібрування є 15.10.2024 року. Проте, згідно даних Посібника з експлуатації вказаного газоаналізатора, перевірка точності цього вимірювального приладу повинна бути виконана кожні 6 місяців.

З вищенаведених підстав вважає, що поліцейський не мав законних підстав використовувати такий прилад. Такі підстави вважає такими, що свідчать, що огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння було проведено з порушенням вимог закону та нормативних вимог.

Зауважує, оскільки він не погодився з результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу, поліцейським було складено Направлення на медичний огляд до КП «КБЛПД «ДОР». Однак, поза межами відеофіксації на нагрудний відеореєстратор, інший поліцейський повідомив, що у них вже є квитанція з алкотестеру «Драгер», тому його нікуди везти не будуть.

Окремо зазначає, що відеозапис на диску, що знаходиться в матеріалах цієї справи, складається з семи файлів та мають кілька окремих коригованих частин, які постійно перериваються, тобто є небезперервними та містять дані не в повному обсязі, що є грубим порушенням вимог Інструкції. Тому такий доказ вважає неналежним, недопустимим, недостовірним, а також таким, що не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (постанова ВС у складі колегії суддів КАС від 15.11.2018 року в справі №524/5536/17).

Зазначає, що матеріали цієї справи в порушення вимог ст. 266 КУпАП не містять доказів його відсторонення від подальшого керування транспортним засобом, якщо поліцейські вважали, що він перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Позиції сторін в суді :

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі, просив її задовольнити з підстав наведених в ній.

Висновки суду:

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд приходить до наступного висновку:

На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскарженою постановою встановлено, що 01.10.2025 року о 10.44 год. в м. Кривий Ріг, вул.Володимира Бизова біля будинку 34, водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21120 н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager 7510 прилад ARND-0040, тест 521 результат позитивний 0.30%. З результатом водій згоден, зафіксовано на БК 471641, 475171. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР.

Відповідальність за порушення пункту 2.9 а ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобомособ і, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерствавнутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно зі п.п. 3 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Положеннями п. 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп`яніння, зокрема, проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби).

Згідно зі п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Пунктом 10 розділу ІІ Інструкції встановлено, що результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Хоча в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про свою невинуватість, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №470151 від 01.10.2025 року, сукупністю зібраних у справі доказами, дослідженими як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, а саме:

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.10.2025, відповідно до якого у результаті огляду, проведеного поліцейським у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння: виражений різкий запах алкоголю з порожнини рота; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, порушення координації рухів;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 01.10.2025, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, порушення координації рухів. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора Alkotest 7510 ARND-0040, проба позитивна – 0,30%. З результатом ОСОБА_1 згоден;

- чеком Drager Alkotest 7510, прилад ARND-0040, тест 521, відповідно до якого 01.10.2025 року о 10.51 годині у ОСОБА_1 виявлено 0,30% проміле;

- відеозаписами з нагрудних реєстраторів, на яких зафіксовано факт руху та зупинки транспортного засобу ВАЗ 21120 н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager 7510, прилад ARND-0040, тест 521. Результат під час огляду ОСОБА_1 01.10.2025 о 10.51 годині склав 0,30% проміле; факт складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , так само й те, що він ознайомлений зі змістом протоколу; з наданого відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 роз`яснено його права й обов`язки відповідно до ст. 63 Конституції та ст. 268 КУпАП, а також право на оскарження дій працівників поліції, оголошено ознаки алкогольного сп`яніння;

- довідкою з якої встановлено, що згідно наявних облікових баз громадянин ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 . Повторність вчинення адміністративного правопорушення відсутня;

- карткою обліку адміністративного правопорушення від 01.10.2025 відносно ОСОБА_1 .

Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють один одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вирішуючи питання допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, що фіксували обставини 01.10.2025 року за участю ОСОБА_1 , здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

Доводи апеляційної скарги, що працівниками поліції було порушено порядок проходження огляду водія на встановлення стану сп`яніння, оскільки для проведення огляду водія ОСОБА_1 було використано прилад Drager Alcotest 7510, який не пройшов сертифікацію та калібрування у встановленні законом строки, вважаю не обґрунтованими.

Так, Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016 року встановлено, що засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016 року.

Відповідно до листа (який є публічно доступним) заступника директора Українського медичного центру сертифікації МОЗ України № 45 від 18.01.2018 року на запит Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, використання медичних виробів «Газоаналізатори Alcotest Drager 7510», які були завезені та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10.02.2010 року по 10.02.2015 року, є можливим, за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання.

Зазначена інформація також вказана і в листі в.о. заступника генерального директора ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» № 28-10/60 від 04.04.2017 року.

Окрім того, порядок ведення реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 13.07.2016 року № 1161.

Згідно з пунктами 3, 4 розділу І цього Порядку формування та ведення Реєстру забезпечуються науковим метрологічним центром державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (далі ДП «Укрметртестстандарт») шляхом внесення відомостей про затверджені типи ЗВТ та доповнень до них.

ДП «Укрметртестстандарт» забезпечує оприлюднення Реєстру на своєму веб-сайті. Інформація в Реєстрі є відкритою і загальнодоступною та розміщується у форматі, придатному для роздрукування.

З відомостей із зазначеного Реєстру вбачається, що на сьогодні газоаналізатори Alcotest…, Interlock…, виробництва Drager Safety AG Co… мають сертифікат перевірки типу UA.TR.001 101-17, виданий 05.10.2017 року, та який має строк дії до 05.10.2027 року. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено.

Отже, газоаналізатор «Drager Alcotest 7510», який був застосований працівниками поліції під час огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, дозволений МОЗ, має сертифікат перевірки зі строком дії до 2027 року та є спеціальним технічним засобом.

Тому твердження ОСОБА_1 про те, що огляд на стан сп`яніння був проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкцій щодо порядку проведення огляду, судом визнаються неспроможними та до уваги не приймаються, оскільки спосіб, у який було встановлено алкогольне сп`яніння водія, не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Крім того, апеляційний суд вважає, що надані працівниками поліції відеозаписи, які містяться в матеріалах справи про адміністративні правопорушення, отримані з автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.

Відеозаписи відповідають вимогам п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 р. №1026.

Той факт, що наявні в матеріалах справи відеозаписи є роздільними, а відеофіксація не здійснювалася безперервно, не свідчить про наявність підстав піддавати сумніву зміст даних відеозаписів та вважати такі докази недопустимими. Доказами відповідно до приписів ст. 251 КУпАП є, в тому числі, і показання технічних приладів чи технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.

Тож, доводи апелянта щодо визнання відеозапису недопустимим через його неповноту та небезперервність, ні є слушними, оскільки закон вимагає відеофіксації обставин проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння або відмови від проходження такого огляду, а не фіксування факту керування особою транспортним засобом, причини зупинки, оформлення адміністративного матеріалу, подальшого відсторонення від керування транспортним засобом, що може бути встановлено за допомогою інших доказів.

Вважаю безпідставними доводи апелянта про те, що відеозапис є неналежним доказом, оскільки, наявні у справі відеозаписи є повними і послідовними, на яких зафіксовані усі ті істотні обставини, які мають значення для правильного вирішення цієї справи. Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить даних, які б свідчили про те, що відеозапис у розумінні ст. 251 КУпАП є неналежним доказом у справі. Не встановлено під час апеляційного розгляду, що наявний в матеріалах справи відеозапис є відкоригованим, на чому наполягав апелянт.

На відеозаписі зафіксована події за участю водія ОСОБА_1 у хронологічній послідовності, відображено поведінку водія, факт керування ним транспортним засобом (Clip-0 та Clip-1, починаючи з 10:45:13), факт наявності в нього виявлених працівником поліції ознак алкогольного сп`яніння та добровільне проходження ОСОБА_1 у встановленому законом порядку огляду для виявлення стану алкогольного сп`яніння (Clip-1, починаючи з 10:47:06, та встановлення факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення (Clip-1, починаючи з 10:49:46), а також згоду водія з результатом проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу (Clip-1, починаючи з 10:50:01).

Тож, наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Крім того, апелянтом на час апеляційного розгляду не було надано будь-яких доказів оскарження дій працівників поліції з цього питання.

Доводи апеляційної скарги, що працівниками поліції було порушено порядок огляду водія на встановлення стану сп`яніння та незгоду водія з результатом огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, вважаю необґрунтованими та такими, що спростовуються дослідженими доказами, наявними в матеріалах справи.

Як вбачається з оскарженої постанови судді 1-ї інстанції, такі доводи сторони захисту були предметом розгляду та їм надано повну та обґрунтовану оцінку суддею 1-ї інстанції, з якими погоджується і суд апеляційної інстанції

Враховуючи вищенаведені докази у їх сукупності, судом встановлено, що дослідженні під час судового розгляду докази повністю підтверджують ті обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які викладені в адміністративному протоколі, складеному стосовно нього, і є безсумнівними доказами порушення ним п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення права на захист ОСОБА_1 суддею 1-ї інстанції через його неналежне повідомлення про розгляд цієї справи на 31.08.2026 року, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, судовий розгляд відбувся 31.08.2025 року за відсутності сторін. Інтереси ОСОБА_1 в суді представляв адвокат Сагайдак Д.С., який надав до суду клопотання про закриття провадження в цій справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказане клопотання було предметом розгляду, а доводам, викладеним в ньому, суддею 1-ї інстанції надано повну оцінку в оскаржуваному рішенні.

Крім того, ОСОБА_1 та його захисника адвоката Сагайдака Д.С. було повідомлено судом 1-ї інстанції про місце, день та час судового розгляду за номерами мобільних телефонів, що були надані цими особами. Зокрема, ОСОБА_1 27.10.2025 року надав на адресу місцевого суду заяву на отримання електронних повісток на зазначений ним номер телефону (а.с.12). Протягом всього часу перебування цієї справи в провадженні місцевого суду, на вказаний ОСОБА_1 номер телефону надходили смс-повідомлення про місце, день та час судових розглядів, в останнє 27.08.2026 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.с.97).

Тож, під час апеляційного розгляду не було встановлено порушення права на захист суддею 1-ї інстанції з підстав, зазначених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 .

Крім того, апеляційний суд звертає увагу і на те, що в судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 також не з`явився. Ні ним, ні його захисником будь-яких нових доказів щодо невинуватості суду не надано.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника.

Тож, постанова судді 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 31 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.А. Гришин