Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №695/26/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/26/25

номер провадження 2/695/215/26

10 серпня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Козлова Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золотоноша в порядку загального позовного провадження цивільну справу №695/26/25 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Золотоніської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – ОСОБА_2 про визнання права на приватизацію,-

ВСТАНОВИВ:

06.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до виконавчого комітету Золотоніської міської ради про визнання права власності на приватизацію, в якому просив: визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 безоплатно, а також зобов`язати виконавчий комітет Золотоніської міської ради Черкаської області ( вул. Садовий проїзд 8, м. Золотоноша, Черкаська область, 19702, ЄДРПОУ: 04060849), як орган приватизації державного житлового фонду провести відповідні дії з приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_1 згідно з вимогами Закону України «Про приватизацію житлового фонду» безоплатно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ від 06.01.2025 справа надійшла в провадження судді Степченка М.Ю.

Позовна заява вмотивована тим, що позивачу ОСОБА_1 як члену житлово-будівельного кооперативу «Мрія» на підставі протоколу № 35 загальних зборів ЖБК було надано однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

28.12.2005 виконавчим комітетом Золотоніської міської ради прийнято рішення № 1025 про видачу ордера на заселення зазначеної квартири, і 25.01.2006 виконкомом видано ордер № 104 на ім`я ОСОБА_1 та його сина ОСОБА_2 .

Згідно з довідками голови ЖБК «Мрія» та архівним витягом зі списку членів кооперативу, ОСОБА_1 є членом ЖБК, пайові внески за квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 35,57 кв. м сплачені ним у повному обсязі, заборгованість відсутня.

З метою державної реєстрації права власності на квартиру позивач звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Золотоніської міської ради, однак рішенням від 14.08.2023 йому було відмовлено через відсутність рішення органу місцевого самоврядування про видачу свідоцтва про право власності.

У подальшому позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу свідоцтва про право власності, проте листом від 06.06.2024 № 1348 виконавчий комітет Золотоніської міської ради відмовив у наданні дозволу на приватизацію з мотивів того, що квартира не належить до комунальної власності.

Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його конституційне право на житло та власність, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09.01.2025 відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Золотоніської міської ради про визнання права на приватизацію та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 квітня 2025 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 .

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03 червня 2025 року відмовлено у прийнятті визнання позову представником відповідача, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 03.06.2025 позивач та його представник - адвокат Побиванець Ю.В., позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. У подальшому позивач та представник у судові засідання не з`явилися, але скерували до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримали повністю.

Третя особа - ОСОБА_2 у судовому засіданні 03.06.2025 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. В наступні судові засідання не з`явився, але скерував до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в суоде засідання не з`явився, але скерував до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без їхнього представника. Проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, третю особу, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно копії сторінок паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , його місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано 29.08.2006 року.

Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Золотоніської міської ради «Про видачу ордерів на заселення квартир в будинку АДРЕСА_4 » № 1025 від 28.12.2005 року виконком вирішив надати та виписати ордер на заселення до квартири АДРЕСА_3 площею 18,11 кв.м. ОСОБА_1 .

Згідно архівного витягу із списку членів кооперативу ЖБК «Мрія» по АДРЕСА_4 , вбачається, що ОСОБА_1 зазначений під АДРЕСА_5 на отримання однокімнатної квартири АДРЕСА_3 загальною площею 35,57 кв.м.

Відповідно до ордеру № 104 від 25.01.2006 року, виданого виконавчим комітетом Золотоніської міської ради, вбачається, що ОСОБА_1 був виданий ордер на заселення до квартири АДРЕСА_1 , йому та сину ОСОБА_2 .

У відповідності до довідки голови ЖБК «Мрія» від 10.02.2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 членом житлово-будівельного кооперативу «Мрія» по вул. Благовіщенська, 251 м. Золотоноша та є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_3 Пайові внески за вказану квартиру сплачені в повному обсязі.

Відповідно до довідки про склад сім`ї від 20.11.2023 року виданої головою ЖБК «Мрія», ОСОБА_1 являється власником квартири АДРЕСА_1 внески сплачені в повному обсязі, заборгованості не має.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Золотоніської міської ради Познякової Р.В. від 14 серпня 2023 року № 68855626 відмовлено в проведенні реєстраційних дій за заявою від 03.04.2023 № 54753258 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Підставою для прийняття вказаного рішення слугувало те, що подані документи не відповідають вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Зокрема, державним реєстратором зазначено, що наданий ордер № 104 від 25.01.2006 був дійсний протягом 30 днів, а для державної реєстрації права власності необхідні рішення органу місцевого самоврядування про видачу свідоцтва про право власності на квартиру та документ, що посвідчує набуття права власності на квартиру, які у заявника відсутні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 , Виконавчим комітетом Золотоніської міської ради надано лист-відповідь від 06.06.2024 № 1348 за підписом секретаря ради Наталії Сьомак.

У зазначеному листі виконком, з посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, повідомив, що квартира АДРЕСА_1 не перебуває у комунальній власності. У зв`язку з цим у Золотоніської міської ради та її виконавчого комітету відсутні повноваження щодо надання дозволу на приватизацію вказаної квартири шляхом безоплатної передачі.

