Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №358/2250/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/2250/26 Провадження № 3/358/738/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділення поліції № 2 (м. Тараща) Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки с. Македони Миронівського району Київської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 976925 від 14.09.2026, 26.08.2026 близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини - дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, у результаті чого дочка за адресою: АДРЕСА_2 , пошкодила оптоволоконний дріт інтернету.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про час, день та місце розгляду повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку sms-повідомлення щодо документу «Судова повістка про виклик до суду», яка доставлена ОСОБА_1 27.10.2026 о 12:12:05 на номер телефону: НОМЕР_2 , який вона вказала у заявці на отримання електронних повісток. Суд вжив усіх необхідних заходів щодо повідомлення особи про час і місце судового розгляду, однак вона не з`явилася та доказів про поважність причин своєї неявки до суду не надала.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, а справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП до таких не відноситься, тому суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутність правопорушниці. Його право при цьому не порушується, в тому числі і на захист, оскільки будучи повідомленим про розгляд справи він не з`явився, тобто уникає судового розгляду, цим самим має на меті уникнення ним адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення шляхом зволікання з розглядом справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів.

Так, ОСОБА_1 була обізнана щодо вищевказаної події, їй було повідомлено у вчиненні якого адміністративного правопорушення висувається обвинувачення, та повідомлено про дату та час розгляду справи. Крім цього, вона мала реальну можливість та нагоду поцікавитись про стан та перебіг справи щодо нього або стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Водночас, суддя бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки остання свідомо не використала своє право на захист. Жодних клопотань або пояснень від ОСОБА_1 до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За правилами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає саме в ухиленні батьків від виконання своїх обов`язків, тобто у винній протиправній бездіяльності або неналежному виконанні обов`язків щодо дитини. Сам по собі факт вчинення дитиною певного протиправного діяння не свідчить про наявність у діях батьків складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, якщо не встановлено, у чому саме полягало ухилення батьків від виконання обов`язків, визначених ст. 150 СК України, та причинного зв`язку між такою поведінкою батьків і вчиненим дитиною діянням.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 976925 від 14.09.2026, згідно з яким ОСОБА_1 ухилилася від належного виконання передбачених законом батьківських обов`язків щодо догляду та виховання своєї малолітньої дочки, внаслідок чого остання 26.08.2026 близько 22 год. за адресою: АДРЕСА_3 пошкодила оптоволоконний дріт інтернету; розмір матеріальної шкоди в протоколі не визначено («встановлюється»); свої пояснення ОСОБА_1 надала на окремому бланку;

- рапорт про реєстрацію в ЄО за № 6698 від 27.08.2026 повідомлення ОСОБА_3 про умисне пошкодження майна та рапорт поліцейського Пошелюжного Д.П. від 27.08.2026, з яких вбачається, що 27.08.2026 о 11:08 ОСОБА_3 повідомила на лінію 102 про те, що діти 26.08 перерізали біля школи дроти; на місці події вона пояснила, що 26.08.2026 близько 22 год. 30 хв. мешканці села повідомили їй про відсутність інтернету, на адміністративній будівлі села за адресою: вул. Травнева, 1а відрізано кабель провайдера, та вказала на можливих малолітніх осіб, які на постійній основі граються на території адміністративної будівлі та могли бути причетними до цього правопорушення;

- письмові пояснення ОСОБА_3 від 27.08.2026, згідно з якими 26.08.2026 о 18 год. 15 хв. мешканці села повідомили їй у телефонному режимі, що на даху приміщення школи чути гуркіт і крик дітей; о 22 год. 30 хв. їй зателефонувала служба технічної підтримки провайдера та повідомила про пошкоджений (відрізаний) кабель, виявлений за адресою: АДРЕСА_3 ; на її думку, причетними до інциденту могли бути малолітні діти, які постійно перебувають біля приміщення школи;

- письмові пояснення ОСОБА_4 від 14.09.2026, згідно з якими їй стало відомо від неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що 26.08.2026 вона разом із друзями, а саме подругою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , пошкодили мережевий кабель інтернету біля сільської ради;

- письмові пояснення неповнолітньої ОСОБА_5 від 14.09.2026, надані у присутності матері ОСОБА_4 , згідно з якими 26.08.2026 близько 22 год. 00 хв. вона, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебували у приміщенні покинутої школи, коли ОСОБА_6 запропонувала залізти на кришу школи, де вони знайшли дріт, перерізали його ножиком та пішли додому;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 14.09.2026, згідно з якими 26.08.2026 близько 22 години на місці події, а саме покинутої школи, були присутні її діти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Зі слів дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_3 , подавала кабель ОСОБА_11 , а та у свою чергу перерізала ножем оптоволоконний кабель, що призвело до втрати інтернет-зв`язку.

