Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №544/2748/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/2748/26

пров. № 2-а/544/8/2026

Номер рядка звіту 129

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючої судді Сайко О.О.

секретар судового засідання Костенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пирятин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Пирятинського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №1686 від 09.07.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та винесено відповідну постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Зазначає, що про розгляд справи відносно нього нічого не було відомо, так як повістку чи повідомлення про розгляд справи він не отримував. Постановою про адміністративні правопорушення, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень. Свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні він не визнає. Вказує, що в оскаржуваному протоколі та постанові не вказано, які саме облікові дані не оновив позивач. Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та необґрунтованою та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Оскільки він не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , ним не було порушено абз.1 ч.1 та ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду, тому у відповідачів були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення. Оскаржувана постанова не містить виклад обставин і суті адміністративного правопорушення, тобто не зазначено, що саме він скоїв, відсутній опис обставин, установлених під час розгляду справи, а наведені у постанові формулювання не містять конкретних даних часу, місця порушення Правил, що не відповідає вимогам, встановленим ст.283 КУпАП. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, не була видана позивачу, вважає вказані дії відповідача не правомірними і такими що суперечать вимогам КУпАП.

Просив визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо накладення адміністративного стягнення на позивача за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Постанову, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП скасувати, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення. Справу просив розглянути без його участі.

Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з`явився, відзиву не подавав, направив до суду витребувані ухвалою суду від 24.09.2026 матеріали у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ухвалою суду від 24.09.2026 одночасно з відкриттям провадження у справі ухвалено витребувати з матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

20.10.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду направлені зазначені вище копії документів (а.с.44-48).

Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 1686 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 05.07.2026, складеного старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_2 , військовозобов`язаний ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не уточнив свої військово-облікові дані (адресу проживання, номери зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) протягом 60 днів відповідно до Закону України №36331Х від 11.04.2024 року, чим порушив правила перебування військовозобов`язаних на військовому обліку відповідно до пп.1. п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №3633-ІХ. Правопорушення вчинене в особливий період, що передбаченест.210-1ч.3КУпАП (а.с.46).

В адміністративному протоколі зазначено,що ОСОБА_1 були роз`яснені його процесуальні права та його повідомлено, що розгляд справи на підставі протоколу відбудеться 09 липня 2025 року о 10 год. 00 хв. в м. Лубни Полтавської області, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.25-26).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 в протоколі №1686 вбачається, що він не своєчасно оновив свої військово-облікові дані.

Постановою №1686 від 09.07.2025 за справою про адміністративне правопорушення, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с.45).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період- період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

На території України особливий період розпочався 17.03.2014 року відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».

Аналізуючи поняття «особливий період», визначене вЗаконі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» таЗаконі України «Про оборону України»особливий період охоплює період мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до абз. 3 ст. 4 «Про оборону України» з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.

На разі в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який продовжено.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1КУпАП, якою передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.

Так, згідно положень частини другої статті 19 Конституції України, пункту 1 частини другої статті 2 та частини першої статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Приписами статті 246 КУпАП встановлено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 235 КУпАПтериторіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації єКонституція України,Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Враховуючи вимоги зазначеного абзацу сьомого частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" всі військовозобов`язані, окрім тих, що відносяться до абзаців другого, третього, четвертого, п`ятого, шостого зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Частиною десятою статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац другий); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац шостий).

Частина десята статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" викладена в редакції Закону №3633-IX, який набув чинності 18 травня 2024 року.

Відповідно до частини одинадцятої статті 38 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Вказаний обов`язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487(далі - Порядку №1487).

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Абзацом четвертим пункту 1 частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ встановлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року №65/2022, затвердженогоЗаконом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року №2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності);

- у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Спірною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за несвоєчасне уточнення своїх облікових та інших персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ. Позивачем було вчинене правопорушення після 19 травня 2024 року, тобто після набуття чинності Законом №3696-ІХ, яким статтю 210-1 КУпАП було доповнено частиною третьою, при цьому саме з 19 травня 2024 року у нього виник обов`язок оновити протягом 60 днів свої облікові та персональні дані.

Посилання позивача щодо не отримання ним повістки для уточнення своїх персональних даних також є безпідставним, оскільки обов`язок такого уточнення покладається на військовозобов`язаного, яким є позивач в силу вищенаведених норм Закону.

Безпідставними є також посилання позивача на відсутність в оскаржуваній постанові викладу обставин справи, зокрема не вказано які саме позивач облікові дані не оновив. У постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначено, що згідно приписів вищевказаних законодавчих актів військовозобов`язаний повинен уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності). У своїх поясненнях у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підтвердив, що він оновив свої персональні дані, проте не у встановлений приписами Закону строк.

Отож, матеріалами справи підтверджено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 другою статті 210-1 КУпАП, та в ході розгляду справи позивачем жодним чином не спростовані встановлені обставини щодо допущення вказаних порушень.

Щодо тверджень позивача про те, що його не було повідомлено про розгляд справи про вчинення адміністративного правопорушення.

Як встановлено, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводився начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 09.07.2025 за відсутності позивача. Однак про розгляд справи він був повідомлений завчасно, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення від 05.07.2025, де міститься особистий підпис позивача про ознайомлення його з датою та місцем розгляду справи щодо нього (а.с.46).

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 y справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи (постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі № 642/1199/24).

Дані факти свідчать про те, що відповідачем оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була розглянута з дотриманням встановленого порядку. Позивач не був позбавлений можливості бути присутнім на розгляді справи та скористатись правовою допомогою захисника.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, оцінивши всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, яким ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Тому у задоволенні його позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7,245,251,257,258,268,277 КУпАП, ст.ст.2,6,9,20,77,78,90,209,242,243,244,246,286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги віма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Суддя О.О.Сайко