Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №523/19423/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Суд: Пересипський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №523/19423/26

Суддя: Малиновський О. М.

Справа № 523/19423/26

Провадження №2/523/9611/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого – судді Малиновського О.М.

за участю секретаря – Сивак К.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Коллект Центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики у загальному розмірі 15 575,75рн.

Позов обґрунтований тим, що 28.07.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики №9871732.

30.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений договір № 30-12/2021 за умовами якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за договором № 9871732 від 28.07.2020.

10.01.2023 ТОВ «Вердікт Капітал» уклало з позивачем договір відступлення права вимоги №10-01/2023, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором.

На думку позивача, умови договору відповідачем не виконувались, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 15 575,75грн., у тому числі: 5500грн. – тіло кредиту, 9889,80грн. – проценти, 160,64грн. – інфляційні збитки, 25,31грн. – нараховані 3% річних, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді Пересипського районного суду м. Одеси від 07.09.2026р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін яку скеровано за місцем реєстрації відповідача, яка лише 08.10.2026р. повернута до суду з позначкою «за відсутністю адресата за вказаною адресою».

Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 13.05.2024 року у справі № 755/4829/23, останній зазначив, що суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками ««адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.

Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У визначений судом строк відповідно до ст.ст. 191, 278 ЦПК України, відзив на позов відповідачем не подано, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній доказів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28.07.2020р. між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір позики № 9871732 в електронній формі за умовами якого Товариство зобов`язалося передати ОСОБА_1 у власність грошові кошти у розмірі 5500грн., строком користування на 30 днів, дата повернення позики 27.08.2020, сплатою процентів: 1,04% акційний день, 2,7% процентів на прострочену позику, 1,60% фіксована процентна ставка, а останній зобов`язався повернути позику у день закінчення строку позики та сплатити проценти.

Умовами кредитного договору передбачена видача позики позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на картковий рахунок НОМЕР_1 .

Вказаний договір був укладений в електронній формі та підписаний ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 27QSLJAXGI.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

30.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений договір № 30-12/2021 за умовами якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за договором № 9871732 від 28.07.2020.

10.01.2023 ТОВ «Вердікт Капітал» уклало з позивачем договір відступлення права вимоги №10-01/2023, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором.

Відповідно до розрахунків заборгованості наданих позивачем у відповідача накопичилася заборгованість за договором позики у розмірі 15 575,75грн., у тому числі: 5500грн. – тіло кредиту, 9889,80грн. – проценти, 160,64грн. – інфляційні збитки, 25,31грн. – нараховані 3% річних.

Публічна пропозиція (оферта) у розумінні статей 641, 644 ЦК України визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору, однак всі інші істотні умови які є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, зазначено в Індивідуальній частині договору про надання фінансового кредиту - Кредитному договорі.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених договором.

Правовою підставою заявлених вимог є положення цивільного законодавства, які регулюють зобов`язальні правовідношення.

Так, відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За правилами, встановленими статтями 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно положень пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 цього Кодексу визначає, щодо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором та пеню припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постановах від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц).

Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16).

Умови кредитного договору не містяться положень щодо можливості нарахування позикодавцем процентів після закінчення строку кредитування, який сторонами визначено тривалістю 30 днів (пункт 2 кредитного договору).

Ураховуючи наведене та з огляду на зміст заявлених позовних вимог, відсутні правові підстави для стягнення з позичальника процентів, передбачених кредитним договором, поза межами строку кредитування.

Так, відповідно до умов кредитного договору, укладеного між ТОВ ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем останньому надано кредит у розмірі 5500 грн, строком користування на 30 днів. Останній день погашення кредиту – 27.08.2020.

Отже, позивач, окрім заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5500грн. також мав право на стягнення відсотків за користування кредитними коштами у сумі 1716грн, виходячи з розрахунку 5500 грн* 1,04%*30днів.

З розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором слідує, що за період з 28.07.2020 по 27.08.2020, тобто у визначений сторонами договору строк кредитування, відповідачу нараховані проценти за 30 день у розмірі 1716грн. із розрахунку 57,20грн в день, що відповідає умовам договору позики.

Водночас, з розрахунку вбачається, що первісний кредитор після 27.02.2020 продовжив нарахування процентів у розмірі 57,2грн. в день до 03.06.2021, а з 04.06.2021 по 01.09.2021 у розмірі 88грн. в день.

З огляду на вказане, нарахування позивачем відсотків за користування кредитом, за збігом 30-денного строку, не ґрунтується на умовах кредитного договору, які погоджені сторонами, а відтак нараховані позивачем відсотки у розмірі 9889,80грн. не підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, за умовами кредитного договору ОСОБА_1 мав обов`язок повернути кредитору тіло кредиту у розмірі 5500грн. та сплатити відсотки за їх користування у розмірі 1716грн., що в загальному розмірі складало 7216грн.

Досліджуючи наданий розрахунок судом також встановлено, що ОСОБА_1 за період з 09.03.2021 по 27.05.2021 сплатив на користь кредитора 18716,08 грн., що майже в два з половиною рази перевищу загальну суму тіла кредиту та нарахованих відсотків, які відповідач мав би сплати кредитору.

Зважаючи на викладене, з огляду на встановлені судом фактичні обставини у даній конкретній справі, суд дійшов переконливого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12,13,76,259,263-265,268,279 ЦПК України,

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту залишити без задоволення у повному обсязі.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, офіс 306;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення суду складено 29 жовтня 2026р.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua