Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №372/1841/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 372/1841/26

Провадження № 2/355/1263/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Чальцевої Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Верби Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів,-

УСТАНОВИВ:

25.03.2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів.

Заяву мотивувала тим, що 26 січня 2026 року нею через мережу Інтернет було знайдено пропозицію щодо продажу інвертора та акумуляторів до нього на сайті https://electro-tech.in.ua/

Після узгодження деталей із продавцем у месенджері Telegram, їй було надано рахунок-фактуру для оплати товару на банківський рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .

27 січня 2026 року позивачем було здійснено оплату за вказаним рахунком-фактурою на рахунок ФОП ОСОБА_2 у розмірі 50 825 грн, а також сплачено комісію банку у розмірі 190 грн, що підтверджується платіжними документами.

Продавець повідомив, що товар буде відправлений протягом двох днів, однак у зазначений строк товар поставлений не був. На третій день після оплати продавець припинив виходити на зв`язок, видалив свій обліковий запис у месенджері Telegram, а також було видалено сайт, через який здійснювалась покупка.

За фактом вказаних обставин відкрито кримінальне провадження № 12026116230000046 за ознаками ст. 190 КК України (шахрайство), що підтверджується витягом з ЄРДР.

Таким чином, відповідач отримав від мене грошові кошти, однак свої зобов`язання щодо поставки товару не виконав.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач звернулась до суду з позовом про стягнення коштів, який просить задовільнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 18.06.2026р. відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судові засідання призначались на 09.07.2026р., 21.07.2026р., 22.09.2026р., 06.10.2026р., 19.10.2026р. та відкладалися через неявку відповідача.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, належним чином повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позову наполягала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 січня 2026 року ОСОБА_1 через мережу Інтернет було знайдено пропозицію щодо продажу інвертора та акумуляторів до нього на сайті https://electro-tech.in.ua/

Після узгодження деталей із продавцем у месенджері Telegram, їй було надано рахунок-фактуру для оплати товару на банківський рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .

27 січня 2026 року позивачем було здійснено оплату за вказаним рахунком-фактурою на рахунок ФОП ОСОБА_2 у розмірі 50 825 грн, а також сплачено комісію банку у розмірі 190 грн, що підтверджується платіжними документами (а.с. 4-6).

Продавець повідомив, що товар буде відправлений протягом двох днів, однак у зазначений строк товар поставлений не був. На третій день після оплати продавець припинив виходити на зв`язок, видалив свій обліковий запис у месенджері Telegram, а також було видалено сайт, через який здійснювалась покупка.

За фактом вказаних обставин відкрито кримінальне провадження № 12026116230000046 за ознаками ст. 190 КК України (шахрайство), що підтверджується витягом з ЄРДР ( а.с. 7).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч. 3 ст. 1212 ЦК України , положення глави 83 цього Кодексу (збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв`язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20, набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Враховуючи зазначені у позовній заяві доводи позивача щодо перерахування коштів за послугу, яку не було надано, що підтверджено матеріалами справи; не надання відповідачем відзиву на позов; судом не встановлено правової підстави для набуття таких коштів відповідачем, а тому такі кошти підлягають поверненню як безпідставно набуті.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна ( коштів) підлягають задоволенню.

З урахуванням задоволення позову , на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1 335,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-81, 141, 264, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) безпідставно набуті кошти у сумі 51015 грн. (п`ятдесят одна тисяча п`ятнадцять грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у сумі 1335 грн. ( одна тисяча триста тридцять п`ять грн. 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Баришівського

районного суду Т. В. Чальцева