Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №521/6035/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/6035/26

Номер провадження № 2/521/5251/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Бобуйка І.А.,

секретаря судового засідання – Наконечна А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників до судового засідання цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укр кредит фінанс» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

21.04.2026 року до суду звернувся представник товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1527-6279 від 18.03.2025 року у розмірі 61180,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 04.05.2026 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників до судового засідання.

25.05.2026 року представник відповідачки подав відзив на позовну заяву, в кому просив відмовити позивачу в повному обсязі.

09.07.2026 року відповідачка подала клопотання про витребування доказів у позивача.

09.07.2026 року винесену ухвалу про витребування доказів у ТОВ «ФК «Укр кредит фінанс».

21.07.2026 року представник позивача подав до суду витребувані докази на ухвалу суду від 09.07.2026 року.

29.09.2026 року винесену ухвалу про витребування доказів у АТ «Райффайзен Банк» за клопотанням позивача.

07.10.2026 року представником АТ «Райффайзен Банк» надано до суду інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_1 банківської карти не знайдено.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, в своїй позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності.

Представник позивача та відповідач до суду не з`явились, подали заяву до суду про проведення судового засідання без їх участі.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та оцінивши подані докази в їх сукупності, дійшов такого висновку.

Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно до позовної заяви, 18.03.225 року між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і фізичною особою, якою є – ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1527-6279.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов?язків та оформлена в електронній формі.

Зазначений Кредитний договір: як вбачається із його змісту, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений; у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію".

Суд роз`яснює, що електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А0418, для підписання Кредитного договору № 1527-6279 від 18.03.2026 року.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов?язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 20000,00 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період – 28 днів; комісія за видачу кредиту – 15% від суми кредиту; промо-ставка – 0,90 % в день; знижена % ставка – 1,00 % в день; стандартна % ставка:- 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою.- 0.74% (нуль цілих, сімдесят чотири сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). Базовий період – проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно до ч. 2 ст. 1056 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Умовами Кредитного договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем передбачено, що тип процентної ставки за користуванням Кредитом - фіксована та процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом.

Судом встановлено, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов?язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Зазначаємо, що частиною 3 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що фінансові установи мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону (крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно із розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 08.06.2017 року № 2401 «Про видачу ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)», яке розміщено в загальному доступі на сайті Позивача, Товариству з обмеженою відповідальність «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Статтею 5 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що до фінансових платіжних послуг належать такі послуги, зокрема, послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Отже, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Таким чином, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

У відповідності до частини першої статті 528 ЦК України виконання обов?язку може бути покладено на іншу особу, якщо з умов договору або суті зобов?язання не випливає обов?язок боржника виконати зобов?язання особисто і в такому разі відповідач має прийняти виконання зобов?язання за Кредитним договором, запропоноване за Позивача третьою особою.

Позивач (через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 р. та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 21/772-рк від 29.04.2023 р.) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування платежу на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Як зазначає позивач, відповідач підтвердив виникнення своїх зобов?язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед Позивачем, Відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №1527-6279 від 18.03.2025 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором, що є додатком до Позовної заяви.

Сплачуючи кредит, Відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».

Позивач вважає, що відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов?язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору.

Станом на 18.03.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 61180,00 гривень, а саме:

- прострочена заборгованість за кредитом - 20000,00 гривень;

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 34780,00 гривень;

- заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК – 6 400,00 гривень.

Втім, суд критично ставиться до тверджень позивача, що первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, грошові кошти у розмірі: 20000,00 грн. 18.03.2025 року на банківську карту № НОМЕР_2 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору, з огляду на наступне.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Суд зазначає, що заборгованість за кредитом визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а тому суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.

Аналогічна позиція викладена, і Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 червня 2023 року у справі № 234/3840/15.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає і суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідачка заперечувала належність їй зазначеної картки. Суд з метою встановлення належності картки відповідачу, як того просив відповідач, та з метою встановлення факту перерахування для відповідача первісним кредитором коштів у розмірі: 20000,00 грн. 18.03.2025 року банківську карту № НОМЕР_2 , задовольнив клопотання відповідача про витребування доказів, проте 07.10.2026 року представником АТ «Райффайзен Банк» надано до суду інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_1 банківської карти не знайдено.

Крім того позивачем повідомлено, що у відповідності до довідки «Про підтвердження успішної оплати» від 30.03.2026 року вих. № 231406157565359630032026 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ»», було здійснено переказ коштів у розмірі 20000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_2 ОСОБА_1 .

Довідка ТОВ «ФК «Контрактовий дім» підтверджує лише ініціювання переказу на маскований номер картки, однак не містить відомостей, які б дозволяли ідентифікувати держателя картки як відповідачку, та спростовується відповіддю банку-емітента. Крім того, вказана довідка складена через рік після спірної операції. Розрахунок заборгованості, складений позивачем, не є первинним документом у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не підтверджує ні видачу кредиту, ні здійснення відповідачкою платежів на його погашення; доказів надходження від відповідачки коштів у рахунок погашення заборгованості матеріали справи не містять.

Інших доказів перерахування кредитних коштів саме відповідачці (виписки з її рахунку, платіжної інструкції з реквізитами одержувача тощо) позивач не надав і клопотань про їх витребування не заявляв, а відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, позивачем не доведено факт надання відповідачці кредитних коштів за договором № 1527-6279 від 18.03.2025 року, а відтак і виникнення в неї обов`язку з повернення кредиту, сплати процентів та трьох відсотків річних.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд зазначає, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду та у даному випадку, може призвести до порушення принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін.

Отже, підтвердження про перерахунок коштів для ОСОБА_1 первісним кредитором та виникнення кредитних правовідносин між відповідачем та первісним кредитором у суду немає.

Законом визначено, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів. а не припущень, що й буле відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року №543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013, зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Як було зазначено вище, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов?язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, зважаючи на вищевикладене, суд повністю відмовляє у задоволенні позовних вимог у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовних вимог, а надані ним докази є недостатніми, та не дають підстави дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови задоволенні позову на позивача.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 16, 526, 530, 543, 549-552, 610, 1054, 1050 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 258-259, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (адреса розташування: м. Київ, бул-р Лесі Українки, буд. 26, оф. 407) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) у часників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: Бобуйок І.А.