Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №930/1962/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1962/26

Провадження №2/930/1452/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"ЗАОЧНЕ"

28.10.2026 Немирівський районний суд

Вінницької області

у складі: головуючого судді - Науменка С.М.

за участю: секретаря судового засідання – Андрущак Л.П.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Немирів, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСАТНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого просило стягнути з відповідача на свою корить заборгованість заборгованість за Кредитним договором № 101141686 від 08.04.2024 року, в сумі 55 200 грн., також витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позов тим, 08.04.2024 року між фізичною особою позичальником ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі – Кредитодавець, Первісний кредитор) був укладений Договір про споживчий кредит № 101 16862 (надалі – Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 5000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Відповідно до графіку сплати кредитних коштів до кредитного договору № 101141686 від 08.04.2024. Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором.

Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором, що підтверджується Платіжним дорученням.

29.08.2024 між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №111-МЛ/Т від 29.08.2024

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги), та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 101141686 від 08.04.2024 року, що укладений між Кредитодавцем та

Сума заборгованості відповідача становить 55200 грн., відповідно до виписки з особового рахунку, з них:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 5000 гривень;

- прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить – 1150 гривень;

- прострочена заборгованість за відсотками становить – 41540 гривень;

- прострочена заборгованість за комісіями за обслуговування кредиту становить – 0 гривень;

- заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 7510 гривень;

Таким чином, зважаючи на невиконання позичальником зобов`язання стосовно умов повернення кредиту, позивач звернувся для вирішення вказаного питання до суду.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 05.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (виклику) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви зазначено про розгляд справи у його відсутність із зазначенням, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач до зали судового засідання, повторно, не з`явилася, судові повістки повертались на адресу суду з відміткою оператора поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

В подальшому, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду в судове засідання, однак останній в судове засідання на вказану в оголошенні дату не з`явився, жодних заперечень проти позову, відзиву, заяв про розгляд справи без його участі до суду не надавав, про причини неявки суд не повідомив.

За згодою представника позивача, висловленою у позовній заяві, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Оскільки учасник справи до суду не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що 08.04.2024 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит №101141686, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Договір підписаний відповідачем 08.04.2024 о 08:56 год з використанням одноразового ідентифікатора 102909.

За умовами договору, кредит надавався на 345днів з 08.04.2024 по 19.03.2025 в суму 5 000 грн.

Відповідно до п.1.5.1 Договору, комісія за надання кредиту: 1 150 грн., яка нараховуються за ставкою 23,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент кредиту.

Відповідно до п.1.5.2 та 1.5.3 Договору, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 730 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 912,50 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.2 та 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 34 087,50 грн.

Згідно до пункту 2.1 договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням кратки № НОМЕР_1 .

Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом та комісія за надання кредиту.

Згідно даних платіжного доручення № 86524988 від 08.04.2024 на виконання умов кредитного договору первинним кредитором були перераховані на картку № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн.

Суд вважає доведеним факт отримання відповідачем кредитних коштів за укладеним кредитним договором.

У матеріалах справи міститься відомість про щоденні нарахування та погашення за укладеним кредитним договором, з якої вбачається, що відповідачем не здійснювалось погашення заборгованості по кредиту.

З виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 101141686 від 08.04.2024 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 складає 55 200 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000,00 грн., заборгованість за процентами 41 540 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту 1 150 грн., заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання 7 510 грн.

29.08.2024 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимог № 111-МЛ/Т, відповідно до умов якого та у відповідності до ст.512 ЦК України ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 101141686 від 08.04.2024.

Згідно частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Договір №101141686 від 08.04.2024 укладений в електронній формі у спосіб, визначений законом, адже такий договір містить електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до власноручного підпису позичальника, що повністю відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та засвідчує волю відповідача на укладання договору на погоджених умовах. Своїм підписом на договорі відповідач підтвердив, що ознайомився з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, а також сплати відсотків належним чином не виконав, з огляду на це за ним утворилася заборгованість.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до положень договору про споживчий кредит № 101141686 від 08.04.2024 проценти за користування кредитом протягом строку кредитування нараховуються за процентною ставкою 912,50 % річних від фактичного залишку кредиту.

Так, 912,50% річних це 2,5% на день (912,50 %365 =2,5).

Договір № № 101141686 від 08.04.2024 є договором про споживчий кредит, а тому до правовідносин між сторонами справи, які виникли щодо укладення та виконання згаданого договору, застосуванню підлягають положення Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%,- з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.

З матеріалів справи слідує, що відповідач отримав кредитні кошти 08.04.2024.

З 09.04.2024 року по 21.04.2024 року (13 днів) відсотки відповідають вимогам ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та становлять 2,5% = 1 625 грн. (5 000 х 2,5% х 13).

З 22.04.2024 року по 19.08.2024 року (120 днів) відсотки згідно вимог ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та становлять 1,5% = 9 000 грн. (5 000 х 1,5% х 120).

З 20.08.2024 року по 19.03.2025 року (212 днів) відсотки згідно вимог ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» становлять 1% = 10 600 грн. (5 000 х 1% х 212).

Всього відсотки за користування кредитом за 345 днів становлять - 21 225 грн.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем жодного разу не було внесено кошти на погашення кредиту.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 21 225 гривень, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.

Щодо стягнення комісії у розмірі 1 150 грн варто зазначити наступне.

Умовами Договору визначено сплату комісії за надання кредиту, що розраховується за ставкою 23% від суми кредиту та становить 1 150 грн.

За визначенням, наведеним у договорі, зазначена комісія є винагородою за підготовку, організацію та надання кредитодавцем фінансової послуги (кредиту).

Однак сам факт включення до договору умови про сплату комісії не є достатньою підставою для її стягнення без перевірки відповідності такої умови вимогам законодавства про споживче кредитування та захист прав споживачів.

Суд повинен оцінити, чи передбачає спірна комісія оплату окремої послуги, фактично наданої позичальнику, та чи відповідає умова договору про її сплату вимогам законодавства, чинного на момент укладення договору.

Якщо встановлено, що комісія фактично є платою за дії кредитодавця, пов`язані з оформленням та наданням кредиту, які не становлять самостійної послуги для позичальника, а позивач не довів належних правових підстав для стягнення відповідної суми, вимога про її стягнення є необґрунтованою.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 першої ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання якого не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи.

Такий правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

У кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які кредитодавцем встановлена комісія, а тому у задоволенні позову в частині стягнення комісії у розмірі 1 150 грн. суд відмовляє.

Щодо стягнення заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання у розмірі 7 510 грн., то суд зазначає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24 лютого 2022 року, який триває донині.

З огляду на вказані норми, позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафів) та інших платежів у період дії в Україні воєнного стану, а тому позовні вимоги в частині стягнення неустойки та/або процентів за порушення грошового зобов`язання у розмірі 7 510, грн, до задоволення не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України за результатами судового розгляду між сторонами підлягають розподілу судові витрати.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено частково (47,50%), то з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені судові витрати зв сплати судового збору в розмірі 1 264,64 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом статей 137,141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), співмірними, необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем в підтвердження своїх витрат надано: договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 укладеним між АБ «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал»; детальний опис наданих послуг від 15.07.2026;м акт виконаних робіт № Д/28301 від 15.07.2026 відповідно до якого АБ «Апологет» надало ТОВ «ФК «Кредит Капітал» юридичні послуги на суму - 8 000 грн.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу та надаючи оцінку наданим доказам, відповідно до вимог ст.137, 141 ЦПК України суд враховує, що дані витрати пов`язані із розглядом цієї справи, витрати відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, є неминучими (у зв`язку із виконанням умов договору про правничу допомогу), докази про їх неспівмірність відсутні, відповідачем клопотання про їх неспівмірність не заявлялося, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу пропорційно сумі задоволених позовних вимог, що становить – 3 800 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 273, 279-282, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ) на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»(ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за Кредитним договором № 101141686 від 08.04.2024 року, в сумі 26 225 грн, яка складається з:

-заборгованості за тілом кредиту – 5 000 грн,

-заборгованості за відсотками – 21 225 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ) на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»(ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) витрати по сплаті судового збору в сумі - 1 264,64 грн.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ) на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»(ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) витрати на професійну правничу допомогу в сумі – 3 800 грн.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення – 28.10.2026.

Суддя: С.М. Науменко