Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №380/21609/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: соціального захисту (крім соціального страхування), з них

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №380/21609/25

Суддя: Гуляк Василь Васильович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/21609/25 пров. № А/857/10830/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Матковської З.М., Шевчук С.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року (суддя – Кухар Н.А., час ухвалення – не вказаний, місце ухвалення – м. Львів, дата складання повного рішення – не зазначена),

в адміністративній справі № 380/21609/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі — відповідач) в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 03.09.2025 П/С № 914220165908 про відмову позивачу у виплаті допомоги на поховання матері - ОСОБА_2 ; 2) зобов`язати відповідача виплатити позивачу допомогу на поховання матері - ОСОБА_2 відповідно до ст. 53 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому висловив свої заперечення проти задоволення позовних вимог. Просив у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.09.2025 П/С № 914220165908 про відмову у виплаті допомоги на поховання за результатами розгляду від 06.08.2025 №4246 ОСОБА_1 .. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлої матері - ОСОБА_2 ..

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначені в ньому обставини не відповідають дійсності, а тому таке рішення підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що виплата пенсії ОСОБА_2 була призупинена з 01.04.2016, у зв`язку з відсутністю інформації про реєстрацію пенсіонера в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. З заявою про поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 у встановленому порядку до органів Пенсійного фонду України не зверталася. Вказує апелянт на те, що статтею 53 Закону № 1058 чітко визначено, що допомога на поховання пенсіонера виплачується в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. З огляду на наведене, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 пенсію не отримувала і з заявою про поновлення виплати не зверталась, позивачу правомірно відмовлено у виплаті допомоги на поховання. Тому, на думку апелянта рішення суду від 15.01.2026 не є законним і обґрунтованим та підлягає скасуванню.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі № 380/21609/25 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою №4246 від 06.08.2025 про виплату допомоги на поховання померлої матері ОСОБА_2 .

За результатами розгляду цієї заяви від 06.08.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішенням від 03.09.2025 відмовлено позивачу у виплаті допомоги на поховання. Зазначена відмова мотивована тим, що: “…за життя ОСОБА_2 до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення рф, не зверталася” (а.с. 6).

Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у виплаті допомоги на поховання протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції вірно враховано, що загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих, регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлює гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання визначає Закон України від 10.07.2003 № 1102-IV “Про поховання та похоронну справу” (далі — Закон №1102-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №1102-IV усі громадяни мають право на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті. Волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті може бути виражене у: згоді чи незгоді на проведення патолого-анатомічного розтину; згоді чи незгоді на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів; побажанні бути похованим у певному місці, за певними звичаями, поруч з певними раніше померлими чи бути підданим кремації; дорученні виконати своє волевиявлення певній особі; іншому дорученні, що не суперечить законодавству.

Згідно зі ст. 13 Закону №1102-IV виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, надається допомога на поховання.

Розмір допомоги на поховання та порядок її надання виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, встановлює Кабінет Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Розмір допомоги на поховання не може бути меншим за розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Статтею 53 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Аналогічні положення містяться в ст. 91 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення”, де зазначено, що у разі смерті пенсіонера його сім`ї або особі, яка здійснила похорон, виплачується допомога на поховання в розмірі двомісячної пенсії.

Судом першої інстанції також вірно враховано, що питання звернення за допомогою на поховання врегульовано розділом V Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі — Порядок №22-1).

Пунктом 5.1 розділу V Порядку № 22-1 визначено, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Згідно з п. 5.2 розділу V Порядку № 22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Судом першої інстанції вірно зауважено, що інших підстав для невиплати допомоги на поховання законодавством не передбачено.

Колегія суддів також зауважує, що факт призупинення виплати пенсії, на який покликається апелянт у своїх доводах, жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть при призупиненні нарахування та виплати пенсії особа залишається пенсіонером з отриманням всіх гарантій, передбачених Конституцією України та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з наведеними вище нормами законодавства виплата вказаної допомоги на поховання пов`язується лише з фактом поховання пенсіонера, право на неї має особа, яка здійснила таке поховання.

Жодних застережень, обмежень, заборон про виплату такої допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам призупинено виплату пенсії, діюче законодавство не містить.

Отже оскільки померла особа перебувала на обліку у відповідача і їй було призначено пенсію за законом, особа, яка її поховала, має безумовне право на допомогу відповідно до ст.53 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Встановлені фактичні обставини справи на підставі правового аналізу спірних правовідносин свідчать про протиправність спірного рішення відповідача про відмову в задоволенні заяви позивача щодо виплати допомоги на поховання пенсіонера.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права з повним встановленням обставин справи, що не спростовано доводами апеляційної скарги, які колегією суддів відхиляються як необґрунтовані з урахуванням наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області – залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року в адміністративній справі № 380/21609/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяВ. В. Гуляк

суддіЗ. М. Матковська

С. М. Шевчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua