Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №571/2297/25 — Тарутинський районний суд Одеської області

Суд: Тарутинський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №571/2297/25

Суддя: Тончева Н. М.

Тарутинський районний суд Одеської області

_________________________________________________________________________

Справа №571/2297/25

Провадження по справі № 2/514/72/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Тончевої Н.М.

при секретарі – Аронєт Л.С.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Бессарабське цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором №78916446 від 15 серпня 2021 року в розмірі 38502 гривні, судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.

Свої вимоги мотивує тим, що 15 серпня 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №789164466, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора MNV5BR67. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надає відповідачу кредит шляхом перерахування коштів кредиту на картковий рахунок № НОМЕР_1 на суму 10000 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності до 25 серпня 2021 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 675.25 % річних. ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» свої зобов`язання за договором виконало, що підтверджується платіжним дорученням від 15 серпня 2021 року.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» укладено Договір факторингу №28/1118-01 у відповідності до умов ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» передає ТОВ «Таліон Плюс» за плату, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» права грошової вимоги.

28 листопада 2019 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

31 грудня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» укладено Додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

31 грудня 2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» укладено Додаткову угоду №27 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

31 грудня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» укладено Додаткову угоду №31 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

31 грудня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» укладено Додаткову угоду №32 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №05/0820-01 у відповідності до умов ТОВ «Таліон Плюс» передає ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги.

03 серпня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №2 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року.

30 грудня 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №3 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року.

04 червня 2025 року між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю у відповідності до умов ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» передає ТОВ «Юніт Капітал» за плату, а ТОВ «Юніт Капітал» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права грошової вимоги.

Згідно витягу з реєстру Боржників 04 червня 2025 року до Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» передало ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги в тому числі за Кредитним договором №789164466 від 15 серпня 2021 року.

Враховуючи, що відповідач свого зобов`язання за кредитними договорами не виконала та право вимоги за ними перейшло до позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач надала суду відзив, в якому зазначила, що на теперішній час її прізвище « ОСОБА_3 », оскільки вона уклала шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 16 липня 2021 року Тарутинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Позовні вимоги відповідач визнає частково, а саме в частині стягнення з неї заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10000 гривень. В іншій частині просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вона є військовослужбовцем ЗСУ, що підтверджується службовим посвідченням серії НОМЕР_3 . Крім того, просила розстрочити виконання рішення в частині стягнення з неї заборгованості в розмірі 10000 гривень на 5 місяців.

Представник позивача надала суду відповідь на відзив, в якому посилалась на наступне. Відповідач визнає позовні вимоги в частині тіла кредиту в розмірі 10 000,00 грн і прямо зазначає, що ця сума є «отриманим тілом кредиту». Тим самим Відповідач визнає укладення Кредитного договору № 789164466 від 15.08.2021 та факт отримання за ним кредитних коштів у сумі 10 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 . Позивач не ставить під сумнів ані існування зазначеної відповідачем пільги, ані її значущість для осіб, які проходять військову службу. Водночас застосування цієї норми до спірних правовідносин потребує встановлення обставин, які Відповідачем не доведені. Належними доказами проходження військової служби за усталеною практикою є довідка військової частини про проходження військової служби (зокрема довідка форми 5) із зазначенням дати початку служби, витяг із наказу про зарахування до списків особового складу, копія контракту. Саме на підставі таких документів статус військовослужбовця встановлювався судами при застосуванні цієї норми, що видно, зокрема, з обставин справи № 496/188/17, розглянутої Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду 15 травня 2019 року. Позивач не заперечує проти надання Відповідачу можливості подати належні докази проходження військової служби із зазначенням дати її початку, після чого періоди нарахування процентів можуть бути зіставлені з періодом служби. Питання про розстрочення належить до дискреції суду, і Позивач залишає його вирішення на розсуд суду, водночас просить урахувати недоведеність наведених у клопотанні обставин та не допустити такого порядку виконання, який позбавляв би судове рішення практичного значення для стягувача. Вимога відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу повністю жодним чином не обґрунтована. Розмір і склад витрат підтверджено Договором про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, Додатковою угодою № 25770533402 від 05.06.2025 та Актом прийому-передачі наданих послуг (Додатки до позовної заяви № 25–27). Клопотання про зменшення розміру таких витрат у порядку частин 5 і 6 статті 137 ЦПК України з обґрунтуванням їх неспівмірності Відповідачем не заявлено.Просив врахувати зазначені обставини та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надала суду заперечння на відповідь на відзив, в яких зазначила, що категорично не погоджується з доводами позивача з наступних підстав. Відповідач є чинним офіцером ЗСУ та проходить військову службу за контрактом з 2016 року по теперішній час, що підтверджується копіями контрактів та посвідченням офіцера. Наразі відповідач перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Вимога позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 гривень є завищеною, неспівмірною з тілом кредиту та суперечить принципам розумності та справедливості. З урахуванням наведеного, просила стягнути з неї заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10000 гривень, в решті позовних вимог відмовити.

Представником позивача надано суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої вона просила зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №78916446 від 15 серпня 2021 року в розмірі 10000 гривень, судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.

Крім того, представником позивача надано суду додаткові пояснення, в яких вона посилалась на наступне. Відповідач стверджує, що Позивач не обґрунтував понесення витрат на професійну правничу допомогу. До позовної заяви долучено свідоцтво адвоката Тараненко А.І., довіреність надана ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ", договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт. Відповідно до п. 3.4 Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року, після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає Клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг. Позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином. З урахуванням наведеного просила стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №78916446 від 15 серпня 2021 року в розмірі 10000 гривень, судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, сповіщалась належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.

Пунктом 2 частини 8 статті 128 ЦПК України передбачено, днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Враховуючи, наведене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними матеріалами справи з урахуванням їх позицій.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 15 серпня 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №789164466, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора MNV5BR67.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За приписами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як видно із матеріалів справи, зазначений вище договір укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надає відповідачу кредит шляхом перерахування коштів кредиту на картковий рахунок № НОМЕР_1 на суму 10000 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності до 25 серпня 2021 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 675.25 % річних.

ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» свої зобов`язання за договором виконало, що підтверджується платіжним дорученням від 15 серпня 2021 року.

Крім того, з листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вбачається, що на ім`я ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) банком емітовано картку № НОМЕР_5 , на яку в період з 15 серпня 2021 року по 20 серпня 2021 року було зараховано 10000 гривень.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного Кодексу України.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Однак, відповідач ОСОБА_2 не виконала свого зобов`язання за кредитним договором.

Згідно наданого розрахунку, заборгованість відповідача ОСОБА_2 за Кредитним договором №789164466 від 15 серпня 2021 року складає 38502 гривні, з яких : 10000 гривень – сума заборгованості за тілом кредиту; 28502 гривні – сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у випадку порушення зобов`язання наступають правові наслідки, установлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Всі умови договору з моменту його підписання стають одинаково обов`язковими для виконання сторонами.

Як передбачено ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З вищенаведеного випливає, що сторони, підписавши договори встановили факт досягнення згоди між собою, щодо всіх істотних умов кредитного договору.

За положеннями статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У постановах Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 759/20374/20 (провадження № 61-4425св22), від 30 листопада 2023 року у справі № 382/1621/21 (провадження № 61-13123св23) вказано, що «тлумачення пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права».

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення відповідного договору.

Заміна особи в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення) права вимоги є різновидом правонаступництва.

При цьому слід ураховувати, що у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад в частині кредитора.

Аналогічний за змістом висновок зробив Верховний Суд у постанові від 31 січня 2024 року у справа № 758/2555/21.

Таким чином, у даній справі відбулась виключно заміна сторони кредитора в існуючому зобов`язанні з попереднім змістом та усіма істотними умовами, правовідносини за договором продовжують існувати з попереднім змістом.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року у справі №6-14194св14, зроблено висновок, що підтвердженням суми заборгованості є кредитний договір, договір факторингу, який у встановленому порядку недійсним не визнаний та в якому визначено розмір відступленої заборгованості, та розрахунок кредитної заборгованості, здійснений банком при відступленні права вимоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ «Юніт Капітал» за Кредитним договором №789164466 від 15 серпня 2021 року в розмірі 38502 гривні.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за Кредитним договором Банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки, за частиною 2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.

16 липня 2021 року за актовим записом №40 Тарутинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання отримала прізвище « ОСОБА_3 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

Згідно наданого нового розрахунку за заявою про зменшення розміру позовних вимог, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №789164466 від 15 серпня 2021 року складає 10000 гривень, з яких : 10000 гривень – сума заборгованості за тілом кредиту.

Враховуючи, що відповідач, отримавши кошти у кредит, своїх зобов`язання по їх поверненню і сплаті процентів за користування грошима не виконала, суд, установивши всі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за Кредитним договором №789164466 від 15 серпня 2021 року в розмірі 10000 гривень.

Тож, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за Кредитним договором №789164466 від 15 серпня 2021 року в розмірі 10000 гривень є обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією № 23016 від 06 серпня 2025 року.

Враховуючи, що позивач сам зменшив позовні вимоги і суд вирішив справу виходячи з уже зменшеної ціни позову, судовий збір стягується з відповідача саме виходячи з нової (зменшеної) ціни позову, задоволенню якої відповідає спір, враховуючи принципи пропорційності в розмірі 629 гривень 16 копійок.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на оплату правничої допомоги позивачем надано суду: Договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05 червня 2025 року; Додаткову угоду №25770506922 до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05 червня 2025 року; Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05 червня 2025 року.

За викладених вище обставин та приймаючи до уваги досліджені в судовому засіданні надані позивачем письмові докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, суд із врахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат, понесених останнім на оплату правничої допомоги в розмірі 7000 гривень.

Вирішуючи клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд керується таким.

Клопотання про розстрочення виконання рішення відповідач обгрунтувала тим, що на її утриманні двоє неповнолітніх дітей, а саме ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На теперішній час вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як передбачено ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У відповідності до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Із змісту п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року вбачається, що суд, який ухвалив рішення, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, може забезпечити його виконання, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Суд дійшов до висновку про те, що зазначені у клопотанні обставини можуть бути використані на користь відповідача щодо розстрочення виконання рішення. Суд враховує той факт, що на утриманні відповідача перебуває двоє малолітніх дітей, в країні відбуваються воєнні дії, що призводить в цілому до зубожіння населення та неспроможністю відповідача погасити заборгованість за кредитним договором одним платежем у зв`язку з невеликим доходом.

Вказані обставини, які підтверджені доказами, можна оцінювати як особливі у розумінні ст. 435 ЦПК України, що дає підстави для розстрочення виконання рішення суду.

Частиною 5 статті 435 ЦПК України передбачено максимальний строк, на який виконання рішення суду може бути розстрочене - 1 рік.

Враховуючи положення наведеної норми, клопотання підлягає задоволенню, виконання рішення суду розстроченню терміном на 5 місяці шляхом сплати щомісячно рівними частинами 1/5 суми заборгованості за кредитом, тобто по 2000 гривень щомісяця.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 611, 623,625, 629, 638, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України; ст. ст. 12, 13, 81,89, 128, 141, 223, 264, 265, 268, 272, 280-283, 288, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, 01024, м. Київ, вулиця Рогнідинська, будинок №4А, офіс №10, реквізити IBAN № НОМЕР_6 у АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001) загальну суму заборгованості за Кредитним договором №789164466 від 15 серпня 2021 року в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, 01024, м. Київ, вулиця Рогнідинська, будинок №4А, офіс №10, реквізити IBAN № НОМЕР_6 у АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001) суму судових витрат в розмірі 629 (шістсот двадцять дев`ять) гривень 16 (шістнадцять) копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.

Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 сплату заборгованості Кредитним договором №789164466 від 15 серпня 2021 року в розмірі 10000 гривень на 5 (п`ять) місяців, які підлягають сплаті з дня набрання рішенням суду законної сили, шляхом сплати щомісяця платежів по 2000 (дві тисячі) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Тарутинський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Тончева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua