Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №140/3028/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/3028/26 пров. № А/857/42403/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,

за участю секретаря судових засідань – Демидюк О.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі +» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року (головуюча суддя: Каленюк Ж.В., місце ухвалення - м. Луцьк, дата складення повного текст – 26.06.2026) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі +» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі +», 11.03.2026 звернулося до суду з позовом, в якому, просило визнати протиправним та скасувати ППР від 13.11.2025 № UA1000002025395, № UA1000002025396, видані Волинською митницею.

Обґрунтовує позов тим, що за результатами документальної невиїзної перевірки дотримання ТзОВ «Енерджі+» вимог законодавства з питань митної справи відповідач дійшов висновку про заниження митних платежів за рядом митних декларацій з огляду на те, що преференційне походження товарів, не підтверджено. Висновки контролюючого органу, які базуються виключно на листах уповноважених органів країни-експортера, якими нібито не підтверджено преференційне походження товарів, зазначених у відповідному сертифікаті з перевезення товару ЕUR.І, слугували підставою прийняття податкових повідомлень-рішень, якими донараховано митні платежі.

Позивач не погоджується із висновками акта перевірки та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями та вважає, що до митного оформлення він надав сертифікати з перевезення товару ЕUR.І, які видаються на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником, тож виключно експортер (продавець) несе відповідальність за правдивість інформації у них, а митні органи, які видають сертифікати, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів. Водночас у ТзОВ «Енерджі +» як імпортера відсутній обов`язок чи необхідність перевіряти законність дій експортера під час оформлення сертифікатів з перевезення товару ЕUR.І.

Позивач зазначив, що в акті перевірки відсутні посилання на факти визнання недійсними сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1; вони є чинними і підтверджують походження товару з країн Європейського Союзу. При митному оформленні товару декларант не порушив вимог щодо визначення преференційного походження та мав право на розмитнення товару за преференційною ставкою ввізного мита. При цьому в акті перевірки зазначено, що митниця не володіє доведеними обставинами, які свідчать, що ТзОВ «Енерджі +» удавано, цілеспрямовано створило умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, податкового та митного законодавства. Також, акт не містить підтвердження факту направлення уповноваженими органами експортеру відповідних запитів для підтвердження преференційного походження відповідного товару. Між тим митний орган навіть без надання відповідних документів міг перевірити країну походження товару за першими літерами номера шасі.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, покликається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.

Відповідач, 05.10.2026 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Представник позивача Колб С.О. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю прибути в судове засідання, що зумовлено постійними повітряними тривогами та обстрілами реактивними «шахедами».

Однак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити, відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка представника позивача не перешкоджає апеляційному розгляду справи, оскільки явка обов`язковою не визнавалася.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 2 ст. 313 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що Волинська митниця відповідно до пункту 9 частини першої статті 336, абзацу третього частини другої статті 344-1, абзаців другого, п`ятого частини першої, частини другої, пункту 2 частини третьої статті 345, пункту 2 частини другої статті 351 МК України, у зв`язку з надходженням документально підтвердженої інформації від уповноваженого органу Республіки Польща від 06 серпня 2025 року № 1001-ІОС.4331.86.2025.5.EА про непідтвердження преференційного походження товарів за період з 15 лютого 2024 року по 15 березня 2024 року, митне оформлення яких завершено, прийнято наказ від 07 жовтня 2025 року № 463 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТзОВ «Енерджі+ вимог законодавства з питань митної справи» (а.с. 113 том 1).

Перевірка щодо дотримання ТзОВ «Енерджі+» вимог законодавства України з питань митної справи, а саме обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг чи звільнення від оподаткування при митному оформленні ввезених в режимі імпорту транспортних засобів, які були у використанні, проведена за 52 митними деклараціями (їх перелік і основні відомості наведено в додатку до наказу - а.с.114 том 1): 24UA205170005224U4 від 27 лютого 2024 року, 24UA205170006722U6 від 12 березня 2024року, 24UA205170006140U3 від 06 березня 2024 року, 24UA205170006319U6 від 08 березня 2024 року, 24UA205170004140U6 від 16 лютого 2024 року, 24UA205170006470U9 від 11 березня 2024 року, 24UA205170006095U4 від 06 березня 2024 року, 24UA205170006067U9 від 06 березня 2024 року, 24UA205170004034U0 від 15 лютого 2024 року, 24UA205170004251U7 від 17 лютого 2024 року, 24UA205170005053U4 від 26 лютого 2024 року, 24UA205170005207U2 від 27 лютого 2024 року, 24UA205170005622U5 від 01 березня 2024 року, 24UA205170005558U6 від 01 березня 2024 року, 24UA205170005571U1 від 01 березня 2024 року, 24UA205170006385U1 від 08 березня 2024 року, 24UA205170006074U6 від 06 березня 2024 року, 24UA205170006114U6 від 06 березня 2024 року, 24UA205170006357U6 від 08 березня 2024 року, 24UA205170006382U4 від 08 березня 2024 року, 24UA205170006377U5 від 08 березня 2024 року, 24UA205170006913U5 від 15 березня 2024 року, 24UA205170005340U4 від 28 лютого 2024 року, 24UA205170005738U1 від 04 березня 2024 року, 24UA205170006285U4 від 07 березня 2024 року, 24UA205170006971U4 від 15 березня 2024 року, 24UA205170004033U1 від 15 лютого 2024 року, 24UA205170004042U7 від 15 лютого 2024 року, 24UA205170004124U3 від 16 лютого 2024 року, 24UA205170004289U3 від 17 лютого 2024 року, 24UA205170004370U4 від 19 лютого 2024 року, 24UA205170004888U8 від 23 лютого 2024 року, 24UA205170004999U9 від 26 лютого 2024 року, 24UA205170004984U9 від 26 лютого 2024 року, 24UA205170005113U3 від 26 лютого 2024 року, 24UA205170005230U2 від 27 лютого 2024 року, 24UA205170005232U0 від 27 лютого 2024 року, 24UA205170005344U0 від 28 лютого 2024 року, 24UA205170005506U5 від 29 лютого 2024 року, 24UA205170005445U7 від 29 лютого 2024 року, 24UA205170005794U2 від 04 березня 2024 року, 24UA205170006045U1 від 05 березня 2024 року, 24UA205170006169U4 від 06 березня 2024 року, 24UA205170006318U7 від 08 березня 2024 року, 24UA205170006329U0 від 08 березня 2024 року, 24UA205170006333U0 від 08 березня 2024 року, 24UA205170006344U4 від 08 березня 2024 року, 24UA205170006383U3 від 08 березня 2024 року, 24UA205170006636U0 від 11 березня 2024 року, 24UA205170006486U8 від 11 березня 2024 року, 24UA205170006789U7 від 13 березня 2024 року, 24UA205170006893U4 від 14 березня 2024 року (далі – митні декларації згідно з переліком).

У цих 52 митних деклараціях (а.с.221-260 том 1, а.с.122 том 2), за якими здійснювалося митне оформлення товарів, зазначено: у графі 2 «Відправник/Експортер» - Newteksa-Pro Kft.; в графі 8 «Одержувач/імпортер», в графі 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» - ТзОВ «Енерджі+». Митне оформлення товарів здійснено із застосуванням преференції за кодом « 410» - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн Євросоюзу (графа 34 та 36).

Не є спірною та обставина, що при митному оформленні товарів за вказаними митними деклараціями ТзОВ «Енерджі+» застосувало пільги зі сплати ввізного мита на підставі сертифікатів з перевезення товарів EUR.1: PL/MF/AS1513692 від 23 лютого 2024 року, PL/MF/AS1516507 від 08 березня 2024 року, PL/MF/AS1513767 від 05 березня 2024 року, PL/MF/AS1513776 від 06 березня 2024 року, PL/MF/AS1513671 від 14 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513737 від 28 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513743 від 01 березня 2024 року, PL/MF/AS1513764 від 04 березня 2024 року, PL/MF/AS1513662 від 13 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513680 від 15 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513695 від 22 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513707 від 26 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513722 від 27 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513725 від 27 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513728 від 27 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513755 від 01 березня 2024 року, PL/MF/AS1513758 від 04 березня 2024 року, PL/MF/AS1513761 від 04 березня 2024 року, PL/MF/AS1513794 від 07 березня 2024 року, PL/MF/AS1513797 від 07 березня 2024 року, PL/MF/AS1513800 від 07 березня 2024 року, PL/MF/AS1516519 від 05 березня 2024 року, PL/MF/AS 1513716 від 27 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513740 від 01 березня 2024 року, PL/MF/AS1513773 від 06 березня 2024 року, PL/MF/AS1516516 від 14 березня 2024 року, PL/MF/AS1513665 від 14 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513668 від 14 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513677 від 15 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513683 від 16 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513686 від 16 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513689 від 22 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513698 від 23 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513701 від 23 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513704 від 22 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513710 від 26 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513713 від 23 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513719 від 26 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513731 від 27 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513734 від 28 лютого 2024 року, PL/MF/AS1513749 від 03 січня 2024 року, PL/MF/AS1513752 від 04 березня 2024 року, PL/MF/AS1513770 від 05 березня 2024 року, PL/MF/AS1513779 від 07 березня 2024 року, PL/MF/AS1513782 від 07 березня 2024 року, PL/MF/AS1513785 від 07 березня 2024 року, PL/MF/AS1513788 від 07 березня 2024 року, PL/MF/AS1513791 від 29 лютого 2024 року, PL/MF/AS1516501 від 08 березня 2024 року, PL/MF/AS1516504 від 07 березня 2024 року, PL/MF/AS1516510 від 06 березня 2024 року, PL/MF/AS1516513 від 12 березня 2024 року, які зазначені у графі 44 митних декларацій під кодом 0954.

За результатами документальної невиїзної перевірки складено акт перевірки від 08 жовтня 2025 року №7.3-2/19/13/12565 (а.с. 9-18). В ході перевірки використано електронні копії документів, які містяться в автоматизованій системі митного оформлення (АСМО) «Інспектор» (електронні митні декларації типу ІМ40ДЕ згідно з додатком до акта); копію листа уповноваженого митного органу Республіки Польща від 06 серпня 2025 року №1001-ІОС.4331.86.2025.5.EА щодо результатів перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1, листа Держмитслужби України Держмитслужби України від 07 серпня 2025 року № 15/15-03-01/7/4664; доповідну записку від 19 серпня 2025 року № 15/15-03/8933 (а.с. 109-110 том 1).

За змістом акта перевірки митне оформлення товарів, зазначених у митних деклараціях згідно з додатком, здійснено із застосуванням на підставі сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 преференції за кодом « 410» - «товари, що ввозяться в Україну та походять з країн Євросоюзу (абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до глави І розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію з нарахуванням та сплатою ввізного мита за преференційними ставками від митної вартості в рамках дії норм статті 16 Протоколу 1 «Щодо визнання концепції «Походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до економічної частини Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони», статті 17 Протоколу І «Щодо визначення концепції «походження товарів» та методів адміністративного співробітництва» та в рамках дії норм статті 15 Доповнення 1 «Підтвердження походження» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правил походження.

Листом уповноваженого митного органу Республіки Польща від 06 серпня 2025 року № 1001-ЮС.4331.86.2025.5.ЕА повідомлено про завершення процедури верифікації сертифікатів з перевезення товару EUR.1 згідно з додатком: сертифікати EUR.1 не видавались та не були завірені управлінням Митного та податкового контролю м. Лодзь; компанія, заявлена як експортер, відсутня в реєстрах уповноваженого митного органу Республіки Польща. В графу 14 сертифікатів уповноваженим митним органом Республіки Польща внесена відповідна відмітка - не відповідає вимогам щодо достовірності й правильності інформації, що міститься в ньому; результат перевірки (графа 14 сертифіката) завізований - проставлено дату перевірки та місце проведення.

Відповідно до висновків акта перевірки (розділ IV) документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Енерджі+» за митними деклараціями згідно з додатком вимог:

1) статті 15, 16 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини першої статті 257, частини п`ятої статті 280, частини першої статті 281 МК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита на суму 1964454,92 грн;

2) пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі – ПК України), що призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати ПДВ за митними деклараціями згідно з додатком на суму 392890,97 грн.

ТзОВ «Енерджі+» не подавало заперечення на акт документальної невиїзної перевірки та на його підставі прийнятих податкових повідомлень-рішень:

від 13 листопада 2025 року № UA2050002025395 про збільшення на 2160900,43 грн грошових зобов`язань за 52 митними деклараціями (за переліком) за платежем «мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності (крім мита, яке сплачується при поміщенні суден у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами)», з них 1964454,92 грн - основний платіж та 196445,51 грн - штрафні санкції (а.с. 21-23 том 1);

від 13 листопада 2025 року №UA2050002025396 про збільшення на 432180,12 грн грошових зобов`язань за 52 митними деклараціями (за переліком) за платежем «податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (крім лікарських засобів..., тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну...)», з них 392890,97 грн - основний платіж та 39289,15 грн - штрафні санкції (а.с. 24-26 том 1).

Позивач, не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в адміністративному порядку (а.с. 29-32 том 1).

Рішенням Державної митної служби України від 29 січня 2026 року № 1/10-06/13/395 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Волинської митниці - без змін. Одночасно зобов`язано Волинську митницю відповідно до пункту 60.6 статті 60 ПК України надіслати ТзОВ «Енерджі+» окремі податкові повідомлення-рішення на суму грошових зобов`язань з ввізного мита та ПДВ, збільшену за рахунок застосування штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків суми визначених податкових зобов`язань у податкових повідомленнях-рішеннях від 13 листопада 2025 року №UA2050002025395 та №UA2050002025396 (на різницю з урахуванням уже застосованих штрафних санкцій у розмірі 10 відсотків) (а.с. 34-39 том 1).

Волинська митниця прийняла податкові повідомлення-рішення від 30 січня 2026 року №UA205000202643 та №UA205000202643, якими збільшено грошові зобов`язання за рахунок застосування штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків (на різницю з урахуванням накладених 10 відсотків штрафних санкцій) (а.с. 152-157 том 1).

Предметом оскарження у цій справі є виключно податкові повідомлення-рішення від 13 листопада 2025 року № UA2050002025395 та № UA2050002025396 (податкові повідомлення-рішення від 30 січня 2026 року №UA205000202643 та №UA205000202643 не оскаржуються).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки саме результати перевірки щодо походження товару є підставою для відмови у наданні платнику податків права на преференції, а за результатами звернення до уповноваженого митного органу Республіки Польща не підтверджено видачу сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1 (тобто, не підтверджено дійсність та справжність документів), то за таких обставин відсутні допустимі та достовірні докази, які надають право застосовувати преференційний режим до імпортованого товару. Таким чином, податкові повідомлення-рішення Волинської митниці від 13 листопада 2025 року № UA2050002025395 та № UА2050002025396 є обґрунтованими, вони прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, у тому числі при дотриманні процесуальних вимог проведення документальної невиїзної перевірки, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Законом України № 1678-VII від 16.09.2014 ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, від 27.06.2014 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту другого статті 26 розділу IV вказаної Угоди термін «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі І до цієї Угоди «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва».

Згідно з пункту першого статті 16 цього Протоколу товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію Угоди за умови подання одного з таких документів:

- сертифікату перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у додатку III до Протоколу, або

- у випадках, вказаних у статті 22 (1) Протоколу, - декларації інвойс, наданої експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Відповідно до статті 22 вказаного Протоколу декларація інвойс може бути складена експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Згідно з частиною третьою статті 2 зазначеного Протоколу експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього протоколу.

Відповідно до статті 33 цього Протоколу митні органи країни імпорту мають право здійснювати подальші перевірки підтвердження походження товару у довільному порядку або тоді, коли мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статус і походження відповідних товарів або виконання інших вимог даного Протоколу.

Положеннями статті 34 вказаного протоколу передбачено, що у всіх випадках вирішення спорів між імпортером і митними органами країни імпорту має бути здійснено відповідно до законодавства цієї країни.

Згідно з положеннями частин першої - третьої статті 43 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - МК України) документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Частиною восьмою статті 43 МК України передбачено, що у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

При цьому, частиною дев`ятою статті 43 МК України встановлено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Пунктом 1 частини третьої статті 44 МК України передбачено, що у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Відповідно до частини другою статті 36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 36 МК України передбачено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України).

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч. 4 ст. 58 МК України).

Відповідно до п. п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 МК України, При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів включаються, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, витрати на транспортування після ввезення (п. 2 ч. 11 ст. 58 МК України).

Частиною п`ятою статті 280 МК України визначено, що ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з, держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 281 МК України передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Окрім цього, частиною першою статті 45 МК України визначено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Аналізуючи наведені вище норми права, суд апеляційної інстанції зауважує, що міжнародним договором передбачено чіткий алгоритм дій митного органу у випадку отримання відповіді компетентного органу за результатами перевірки документів про походження товару.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у разі митного оформлення товару, який ввозиться з країн Європейського Союзу, платники мита та податків мають право скористатися тарифними преференціями, передбаченими Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Застосуванню таких пільг передує дотримання декларантом умов, визначених Угодою та Протоколом І до неї. Як загальне правило, декларант має подати сертифікат перевезення товару EUR.1, за винятком випадків, коли може бути подана декларація інвойс.

Так, підставою для висновку про заниження суб`єктом господарювання податкових зобов`язань, під час ввезення товарів на митну територію України, може слугувати лише офіційна документально-підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав щодо, зокрема, походження ввезених товарів. Крім того, така інформація повинна підтверджувати або не підтверджувати автентичність поданих документів щодо ввезених товарів.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.10.2023 у справі № 380/2869/22.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що документальна невиїзна перевірка була призначена у зв`язку з отриманням листа Держмитслужби України від 07 серпня 2025 року № 15/15-03-01/7/4664 (а.с. 102 том 1), яким надіслано відповідь уповноваженого митного органу Республіки Польща від 06 серпня 2025 року № 1001-ІОС.4331.86.2025.5.EА щодо результатів перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1 згідно з додатком (а.с. 211, переклад на а.с 212-213 том 1, додаток на 104-107 том 1).

У свою чергу перевірка документів про походження товарів здійснювалася на звернення Волинської митниці від 16 квітня 2025 року № 7.3-2/7.3-15-03/4/4587 (а.с. 101 том 1) та листом Державної митної служби України від 21 квітня 2025 року № 15/15-03-01/11/2054, відповідний запит про перевірку документів скеровано уповноваженим органам Республіки Польща (а.с. 34 том 2, додаток до листа файл у2026/2-2-5d49b370-4e99-11f1-be10-b1f685c52660.pdf).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у листі від 06 серпня 2025 року № 1001-ЮС.4331.86.2025.5.ЕА уповноважений митний орган Республіки Польща повідомив про завершення процедури верифікації направлених на перевірку сертифікатів EUR.1 (155 штук згідно з переліком) з негативним результатом: сертифікати не були легалізовані в митному-податкову управлінні м. Лодзь, бланки сертифікатів не видавалися цим управлінням; компанія, заявлена як експортер, відсутня в базі даних. Також інформовано, що зазначені документи передані до правоохоронних органів – до прокуратури – з повідомленням про можливе скоєння злочину (а.с. 211, переклад на а.с. 212 -213 том 1).

Таким чином, сертифікати з перевезення товару форми EUR.1, автентичність яких уповноваженим органом Республіки Польща не підтверджено, не мають статусу офіційних документів про походження.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки статус походження товарів документально у встановленому порядку допустимими документами не підтверджено відповідно до вимог Доповнення I до Конвенції, то такі товари не можуть вважатися преференційним продуктом, що походить з Європейського Союзу, у розумінні Угоди про асоціацію та Конвенції, а тому до товарів не може бути застосований преференційний режим із застосуванням зменшеної ставки мита.

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що за порушення митних правил директора ТзОВ «Енерджі+» Ротов В.О., постановою Любомльського районного суду Волинської області від 24 жовтня 2024 року у справі № 163/2196/24, яка набрала законної сили 05 листопада 2024 року, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, за дії спрямовані на неправомірне зменшення митних платежів на суму 63277,96 грн під час митного оформлення транспортного засобу за МД 24UA205170006344U4 від 08 березня 2024 року шляхом надання митному органу сертифіката з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AS1513788 від 07 березня 2024 року. Зокрема, за результатами розгляду цієї справи встановлено, що з отриманої в порядку міжнародної допомоги від уповноваженого органу Республіки Польща інформації від 18 квітня 2024 року № 1001-IOC.4331.(45-46).2024.4.JJ сертифікат з перевезення товару EUR.1 № PL/MF/AS1513788 від 07 березня 2024 року не був легалізований уповноваженим органом; печатка на сертифікатах не відповідає правильному зразку (неправильний символ зірки та форма орла). Підпис у графі 11 документа не відповідає жодному з підписів посадових осіб, уповноважених підтверджувати транспортні сертифікати (а.с. 214-216 том 1).

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 16 квітня 2026 року у справі № 163/2757/25, яка набрала законної сили 28 квітня 2026 року, директор ТзОВ «Енерджі+» Ротов В.О. також визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 485 МК України у зв`язку із вчиненням дій, спрямованих на неправомірне зменшення митних платежів на загальну суму 2294067,95 грн за митними деклараціями, які подавались для митного оформлення транспортних засобів, шляхом застосування преференції зі сплати митних платежів на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1. Приймаючи рішення, суд у вказаній справі покликався на лист уповноваженого митного органу Республіки Польща від 06 серпня 2025 року № 1001-ІОС.4331.86.2025.5.EА про негативний результат перевірки та непідтвердження факту видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 (а.с. 217-220 том 1).

Отже, обставини у наведених справах підтверджують протиправність дій керівника ТзОВ «Енерджі+» Ротова В.О., який був відповідальною особою за фінансове регулювання при митному оформленні тих самих 52 транспортних засобів за аналізованими у розглядуваній справі митними деклараціями.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки за результатами звернення до уповноваженого митного органу Республіки Польща не підтверджено видачу сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1, тобто, не підтверджено дійсність та справжність документів, а тому відсутні правові підстави для застосування преференційного режиму до імпортованого товару. Що у свою чергу свідчить, що податкові повідомлення-рішення Волинської митниці від 13 листопада 2025 року № UA2050002025395 та № UА2050002025396 є обґрунтованими та прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі +» не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.

Керуючись ст. ст. 313, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі +» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року у справі № 140/3028/26 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяО. М. Гінда

суддіО. Б. Заверуха

З. М. Матковська

Повне судове рішення складено 29.10.26