Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №362/5809/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/5809/25

провадження № 2/362/961/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку письмового провадження в місті Василькові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Суд установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі також ТОВ «СВЕА ФІНАНС», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також відповідач, ОСОБА_1 , Позичальник), у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 4749284 від 06 травня 2023 року в розмірі 27 791,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач не виконує свої зобов`язання за договором, у зв`язку із чим у останнього виникла заборгованість.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позов зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів переходу до нього права вимоги за договором позики № 4749284 від 06 травня 2023 року, оскільки до позову додано лише односторонній витяг, а не повний чи завірений реєстр боржників до договору факторингу. Крім того, відповідач вказав на недопустимість стягнення надмірних процентів (20 791,00 грн), що суперечить законодавству про захист прав споживачів та споживче кредитування, а також наголосив на наявності пільг як мобілізованого військовослужбовця Збройних Сил України в умовах воєнного стану. На підставі цього відповідач просив повністю відмовити в задоволенні позову та покласти на позивача судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. До того ж, у своїх додаткових поясненнях відповідач звернув увагу на судову практику у тотожних спорах із ТОВ «СВЕА ФІНАНС», яка підтверджує недоведеність переходу прав за односторонніми витягами, а також наголосив на законодавчій забороні нарахування процентів мобілізованому військовослужбовцю та наявності підстав для відмови в позові в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, виходить з такого.

З матеріалів справи вбачається, що 06 травня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено Договір позики № 4749284.

За змістом пункту 1 Договору за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі - «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики.

Відповідно до розділу 2 вказаного Договору сума позики становить 7 000, 00 грн; Строк Позики (Строк Договору) 21 день; Базова процентна ставка за перший день користування позикою (фіксована) 31.30%; Базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення 2.50%.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за Договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальник вказав при оформленні позики.

27 серпня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство кредитів» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (нині ТОВ «СВЕА ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 01.02-64/23, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Згідно реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-64/23 прізвище відповідача відсутнє.

Відповідно до Витягу реєстру боржників, за підписом лише сторони позивача, заборгованість за договором позики № 4749284 становить 27 791,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості позивача заборгованість відповідача становить 27 791,00 грн, з яких: 7 000,00 грн за основним боргом та 20 791,00 грн заборгованість по відсотках.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

На підставі статей 1054, 1049 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, в строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи статтю 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Разом з тим, частиною другою статті 639 ЦК України обумовлено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Належними доказами, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Звернувшись до суду з цим позовом, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» наголошувало, що невиконання боржником своїх зобов`язань порушує його права як нового кредитора відповідно до укладеного між ним і ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» договору факторингу від 27 жовтня 2023 року № 01.02-64/23.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 990/150/23 наголосила, що, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

На підтвердження переходу права вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 4749284 від 06 травня 2023 року, від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» позивач надає копію договору факторингу № 01.02-64/23, копію реєстру боржників від 27 жовтня 2023 року та витяги з реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-64/23, платіжну інструкцію про оплату фінансування згідно Договору факторингу № 01.02-64/23 від 27 жовтня 2023 року.

Проте, з наданих позивачем доказів на підтвердження свого порушеного права боржником ОСОБА_1 , а саме копії реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-64/23 від 27 жовтня 2023 року, суд позбавлений можливості встановити існування права вимоги у позивача до відповідача, оскільки в реєстрі відсутня інформація щодо боржника ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, наданий позивачем реєстр боржників є неповним та не містить перелік боржників.

Крім того, суд не бере до уваги Витяг з Реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-64/23 від 27 жовтня 2023 року, оскільки він сформований представником самого позивача і підписаний також виключно представником ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

З огляду на викладене, суд констатує, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявності у нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 , а також порушення його прав у зв`язку з невиконанням боржником свого обов`язку з повернення кредитних коштів.

Отже, підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

відмовити у задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Дата складення повного судового рішення: 28 жовтня 2026 року.

Суддя О.В. Попович