Згідно з відповіддю Виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 08.12.2025 № 3207, за облікованими документами управління житлово-комунального господарства будинок АДРЕСА_4 станом на грудень 2005 року та на час надання відповіді у комунальній власності Золотоніської міської ради не перебував. Інформація про делегування повноважень від ЖБК «Мрія» виконавчому комітету міської ради на приватизацію квартир у цьому будинку відсутня. Крім того, повідомлено, що ЖБК «Мрія» має активний статус та працює відповідно до Статуту.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 квітня 2026 року з метою всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, керуючись ст. 84 ЦПК України, суд витребував у голови Житлово-будівельного кооперативу «Мрія» Носенко Марини Вікторівни інформацію:

- чи передавав ЖБК «Мрія» у комунальну власність Золотоніської міської ради будинок АДРЕСА_4 (з урахуванням виписки з протоколу № 35 загальних зборів ЖБК «Мрія», рішення виконкому від 28.12.2005 № 1025 та ордера від 25.01.2006 № 104);

- чи делегувалися ЖБК «Мрія» виконавчому комітету Золотоніської міської ради повноваження щодо прийняття рішень з питань приватизації житла, зокрема у будинку АДРЕСА_4 .

На виконання ухвали суду про витребування доказів від голови Житлово-будівельного кооперативу «Мрія» Носенко М.В. 11.05.2026 надійшла заява, в якій вона повідомила, що на даний час у розпорядженні ЖБК «Мрія» відсутні правовстановлюючі документи на будинок АДРЕСА_4 , оскільки попереднє керівництво кооперативу такі документи не передавало. У зв`язку з цим голова ЖБК «Мрія» зазначила про відсутність можливості надати інформацію, а також підтвердити чи спростувати дані стосовно передачі вказаного будинку у комунальну власність Золотоніської міської ради та делегування виконавчому комітету міської ради права на прийняття рішень з питань приватизації житла у будинку АДРЕСА_4 . Разом із тим, у поданій заяві голова ЖБК «Мрія» Носенко М.В. підтвердила, що ОСОБА_1 є членом ЖБК «Мрія» та є власником квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п.69, 70, 72 Постанови ради Міністрів Української РСР від 11 грудня 1984 року №470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», ордер на жиле приміщення видається на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів та є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, дійсний протягом 30 днів.

Ордер вручається громадянинові, на ім`я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред`являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім`ї, включених до ордера.

При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності відповідному підприємству, установі, організації; ордер зберігається як документ суворої звітності.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Згідно ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Відповідно до ч.1, ч. 3, ч.10 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

До випадків, передбачених законом, у яких органи приватизації, органи місцевого самоврядування мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, відноситься: відсутність у особи права на приватизацію (частина друга статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»; заборона приватизувати конкретне приміщення (частина четверта статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», частина друга статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» згідно якої не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Враховуючи положення зазначених норм, перелік випадків відмови чітко визначений у законодавстві і є вичерпним, а саме: 1) відсутність у особи права на приватизацію; 2) заборона приватизувати конкретне приміщення.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 509/3994/19.

Згідно пункту 17, 18 Положення «Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), звертається в орган приватизації. Громадянином до органу приватизації подається, зокрема, ордер про надання жилої площі.

Положенням ч.1 ст.345 ЦК України визначено, що фізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Відповідно до п. 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( далі - Конвенція) закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У пункті 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти Росії» ЄСПЛ визначив, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме - від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995 року, пункт 63).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 12 березня 2020 року у справі № 483/731/19 (провадження № 61-1845св20), Верховний Суд застосував такий спосіб захисту у справі про приватизацію квартири державного житлового фонду, як визнання безпідставною відмови органу приватизації передати у приватну власність квартиру державного житлового фонду з покладанням обов`язку на останнього оформити право власності на приміщення. При цьому у цій справі було зроблено правовий висновок, що не є належним способом захисту визнання права власності на квартиру. Тобто, суд не може визнати право власності, він може лише визнати безпідставною відмову і зобов`язати орган оформити цю приватизацію.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 202/3820/19 (провадження № 61-836св21) Верховний Суд вважав обґрунтованими вимоги про зобов`язання державного департаменту житлового господарства міської ради як органу приватизації державного житлового фонду провести приватизацію квартири. Тобто, був обраний спосіб захисту - зобов`язати провести приватизацію квартири. Про ефективність та належність визначеного позивачем способу захисту порушеного права на безоплатну приватизацію державного житлового фонду шляхом зобов`язання вчинити дії щодо приватизації свідчать висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 183/2859/16 (провадження № 61-10997св18), від 19 червня 2019 року у справі № 338/347/16-ц (провадження № 61-24054св18), від 30 вересня 2020 року у справі № 754/6918/18 (провадження № 61-13774св19) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №200/18858/16-ц (провадження №14-165цс18) було визнано неправомірною відмову департаменту житлового господарства міської ради у приватизації і зобов`язано департамент провести приватизацію квартири.

Відповідно до ч.1-3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд уважає, що відмова виконавчого комітету Золотоніської міської ради в безоплатній передачі у власність ОСОБА_1 в порядку приватизації спірної квартири є неправомірною та порушує його право на набуття права власності на житло у встановленому законом порядку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст. 247, 259, 263 - 265, 273 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Золотоніської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – ОСОБА_2 про визнання права власності на приватизацію- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

Зобов`язати виконавчий комітет Золотоніської міської ради Черкаської області ( вул. Садовий проїзд 8, м. Золотоноша, Черкаська область, 19702, ЄДРПОУ: 04060849, як орган приватизації державного житлового фонду провести відповідні дії з приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_1 згідно з вимогами Закону України «Про приватизацію житлового фонду».

Рішення суду може бути оскаржене сторонами безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. Ю. Степченко