Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №365/561/26 — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/561/26

Номер провадження: 2/365/617/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

29 жовтня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Хижний Р.В.

за участю секретаря судового засідання Середи Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року уповноважений представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі – ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») Сердійчук Я. звернулася до Згурівського районного суду Київської області із вище вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором № 4848339 від 11.05.2021 року в розмірі 29341,40 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та понесені витрати на правничу допомогу у розмір 13000,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.05.2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» (далі – ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ») та ОСОБА_1 було укладено Договір № 4848339, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов”язки, передбачені договором. За умовами кредитного договору сума кредиту становить 4400,00 грн., проценти за користування кредитом нараховуються за 1,79 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 3,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, видача кредиту безготівково шляхом переказу коштів на картковий рахунок. Строк діє Договору до 22.11.2021 року. Сторонами узгоджені умови щодо сплати кредиту, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо. Договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця. ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» виконало свої зобов”язання за кредитним договором повністю, надавши відповідачу кредит на визначених умовах.

Право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним зобов`язанням перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» відповідно до договорів факторингу № АК 01-04/2026 від 01.04.2026 року.

Всупереч умовам Кредитного договору, відповідач заборгованість не погашає, у зв`язку з чим у нього обліковується прострочена заборгованість в розмірі 29341,40 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) – 4400,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 24941,40 грн.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 18.06.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановлено відповідні строки для подання заяв по суті справи та справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання учасник справи не з”явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Представник позивача Сердійчук Я. в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просила проводити розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи у його відсутність не подав. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Провівши заочний розгляд справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 11.05.2021 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» з метою отримання кредиту для споживчих потреб для чого заповнив на інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця заяву на кредит. Після отримання погодження, 06.12.2021 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 4848339, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на наступних умовах. Сума кредиту 4400,00 грн. Кінцевий термін повернення кредиту 22.11.2021 року. Відповідно до умов Договору проценти за користування кредитом нараховуються залежно від періоду користування кредитом, зокрема: у базовий період за пільговою (акційною) процентною ставкою 1,79 відсотків за кожен день користування кредитом; у спеціальний (або інший передбачений Договором) період за стандартною процентною ставкою 3,0 відсотків за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості. Видача кредиту безготівково шляхом переказу коштів на картковий рахунок позичальника. Договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором PS4848339. Перед підписанням Договору відповідач пройшов верифікацію та був ідентифікований ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» (а.с. 8-35).

ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» свої зобов”язання за Договором № 4848339 від 11.05.2021 року виконало повністю, перерахувавши кошти в сумі 4400,00 грн на рахунок/картку відповідача № НОМЕР_1 (а.с. 21).

Відповідач кредитні кошти отримав, відповідно до Графіку платежів повернення кредиту, сплату процентів не здійснював, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 29341,40 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) – 4400,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 24941,40 грн (а.с. 36-37).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

В силу ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Таким чином, укладені в електронній формі Кредитні договори на умовах, викладених у них, та у спосіб, визначений законом, адже такі договори містить електронний підпис відповідача одноразовими ідентифікаторами, що прирівнюється до власноручного підпису позичальника, повністю відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та засвідчує волю відповідача на укладання договорів на погоджених умовах.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

За змістом статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідачем не надано до суду належних доказів щодо погашення заборгованостей, або іншого розрахунку заборгованості, який би спростував наданий позивачем розрахунки.

01.04.2026 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу № АК 01-04/2026, відповідно до умов якого ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає належні ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 1 до договору факторингу ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором № 4848339 від 11.05.2021 року у розмірі 29341,40 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) – 4400,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 24941,40 грн (а.с. 40-51).

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В порядку ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 3 ст. 1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зі ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відповідач ОСОБА_1 має перед позивачем ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» кредитну заборгованість за Договором № 4848339 від 11.05.2021 року.

Відповідач наявність заборгованості та її розмір не оспорює.

Відповідач не погашає заборгованості, чим порушує права позивача, до якого перейшло право вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи наведене вище, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги, а тому такими, що підлягають до задоволення та з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором № 4848339 від 11.05.2021 року в розмірі 29341,40 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) – 4400,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 24941,40 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд приходить до наступного.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, які просить стягнути з відповідача на свою користь (а.с. 7).

Згідно з ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено: договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (як клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», відповідно до якого останнє бере на себе обов`язки надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором; прас-листом Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс»; заявкою ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про надання юридичної допомоги № 766 від 01.05.2026 року; витяг з Акту № 35 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 року по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 , згідно якого розмір витрат на правничу допомогу складає 13000,00 грн, з яких: усна консультація з вивченням документів – 4000,00 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду – 9000,00 грн (а.с. 59-66).

Верховним Судом неодноразово висловлювалася позиція, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року у справі № 357/7395/20, додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2024 року у справі № 206/5280/21).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

У даній справі судом враховано незначну складність категорії справи, спірні правовідносини не є новими у судовій практиці, крім того, аналогічні позови цього позивача до інших відповідачів вже розглядались судами.

Крім того, суд враховує, що розгляд справи проведено у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не з”являлися, у справі застосовано заочний розгляд.

Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 13000,00 гривень витрат на правничу допомогу є необґрунтованими та не відповідає критерію розумності їхнього розміру. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи, із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, має становити 5000,00 гривень.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 629, 1046, 1048-1049, 1050, 1054,1077,1078 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами – задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Гедройця Єжи, будинок 6, офіс 521 місто Київ, 03150) заборгованість за Договором № 4848339 від 11.05.2021 року в розмірі 29341 (двадцять дев`ять тисяч триста сорок одна) гривня 40 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) – 4400 (чотири тисячі чотириста) гривень 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 24941 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот сорок одна) гривня 40 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмір 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга,або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення заочного рішення.

Відповідач, якому заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення заочного рішення.

Учасник справи, якому заочне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Головуючий суддя Р.В. Хижний