Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №208/6364/26 — Зіньківський районний суд Полтавської області

Суд: Зіньківський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №208/6364/26

Суддя: Ситник О. В.

Справа № 208/6364/26

2/530/1076/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

26.10.2026 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальності фінансова компанія “Еліт- Фінанс ” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИВ:

03.08.2026 року від Заводського районного суду міста Кам`янське до Зіньківського районного суду Полтавської області за підсудністю надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальності фінансова компанія “Еліт- Фінанс ” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 51683,59 грн, судового збору в розмірі 3328,00 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 9200 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 02.09.2021 АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 уклали угоду №2233714-411. Відповідно до угоди банк надає позичальнику грошові кошти на наступних умовах: встановлена сума кредитного ліміту 24907,70 грн; тип кредиту - кредит на власні потреби ; процентна ставка за користування кредитом: 0,01 відсотків; строк користування 24 місяці; цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.

Згідно з умовами вищезазначеного договору, підписавши даний договір позичальник: акцептував Публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб-сайті банку: www.tascombank.com.ua, на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і беззастережно приєднався до умов договору (з усіма змінами та доповненнями, які відбулися протягом дії цієї угоди); погодився з тим, що розмір та строк дії, процентна ставка, розмір ліміту, розмір мінімального платежу та інші умови щодо банківської кредитної картки та кредиту, що надаються позичальнику у зв`язку із обраним пакетом послуг, кредитним продуктом і приєднанням до договору шляхом підписання цієї заяви-договору, встановлюється відповідно до умов договору та залежить від типу обраного ним пакету послуг та кредитного продукту. Підписавши зазначену заяву-договір, позичальник підтвердив достовірність відомостей, відображених в заяві-договорі, підтвердив факт ознайомленості, обізнаності та розуміння Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладання договору.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором Банк виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Наведене підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою відповідача.

В той же час відповідач свої зобов`язання з повернення кредитних коштів не виконує.

Станом на 14.02.2025 року загальна сума заборгованості за кредитом становить 51683,59 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості, який додається до позовної заяви.

14.02.2025 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором, укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачем.

З огляду на викладене ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі51683,59 грн, а також судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 06.08.2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Представник позивача в позові просив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача за наявними матеріалами справи.

04.09.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, на обґрунтування якого зазначено, що кредитний договір був укладений 02.09.2021 року строком на 24 місяці та передбачав повернення коштів щомісячними платежами, а з позовом позивач звернувся лише 18.03.2026 року, просив застосувати наслідки пропуску позовної давності передбачені ст. 267 ЦК України. Щодо стягнення витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 9200 грн зазначив, що він є інвалідом 3 групи внаслідок стійкого розладу здоров`я та має статуc ВПО . На сьогоднішній день його дохід становить пенсія 3892 грн та виплата ВПО 3000 грн, більшість коштів іде на лікування ,до відзиву додав виписки з історії хвороби, а тому просив зменшити витрати до мінімального розміру. У разі присудження суми стягнення просив розстрочити виконання рішення суду та розглянути справу на підставі наявних матеріалів.

08.09.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив згідно якої вбачається ,що щодо застосування строків позовної давності, то вказана заява відповідача є безпідставною, виходячи із наступного. Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався. Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати» ). Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, статтями 257 , 258 , 362 , 559 , 681 , 728 , 786 , 1293 цього Кодексу визначені , продовжуються на строк дії такого карантину». У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX у перелічені всі статті цього Кодексу , які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). У зв`язку з вищенаведеним просив позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, приходить до наступних висновків:

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що 02 вересня 2021 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписано Заяву-договір про надання споживчого кредиту.

З розділу 1 Заяви-договору від 02.09.2021 суд встановив, що ознайомившись з Публічною пропозицією АТ «ТАСКОМБАНК» (надалі - Банк) на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (надалі - Публічна Пропозиція), Тарифами АТ «ТАСКОМБАНК», ОСОБА_1 просив Банк надати йому споживчий кредит на власні потреби на суму 24907,70 грн, зі строком користування 24 місяці, зі сплатою 0,01 % річних, кредитні кошти перераховуються на поточний рахунок № НОМЕР_1 ,операції за яким здійснюються із використанням електронних платіжних засобів.

Проставленням власноручно свого підпису під цією Заявою-договором ОСОБА_1 підтверджує, що погоджується з усіма пунктами цієї Заяви-договору, підтверджує та засвідчує, що вся інформація та/або документи, надані ним до Банку, в тому числі через Мобільний додаток є повною (чинною) і достовірною.

Також відповідач підписанням Заяви-договору акцептував Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (розміщений на сайті Банку за адресою https://tascombank.ua/), надалі - ДКБО, і беззастережно приєднався до умов останнього. Згоден, що дана Заява-договір, а також Тарифи Банку є невід`ємними частинами ДКБО. Підписанням заяви також підтвердив, що ознайомлений з умовами ДКБО, Тарифами, Правилами користування електронним платіжним засобом.

Також заява містить фотокопії паспорта відповідача та ідентифікаційного коду, інші данні, які дозволяють ідентифікувати особу.

Заяву підписано особисто відповідачем

З виписки за договором за період з 02.09.2021 по 14.02.2025 , вбачається, що ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами, погашав відсотки.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним за договором від 02.09.2021 , станом на 14.02.2025 , заборгованість відповідача становить 51683,59 грн, з яких: 20746 грн заборгованість по тілу кредиту; 30935,34 грн - заборгованість по відсоткам.

