Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №541/3443/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Суд: Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №541/3443/26

Суддя: Морозовська О. А.

Справа № 541/3443/26

Номер провадження 2/541/2374/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 жовтня 2026 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючого судді Морозовської О.А., за участю секретаря судового засідання Калініченко Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

18 серпня 2026 року представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» через систему «Електронний суд» звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначив, що 05.05.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 234815, згідно якого відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 3000 грн. 19.04.2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №568/ФК-24, відповідно до якого до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 234815 від 05.05.2023 року. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 10950 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3000 грн.; заборгованість за відсотками становить 7950 грн.; заборгованість за комісіями становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Позивачем виконано зобов`язання по договору в повному обсязі, так як надано відповідачу кредит у визначеному розмірі. В порушення вищевказаних вимог, відповідач своєчасно не повернув грошові кошти для погашення заборгованості, чим не виконав належним чином свої зобов`язання за даним договором. Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь зазначену заборгованість за Кредитним договором № 234815 від 05.05.2023 року у розмірі 10950,00 грн, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27.08.2026 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.

Щодо розгляду справи у змішаній формі, відповідно до пункту 113 Розділу V Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Відповідно до пункту 1 розділу VII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у змішаній формі з метою процесуальної економії, дотримання розумних строків та уникнення зволікань, що відповідає принципам та завданням цивільного судочинства.

Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Оскільки позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд», примірник позовної заяви разом з додатками до неї, був направлений відповідачу на адресу її зареєстрованого місця проживання, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями доказів відправлення.

Відповідачу надсилалася ухвала про відкриття провадження у справі на адресу зареєстрованого місця проживання, відповідач також повідомлялася про розгляд справи шляхом публікації оголошення на веб-сторінці Миргородського міськрайонного суду Полтавської області (а.с. 93, 95, 96-99).

15.09.2026 року від відповідача до суду надійшов відзив, в якому останній зазначив, що вважає подану позовну заяву необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Твердження позивача, що між ТОВ «КЛАЙІНВЕСТ» та Відповідачем було укладено Договір про споживчий кредит №234815 від 05.05.2023 року не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству. Доказів укладення такого договору, який за формою відповідає вимогам цивільного законодавства, позивачем не надано. Позивачем, не надано до суду жодного доказу акцептування відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору. Позивачем не надано доказів, які б підвереджували, що саме відповідач була зареєстрована в інформаційно - телекомунікаційній системі, не підтверджено отримання саме відповідачем логіну та паролю в системі, що відповідачем було подано заявку на отримання кредиту, а також що відповідач була ознайомлена з усіма істотними умовами договору, та не надано доказів щодо зарахування коштів на платіжну картку, яка належить саме відповідачці ОСОБА_1 . Позивачем не доведено факту укладення сторонами договору №100969153 від 20.04.2023 року, що в свою чергу, свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань, а отже вимоги позивача є необгрунтованими та не підлягають задоволенню. Відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами отримання відповідачем кредитних коштів від ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ». Нараховаийі позивачем розмір відсотків є несправедливим. Так, нарахована позивачем сума по відсоткам за користування кредитом не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Крім того передбачення в договорі такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач як споживач, тим самим порушує йоге права споживача, тому вимога позивача про стягнення цієї суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим ст. З п. 6, ст. 509 ч. З та ст. 63 7 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання. Щодо витрат позивача на правову допомогу, відповідач вважає, що витрати, які поніс/понесе позивач під час розгляду справи, не є співмірними із ціною позову та/або значенням справи для сторони, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Вважає, що судова справа не є дуже складною для представника позивача оскільки, як вбачається із наданого останнім акту виконаних робіт, для представника ця справа є типовою. На підставі викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 100-116).

17.09.2026 року від представника позивача через систему «Електронний суд» до суду надійшла відповідь на відзив, з підстав викладених у якому представника позивача просить задовольнити у повному обсязі позовні вимоги позивача у справі за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 118-129).

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не направив.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.05.2023 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 234815.

Відповідно до індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 234815 від 05.05.2023 року ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» зобов`язалося надати відповідачу фінансовий кредит у розмірі 3 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Зокрема, за умовами пункту 1.2 кредитного договору кредит надавався строком на 14 днів до 18.05.2023 року, у будь-якому випадку договір діяв до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором. Зокрема, пунктом 1.3 договору за користування кредитом відповідач зобов`язався сплатити ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» 1825 % річних від суми кредиту, що становить 5 % на добу; тип процентної ставки фіксована. Кредит надавався клієнту у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом, а датою укладення договору вважалася дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.

Вказаний фінансовий договір відповідач ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором CL2985.

На підтвердження факту видачі кредитних коштів позивачем подано підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, відповідно до якого в межах договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-1 від 30.09.2020 та на підставі платіжної інструкції відправника було здійснено успішний переказ грошових коштів.

Згідно з підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» 05.05.2023 року здійснило переказ коштів у сумі 3000,00 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 , призначення платежу: видача кредиту № 234815.

Вказане знайшло відображення у наданій АТ КБ «Приватбанк» виписці по особовому рахунку ОСОБА_1 до емітованої на її ім`я платіжної картки НОМЕР_2 (а.с. 130-131).

19.04.2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №568/ФК-24.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу до реєстру включено заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 234815 від 05.05.2023 року на суму 10950,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 3 000,00 грн., заборгованість за відсотками 7950,00 грн.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, а якщо правочин відповідно до закону або домовленості сторін має бути підписаний, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За статтями 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі, а правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, і воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у спорах, пов`язаних з укладенням кредитних договорів в електронній формі, звертав увагу на необхідність перевірки належної ідентифікації позичальника, факту направлення та використання одноразового ідентифікатора, зв`язку відповідної дії з укладенням конкретного договору, а також підтвердження фактичного надання кредитних коштів. Такий підхід узгоджується з правовими висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19 та від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що у матеріалах справи наявні документи, які підтверджують укладення відповідачем кредитного договору № 234815 від 05.05.2023 року в електронній формі, погодження істотних умов кредитування та підписання електронних документів одноразовим ідентифікатором CL2985.

Таким чином, суд вважає, що між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов отриманого відповідачем кредиту, а саме: розміру кредиту, процентної ставки та строку кредитування.

За таких обставин вимога позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 000 грн є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 234815 від 05.05.2023 року та додатку № 1, сторони погодили платність користування кредитними коштами, строк кредитування, порядок нарахування процентів та фіксовану процентну ставку у розмірі 5 % на добу, які в загальному розмірі становлять 2 100,00 грн.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення позики просив, у тому числі, крім тіла позики (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками.

Як вбачається з матеріалів справи кредитний договір № 234815 від 05.05.2023 року укладено на 14 днів, за вказаний період розмір відсотків становить 2100 грн, які і підлягають стягненню.

Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вбачає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача вказані вище заборгованість за тілом кредиту і відсотками.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 5100,00 грн, з яких 3000,00 грн.- заборгованості по тілу кредиту та 2100,00 грн.- заборгованості за відсотками,

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду відповідно до платіжної інструкції № 234815 від 30.06.2026 року сплатив судовий збір в розмірі 2 662,40 грн (а.с. 8).

З огляду на викладене, оскільки позов підлягає частковому задоволенню на 46,57%, необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1239,88 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133, ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав Договір про надання правової допомоги №42649746/02 від 01.06.2026р., додаткову угоду №234815 до договору про надання правничої допомоги від 21.07.2026 року, опис робіт виконаних адвокатом, акт про підтвердження факту надання правової допомоги від 21.07.2026 року, згідно якого клієнт зобов`язаний сплатити адвокату винагороду в розмірі 6000 грн.

Згідно зазначених позивачем у позовній заяві судових витрат, витрати на професійну правничу (правову) допомогу складають 6 000,00 грн, які повністю підтверджені наданими суду належними доказами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

Суд враховує, що справа є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, предметом спору є стягнення заборгованості за типовим кредитним договором, участі у судовому засіданні представник позивача не брав, справа не містить складних фактичних чи правових питань, а заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000 грн є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, обсягом виконаної роботи та характером наданих послуг.Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, вартість послуг зі вивчення матеріалів справи, складання позовної заяви та підготовки адвокатського запиту, а також витрачений на вказані послуги час, є очевидно завищеними та такими, що не відповідають складності виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: вул.Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська обл., 07406, заборгованість за кредитним договором № 234815 від 05.05.2023 року у сумі 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень 00 копійок, з яких 3000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту та 2100 гривень 00 копійок - заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська обл., 07406, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1239 (одна тисяча двісті тридцять дев`ять) гривень 88 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд.21/1, м.Бровари, Київська обл., 07406.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: О. А. Морозовська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua