Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №572/5494/25 — Сарненський районний суд Рівненської області

Суд: Сарненський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №572/5494/25

Суддя: Слободянюк Б. К.

Сарненський районний суд

Рівненської області

____________________________________________________________________

Справа № 572/5494/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року

Сарненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Слободянюка Б. К.

за участю секретаря Кардаш К. О.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

представника відповідачки ОСОБА_4

розглянувши у відритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Сарненського районного суду Рівненської області з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_3 600000 грн відшкодування майнової шкоди заподіяної знищенням та пошкодженням внаслідок пожежі господарських будівель та рухомого майна, що виникла з вини ОСОБА_3 та 100000 грн моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивує тим, що 18.09.2024 близько 23 год 55 хв в належній йому на праві власності господарській будівлі виникла пожежа. Працівники 8 ДПРЧ 5ДПРЗ ГУ ДСНС України в Рівненській області було встановлено, що вогнем охоплено три господарські будівлі, які належать позивачу на праві власності та легковий автомобіль марки ЛУАЗ модель 969М, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належав сину позивача ОСОБА_5 . 19.09.2024 інспектор ГУ ДСНС України в Рівненській області склав висновок про причини виникнення пожежі, відповідно до якого причиною виникнення пожежі стало необережне поводження з вогнем під час спалювання побутового сміття ОСОБА_3 . Внаслідок пожежі вогнем знищено: господарчу будівлю одноповерхову, дерев`яну, криту шифером по дерев`яній обрешітці, розміром 3Х4 м, легковий автомобіль «ЛУАЗ», чотири велосипеди, мотоцикл, електроінструмент, документи. Внаслідок пожежі вогнем пошкоджено перекриття та покриття на площі 20 кв. м господарчої будівлі одноповерхової, цегляної, критої шифером по дерев`яні’ обрешітці , розміром 5Х7м.

ОСОБА_1 вказує, що діями ОСОБА_3 було завдано 600000 грн майнової шкоди та 100000 грн моральної шкоди.

Ухвалою від 02.12.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання.

Ухвалою від 17.02.2026 року суд закрив підготовче засідання та призначив судовий розгляд, задовольнив клопотання про виклик до судового засідання свідків згідно клопотання сторони відповідача та витребував у Сарненської міської ради Рівненської області завірені копії постанови адміністративної комісії виконавчого комітету Сарненської міської ради про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 .

Відповідач подав відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, з тих підстав, що в матеріалах справи відсутні докази на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, вказує, що позивач не надав доказів про належність знищеного майна в наслідок пожежі та доказів його вартості. Посилання ОСОБА_1 на висновок про причину виникнення пожежі в якому зазначені орієнтовні матеріальні збитки не може бути доказом у спорі на підтвердження вартості розміру заподіяної шкоди. Крім того, відповідачка заперечує свою причетність до виникнення пожежі, внаслідок якої знищено та пошкоджено майно позивача. Не заперечує, що 18.09.2024 близько 17 год спалювала паперові документи, які потім залила водою, а пожежа виникла орієнтовно о 23:44 18.09.2024 зі сторони позивача.

Позивач подав відповідь на відзив в якому зазначив, що ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності адміністративною комісією виконавчого комітету Сарненської міської ради, за вчинення протиправних дій, внаслідок чого постраждало його майно.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з підстав викладених у позові.

Відповідачка та їх представник позов не визнали, просили відмовити у зв`язку з безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.

Суд установив, що 18.09.2024 орієнтовно о 23 год 55 хв виникла пожежа на території домогосподарства ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . Пожежею знищено господарську будівлю (одноповерхова, дерев`яна, крита шифером по дерев`яній обрешітці розміром 3Х4 м ), господарську будівлю (дерев`яна крита шифером по дерев`яній обрешітці розміром 3Х4 м), легковий автомобіль марки «ЛУАЗ» номерний знак невідомий, чотири велосипеди, мотоцикл, електроінструменти та документи. Пожежею пошкоджене перекриття та покриття на площі 20 м. кв. господарської будівлі (цегляна крита шифером по дерев`яній обрешітці розміром 5Х7 м) , що підтверджується актом про пожежу від 19.09.2024 складеним комісією Сарненського РУГУ ДСНС України у Рівненській області.

Відповідно до висновку Сарненського районного управління ГУ ДСНС у Рівненській області про причину виникнення пожежі встановлено, що об`єктом пожежі, яка виникла 18.09.2024 орієнтовно о 23:50 є господарська будівля , яка розташована по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 . В результаті огляду пожежі встановлено, що ОСОБА_3 порушила п. 4.3.2 «Правил благоустрою Сарненської міської територіальної громади» та ст. 152 КУпАП ОСОБА_3 а саме: «Спалювання побутового сміття на присадибних ділянках». Згідно слів ОСОБА_1 та огляду об`єкта пожежі було встановлено , що осередок пожежі знаходився зі сторони стіни господарської споруди де ОСОБА_3 спалювала побутове сміття на відстані 3 м від господарської споруди.

Автомобіль марки «ЛУАЗ» 1990 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_5 на підставі біржової угоди ТЗ №143/26 ВІД 09.06.2010, що підтверджується довідкою Територіального сервісного центру МВС №5643.

Постановою №4 по справі про адміністративне правопорушення від 27.09.2024 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сарненської міської ради ОСОБА_3 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП. Відповідно до постанови 18.09.2024 о 17:00 на території приватної присадибної ділянки в АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 спалювала бумагу (зошити, документи та інші папери), чим порушила п. 4.3.2 Правил благоустрою Сарненської міської ради від 14.07.2022 № 891.

Суд заслухав пояснення свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які дали пояснення про те, що 18.09.2024 року близько 23 год була пожежа в домогосподарстві ОСОБА_1 , підтвердили, що осередок загоряння зі сторони стіни господарської будівлі ОСОБА_3 та те, що бачили, як ввечері того дня ОСОБА_3 спалювала сміття.

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

З урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, наявні підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність розмірі шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди на підставі статті 1173 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв`язок між протиправною дією чи бездіяльністю і негативними наслідками.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вона заподіяна, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Так, протягом всього часу розгляду справи в суді сторона позивача не надала суду належні і допустимі докази, в обґрунтування матеріальних збитків, в обґрунтування розміру матеріальних збитків посилався на висновок про виникнення пожежі складений інспектор ГУ ДСНС України в Рівненській області.

Відповідно до п. 5 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023 року № 313, документом, що засвідчує факт пожежі, є акт про пожежу. В свою чергу, пунктом 12 вказаного Порядку затверджено, що прямі та побічні збитки, завдані пожежею фізичним особам, визначаються на підставі відомостей страхових організацій, витягів із рішень судових органів, висновків експертних організацій з надання відповідних послуг, висновків експертів, документів чи письмових відомостей, наданих власниками матеріальних цінностей (майна).

Частиною першою статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин 2 -5 цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Аналогічні роз`яснення викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", із змінами та доповненнями.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають три складові частини, за наявності яких і настає відповідальність, а саме: наявність такої шкоди, протиправність діяння її відповідача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та вини останнього в її заподіянні.

Ураховуючи пенсійний вік ОСОБА_1 , характер, тривалість та обсяг моральних страждань, яких він зазнав у зв`язку з пожежею та знищенням і пошкодженням його майна, яка була спричинена через недбалість відповідачки, істотність вимушених змін у його житті, фактичні обставини справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 15000 грн.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня з дня його проголошення.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua