Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №136/1550/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Суд: Липовецький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №136/1550/26

Суддя: Шпортун С. В.

Справа № 136/1550/26

провадження № 2/136/766/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Шпортун С.В.,

за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернулась до суду із позовом ОСОБА_2 (далі – відповідач) про стягнення аліментів на утримання їх спільної повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 від заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з дати подання позову і до закінчення донькою навчання, тобто до 26.03.2027, обґрунтовуючи підставність позову тим, що на даний час донька досягла повноліття, утім продовжує навчання у Державному навчальному закладі «Вінницький центр професійно-технічної освіти переробної промисловості», денної форми навчання, на першому курсі, у зв`язку із чим потребує матеріальної допомоги, яку в добровільному порядку відповідач не надає, хоча є фінансово спроможним, що послугувало підставою звернення до суду із даним позовом.

Відповідач у визначений судом строк не подав до суду відзиву.

Ухвалою суду від 23.07.2026 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У визначений судом строк відповідач заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не надав, також не надав зустрічного позову в межах визначеного судом строку, тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що згідно із свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1 від 29.11.2007 (а.с.4), батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено сторін спору – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Із довідки виданої Державним навчальним закладом «Вінницький центр професійно-технічної освіти переробної промисловості» від 07.07.2026 за №85 (а.с.5) встановлено, що ОСОБА_3 є студентом 1 курсу, групи КБ-25с за професією «Кухар; бармен» денної форми навчання, термін навчання до 26.03.2027 року.

Відповідно до довідки виданої виконкомом Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області від 30.06.2026 встановлено, що діти - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані та проживають біля матері гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в АДРЕСА_1 і знаходяться повністю на її утриманні (а.с.6).

ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи з дитинства, отримує пенсію, на що вказує пенсійне посвідчення (а.с.3).

Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_2 (а.с.3), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають пільги передбачені законодавством для багатодітних сімей.

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання регулюються Главою 16 СК України.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (ч.3 ст.199 СК України).

Встановлені судом обставини підтверджують право позивача на звернення до суду із даним позовом.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги визначений зокрема у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

При цьому, при визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)».

Аналогічний висновок міститься у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Статтею 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Обов`язок щодо доведеності обставин вказаних у заявах по суті покладено на сторони спору та визначено ст.76, 77, 81 ЦПК України.

Аналізуючи зібрані у справі докази, судом встановлено, що ОСОБА_3 досягла повноліття, навчається у навчальному закладі, термін навчання до 26.03.2027 року.

Матеріали справи не містять доказів, що дитина ОСОБА_3 має самостійний заробіток (дохід), майно, тощо, отож потребує матеріальної допомоги.

Вирішуючи питання щодо можливість батька надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині, суд враховує, що відповідач не надав відзиву у межах визначеного судом строку, не надав доказів на спростування обставин наведених у позові.

При цьому суд зважає, що відповідач є особою працездатного віку, доказів неспроможності нести аліментний обов`язок щодо повнолітньої дитини не надав.

Визначаючи розмір аліментів на повнолітню дитину, які слід стягувати із відповідача, суд враховує встановлені вище обставини, можливість надання матеріальної допомоги дитині матір`ю, яка є інвалідом, а також обставини, зазначені у ст. 182 СК України, та вважає, що з урахування зібраних у справі доказів, визначеного законодавцем прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2026 рік, відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу дитині у спосіб обраний позивачем у розмірі 1/4 частки від його заробітку (всіх його доходів) щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення до суду позову 15.07.2026 і до закінчення дитиною навчання, тобто до 26.03.2026, але не більше як до досягнення дитиною 23 річного віку.

Суд вважає, що такий розмір аліментів відповідатиме фінансовим можливостям та обов`язку обох батьків забезпечити умови життя та розвитку їх спільної повнолітньої дитини та спроможність останніх її надавати.

Також суд виходив із тих мотивів, що на утриманні відповідача перебуває двоє інших неповнолітніх дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов`язок утримання яких він зобов`язаний нести в силу діючого законодавства.

Разом з цим суд зважає, що розмір аліментів за кількома виконавчими документами не може перевищувати 70%.

З огляду на викладене та з урахуванням мотивів суду, визначений судом розмір аліментів на утримання усіх дітей не перевищує граничного розміру визначеного законодавцем за наявності кількох виконавчих листів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Питання судових витрат, суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України.

Керуючись ст.182, 199, 200 СК України, ст.141, 258-259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання повнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із навчанням, в розмірі 1/4 частки заробітку (всіх його доходів) щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення до суду позову – 15.07.2026 і до закінчення донькою навчання – 26.03.2027 року, але не більше як до досягнення дитиною 23 річного віку.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи безпосередньо до Вінницького Апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники цивільного процесу:

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач – ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - невідомо).

Суддя С.В. Шпортун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua