Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №369/14591/25
Суддя: Лапченко О. М.
Справа № 369/14591/25
Провадження № 2/369/5623/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
cудді Лапченко О.М.,
за участі секретаря Дубицької М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі — АТ КБ «ПриватБанк», позивач) звернулося до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13 березня 2021 року відповідач пройшов ідентифікацію та підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг із використанням одноразового пароля (OTP), який відповідно до погоджених сторонами умов використовується як простий електронний підпис. У подальшому відповідач виявив бажання отримати банківську послугу «Строковий кредит», у зв`язку з чим 07 жовтня 2024 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 шляхом підписання за допомогою OTP-пароля було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 50000,00 грн строком на 36 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 31 % річних. Позивач зазначає, що відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов`язався щомісячно здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані проценти у розмірах і строки, визначені графіком кредиту, який також був підписаний відповідачем за допомогою OTP-пароля. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Однак відповідач належним чином свої зобов`язання за договором не виконував, своєчасно не здійснював платежів на погашення кредиту та сплату процентів, унаслідок чого виникла заборгованість. Посилаючись на положення частини другої статті 1050 та частини другої статті 1054 ЦК України, позивач зазначає, що у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань щодо повернення чергової частини кредиту банк набув право вимагати дострокового повернення всієї суми кредитної заборгованості. За розрахунком позивача, станом на 21 липня 2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором № б/н від 07 жовтня 2024 року становить 56 036,65 грн, з яких: 48 000,00 грн — заборгованість за тілом кредиту; 8 036,65 грн — заборгованість за нарахованими процентами. З огляду на викладене, посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань, АТ КБ «ПриватБанк» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 07 жовтня 2024 року в розмірі 56 036,65 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.12.2025 року справа була прийнята до провадження, призначене судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив справу розглянути без його участі, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від нього на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.
Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про судове засідання, але причин неявки суду не повідомив, суд вважає можливим у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України провести судове засідання без його участі.
При цьому, за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.
У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За правилами частин першої та п`ятої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що 13 березня 2021 року ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію в АТ КБ «ПриватБанк» та підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг із використанням одноразового пароля (OTP), погодившись на застосування такого пароля як простого електронного підпису під час укладення договорів та здійснення банківських операцій.
07 жовтня 2024 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 50000,00 грн строком на 36 місяців зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 31 % річних.
Укладення кредитного договору здійснено в електронній формі з використанням одноразового пароля (OTP). Відповідачем також підписано графік кредиту, яким визначено порядок, розміри та строки здійснення платежів на погашення заборгованості.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтею 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Положеннями статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість укладення електронного договору шляхом обміну електронними повідомленнями та його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Отже, укладений між сторонами кредитний договір в електронній формі відповідає вимогам законодавства щодо письмової форми правочину, є належною правовою підставою виникнення між сторонами кредитних правовідносин та породжує для них відповідні права й обов`язки.
Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується наявною в матеріалах справи випискою за договором № б/н за період з 07 жовтня 2024 року по 23 липня 2025 року, сформованою АТ КБ «ПриватБанк» 23 липня 2025 року.
Із зазначеної виписки вбачається, що 07 жовтня 2024 року за договором проведено операцію «Кредит готівкою» на суму 50 000,00 грн, що підтверджує виконання банком зобов`язань із надання кредитних коштів.
Крім того, виписка містить відомості про рух коштів за кредитним договором, нарахування та списання процентів за користування кредитом, а також здійснені відповідачем платежі.
Водночас випискою підтверджується нарахування та списання процентів за користування кредитом, зокрема 08 листопада 2024 року в розмірі 1 334,86 грн, 08 грудня 2024 року — 1 291,80 грн, 08 січня 2025 року — 1 334,86 грн, 08 лютого 2025 року — 1 334,86 грн, 08 березня 2025 року — 1 205,68 грн, 08 квітня 2025 року — 1 334,86 грн та 07 травня 2025 року — 1 248,74 грн.
Наведені відомості свідчать про фактичне виконання кредитного договору банком, здійснення операцій за кредитним рахунком та неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів і сплати процентів.
Судом також досліджено наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого станом на 21 липня 2025 року загальна сума заборгованості відповідача становить 56 036,65 грн, з яких 48 000,00 грн — заборгованість за тілом кредиту та 8 036,65 грн — заборгованість за нарахованими процентами.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем відображено суму заборгованості за тілом кредиту, нараховані проценти, платежі на погашення кредитної заборгованості та залишок невиконаних грошових зобов`язань відповідача.
Відомості розрахунку заборгованості узгоджуються з випискою за кредитним договором, у якій відображено кінцевий залишок заборгованості в розмірі 56 036,65 грн.
Таким чином, надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору, надання банком кредитних коштів, користування ними відповідачем, часткового виконання останнім своїх зобов`язань та наявність непогашеної кредитної заборгованості.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Умовами укладеного між сторонами кредитного договору передбачено повернення кредиту частинами відповідно до погодженого графіка платежів. Неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо своєчасного внесення чергових платежів є порушенням умов кредитного договору та підставою для пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення непогашеної суми кредиту.
Суд встановив, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання, оскільки не забезпечив своєчасного та повного повернення кредитних коштів і сплати процентів за користування ними, унаслідок чого утворилася заборгованість.
Оцінивши надані позивачем докази, зокрема заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, кредитний договір від 07 жовтня 2024 року, графік кредиту, розрахунок заборгованості та виписку за кредитним договором, суд дійшов висновку, що зазначені докази є належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для встановлення обставин виникнення й невиконання відповідачем кредитного зобов`язання.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 07 жовтня 2024 року в загальному розмірі 56036,65 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Оскільки позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Таким чином, із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 56036,65 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 525-526, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. 3, 12, 13, 81, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, заборгованість за кредитним договором № б/н від 07 жовтня 2024 року в розмірі 56036 (п`ятдесят шість тисяч тридцять шість) гривень 65 копійок, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного заочного рішення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя - Лапченко О.М.
29.10.2026 року
Оригінал: reyestr.court.gov.ua