Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №140/7930/26 — Волинський окружний адміністративний суд

Суд: Волинський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №140/7930/26

Суддя: Каленюк Жанна Василівна

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/7930/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у нерозгляді рапорту від 14 травня 2026 року про направлення на лікування; зобов`язання невідкладно розглянути рапорт від 14 травня 2026 року про направлення на лікування і прийняти за результатами його розгляду рішення по суті з урахуванням правової оцінки, наданої судом, з письмовим повідомленням про результати розгляду (а.с.10-14).

Позов обґрунтований тим, що позивач, будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, проходив військову службу у званні солдата в розпорядженні посадової особи (поза штатом) ІНФОРМАЦІЯ_3 із фактичним виконанням обов`язків у структурному підрозділі - ІНФОРМАЦІЯ_4 (Турійськ). Як стверджує позивач, 14 травня 2026 року, перебуваючи в одному із закладів охорони здоров`я міста Ковеля у зв`язку з раптовим погіршенням стану здоров`я та виниклою необхідністю госпіталізації, він звернувся з рапортом у паперовій формі до наступного прямого командира (начальника) – до уповноваженої посадової особи на прийняття документів ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому порушив питання про направлення на лікування, надавши електроне направлення на стаціонарне лікування та висновок за результатами магнітно-резонансної терапії (МРТ).

Позивач вважає, що оскільки йому жодного рішення за результатами розгляду рапорту доведено не було, то відповідачем допущено протиправну бездіяльність.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив, у їх задоволенні просив відмовити (а.с.33-35). В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що до ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов рапорт від 14 травня 2026 року щодо направлення на лікування ОСОБА_1 . Однак такий рапорт не відповідає вимогам Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року №531 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2024 року за №1214/42559; далі - Порядок №531): у ньому не вказано посаду командира, якому він адресований, найменування займаної посади, військове звання. Крім того, ОСОБА_1 не повідомляв про захворювання безпосереднього керівника, який зобов`язаний направити хворого до медичного пункту частини. У самому рапорті та додатках відсутні дані про те, чому безпосередній командир не міг вирішити це питання, а також відсутня інформація про відмову у погодженні рапорту для його подальшого руху вищим інстанціям (начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 чи іншим уповноваженим особам). Окрім того, рапорт не зареєстрований у службі діловодства ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідач також зауважив, що згідно з витягом з наказу від 15 травня 2026 року №135 ОСОБА_1 призупинено виплату грошового забезпечення як такому, що відсутній на службі з невідомих причин та знятий з продовольчого забезпечення.

У відповіді на відзив позивач підтримав доводи позову, додатково вказавши, що посилання відповідача у відзиві на відсутність в рапорті інформації, яка об`єктивно повинна була міститися у розпорядженні командира (начальника) (зокрема, щодо точного найменування займаної посади адресата та військового звання), а також вимога попереднього усного погодження паперового рапорту з безпосереднім командиром перед його фактичним поданням, не можуть свідчити про правомірність дій відповідача. При цьому згідно з пунктом 3 розділу III Порядку №531 непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає його подальшому руху для розгляду командиром (начальником) чи іншою посадовою особою, уповноваженою вирішувати порушене питання по суті.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Суд, перевіривши доводи сторін, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 14 травня 2026 року №134 солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено на посаду водія-електрика третього відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 та зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 на всі види забезпечення з 14 травня 2026 року (а.с.37).

14 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з рапортом про направлення його на лікування у зв`язку з раптовим погіршенням здоров`я (а.с.2). До рапорту додано висновок МРТ від 12 травня 2026 року та електронне направлення Товариства з обмеженою відповідальністю “Сіпіджі Хелс” від 14 травня 2026 року №№5641-1742-6974-8537 на стаціонарне лікування загального напрямку (а.с.17-19, 20).

Спір виник у зв`язку із нерозглядом відповідачем рапорту позивача про від 14 травня 2026 року про направлення на лікування.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу” (надалі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

За приписами абзаців третього, четвертого пункту 1 статті 11 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров`я. Військовослужбовці, резервісти під час служби у військовому резерві щорічно проходять медичний огляд, стосовно них проводяться лікувально-профілактичні заходи.

У разі відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров`я, відповідних відділень або ліжко-місць чи спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога військовослужбовцям надається державними або комунальними закладами охорони здоров`я за рахунок програми державних гарантій медичного обслуговування населення або інших бюджетних програм, розпорядниками яких є органи управління такими закладами.