Оцінивши зазначені докази, суддя вважає, що вони не доводять поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, з огляду на таке.

Так, протокол про адміністративне правопорушення не містить опису того, у чому саме полягало ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків, які конкретні обов`язки, передбачені ст. 150 СК України, вона не виконувала і протягом якого часу. Фабула протоколу зводиться до опису діяння, нібито вчиненого малолітньою ОСОБА_2 , тобто до поведінки дитини, а не самої особи, яка притягується до відповідальності.

Крім цього, жоден із долучених доказів не містить відомостей про неналежне виконання ОСОБА_1 обов`язків щодо виховання дочки, зокрема про систематичну відсутність контролю за її поведінкою, залишення дитини без нагляду, негативну характеристику сім`ї, перебування сім`ї на обліку, попередні звернення служби у справах дітей чи навчального закладу тощо. Матеріали обстеження умов проживання сім`ї, характеристика з місця навчання дитини, відомості служби у справах дітей до справи не долучені. Натомість згідно з довідкою відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_1 протягом 12 місяців до адміністративної відповідальності не притягувалася (а.с. 11).

Матеріали справи не містять жодного доказу, який би ґрунтувався на безпосередньому сприйнятті події. ОСОБА_3 очевидцем пошкодження кабелю не була: про відсутність інтернету та про пошкодження кабелю їй стало відомо від мешканців села та працівників провайдера, а її висновок про причетність дітей, які проводять дозвілля біля приміщення школи, є припущенням, що не містить відомостей про конкретних осіб. Пояснення ОСОБА_4 є переказом відомостей, які їй стали відомі від доньки, і не містять даних про час події та роль кожного з дітей.

Крім цього, час вчинення діяння, зазначений у протоколі (близько 22 год.), іншими доказами не підтверджується. Із пояснень ОСОБА_3 вбачається лише те, що о 18 год. 15 хв. мешканці повідомили про перебування дітей на даху школи, а близько 22 год. 30 хв. стало відомо про відсутність інтернету. Інших доказів, які б спростовували ці пояснення, суду не надано. Письмові пояснення ОСОБА_1 стосуються дій дитини, а не обставин, що свідчили б про ухилення самої ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків.

Розмір і характер шкоди, заподіяної пошкодженням кабелю, працівниками поліції не встановлено, у протоколі зазначено, що шкода «встановлюється».

Суддя також бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення складено 14.09.2026, тоді як зазначена в ньому подія датована 26.08.2026, а заява про пошкодження майна зареєстрована 27.08.2026. Сам по собі проміжок часу між подією та складенням протоколу не свідчить про його недопустимість, однак у цьому випадку матеріали справи не дають змоги встановити, які саме обставини були достовірно з`ясовані уповноваженою особою протягом цього періоду, на підставі яких безпосередніх відомостей визначено причетність саме ОСОБА_2 та яким чином встановлено, що поведінка дитини стала наслідком ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (заява № 16347/02) визнав, що провадження у справах про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальним у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому на особу, яка притягується до відповідальності, поширюються гарантії справедливого судового розгляду, зокрема презумпція невинуватості. Обов`язок доведення вини покладається на сторону обвинувачення, а суд не може перебирати на себе функцію обвинувача та самостійно відшукувати докази вини особи (рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії», заява № 36673/04). Доведення вини має здійснюватися поза розумним сумнівом (рішення ЄСПЛ від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява № 5310/71).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За таких обставин суддя дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків щодо виховання дочки ОСОБА_6 , а отже в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення виноситься постанова про закриття справи.

Оскільки провадження у справі закривається, підстав для стягнення судового збору, передбачених ст. 40-1 КУпАП, немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 184, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Копію постанови вручити або надіслати особі, щодо якої її винесено, протягом трьох днів.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Головуючий: суддяК. С. Романенко