14.02.2025 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу№ HI/11/26-Ф на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором, укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст. 509 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ФК «Еліт фінанс » свої зобов`язання за договором - угодою №2233714-411 від 02.09.2021 року виконало у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених зазначеним договором. В порушення вимог Закону, ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми в повному обсязі не повернув.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

В свою чергу, ОСОБА_1 не надав в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань.

Щодо відступлення права вимоги слід зазначити:

14.02.2025 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором, укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачем.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст.516 ЦК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах № 910/18036/17 від 02.10.2018, № 917/1307/18 від 23.10.2019.

Наведений процесуальний обов`язок відповідачем не виконаний, докази на підтвердження зазначеного не надані.

У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 у справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Договір кредитний та договір факторингу є оспорюваними правочинами, а оскільки ця презумпція не спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, останній вважається правомірним.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).

Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає:

Законом України № 540-IX від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено п. 12. Ця норма, що набрала чинності 02.04.2020, передбачала під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, продовження строків, визначених ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України (зокрема загальної та спеціальної позовної давності), на строк дії такого карантину.

30.01.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 08.11.2023 № 3450-IX, п. п. 2 ч. 1 якого п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

04.09.2025 набрав чинності Закон України № 4434-IX від 14.05.2025 «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо поновлення перебігу позовної давності», відповідно до якого п. 19 Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України виключено.

Враховуючи, що кредитний договір укладено 02.09.2021 , а з 02.04.2020 по 04.09.2025 строки позовної давності були зупинені, трирічний строк позовної давності на момент звернення до суду з цим позовом не минув.

З урахуванням наведеного, клопотання відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини вказав, що Суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції з прав людини зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення («Проніна проти України», № 63566/00, 18.07.2006).

Крім цього позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 3328,00 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 9200 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Матеріали справи свідчать, що 24 лютого 2026 року між ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та ФОП ОСОБА_2 укладений договір про надання правничої допомоги №24-02/26 від 24.02.2026 року, предметом якого є надання клієнту послуг захисту прав та інтересів Клієнта під час розгляду судом будь-якої інстанції справ у якій Клієнт є учасником.

На підтвердження понесених витрат у ході розгляду справи, позивач надав Акт приймання-передачі наданих послуг від 23.03.2026 року, який містить розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу із зазначенням найменування виду правової допомоги на загальну суму 9200 грн; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2412, видане Руденко Костянтину Васильовичу, копію платіжної інструкції № 1302 від 27.03.2026 року про перерахування ОСОБА_2 оплати згідно договору № 24-02/26 про надання правничої допомоги від 24.02.2026 у розмірі 9200,00 грн.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд встановив, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Відповідач заперечував проти стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 9200 грн та просив суттєво зменшити .

Таким чином, дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, суд прийшов до висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2000 грн судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.

Що стосується клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду то суд зазначає:

Відповідно до ст.267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Так як передумов про розстрочення виконання рішення наведеною статтею не передбачено, при вирішенні цього клопотання суд керується правилами ст. 435 ЦПК України, яка припускає вчинення такої дії на стадії виконання рішення і відповідно до якої за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або члена його сім`ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках може розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ч.5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Загально відомими обставинами є те, що внаслідок збройної агресії російської федерації по відношенню до України відбулось суттєві збільшення рівня безробіття та знецінення національної грошової одиниці, різке скорочення доходів населення та зменшення купівельної спроможності більшості громадян. Крім цього суд враховує те що відповідач є інвалідом 3 групи, отримує пенсію в розмірі 3892 грн, є ВПО ,потребує значних витрат на лікування ,про що надав суду виписки з історії хвороби.

За таких обставин, суд знаходить слушними доводи відповідача про необхідність розстрочення виконання судового рішення через його незадовільний фінансовий стан.

З огляду на положення ч.1 ст.267, ч. 5 ст. 435 ЦПК України, з урахуванням матеріального становища відповідача, за для забезпечення можливості належного виконання судового рішення, суд вважає можливим розстрочити його виконання на дванадцять місяців.

На підставі ст.ст.512,514,526,530,549,610-612,629,1048,1050,1054 ЦК України та керуючись ст.ст.4,7,12,13,19,81,141,263,265,279 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальності фінансова компанія “Еліт- Фінанс ” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,фактичне місце проживання АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс » ,код ЄДРПОУ 40340222, юридична адреса: м.Київ пл. Соломянська,2, заборгованість за договором від 02.09.2021 року № 2233714-411 на загальну суму 51683 (п`ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят три ) грн 59 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,фактичне місце проживання АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс » ,код ЄДРПОУ 40340222,юридична адреса: м. Київ пл. Соломянська,2, - 3328,00 грн судового збору та 2000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення задовольнити.

Розстрочити виконання рішення, визначивши, що відповідач ОСОБА_1 повинен здійснювати сплату присудженої суми в розмірі 51683 грн. 59 коп. на користь позивача ТОВ фінансова компанія «Еліт Фінанс » протягом 12 місяців рівними частинами щомісячно, тобто у розмірі 4306 грн. 97 коп. на місяць, починаючи з місяця в якому рішення суду набере законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. В. Ситник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua