Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №362/4385/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/4385/25

Провадження № 2-др/362/22/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(д о д а т к о в е)

29 жовтня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Марчука О.Л.,

при секретарі – Неділько А.С.,

за участю позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Російського І.К.,

представника відповідача – адвоката Войтенка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2026 року відмовлено в задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди (т.с. 4, а.с. 36).

19 жовтня 2026 року судом отримано заяву представника відповідачки про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідачки судових витрат на правову допомогу (т.с. 4, а.с. 37 – 38).

Заяву обґрунтовано тим, що відповідачка понесла судові витрати по справі в сумі 124 000 гривень 00 копійок на оплату правової допомоги адвоката.

Заявник в судовому засіданні підтримав свою заяву та просив її задовольнити з викладених у ній підстав.

Позивач і його представник в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні заяви з підстав оплати відповідачкою послуг адвоката у даній справи або зменшити розмір зазначених витрат до 28 000 гривень 00 копійок.

Вислухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали справи в частині, що стосується предмету розгляду, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до підставі пункту другого частини другої статті 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати пов`язані із розглядом справи покладаються на позивача.

Згідно із нормою частини першої статті 13 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Зокрема, до заяви додано копію укладеного між ОСОБА_2 і АБ «Войтенко та партнери» договору про надання правової допомоги № 01-5/19 від 02 травня 2019 року разом із копію акту № 19-01-5/19 від 19 жовтня 2026 року, копією додаткової угоди № 1 від 02 травня 2019 року, копією додаткової угоди № 7/4385 від 20 листопада 2025 року та копією звіту про виконану роботу, з яких вбачається, що відповідачка отримала послуги з правової допомоги у даній справі в загальній сумі 124 000 гривень 00 копійок (т.с. 4, а.с. 39, 40 – 41, 42, 43, 44).

Натомість, суд звертає увагу та наголошує на тому, що вказані документи лише підтверджують вартість правових послуг наданих адвокатом відповідачці.

Проте, в матеріалах справи відсутні та представником відповідачки суду не надані документи на підтвердження тієї обставини, що вартість отриманих правових послуг дійсно була оплачена відповідачкою.

Одночасно, суд враховує, що на запитання головуючого в судовому засіданні 29 жовтня 2026 року адвокат відповів про здійснення оплати відповідачкою за вищевказаним договором.

Натомість, до заяви не додано та суду не надано будь-яких документів на підтвердження фактичного виконання відповідачкою умов договору про надання правової допомоги № 01-5/19 від 02 травня 2019 року в частині оплати послуг адвоката.

Зокрема, заявником не підтверджено реального здійснення оплати відповідачкою правових послуг шляхом перерахування коштів на рахунок бюро.

Як наслідок, заявником не підтверджено факт здійснення сплати вартості наданих юридичних послуг за вказаним договором.

Тобто, у суду відсутні відомості про здійснення відповідачкою фактичної оплати судових витрат на правову допомогу у даній справі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Норма пункту 2 частини другої статті 137 ЦПК України передбачає, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак, до заяви не додано, в матеріалах справи відсутні та під час розгляду справи стороною відповідача не надано суду відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідачем відповідних витрат за договором про надання правової допомоги № 01-5/19 від 02 травня 2019 року.

Одночасно, суд враховує наступне.

Зокрема, при вирішенні даної заяви, суд керується і застосовує правові висновки наведені у пункті 31 постанови Верховного Суду від 20 липня 2021 року по справі № 922/2604/20 за якими: відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Як підсумок, суд вважає, що через відсутність в матеріалах справи фінансових документів на підтвердження фактично сплачених відповідачем витрат на правову допомогу, заявником не підтверджено факт здійснення відповідачем витрат на правову допомогу від адвоката.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для ухвалення судом додаткового рішення про розподіл судових витрат відповідачки на правову допомогу.

За таких обставин, заява представника відповідачки є безпідставною і необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1 – 13, 19, 23, 27, 34, 76 – 83, 89, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263 – 265, 270, 273 – 279 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні заяви представника відповідачки – адвоката Войтенка Ігоря Васильовича про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Дата складення повного судового рішення – 29 жовтня 2026 року.