Пунктом 254 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби), визначено, військовослужбовці зобов`язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов`язаний направити хворого до медичного пункту частини.

Статтею 14 Статуту внутрішньої служби унормовано, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту визначено Порядком №531.

Так з питань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання, - до наступного прямого командира (начальника) (пункт 2 розділу І Порядку №531).

Рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації (пункт 1 розділу ІІ Порядку №531).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №531 у паперовому рапорті військовослужбовець вказує: найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок “Рапорт”; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім`я та прізвище; дату; особистий підпис.

Як визначено пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №531, командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції. Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку.

Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку. Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою (пункт 3 розділу ІІІ Порядку №531).

Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №531 усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов`язково реєструються службою діловодства.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Порядку №531 забороняється:

1) встановлювати будь-які інші вимоги щодо форми та змісту паперового рапорту, що не передбачені цим Порядком, у тому числі стосовно:

подання рапортів з окремих питань виключно написаними власноруч або друкованим способом;

недотримання вимог щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу тощо, які не передбачені цим Порядком;

наявності граматичних, синтаксичних чи інших помилок, які не впливають на суть рапорту;

2) відмовляти у розгляді рапорту у разі відсутності доданих документів або інформації, які є або повинні бути в наявності у розпорядженні командира (начальника), створюються/формуються/видаються самим підрозділом та/або можуть бути витребувані підрозділом в іншого підрозділу та/або відповідного закладу охорони здоров`я тощо;

3) вимагати від військовослужбовця попереднього усного погодження паперового або електронного рапорту із безпосереднім або прямим командиром (начальником) перед його фактичним поданням відповідно до положень цього Порядку;

4) відмовляти у прийнятті (реєстрації) власноруч написаних рапортів військовослужбовців.

За приписами пункту 9 розділу ІІІ Порядку №531 розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється: 1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин; 2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.

За обставин цієї справи ОСОБА_1 14 травня 2026 року подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 паперовий рапорт про направлення його на лікування у зв`язку з раптовим погіршенням здоров`я, який був зареєстрований уповноваженою особою відповідача того ж дня (а.с.2). Цей факт не є спірним.

Оскільки рапорт був прийнятий та зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_5 , що не заперечує відповідач, то такий рапорт підлягав передачі для розгляду начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд вважає, що посилання відповідача на відсутність у рапорті інформації (щодо найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт, найменування займаної посади, військового звання), а також відсутність попереднього погодження паперового рапорту з безпосереднім керівником перед його фактичним поданням, не можуть бути підставою для нерозгляду рапорту, з якого можливо встановити, ким він поданий та суть порушеного питання.

Формальні недоліки в оформленні рапорту не впливають на суть рапорту.

З приводу аргументів у відзиві на позов про те, що ОСОБА_1 не повідомляв про захворювання безпосереднього начальника, а саме начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , та що у рапорті відсутні відомості про неможливість вирішення ним питання та про реєстрацію рапорту в службі діловодства ІНФОРМАЦІЯ_3 , не є перешкодою подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, на що вказує пункт 3 розділу ІІІ Порядку №531.

Тож якщо начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 вважав, що рапорт позивача, у якому порушувалося питання направлення на лікування у зв`язку з погіршенням здоров`я, подано не по команді, то він мав надати письмову відповідь з роз`ясненням правильного порядку подання та/або скерувати рапорт на безпосереднього (прямого) начальника, у підпорядкуванні якого перебував військовослужбовець. Не відміняє обов`язку щодо розгляду рапорту, який надійшов 14 травня 2026 року, і та обставина, що наказом від 15 травня 2026 року №135 ОСОБА_1 призупинено виплату грошового забезпечення як такому, що відсутній на службі з невідомих причин, та знятий з продовольчого забезпечення.

З дати фактичного отримання працівником ІНФОРМАЦІЯ_3 рапорту (14 травня 2026 року) у його керівника виник офіційний обов`язок розглянути цей документ, чого зроблено не було (доказів протилежного суду не надано), що дає підстави для висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо розгляду рапорту позивача. Отже, взаємопов`язані позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду рапорту позивача від 14 травня 2026 року про направлення на лікування; зобов`язання відповідача розглянути рапорт від 14 травня 2026 року про направлення на лікування з письмовим повідомленням про результати розгляду ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 від 14 травня 2026 року про направлення на лікування.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 розглянути рапорт від 14 травня 2026 року про направлення на лікування та повідомити про результати розгляду ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua