Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №357/13676/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13676/26

Провадження № 2/357/8573/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Сомок О. А. ,

при секретарі – Пугач В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2026 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 29 серпня 2020 року позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2025 року у справі №357/680/25 було розірвано.

Від даного шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданим Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №633. Син зареєстрований та проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач самоусунувся від обов`язку утримувати дитину матеріально та повідомив, що буде сплачувати аліменти лише по рішенню суду. Тому, позивач вимушена поставити питання про стягнення аліментів у судовому порядку, оскільки її доходів не вистачає на повноцінне забезпечення сина.

Відповідач молода і здорова дитина, а тому має можливість утримувати дитину. Інших дітей окрім сина ОСОБА_4 у відповідача не має. Відповідач є військовослужбовцем, отримує грошове забезпечення, що надає йому можливість матеріально забезпечувати дитину.

Враховуючи зазначене, позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення даного позову і до досягнення сином повноліття.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Сомок О.А.

17 серпня 2026 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання позивач не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

В судове засідання відповідач не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі та визнав позовні вимоги в повному обсязі.

З урахуванням письмових заяв сторін про розгляд справи за їх відсутності, суд, на підставі положень ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223, ч. 2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), розглянув цивільну справу за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З позовної заяви та досліджених матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 29 серпня 2020 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2025 року у справі №357/680/25 було розірвано.

Сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 21 червня 2022 року, актовий запис №633.

З позовної заяви вбачається, що син проживає з позивачем та перебуває на її утриманні, відповідач добровільно грошові кошти на його утримання не надає. Тобто сторони не можуть самостійно дійти згоди про розмір коштів, які повинен надавати батько на утримання дитини.

Частиною першою статті 51 Конституції України встановлено обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Положеннями частин першої та другої статті 141 Сімейного Кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Таким чином, відповідач, будучи батьком неповнолітньої дитини, зобов`язаний утримувати її до досягнення повноліття. Проживання відповідача окремо від дитини не звільняє його від виконання вказаного обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст.182 Сімейного Кодексу України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з частинами першою-третьою статті 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи наявність визначеного законом обов`язку обох батьків утримувати власних дітей та враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимоги позивача та стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи із дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору позивачка звільнена.

В порядку ст.141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 1331,20 грн. стягується з відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.430ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180-184 СК України, ст.ст. 12, 76 81,141, 206, 258, 259, 264 265, 268, 274-279, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 серпня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття

Рішення в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331 грн 20 коп. (одну тисячу триста тридцять одну гривню 20 копійок) судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повне рішення складено 29 жовтня 2026 року.

СуддяО. А. Сомок