Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №2603/7667/12 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-др/754/144/26

Справа №2603/7667/12

РІШЕННЯ

додаткове

Іменем України

29 жовтня 2026 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

за участю секретаря судового засідання Юхименко А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву представниці позивача - адвокатки Бордюг Т.В. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат понесених на правову допомогу у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», як правонаступника первинного стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 520.241 грн. 85 коп., посилаючись на те, що згідно кредитного договору № 2203388896 від 19.06.2008 року, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та відповідачем, останній отримав кредит у розмірі 27.806,27 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,8 % да місяць з кінцевим терміном повернення до 19.06.2014 року. Добровільно свої зобов`язання відповідач не виконує, а тому станом на 19.05.2012 року заборгованість складає 520.241 грн. 85 коп., а тому вони змушені звертатись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді від 13.07.2012 року у вказаній вище справі було відкрито провадження та призначено до судового розгляду.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.09.2012 року по цивільній справі за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача суму непогашеного кредиту у розмірі 200.705 грн. 16 коп., заборгованість по відсоткам у розмірі 83 776 грн. 29 коп., пеню за порушення строків сплати кредиту у розмірі 85.569 грн. 79 коп., пеню за порушення строків сплати відсотків у розмірі 83.776 грн. 29 коп., судовий збір у розмірі 3.219 грн., а всього стягнуто 457.073 грн. 53 коп.

Відповідно до ухвали Деснянського районного суду м.Києва від 04.10.2013 року, було виправлено описку у рішенні Деснянського районного суду м.Києва від 27 вересня 2012 року та в виконавчому листі № 2-4210/2012, виданого Деснянським районним судом м.Києва від 10.10.2012 року, а саме загальну суму стягнення " 457.073,53 грн." виправлено на " 457.046,53 грн."

Згідно до ухвали суду від 08.11.2013 було поновлено ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання з дня набрання ухвалою суду законної сили строком до 31.12.2013 року.

Ухвалою суду від 21.04.2020 було замінено вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (цивільна справа №2603/7667/12 за позовом ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2203388896).

Згідно ухвали суду від 27.11.2023 було замінено вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» щодо виконання рішення суду по справі №2603/7667/12 про стягнення з боржника (відповідача) - ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 220338896 від 19.06.2008.

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27.09.2012 року. Заява вмотивована тим, що 27.09.2012 року Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення по справі №2603/7667/12, про стягнення з боржника (відповідача), яким є ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 2203388896. Заявник просив суд поновити пропущений строк на подання даної заяви, оскільки про оскаржуване рішення йому випадково стало відомо 22.12.2025 року після арешту банківських рахунків, відтак просить скасувати заочне рішення суду від 27.09.2012 року, призначити справу до розгляду за його участі.

Ухвалою судді від 17.02.2026 року поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та прийнято заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27.09.2012 року по цивільній справі за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

26.02.2026 року через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «Дебт Форс» надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києві від 04.03.2026 року взаяву ідповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27.09.2012 року по цивільній справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено

Скасовано заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27.09.2012 року по цивільній справі за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

07.05.2026 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про зміну (уточнення) позовних вимог, згідно з якою просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дебт Форс» заборгованість у розмірі 65 103,47 доларів США, що станом на дату подання заяви еквівалентно 2 854 969,45 грн (курс НБУ 07.05.26: 1 долар США - 43,8528 грн), судовий збір у розмірі 3 219,00 грн. та витрати на правову допомогу, зазначивши при цьому, що правонаступник позивача ТОВ «Дебт Форс» вважає за доцільне змінити (уточнити) предмет позову, а саме шляхом стягнення заборгованості з відповідача не в гривневому еквіваленті, а у валюті кредиту - доларах США.

07.05.2026 року через систему «Електронний суд» від представниці відповідача надійшло клопотання про витребування документів від позивача.

22.06.2026 року через систему «Електронний суд» від представниці відповідача надійшла заява про застосування позовної давності.

25.05.2026 року через систему «Електронний суд» від представниці позивача надійшло клопотання про витребування документів від АТ «Райффайзен Банк Аваль».

22.06.2026 від відповідача на адресу суду надійшла заява з проханням застосувати наслідки спливу позовної давності до позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2203388896 від 19.06.2008р у частині платежів, строк виконання яких настав у період з 19.07.2008 року по 19.05.2009 року та відмовити у задоволенні позовних вимог у зазначеній частині. В решті позовних вимог відмовити з підстав необґрунтованості розрахунків.

Ухвалою суду від 24.06.2026 клопотання представниці відповідача - адвокатки Притули Є. І. про витребування доказівбуло задоволено частково та витребувано від Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» виписки по банківському рахунку до кредитного договору від 19.06.2008 р, що був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ТОВ «Дебт Форс»; Додаток №1 (містить Графік погашення боргу та перелік сум боргових зобов`язань) та Додаток №2 (Тарифи кредитора на обслуговування позичальників) до кредитного договору згідно п.14 кредитного договору №2203388896 від 19.06.2008р. та інші наявні у позивача додатки до кредитного договору; відомості про залишок боргу за щомісячними платежами та розмір щомісячного платежу згідно графіку погашення боргу.

Клопотання представниці позивача - адвокатки Бурдюг Т. В. було задоволено та витребувано від Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» належним чином посвідчену копію виписки по руху коштів за кредитним договором № 2203388896 від 19.06.2008, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», за весь період дії кредитного договору.

28.07.2026 на адресу суду від Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» надійшли виписки в електронному вигляді з дати видачі кредиту по дату відступлення права вимоги за кредитним договором.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23.09.2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», як правонаступника первинного стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» суму непогашеного кредиту у розмірі 200 705 гривень 16 копійок, заборгованість по відсоткам у розмірі 83 776 гривень 29 копійок, пеню за порушення строків сплати кредиту у розмірі 85 569 гривень 79 копійок, пеню за порушення строків сплати відсотків у розмірі 83 776 гривень 29 копійок, судовий збір у розмірі 3 219,00 гривень, а всього стягнути 457 046 гривень 53 копійки.

В задоволенні іншої частини вимог позову відмовлено.

07.10.2026 представницею позивача - адвокат кою Бордюг Т.В. через систему електронний суд подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат понесених на правову допомогу.

В судове засідання сторони та їх представники не з`явились, на адресу суду надійшли письмові заяви про розгляд питання про ухвалення додаткового рішення за їх відсутності.

Зваживши доводи заяв, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За результатом розгляду судом цивільної справи 23.09.2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», як правонаступника первинного стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до вимог ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У Постанові ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц зроблено висновок, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Постанова ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18, містить висновок, якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правової допомоги представниками позивачки надано суду копію Договору №25/04-23 про надання правової допомоги від 25 квітня 2023 року, копію Заявки на надання правової допомоги №24 від 16.02.2026 р., копію Акту наданих послуг за Договором №25/04-23 про надання правової допомоги від 25 квітня 2023 року.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши письмові матеріали справи та розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача витрат, понесених на правову допомогу у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, згідно з якою з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до частки задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 3 441,89 грн. (457 046,53 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 21 500,00 грн. (розмір витрат на правову допомогу) / 2 854 969,45 грн. (ціна позову за заявою про зміну (уточнення) позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст. 59 Конституції України, ст.ст.2, 12, 15, 76-79, 81, 85, 89, 133, 137, 141, 270, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву представниці позивача - адвокатки Бордюг Т.В. про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» понесені витрати на правову допомогу у загальному розмірі 3 441,89 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дані позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», ЄДРПОУ 43577608, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шоссе,201/203, літера 2-А офіс 602.

Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст додаткового рішення суду виготовлено 29.10.2026.

Суддя: Т.А.Зотько