Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №381/835/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2-а/381/23/26

381/835/26

Рішення

Іменем України

26 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Самухи В.О., за участю секретаря судового засідання Папруги А.С., розглянувши у відкритому судового засіданні в спрощеному позовному провадженні в м. Фастів Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції в Київській області, Управління патрульної поліції в Київській області, третя особа: інспектор ВБДР УПП у Київській області старший лейтенант поліції Михальчук Євген Олександрович про скасування постанови від 09 лютого 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, серія ЕНА № 6637059, -

Встановив:

16 лютого 2026 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшов позов ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції в Київській області (в подальшому за клопотанням позивача, як співвідповідача залучено Управління патрульної поліції в Київській області), третя особа: інспектор ВБДР УПП у Київській області старший лейтенант поліції Михальчук Євген Олександрович про скасування постанови від 09 лютого 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, серія ЕНА № 6637059.

Зі змісту заявлених позовних вимог слідує, що позивач оскаржує правомірність винесення відносно нього, як водія транспортного засобу, постанови у справі про адміністративне правопорушення від 09 лютого 2026 року, серія ЕНА № 6637059, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1, 4 статті 126 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом особою, що позбавлена судом права керування транспортним засобом та у відсутності у водіях транспортного засобу полісу обов`язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів. Цією постановою було застосовано до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 20 400 гривень.

Позивач стверджує, що в його діях відсутній склад інкримінованого правопорушення, так як він не керував транспортним засобом в день та за обставин, що вказані в оскаржуваній постанові, а транспортним засобом керував інший водій. Крім того, позивач наполягає на порушенні процедури його притягнення до адміністративної відповідальності, що є окремою та самостійною підставою для скасування постанови.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2026 року було відкрито провадження у справі та призначений її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

В судових засіданнях приймала участь представниця позивача, представник Управління патрульної поліції в Київській області.

Інші учасники судового розгляду не з`являлись, були повідомлені належним чином, причини неявки не відомі. Їхня неявка в силу приписів статті 205 КАС України не перешкоджає розгляду справи по суті.

13 березня 2026 року надійшов відзив представника управління патрульної поліції в Київській області, зі змісту якого слідує, що заперечується можливість участі управління патрульної поліції в Київській області, як відповідача у справі, так як це є структурний підрозділ Департаменту патрульної поліції, а управління не має статусу юридичної особи. Крім того, у відзиві наведені доводи щодо наявності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та законності оскаржуваної постанови.

30 березня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву Головного управління Національної поліції в Київській області, зі змісту якого слідує про неналежність відповідача і відсутність підстав для участі у справі у відповідному процесуальному статусі Головного управління Національної поліції в Київській області.

11 червня 2026 року в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_2 , який повідомив, що позивач працює в нього більше 2 років, спочатку водієм, а згодом – на посаді слюсаря. 09 лютого 2026 року позивач вже не перебував на посаді водія. Окремо свідок повідомив, що маршрутні листи за 09 лютого 2026 року збереглись і він може надати ці документи. Свідок не пам`ятає, хто був водієм на маршруті в той день. Свідок уточнив, що на маршруті № 7 працює один транспортний засіб. Хто був водієм транспортного засобу 09 лютого 2026 року вказати не може.

Згодом, ухвалою суду були витребувані маршрутні листи та інші документи для встановлення обставин того, хто з водіїв перебував на маршруті 09 лютого 2026 року та керував відповідним транспортним засобом. У зв`язку із витребування документів, судові засідання неодноразово були відколеними. Витребувані документи до суду не надані.

15 жовтня 2026 року в судове засідання не з`явились позивач та його представниця, подали клопотання про проведення судового засідання без їхньої участі.

В судовому засіданні приймав участь представник Управління патрульної поліції в Київській області. Надав пояснення щодо суті позовних вимог, проти задоволення позову заперечував.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення. У відповідності до приписів статті 227 КАС України, ухвалення та проголошення судового рішення було відкладеним до 26 жовтня 2026 року до 16 години 00 хвилин.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини.

Так, судом встановлено, що 09 лютого 2026 року інспектором ВБДР Управління патрульної поліції в Київській області старшим лейтенантом поліції Михальчук Є.О. винесено постанову серія ЕНА № 6637059.

Зі змісту цієї постанови слідує, що ОСОБА_1 09 лютого 2026 року о 12 годині 06 хвилин в районі вулиці Журавлиної у місті Фастів Київської області, біля будинку № 31, керував транспортним засобом (автобусом) «РУТА» 25, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи регулярні перевезення пасажирів за маршрутом № 7, не маючи при собі полісу обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів та будучи позбавленим права керування транспортним засобом згідно Постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2025 року.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1, 4 статті 126 КУпАП, на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 20 400 гривень.

Як слідує з позиції позивача, він заперечує обставини керування транспортним засобом, стверджуючи, що знаходився в автобусі, однак керування здійснювала інша особа. Прізвище та анкетні дані іншого водія він не повідомляє.

При цьому, позивачем не виловлено доводів і заперечень не висловлено щодо відсутності полісу обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів.

Крім того, судом встановлено, що Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2025 року у справі № 381/6117/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці. Постанова набрала законної сили.

Встановивши зазначені обставини, суд вважає, що спірні правовідносини урегульовані наступними правовими нормами.

Так, згідно приписів частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно приписів частини 1 статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно приписів частини 4 статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно приписів частини 1, 2 статті 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Згідно положень пункту 2.1.Г Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «зелена картка».

З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Зокрема, суд зазначає, що знаходження позивача на місця водія у транспортному засобі, що перебуває на маршруті та здійснює регулярні перевезення, за відсутності відомостей про іншого водія, свідчить про те, що транспортним засобом керував саме позивач, який, як встановлено судом, був позбавленим на той момент права керування транспортним засобом.

Суд зазначає, що під час розгляду цієї справи вживались заходи для отримання інформації про особу, яка керувала цим транспортним засобом 09 лютого 2026 року. Ухвала про витребування доказів була спрямована на адресу власника транспортного засобу і роботодавця позивача. Відповідні документи надані не були.

Тому, суд вважає доведеним поза розумним сумнівом обставини щодо керування позивачем транспортним засобом в день та у місці, вказаному в оскаржуваній постанові, що свідчить про правильність кваліфікації його дій за частиною 4 статті 126 КУпАП.

Також, суд зазначає, що позивачем, як водієм транспортного засобу «РУТА» 25, державний номерний знак НОМЕР_1 , не даного доказів наявності чинного станом на 09 лютого 2026 року полісу обов`язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказане свідчить про правильність кваліфікації його дій за частиною 1 статті 126 КУпАП.

Суд додаткового зазначає, що адміністративне стягнення накладене за правилами частини 2 статті 36 КУпАП, розмір штрафу визначений в межах санкції статті 126 КУпАП.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Далі, в силу приписів пункту 1 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Далі, враховуючи зміст висновків, виклеєних в Рішенні ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України», суд, встановивши, що в діях позивача наявний склад інкримінованих правопорушень і підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні, не вбачає за необхідно надавати окрему правову оцінку доводам відповідачів щодо неправильності визначення суб`єктного складу учасників справи.

Враховуючи вище наведене, керуючись приписами статті 9, 36, 126 КУпАП, статті 286 КАС України, -

Ухвалив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до головного управління Національної поліції в Київській області, Управління патрульної поліції в Київській області, третя особа: інспектор ВБДР УПП у Київській області старший лейтенант поліції Михальчук Євген Олександрович про скасування постанови від 09 лютого 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, серія ЕНА № 6637059.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: головне управління Національної поліції в Київській області, ЄДРПОУ 40108616, місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 15.

Управління патрульної поліції в Київській області, ЄДРПОУ 001601, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Третя особа: інспектор ВБДР УПП у Київській області старший лейтенант поліції Михальчук Євген Олександрович, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Осипенка, 3.

Суддя Самуха В.О.