Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №504/3/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №504/3/26

Провадження №2/504/3/26

Доброславський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

секретаря - Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, с-ще Доброслав, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін без їх виклику, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 101, поверх 3, приміщення 12, код ЄДРПОУ: 43520773) проти ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог.

ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання фінансових послуг № 2104068353530 від 10.02.2021 року в сумі 43967,10 грн., з яких 3000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 40967,10 грн. - заборгованість за процентами, а також судовий збір у сумі 2422,40 грн. і витрати на правничу допомогу в сумі 16000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 10.02.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем укладено договір про надання фінансових послуг № 2104068353530, за яким відповідачу надано кредит у сумі 3000,00 грн.

Відповідач кредит не повернув і проценти в повному обсязі не сплатив.

Право вимоги за договором перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал», а згодом - до ТОВ «Коллект Центр».

Рух справи.

Ухвалою судді від 02.01.2026 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Коллект Центр», розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін без їх виклику в судове засідання.

Ухвалою суду від 11.06.2026 року замінено позивача - ТОВ «Коллект Центр» його правонаступником ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» у зв`язку з укладенням договору № 17-04/26 від 17.04.2026 року про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся судовою повісткою, яка 27.07.2026 року надіслана та доставлена йому в електронній формі на електронну адресу cepuugfscjgggrsqt@gmail.com, зазначену в позовній заяві та в анкеті-заяві на отримання кредиту, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представник позивача у судове засідання не з`явився.

У позовній заяві первісний позивач просив розглядати справу без участі його представника та не заперечував проти ухвалення заочного рішення; правонаступник позивача також просив розглядати справу без участі свого представника.

Ухвалою суду від 22.10.2026 постановлено розглянути справу в заочному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом обставини.

Судом встановлено, що 10.02.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансових послуг № 2104068353530 «Стандартний».

Договір, анкета-заява та графік платежів підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором Z1, що підтверджується також інформацією кредитодавця про порядок і хронологію дій позичальника при укладенні договору (реєстрація в особистому кабінеті, внесення паспортних даних, верифікація картки НОМЕР_2 ).

За умовами договору (п. 1.1, 1.3) позичальнику надано кредит у сумі 3000,00 грн.; орієнтовний строк повернення кредиту становить 16 днів з моменту його отримання.

Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) становить один рік (п. 1.9).

Згідно з п. 1.4 договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування в такому розмірі: а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 1,64 %; в) починаючи з 15 дня, наступного за орієнтовним строком, - ще на 1,38 %; г) починаючи з 30 дня, наступного за орієнтовним строком, - ще на 2,65 %.

Відповідно до листа ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» від 02.09.2025 року 10.02.2021 року о 13:55:43 на виконання договору № 2104068353530 на платіжну картку НОМЕР_2 (емітент - АТ КБ «ПриватБанк») перераховано 3000,00 грн.

Цю ж картку позичальник зазначив в анкеті-заяві. 24.02.2021 року відповідач сплатив кредитодавцю 900,00 грн. у погашення процентів, що також підтверджує отримання ним кредиту.

Відповідно до розрахунку ТОВ «Служба миттєвого кредитування» з 10.02.2021 року по 24.02.2021 року проценти нараховувалися за ставкою 2 % (60,00 грн. на день), після чого - за підвищеними ставками з поступовим збільшенням до 7,67 % на день (230,10 грн.).

Станом на 30.11.2021 року нараховано процентів 25530,00 грн., з яких сплачено 900,00 грн. ТОВ «Вердикт Капітал» після набуття права вимоги нарахувало проценти за ставкою 7,67 % на день за період з 01.12.2021 року по 09.02.2022 року (71 день) у сумі 16337,10 грн.

Загальна сума заявлених процентів становить 40967,10 грн.

01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 1-12, за яким до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги, зокрема, за договором № 2104068353530 (акт приймання-передавання реєстру боржників від 03.12.2021 року, оплата - платіжне доручення № 307600018 від 03.12.2021 року).

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» (попередня назва - ТОВ «Сільвер Інвестмент», рішення про перейменування № 31/08-22 від 31.08.2022 року) укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за яким до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги за цим договором.

17.04.2026 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» укладено договір № 17-04/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.

Згідно з витягом з реєстру боржників до нього позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2104068353530 на суму 43967,10 грн., з яких 3000,00 грн. - за тілом кредиту та 40967,10 грн. - за процентами. Оплата за договором здійснена платіжною інструкцією № 231 від 20.04.2026 року.

За визначенням, наведеним у цьому договорі, «Права вимоги» - це всі належні первісному кредитору права вимоги до боржника за кредитним договором, включаючи всі права грошової вимоги, права, що забезпечують виконання зобов`язання боржника (в тому числі за порукою, заставою тощо), та засоби захисту прав, які доступні первісному кредитору, щодо отримання загальної суми заборгованості.

Відповідно до п. 2.1 договору № 17-04/26 первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні йому права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, за кредитними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.

Згідно з п. 2.2 цього договору з моменту відступлення (передачі) прав вимоги новий кредитор є таким, що замінив первісного кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення та мають відношення до прав вимоги. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема право на нарахування та стягнення процентів, процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України, штрафних санкцій, відшкодування збитків, а також право на відшкодування судових витрат та будь-які інші пов`язані з вимогою права в повному обсязі.

Норми права та їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі. Згідно з ч. 12 ст. 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд переконаний, що кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем укладено у належній формі, а кредитні кошти відповідач отримав.

Щодо права вимоги позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 04.06.2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Суд вважає доведеним, що за ланцюгом договорів відступлення права вимоги (№ 1-12 від 01.12.2021, № 10-01/2023 від 10.01.2023, № 17-04/26 від 17.04.2026) позивач набув право вимоги до відповідача за договором № 2104068353530 від 10.02.2021 року в обсязі, який мав первісний кредитор, і є належним позивачем у справі.

Ухвалою суду від 11.06.2026 року ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» залучено до участі у справі як правонаступника первісного позивача.

Щодо тіла кредиту.

Відповідач отримав кредит у сумі 3000,00 грн. і на погашення тіла кредиту жодних платежів не здійснив.

Строк кредитування закінчився.

Отже, заборгованість за тілом кредиту в сумі 3000,00 грн. підлягає стягненню.

Щодо процентів за користування кредитом.

Договір між сторонами укладено 10.02.2021 року, тобто до набрання чинності Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, яким встановлено граничний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом.

Строк дії договору закінчився 10.02.2022 року і після 24.12.2023 року не продовжувався.

Тому обмеження денної процентної ставки, встановлене ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до цього договору не застосовується, а проценти стягуються в розмірі, передбаченому договором, якщо споживач не оспорив відповідні умови в установленому законом порядку (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23, провадження № 61-4595сво25). Відповідач умов договору не оспорював.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Договір розрізняє орієнтовний строк повернення кредиту (16 днів, п. 1.3) та граничний строк кредитування - строк дії кредитного договору, який становить один рік (п. 1.9).

На думку суду, саме граничний строк кредитування є тим строком, у межах якого кредитодавець має право нараховувати проценти за ставками, визначеними п. 1.4 договору.

Отже, проценти за договором могли нараховуватися з 10.02.2021 року по 09.02.2022 року включно (365 днів), але не довше.

Нарахування процентів, на які посилається позивач, здійснено саме в цих межах: первісним кредитором - по 30.11.2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» - з 01.12.2021 року по 09.02.2022 року.

Після закінчення строку кредитування проценти не нараховувалися.

Разом з тим, суд враховує, що договір про споживчий кредит розробляє кредитодавець як професійний учасник ринку фінансових послуг, а позичальник лише приєднується до запропонованих умов і не має можливості впливати на їх зміст.

Споживач у таких відносинах є слабкою стороною, яка потребує особливого захисту (рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 № 15-рп/2011).

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц дійшла висновку, що в разі, якщо загальні підходи до тлумачення змісту правочину, передбачені ст. 213 ЦК України, не дозволяють з`ясувати дійсний зміст відповідної умови договору, застосовується тлумачення contra proferentem: умова договору тлумачиться проти інтересів сторони, яка її включила до договору.

Неясні умови договору про споживчий кредит тлумачаться на користь споживача (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23).

Згідно з п. 1.3 договору у разі сплати всіх нарахованих процентів орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати.

Відповідач 24.02.2021 року сплатив усі нараховані на той час проценти (900,00 грн.), а тому, тлумачачи договір на користь позичальника, суд вважає, що орієнтовний строк перерахувався та тривав до 12.03.2021 року включно, а підвищені ставки, передбачені п.п. «б», «в», «г» п. 1.4 договору, могли застосовуватися лише з 13.03.2021 року.

За таким розрахунком розмір процентів, які кредитодавець мав право нарахувати за договором у межах строку кредитування, становить: з 10.02.2021 року по 24.02.2021 року (15 днів) за ставкою 2 % - 900,00 грн.; з 25.02.2021 року по 12.03.2021 року (16 днів) за ставкою 2 % - 960,00 грн.; з 13.03.2021 року по 26.03.2021 року (14 днів) за ставкою 3,64 % - 1528,80 грн.; з 27.03.2021 року по 10.04.2021 року (15 днів) за ставкою 5,02 % - 2259,00 грн.; з 11.04.2021 року по 09.02.2022 року (305 днів) за ставкою 7,67 % - 70180,50 грн., а всього 75828,30 грн.

З урахуванням сплачених відповідачем 900,00 грн. - 74928,30 грн.

Таким чином, сторони передбачили, що кредитними коштами відповідач користується з 10.02.2021 року протягом граничного строку кредитування - одного року, за процентними ставками, встановленими п. 1.4 договору для відповідних періодів: 2 % на день протягом орієнтовного строку, 3,64 % - з першого дня після його закінчення, 5,02 % - з 15-го дня, 7,67 % - з 30-го дня.

Нарахування процентів у межах строку кредитування за ставками, погодженими сторонами, не суперечить Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на момент укладення договору.

Позивач просить стягнути проценти в сумі 40967,10 грн., тобто в меншому розмірі, ніж передбачено договором у межах строку кредитування.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог.

Тому заборгованість за процентами в сумі 40967,10 грн. підлягає стягненню в повному обсязі.

Позовних вимог про стягнення сум на підставі ст. 625 ЦК України позивач не заявляв, а тому суд їх не розглядає.

Висновки суду.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням (ст. 89 ЦПК України), суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 43967,10 грн., з яких 3000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 40967,10 грн. - заборгованість за процентами.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, від 18.07.2006).

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Первісний позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 0594440050 від 29.12.2025 року. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2422,40 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу первісний позивач надав договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, укладений з АО «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 2066 від 03.11.2025 року та витяг з акту № 16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 року на суму 16000,00 грн. (усна консультація з вивченням документів - 4000,00 грн., складання позовної заяви - 12000,00 грн.).

Ці витрати понесено у зв`язку зі стягненням заборгованості за основним зобов`язанням - договором № 2104068353530 від 10.02.2021 року, тобто вони нерозривно пов`язані з правом вимоги, яке є предметом спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Крім того, згідно з п. 2.2 договору № 17-04/26 від 17.04.2026 року до нового кредитора разом із правами вимоги за основним зобов`язанням перейшло і право на відшкодування судових витрат.

Отже, суд переконаний, що право на відшкодування понесених первісним позивачем судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, належить правонаступнику позивача - ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Відповідач клопотання про зменшення розміру цих витрат не подав. Суд вважає доведеним розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16000,00 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 55, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст. 213, 512, 514, 526, 610-612, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 101, поверх 3, приміщення 12, код ЄДРПОУ: 43520773) проти ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 101, поверх 3, приміщення 12, код ЄДРПОУ: 43520773) заборгованість за договором про надання фінансових послуг № 2104068353530 від 10.02.2021 року у розмірі 43967,10 грн. (сорок три тисячі дев`ятсот шістдесят сім гривень 10 копійок), яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 3000,00 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 40967,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 101, поверх 3, приміщення 12, код ЄДРПОУ: 43520773) судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.

СуддяВ. К. Барвенко