Вирок від 28 жовтня 2026 р. у справі №128/4034/25 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/4034/25

ВИРОК

Іменем України

29 жовтня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі

судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2

та учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 22.06.2025 за №12025020050000399, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новосілка, Мурованокуриловецького району Вінницької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, освіта середня спеціальна, непрацюючого, раніше несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України,

УСТАНОВИВ:

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому неодноразово продовжено. Так, 24.02.2022 військовослужбовці збройних сил Російської Федерації шляхом збройної агресії незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об?єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

22 червня 2025 року близько 11 год 00 год у с. Юзвин по вул. Вінницька, Вінницького району Вінницької області, під час здійснення поховальних заходів загиблого українського військовослужбовця місцевими жителями прокладено живий коридор в знак його вічної пам?яті та шани, який мужньо боровся за незалежність та кордони України, виконуючи бойові завдання, та який загинув, забезпечуючи оборону національної безпеки України, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

У цей час ОСОБА_4 , будучи проросійсько-налаштованою особою, що підтримує агресивну політику Російської Федерації в розв`язанні війни та в збройній агресії проти українського народу, перебуваючи на території свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , будучи громадянином України, цинічно та привселюдно обгорнув своє тіло прапором країни-агресора та голосно, щоб його почуло якомога більше людей, викрикував фрази «слава расії», демонструючи в такий спосіб, що підтримує російську агресію відносно України та що він вважає себе громадянином Російської Федерації, чим здійснив виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, зокрема представників збройних формувань Російської Федерації.

Крім того, 22 червня 2025 року у період часу з 17 год 26 хв до 20 год 24 хв на підставі повідомлення про злочин, що надійшов по спец. лінії «102», працівниками поліції ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області спільно із працівниками Служби Безпеки України та Роти поліції особливого призначення у Вінницькій області, які являються працівниками правоохоронних органів, під час виконання своїх службових обов?язків прибули для проведення слідчих дій – невідкладного обшуку на території домоволодіння ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , де між працівником СБУ ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відбулась розмова такого змісту: ОСОБА_7 : «росія напала на Україну, росія агресор?», ОСОБА_4 : «ну расія частічно і напала і не напала ето советского союза ето біла расійськая земля ето земля і даже ОСОБА_8 ето біла польськая земля і їйо продалі за 40 злотих за годовоє російського флага», ОСОБА_7 : «росія мала право зайти на нашу територію?», ОСОБА_4 : «как бі частічно права і какбі не савсєм», ОСОБА_7 : «росія напала чи не напала?», ОСОБА_4 : « как бі напала і не напала», ОСОБА_7 : «раніше був ОСОБА_9 , а зараз незалежна Україна», ОСОБА_4 : «я бі не сказал что независима», ОСОБА_7 : «Ви народились у 95 році уже була незалежна Україна», ОСОБА_4 : « я хотел палучить свайо гражданства как мне по праву положено я родился гражданином расії мне положено два свідєтелства вашей страні і расії», ОСОБА_7 : «Ви підтримуєте ті дії, що росія робить, що вона намагається забрати наші території незалежної України, особисто Ваша думка, підтримуєте чи ні», ОСОБА_4 : «ну как сказать частічно да», ОСОБА_7 : «Ви б хотіли, щоб тут була росія?», ОСОБА_4 : «я хачу уєхать с етого государства і больше тут никогда не біть я хочу поставить точку і вієхать, всьо», ОСОБА_7 : «А куди Ви хочете виїхати?», ОСОБА_4 : « В расію так как я являюсь гражданіном расії. Україна біла кагдато». З огляду на висловлювання ОСОБА_4 , останній категорично заперечував факт нападу Російської Федерації на Україну та зазначив, що територія України являється російською землею, посилавшись на минулу історію походження держави Україна та те, що росія мала право розпочинати військові дії проти України, чим здійснив виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, зокрема представників збройних формувань Російської Федерації.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України, визнав частково, суду надав показання, що 22 червня 2025 року в АДРЕСА_1 за місцем його проживання у нього виникла суперечка із сусідом. Йому не сподобалося, що люди залишали біля його огорожі на узбіччі дороги обрізані «мертві» квіти. У той день відбувалася церемонія поховання військовослужбовця. У нього вдома був прапор Російської Федерації, бо він та його сім`я є громадянами Росії, вони мають на це право. Він обгорнув своє тіло у прапор Російської Федерації і вийшов на вулицю, щоб показати сусіду, з яким у нього виникла суперечка, що його позбавили права обрати собі громадянство. На території свого подвір`я із прапором він ходив приблизно 10-15 хв, а після цього зняв прапор. Він не був проти церемонії поховання військовослужбовця, просто не хотів, щоб залишали біля його будинку «мертві квіти». Після того приблизно ввечері близько 17 год до нього приїхали працівники поліції. Коли йому задавали питання, чи ОСОБА_10 нападала на Україну, чи Росія агресор, він відповідав, що Росія напала і що Росія агресор, але вони все «перекрутили». Він не підтримує цю війну. На питання, чи мала Росія право «заходити» на територію України, він не може відповісти, бо це не йому вирішувати. Він давав якісь відповіді на запитання працівників правоохоронних органів, але не розумів, що казав, бо був розлючений, не пам`ятає, що саме він казав. Він не вважає себе громадянином України, він хоче бути громадянином Росії. Йому не комфортно жити в Україні і він не бажає тут жити. Він не мав умислу підтримувати Російську Федерацію чи виправдовувати її агресію. Він не уявляв, що його дії можуть спричинити таку реакцію. Коли він спілкувався із ОСОБА_6 , останній не казав, що він працівник СБУ, не показував свого службового посвідчення. На той момент він був у шоковому стані. Його емоційний стан міг вплинути на ті, відповіді, які він надавав. Він не підтримує те, що Росія хоче забрати певні території України.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 надав показання, що в червні 2025 року везли військового «на щиті» і тоді обвинувачений ОСОБА_4 одягнув на себе прапор агресора і кричав, що він «руский», «слава Росії». Коли його матір хотіла покласти квіти на асфальт, він казав «нашо ти цим фашистам квіти кладеш?». Коли приїхали правоохоронні органи, він неодноразово стверджував, що він «руский», що хоче в Росію. Коли відбувалася церемонія, було багато людей, він стояв близько до будинку обвинуваченого. Багато людей бачили обвинуваченого з прапором Росії і чули, що він викрикував. Він був присутній під час того, коли приїхали працівники поліції. Про церемонію поховання військовослужбовця повідомлялося у загальнодоступній групі у месенджері. Матір обвинуваченого знала, що має відбуватися церемонія поховання, бо також виносила квіти. Він був присутній, коли проводився обшук. Зі слів обвинуваченого, які він говорив під час проведення обшуку, він зрозумів, що обвинувачений не поважає Україну.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надав показання, що 22 червня 2025 року багато людей зібралося влаштувати «живий коридор», бо загинув військовий. Він стояв біля будинку ОСОБА_13 і почув, як останній свариться на свою матір та казав їй «нашо ти цим нацистам квіти кладеш?», після цього через деякий час він обгорнувся у прапор Росії і почав кричати, що він росіянин. Він не бачив, чи стояв ще обвинувачений, коли проїжджала машина із загиблим військовослужбовцем, бо стояв уже спиною до його будинку. На вулиці обгорнутий у прапор ОСОБА_14 стояв приблизно 5-7 хв. Після того, як сусід почав знімати його на телефон і сваритися на нього, ОСОБА_14 заховався у будинок. Пізніше він повідомив про це старості їхнього села, який викликав працівників поліції. Йому подзвонили, щоб він приїхав до будинку обвинуваченого і був свідком, він перебував там, коли відбувалося затримання і проводився обшук. До працівників поліції обвинувачений виражався нецензурною лексикою, його батько так само. Лосковський казав «правильно сдєлалі, што напалі». Він запитав у ОСОБА_4 , чому він не йде воювати, на що він сказав, що піде, тільки за росіян. Коли він запитував, для чого він це зробив, коли відбувалося поховання військовослужбовця, ОСОБА_14 пояснював, що хотів довести, що він росіянин. Інформацію про подію у телеграм-канал «Труха Вінниця» передавав саме він. Він знає ОСОБА_4 ще зі школи, друзів у нього немає, він ні з ким не спілкується у селі, не виходить з дому.

Від допиту інших свідків, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування, прокурор відмовився.

Допитаний в судовому засіданні свідок сторони захисту ОСОБА_15 надав показання, що він являється батьком обвинуваченого ОСОБА_4 . ОСОБА_16 є нормальною людиною, ні з ким ніколи не сварився, не схильний до агресії. У його присутності ОСОБА_16 ніколи не підтримував збройну агресію Росії проти України. Оскільки їхня сім`я являється громадянами Росії, то деякі люди у селі казали їм, що вони «кацапи», «їдьте до себе», погрожували їм. Коли ОСОБА_16 народився, йому мали дати вибір обрати громадянство. Коли приїхали працівники поліції, одразу кинули його та ОСОБА_16 на землю і заламали руки за головою, опору ні ОСОБА_16 , ні він не чинили. Коли ОСОБА_16 затримували, він був спокійним, нічого не викрикував. На його думку, ОСОБА_16 обмотався у прапор Російської Федерації, бо його постійно діставало, що на них кажуть «кацапи», це був його внутрішній прояв. До приїзду працівників поліції він не знав, що у той день відбувалося поховання військовослужбовця.

Під час судового розгляду були досліджені письмові докази, надані прокурором, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12025020050000399 від 22.06.2025, згідно з яким «22.06.2025 до відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення про те, що робочою групою Ситуаційного центру ГУНП у Вінницькій області під час моніторингу мережі Інтернет, а саме: телеграм каналу «Труха Вінниця» виявлено публікацію критичного змісту, що у с. Юзвин, Вінницького району Вінницької області під час проведення поховальних заходів військовослужбовця громадою села невстановлена особа, перебуваючи на території приватного домогосподарства, демонструвала прапор країни-агресора на загал, обгорнувши своє тіло даним прапором» (т. 1 а.к.п. 189);

- рапорт реєстрації події від 22.06.2025, відповідно до якого «виїздом на повідомлення, що надійшло до чергової частини ВП №3 ВРУП зі служби «102» про те, що 22.06.2025 робочою групою Ситуаційного центру ГУНП у Вінницькій області під час моніторингу мережі Інтернет, а саме: телеграм каналу «Труха Вінниця» виявлено публікацію критичного змісту, що у с. Юзвин, Вінницького району Вінницької області під час проведення поховальних заходів військовослужбовця громадою села невстановлена особа, перебуваючи на території приватного домогосподарства, демонструвала прапор країни-агресора на загал, обгорнувши своє тіло даним прапором, таким чином хотів висловити свою громадянську позицію. Виїздом СОГ ВП №3 ВРУП було встановлено, що даний злочин вчинив ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , безробітний, який, зі слів останнього, обгорнувши своє тіло даним прапором, таким чином хотів висловити свою громадянську позицію. З місця події вилучено прапор країни агресора. Наразі вирішується питання щодо затримання ОСОБА_4 . Матеріали внесено до ЄРДР за №12025020050000399 за ч. 1 ст. 436-2 КК України» (т. 1 а.к.п. 190-191);

- протокол обшуку від 22.06.2025 та додаток №1 (оптичний диск DVD-R у кількості 2 шт.) до протоколу проведення обшуку від 22.06.2025 у кримінальному провадженні №12025020050000399 від 22.06.2025, згідно з якими слідчий слідчого відділення відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_17 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020050000399 від 22.06.2025 за ч. 1 ст. 436-2 КК України, у період часу з 17 год 26 хв до 20 год 24 хв, за участі підозрюваного / затриманого ОСОБА_4 , спеціаліста та інших осіб, у присутності понятих, провела обшук у АДРЕСА_1 ; на відеозаписі зафіксовано, що працівники правоохоронних органів здійснюють затримання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ; на запитання, чи зберігає він російську символіку за місце проживання, ОСОБА_4 повідомив, що російська символіка для громадян України, а він не являється громадянином України, він громадянин Росії; на запитання навіщо він одягав прапор Росії, ОСОБА_4 повідомив, що йому це не забороняється, він хотів показати, що він громадянин Росії, паспорт України у нього недійсний; у подальшому між працівником правоохоронного органу та ОСОБА_4 відбулась розмова такого змісту: «росія напала на Україну, росія агресор?», ОСОБА_4 : «ну расія частічно і напала і не напала ето советского союза ето біла расійськая земля ето земля і даже ОСОБА_8 ето біла польськая земля і їйо продалі за 40 злотих за годовоє російського флага», «росія мала право зайти на нашу територію?», ОСОБА_4 : «как бі частічно права і какбі не савсєм», «росія напала чи не напала?», ОСОБА_4 : « как бі напала і не напала», «раніше був ОСОБА_9 , а зараз незалежна Україна», ОСОБА_4 : «я бі не сказал что независима», «Ви народились у 95 році уже була незалежна Україна», ОСОБА_4 : «я хотел палучить свайо гражданства как мне по праву положено я родился гражданином расії мне положено два свідєтелства вашей страні і расії», «Ви підтримуєте ті дії, що росія робить, що вона намагається забрати наші території незалежної України, особисто Ваша думка, підтримуєте чи ні», ОСОБА_4 : «ну как сказать частічно да», «Ви б хотіли, щоб тут була росія?», ОСОБА_4 : «я хачу уєхать с етого государства і больше тут никогда не біть я хочу поставить точку і вієхать, всьо», «А куди Ви хочете виїхати?», ОСОБА_4 : «В расію так как я являюсь гражданіном расії. Україна біла кагдато»; після входу у будинок у кімнаті виявлено, серед іншого, російську символіку, а саме: прапор Російської Федерації, металеву брошку золотистого кольору у вигляді символу Російської Федерації, шеврон з прапором Російської Федерації та гербом, телефон із чохлом, на якому наявне зображення герба Російської Федерації (т. 1 а.к.п. 192-198);

- постанова про визнання вилучених речей речовими доказами від 23.06.2025, якою виявлені в ході здійснення невідкладного обшуку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , речі, а саме: мобільний телефон марки «Redmi Note 5» чорного кольору, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132323; мобільний телефон марки «Redmi 5 G» із чохлом, на якому наявне зображення герба Російської Федерації, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132322; мобільний телефон марки «Нокія» чорного кольору, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132321; мобільний телефон марки «Самсунг», який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132320; мобільний телефон марки «Самсунг», який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132319; предмет, ззовні схожий на нунчак, обмотаний ізолентою чорного кольору, який поміщено до спец. пакету НПУ СУ RSR4246861; металевий предмет, ззовні схожий на кастет, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132335; 12 предметів, ззовні схожих на ножі, поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132091; предмет, ззовні схожий на ніж, до рукоядки якого прикріплений металевий ланцюг, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132092; предмет, ззовні схожий на ніж з чохлом з наявним металевим отвором на рукоядці, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132093; предмет, ззовні схожий на ніж із наявним металевим отвором на руків?ї, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132094; два металеві предмети, ззовні схожих на тичкові ножі, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132095; два флеш-носія, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC1264693; металева брошка золотистого кольору у вигляді символу Російської Федерації, яку поміщено до спец. пакету НПУ CRI1264692; ноутбук марки «Асус К501Р» чорного кольору, який поміщено до спец. пакету НПУ СУ PSP4246833; 12 предметів, ззовні схожих на саморобні металеві заготовки до ножів з матерчастим чохлом, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132324; 7 предметів, ззовні схожих на металеві саморобні заготовки до ножів у чохлі, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132175; 4 предмета, ззовні схожих на саморобні заготовки до ножів з металу сірого кольору у чохлі, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132174; 15 предметів, ззовні схожих на сурікени металевого походження, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132359 у пластиковій ємкості; матерчастий стяг – прапор Російської Федерації, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132336; шеврон з прапором Російської Федерації та гербом, який поміщено до спец. пакету НПУ CRI1264696; предмет, ззовні схожий на катану, який поміщено до полімерного мішка білого кольору та скріплено клейкою стрічкою типу скоч та биркою, речовими доказами у кримінальному провадженні (т. 1 а.к.п. 200-201);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 22.06.2025, згідно з яким слідчий СВ Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП України у Вінницькій області страший лейтенант поліції ОСОБА_17 22 червня 2025 року о 21 год 11 хв за адресою: с. Юзвин, вул. Вінницька, 36 у присутності захисника ОСОБА_18 , склала даний протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2025 за №12025020030000399, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, ОСОБА_4 (т. 1 а.к.п. 202-205);

- протокол огляду відеозапису від 23.06.2026 та диск із відеозаписом, відповідно до яких слідчий СВ Відділу поліції №3 ВРУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, старший лейтенант поліції ОСОБА_17 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2025 за №12025020050000399, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, провела огляд відеозапису із інтернет ресурсу мережі «Телеграм», а саме: телеграм-каналу «Труха», де встановлено, що відеозапис триває 7 секунд у с. Юзвин, Якушинецької ТГ, Вінницького району Вінницької області. В ході огляду даного відеозапису встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання та території будинку за адресою: АДРЕСА_1 , публічно демонструє місцевим жителям прапор країни-агресора російської федерації, обгорнувши ним своє тіло (т. 1 а.к.п. 206-209);

- рапорт слідчого СВ ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_19 від 23.06.2025 , згідно з яким в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020050000399 від 22.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, встановлено, що громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час проведення невідкладного обшуку за місцем проживання останнього, висловив у присутності понятих та працівників поліції слова на підтримку виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році. Враховуючи вищевикладене, в діях громадянина ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України (т. 1 а.к.п. 219);

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12025020050000399 від 22.06.2025, згідно з яким 23.06.2025 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України (т. 1 а.к.п. 220);

- повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 24.06.2025, відповідно до якого слідчий слідчого відділення відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області страший лейтенант поліції ОСОБА_17 повідомила ОСОБА_4 про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України (т. 1 а.к.п. 221-225);

- висновок експерта за результатами проведення лінгвістичної експертизи №СЕ25-68/Л/2/3 від 30.09.2025, згідно з яким в об`єктивному змісті, наданих на дослідження матеріалів, в яких зафіксовано висловлювання особи, позначеної як « ОСОБА_4 », з лінгвістичної точки зору, містяться висловлювання, спрямовані на виправдовування та часткове заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році («ну расія частічно і напала, і не напала ето советского союза ето біла расійськая земля ето земля...», «как бі частічно права і какбі не савсем»). Висловлювання, спрямовані на визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, в дослідженому текстовому матеріалі відсутні. Разом з тим, в об?єктивному змісті наданих на дослідження матеріалів, у яких зафіксовано висловлювання особи, позначеної як « ОСОБА_4 », з лінгвістичної точки зору, міститься висловлювання «частічної» підтримки дій та рішень держави-агресора, позиціонування себе не українцем, а громадянином Росії, висловлення бажання залишити територію України і виїхати в Росію (т. 1 а.к.п. 232-246);

- висновок судово-психіатричного експерта №709 від 08.09.2025, відповідно до якого ОСОБА_4 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, на будь-який психічний розлад не страждав; ОСОБА_4 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії або керувати ними; ОСОБА_4 у теперішній час на психічні розлади не страждає; ОСОБА_4 у теперішній час за своїм психічним станом здатний усвідомлювати свої дії або керувати ними; ОСОБА_4 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує; ОСОБА_4 на розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин не страждає, лікування з цього приводу не потребує; ОСОБА_4 притаманні наступні індивідуально-психологічні властивості: достатній рівень протікання когнітивних функцій (увага, пам?ять, мислення); пасивність, ситуаційна лабільність, замкнутість, інтровертованість, виявляє емоційну холодність, спрощеність, відгородженість, обмеженість інтересів; в міжособистісних відносинах стосунки будує без прив?язаностей, поверхово, не схильний до тривалого спілкування; індивідуально-психологічні властивості ОСОБА_4 відображаються в його повсякденній діяльності та суттєво не вплинули на його поведінку під час правопорушення, у скоєнні якого він підозрюється; ОСОБА_4 в період правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, не перебував у стані фізіологічного афекту чи іншому емоційному стані, що істотно вплинув на його свідомість чи діяльність; повнолітній ОСОБА_4 не має підвищеної навіюваності, здатний надавати свідчення, відповідні сприйнятій інформації; повнолітній ОСОБА_4 не схильний до фантазування, здатний надавати свідчення, відповідати сприйнятій інформації (т. 2 а.к.п. 1-6);

- протокол огляду від 24.07.2025 та диск з відеозаписом, згідно з якими слідчий слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області капітан ОСОБА_20 у кабінеті №219 слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області у зв?язку із здійсненням досудового слідства у кримінальному провадженні №1202502005000399 від 22.06.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, у відповідності до ст.ст. 99, 104, 105, 106, 223, 237 КПК України, здійснив огляд відеозапису протоколу обшуку від 22.06.2025, який було проведено в період часу з 17 год 26 хв до 20 год 24 хв за адресою: АДРЕСА_1 . У ході проведення огляду використовувалися ноутбук «Lenovo», принтер «Canon», а також дисковод «gembird». Об?єктом огляду є диск DVD-R 4.7 GB Verbatim, на якому розташовані відеозаписи з цифрової відеокамери Panasonic Full HD чорного кольору. В подальшому при поміщені вищевказаного диску в дисковод «gembira» відкривається вікно, в якому наявні два відеофайли під назвами: 1) 00034; 2) 00035. З метою перегляду вищевказаних відеофайлів, було здійснено їх відкриття за допомогою медіапрогравача «windows». При відкритті відеофайлу 1) 00034, встановлено, що відеозапис триває 51 хвилину 51 секунду. Так, на відеозаписі наявні ряд працівників поліції слідчої СВ ВП №3 Вінницького РУП ОСОБА_17 , спеціаліста ОСОБА_21 , оперуповноваженого ОСОБА_22 , працівників СБУ у Вінницькій області ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , з допомогою роти поліції особливого призначення у Вінницькій області, а також за участі понятих ОСОБА_25 , ОСОБА_26 22.06.2025 о 17 годин 26 хвилин було розпочато проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході огляду відеозапису проведення обшуку в період часу з 11 хвилин 45 секунд по 16 хвилину 00 секунди між працівником Служби безпеки України ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відбулась розмова наступного змісту: ОСОБА_7 : «росія напала на України, росія агресор?», ОСОБА_4 : «ну расія частічно і напала і не напала ето советского союза ето біла расійськая земля ето земля і даже ОСОБА_8 ето біла польськая земля і їйо продалі за 40 злотих за годовоє російського флага», ОСОБА_7 : «росія мала право зайти на нашу територію?», ОСОБА_4 : « как бі частічно права і какбі не савсем», ОСОБА_7 : «росія напала чи не напала?», ОСОБА_4 : «как бі напала і не напала», ОСОБА_27 : «раніше був Радянський Союз а зараз незалежна Україна», ОСОБА_4 : « я бі не сказал что независима», ОСОБА_7 : «Ви народились у 95 році уже було незалежна Україна», ОСОБА_4 : «я хотел палучить свайо гражданства как мне по праву положено я родился гражданином расії мне положено два свідетелства вашей страні і расії», ОСОБА_7 : «Ви підтримуєте ті дії, що росія робить, що вона намагається забрати наші території незалежної України, особисто Ваша думка, підтримуєте чи ні», ОСОБА_4 : «ну как сказать частічно да», ОСОБА_7 : « Ви б хотіли, щоб тут була росія?», ОСОБА_4 : «я хачу уєхать с етого государства і больше тут никогда не біть я хочу поставить точку і війхать, всьо», ОСОБА_7 : «А куди Ви хочете виїхати?», ОСОБА_4 : « В расію так как я являюсь гражданіном расії. Україна біла кагдато». Надалі після сплину часу 51 хвилини 51 секунди відеозапис було перервано (т. 2 а.к.п. 7-9);

- копія ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.06.2025, якою накладено арешт на майно, вилучене 22.06.2025 в ході здійснення невідкладного обшуку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: мобільний телефон марки «Redmi Note 5» чорного кольору, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132323; мобільний телефон марки «Redmi 5 G» із чохлом, на якому наявне зображення герба Російської Федерації, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132322; мобільний телефон марки «Нокія» чорного кольору, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132321; мобільний телефон марки «Самсунг», який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132320; мобільний телефон марки «Самсунг», який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132319; предмет, ззовні схожий на нунчак, обмотаний ізолентою чорного кольору, який поміщено до спец. пакету НПУ СУ PSP4246861; металевий премет, ззовні схожий на кастет, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132335; 12 предметів, ззовні схожих на ножі, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132091; предмет, ззовні схожий на ніж до рукоядки, до якого прикріплений металевий ланцюг, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132092; предмет, ззовні схожий на ніж, з чохлом з наявним металевим отвором на рукоядці, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132093; предмет, ззовні схожий на ніж із наявним металевим отвором на руків`ї, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132094; два металеві предмети, ззовні схожих на тичкові ножі, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132095; два флеш-носія, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC1264693; металева брошка золотистого кольору у вигляді символу Російської Федерації, яку поміщено до спец. пакету НПУ CRI1264692; ноутбук марки «Асус К50ІР» чорного кольору, який поміщено до спец. пакету НПУ СУ PSP4246833; 12 преметів, ззовні схожих на саморобні металеві заготовки до ножів з матерчастим чохлом, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132324; 7 предметів, ззовні схожих на металеві саморобні заготовки до ножів у чохлі, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132175; 4 предмета, ззовні схожих на саморобні заготовки до ножів з металу сірого кольору у чохлі, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132174; 15 предметів, ззовні схожих на сурікени металевого походження, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132359 у пластиковій ємкості; матерчастий стяг – прапор Російської Федерації, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132336; шеврон з прапором Російської Федерації та гербом, який поміщено до спец. пакету НПУ CRI1264696; предмет, ззовні схожий на катану, який поміщено до полімерного мішка білого кольору та скріплено клейкою стрічкою типу скоч та биркою (т. 2 а.к.п. 11-12).

Також судом були досліджені надані прокурором письмові докази, які не мають доказової бази для кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 22.06.2025 за №12025020050000399, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, а саме:

- висновок експерта №СЕ-19/102-25/14893-ХЗ від 09.07.2025, згідно з яким предмет, ззовні схожий на кастет, який був вилучений 22.06.2025 під час проведення огляду, являється контактною неклинковою холодною зброєю ударно-дробильної дії – кастетом (т. 2 а.к.п. 15-17);

- висновок експерта №СЕ-19/105-25/14894-ХЗ від 11.07.2025, відповідно до якого 15 (п?ятнадцять) предметів, які були вилучені 22.06.2025, є: 9 (дев?ять) предметів являються метальною холодною зброєю та є сюрикенами – різновидом простої метальної холодної зброї; 4 (чотири) предмета не являються холодною зброєю у зв?язку з недостатніми властивостями для ураження цілі та є сюрикенами; 2 (два) предмета не являються холодною зброєю, у зв?язку з невідповідністю вимогам технічної забезпеченості та є сюрикенами. Дані сюрикени виготовлені саморобним способом (т. 2 а.к.п. 19-29);

- висновок експерта №СЕ-19/102-25/14891-ХЗ від 08.07.2025, згідно з яким ніж, який вилучений 22.06.2025 під час проведення огляду, холодною зброєю не являється; даний ніж є ножем «Керамбит» – різновидом виробів господарсько-побутового призначення, виготовлений промисловим способом (т. 2 а.к.п. 32-35);

- висновок експерта №СЕ-19/102-25/14892-ХЗ від 09.07.2025, відповідно до якого 2 (два) предмети, які були вилучені 22.06.2025, не являються холодною зброєю, а є заготовками тичкових ножів (т. 2 а.к.п. 38-41);

- висновок експерта №СЕ-19/102-25/14888-ХЗ від 08.07.2025, згідно з яким ніж, який був вилучений 22.06.2025, є мисливським ножем спеціального призначення – різновидом виробів господарсько-побутового призначення і до холодної зброї не відноситься, ніж виготовлений саморобним способом (т. 2 а.к.п. 44-47);

- висновок експерта №СЕ-19/102-25/14889-ХЗ від 09.07.2025, відповідно до якого ніж, який вилучений 22.06.2025 під час проведення огляду, холодною зброєю не являється; даний ніж є ножем «Керамбит» – різновидом виробів господарсько-побутового призначення (т. 2 а.к.п. 50-53);

- висновок експерта №СЕ-19/102-25/14890-ХЗ від 08.07.2025, згідно з яким предмет, який було вилучено 22.06.2025 під час проведення огляду, виготовлений саморобним способом та типом «нунчаку» та холодною зброєю не являється; даний предмет не відповідає вимогам технічної забезпеченості для ураження цілі, а саме: не має надійної конструкції та достатніх міцністних властивостей для ураження цілі і його не можна застосовувати як холодну зброю ударно-дробильної дії (т. 2 а.к.п. 56-58).

Під час судового розгляду було оглянуто речовий доказ – прапор Російської Федерації, який було вилучено 22.06.2025 в ході здійснення невідкладного обшуку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прокурор під час судових дебатів просив визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік, за ч. 3 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років без конфіскації майна, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна; на підставі частин 5, 7 статті 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі, призначеного за цим вироком, зарахувати попереднє ув`язнення з 24.06.2025 до 20.01.2026 з розрахунку день за день, а три дні цілодобового домашнього арешту з 20.01.2026 до 20.03.2026 з розрахунку до одного дня позбавлення волі; стягнути з обвинуваченого витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні в сумі 24 959,20 грн; скасувати арешт, накладений на майно, долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог 100 КПК України, а саме: знищити прапор Російської Федерації.

Обвинувачений ОСОБА_4 під час судових дебатів просив не позбавляти його волі, зазначив, що винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень визнає у повному обсязі, щиро розкаюється.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 під час судових дебатів просив при призначенні обвинуваченому покарання врахувати, що ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, готовий нести покарання, тому просить призначити у виді позбавлення волі без реального відбування такого покарання. Обвинувачений визнає свою провину повністю, розкаюється, готовий нести покарання.

У статті 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру та спеціальної конфіскації.

У частині першій статті 94 КПК України визначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (стаття 84 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006, «Шабельник проти України» від 19.02.2009, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, на недоторканість житла тощо.

Вищезазначені докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, тобто у визнанні правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, тобто у визнанні правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, вчинено повторно, є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до статей 84-86 КПК України, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані в порядку, передбаченому Конституцією та КПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що досліджені у судовому засіданні докази – логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, крім тих, які не мають доказової бази для даного кримінального провадження.

Кримінальна відповідальність за частиною першою статті 436-2 КК України настає у разі виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.

Об`єктивна сторона даного кримінального правопорушення передбачає встановлення факту виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії, а також глорифікації її учасників виявленого зовні у відповідній поведінці особи.

У частині третій статті 436-2 КК України визначено відповідальність за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації.

Установлено, що 22 червня 2025 року об 11 год 00 хв ОСОБА_4 , перебуваючи на території свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , будучи громадянином України, цинічно та привселюдно обгорнув своє тіло прапором Російської Федерації та голосно, щоб його почуло якомога більше людей, викрикував фрази «слава расії», демонструючи в такий спосіб, що підтримує російську агресію відносно України та що він вважає себе громадянином Російської Федерації.

Також установлено, що 22 червня 2025 року в період часу з 17 год 26 хв до 20 год 24 хв працівники правоохоронних органів під час виконання своїх службових обов?язків прибули для проведення слідчих дій – невідкладного обшуку на території домоволодіння ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , де між працівником СБУ ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відбулась розмова, в якій ОСОБА_4 категорично заперечував факт нападу Російської Федерації на Україну та зазначив, що територія України являється російською землею, посилавшись на минулу історію походження держави Україна та те, що Росія мала право розпочинати військові дії проти України.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення лінгвістичної експертизи №СЕ25-68/Л/2/3 від 30.09.2025, в об`єктивному змісті, наданих на дослідження матеріалів, в яких зафіксовано висловлювання особи, позначеної як « ОСОБА_4 », з лінгвістичної точки зору, містяться висловлювання, спрямовані на виправдовування та часткове заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році («ну расія частічно і напала, і не напала ето советского союза ето біла расійськая земля ето земля...», «как бі частічно права і какбі не савсем»). Висловлювання, спрямовані на визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, в дослідженому текстовому матеріалі відсутні. Разом з тим, в об?єктивному змісті наданих на дослідження матеріалів, у яких зафіксовано висловлювання особи, позначеної як « ОСОБА_4 », з лінгвістичної точки зору, міститься висловлювання «частічної» підтримки дій та рішень держави-агресора, позиціонування себе не українцем, а громадянином Росії, висловлення бажання залишити територію України і виїхати в Росію.

Дослідивши усі вищезазначені докази в їх сукупності, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження у їх сукупності, суд доходить висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень та вважає, що його дії треба кваліфікувати за ч. 1 ст. 436-2 КК України, як виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, та за ч. 3 ст. 436-2 КК України, як виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, вчинене повторно.

У частині другій статті 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість – одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

ЄСПЛ у рішенні від 17.09.2009 у справі «Скополла проти Італії» зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

При призначенні обвинуваченому покарання судом враховується і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.

Прокурор під час судових дебатів просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі. Водночас захисник обвинуваченого просив про застосування інституту звільнення від відбування призначеного основного покарання з випробуванням.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Дотримання загальних засад призначення покарання на підставі статей 50, 65 КК України є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

При обранні форми реалізації кримінальної відповідальності суд у визначених законом межах наділений правом вибору не лише виду та розміру покарання, а й порядку його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75 КК України.

Системне тлумачення цих правових норм дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання, при цьому, з огляду на положення статті 75 КК України, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, при цьому суд має врахувати не тільки тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, але й інші обставини справи.

Отже, підставою для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням є обґрунтоване переконання суду про можливість її виправлення без відбування покарання. Висновок суду повинен ґрунтуватися на тих відомостях, які він оцінює на час ухвалення рішення, у тому числі на відомостях про вчинене особою кримінальне правопорушення, характер суспільно небезпечного діяння, його наслідки, зміст протиправної поведінки. Крім того, важливе значення для вирішення питання про звільнення від відбування покарання з випробуванням мають дані, що характеризують: особистісні прояви винуватої особи в головних сферах життєдіяльності, її соціально-демографічні властивості, спосіб життя, соціальні зв`язки, посткримінальну поведінку, наскільки її ціннісні орієнтири збігаються із загальнопоширеними в суспільстві нормами моралі, соціально-психологічну характеристику тощо.

Так, у даному випадку суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно зі ст. 12 КК України відносяться до нетяжких та тяжких злочинів; особу обвинуваченого, який раніше несудимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується з посередньої сторони, не працює, неодружений.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити зокрема й питання про те, чи наявні обставини, які обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме.

Установлено, що під час допиту ОСОБА_4 у грудні 2025 року останній вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав частково. Водночас під час під час судових дебатів обвинувачений ОСОБА_4 змінив свою позицію, розкаявся у вчиненому та зазначив, що вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнає в повному обсязі.

Послідовна практика Верховного Суду зазначає, що системний аналіз кримінального закону свідчить про те, що щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, як до внесення відомостей до ЄРКП (наприклад, при з`явленні із зізнанням), так і після їх внесення, на досудовому розслідуванні або під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом`якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття.

На думку суду, процесуальна еволюція поглядів обвинуваченого, яка завершилася повним визнанням вини та каяттям під час судових дебатів, свідчить про глибоку внутрішню переоцінку своєї поведінки під впливом судового процесу.

Враховуючи сталу практику Верховного Суду, згідно з якою щире каяття можливе на будь-якій стадії процесу (в тому числі під час судового розгляду), а також те, що зміна позиції обвинуваченого є наслідком його усвідомленого каяття, а не формальним кроком, суд визнає обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, щире каяття.

Перелік обставин, які обтяжують покарання, визначено у статті 67 КК України.

Цей перелік є вичерпним. При цьому розширювальне тлумачення змісту окремих обставин, які обтяжують покарання, також не допускається, оскільки це призводитиме до погіршення становища обвинуваченого з підстав, не встановлених законом.

В обвинувальному акті вказано, що обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Таким чином, вчинення злочину з використанням умов воєнного стану означає, що винна особа з метою полегшення вчинення кримінального правопорушення використовує найбільш несприятливий для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство.

Водночас суд не вбачає наявності такої обставини, що обтяжує покарання обвинуваченому, як вчинення ним злочину з використанням умов воєнного стану, про що зазначено в обвинувальному акті. Зазначена обставина не є тотожним поняттям до вчинення злочину під час воєнного стану. Стороною обвинувачення не надано жодного доказу, який містить дані щодо використання обвинуваченим умов воєнного стану для вчинення злочину, відповідного обґрунтування на користь існування такої обставини сторона обвинувачення також не надала. Тому зазначена обставина не може бути врахована як така, що обтяжує покарання ОСОБА_4 .

Враховуючи зазначене, обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, суд не установив.

Крім зазначеного, суд враховує і те, що від протиправних дій обвинуваченого негативні наслідки фактично не настали.

Такі дані про особу обвинуваченого у сукупності з встановленими обставинами провадження та тяжкості вчинених кримінальних правопорушень дають суду підстави для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_4 не представляє підвищену суспільну небезпеку, його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, через що суд вважає достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_4 обрати йому міру покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статей обвинувачення із застосуванням положень статті 70 КК України та з приміненням статей 75, 76 КК України з випробуванням, з встановленням іспитового строку та покладенням відповідно обов`язків, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності та справедливості, буде достатнім для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного, а також з особою винуватого, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Таке покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання, буде гарантувати безпеку для суспільства. Покладення на обвинуваченого обов`язків, які передбачають комплекс заходів, спрямованих на корекцію соціальної поведінки або її окремих проявів, формування соціально сприятливих змін особистості, які можливо об`єктивно перевірити, в повній мірі здатні забезпечити виправлення і перевиховання обвинуваченого без відбування покарання.

Санкцією частини третьої статті 436-2 КК України передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді конфіскації майна або без такого.

Відтак призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна у цьому випадку віднесено до дискреційних повноважень суду.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Отже, як і основне покарання, прийняття рішення про призначення чи непризначення додаткового покарання, судом має бути належним чином умотивоване.

Враховуючи, що ОСОБА_4 не мав корисливого мотиву, вчиняючи інкриміновані кримінальні правопорушення, згідно з Особливою частиною Кримінального кодексу України, злочин, передбачений ст. 436-2 КК України, законодавець відніс до кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а тому відсутні підстави для застосування конфіскації майна ОСОБА_4 .

Відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 72 КПК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. Домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення – три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

У строк покарання ОСОБА_4 треба зарахувати строк перебування його під вартою як попереднє ув`язнення з 22.06.2025 (з моменту затримання відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 22.06.2025) до 20.01.2026 (до дати його звільнення з Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)»), відповідно до частини п`ятої статті 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, та оскільки починаючи з 20.01.2026 до 20.03.2026 ОСОБА_4 перебував під дією запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з урахуванням положень частини сьомої статті 72 КК України, зазначений період треба зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 у строк його покарання, виходячи з такого співвідношення: три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Згідно з ч. 1 ст. 165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою слідчого судді від 24.06.2025 накладав арешт на речові докази, який треба скасувати.

Питання щодо речових доказів треба вирішити на підставі статті 100 КПК України.

З обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, на користь держави треба стягнути витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні (висновок експерта №СЕ25-68/Л/2/3 від 30.09.2025 на суму 8 914,00 грн, висновок експерта №СЕ-19/102-25/14893-ХЗ від 09.07.2025 на суму 1 782,80 грн, висновок експерта №СЕ-19/102-25/14894-ХЗ від 11.07.2025 на суму 5 348,40 грн, висновок експерта №СЕ-19/102-25/14891-ХЗ від 08.07.2025 на суму 1 782,80 грн, висновок експерта №СЕ-19/102-25/14892-ХЗ від 09.07.2025 на суму 1 782,80 грн, висновок експерта №СЕ-19/102-25/14888-ХЗ від 09.07.2025 на суму 1 782,80 грн, висновок експерта №СЕ-19/102-25/14889-ХЗ від 09.07.2025 на суму 1 782,80 грн, висновок експерта №СЕ-19/102-25/14890-ХЗ від 08.07.2025 на суму 1 782,80 грн) у загальній сумі 24 959 грн 20 коп.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись статтями 100, 124, 368, 370, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 436-2 КК України – у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

- за ч. 3 ст. 436-2 КК України – у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк призначеного судом покарання строк попереднього ув`язнення з 22.06.2025 до 20.01.2026, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк призначеного судом покарання строк перебування під домашнім арештом з 20.01.2026 до 20.03.2026, відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України, з розрахунку три дні домашнього арешту за один день позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_4 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Арешт, накладений Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалою слідчого судді від 24.06.2025 на майно, а саме: мобільний телефон марки «Redmi Note 5» чорного кольору, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132323; мобільний телефон марки «Redmi 5 G» із чохлом, на якому наявне зображення герба Російської Федерації, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132322; мобільний телефон марки «Нокія» чорного кольору, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132321; мобільний телефон марки «Самсунг», який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132320; мобільний телефон марки «Самсунг», який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132319; предмет, ззовні схожий на нунчак, обмотаний ізолентою чорного кольору, який поміщено до спец. пакету НПУ СУ PSP4246861; металевий премет, ззовні схожий на кастет, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132335; 12 предметів, ззовні схожих на ножі, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132091; предмет, ззовні схожий на ніж до рукоядки, до якого прикріплений металевий ланцюг, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132092; предмет, ззовні схожий на ніж, з чохлом з наявним металевим отвором на рукоядці, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132093; предмет, ззовні схожий на ніж із наявним металевим отвором на руків`ї, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132094; два металеві предмети, ззовні схожих на тичкові ножі, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132095; два флеш-носія, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC1264693; металева брошка золотистого кольору у вигляді символу Російської Федерації, яку поміщено до спец. пакету НПУ CRI1264692; ноутбук марки «Асус К50ІР» чорного кольору, який поміщено до спец. пакету НПУ СУ PSP4246833; 12 преметів, ззовні схожих на саморобні металеві заготовки до ножів з матерчастим чохлом, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132324; 7 предметів, ззовні схожих на металеві саморобні заготовки до ножів у чохлі, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132175; 4 предмета, ззовні схожих на саморобні заготовки до ножів з металу сірого кольору у чохлі, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132174; 15 предметів, ззовні схожих на сурікени металевого походження, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132359 у пластиковій ємкості; матерчастий стяг – прапор Російської Федерації, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132336; шеврон з прапором Російської Федерації та гербом, який поміщено до спец. пакету НПУ CRI1264696; предмет, ззовні схожий на катану, який поміщено до полімерного мішка білого кольору та скріплено клейкою стрічкою типу скоч та биркою, – скасувати.

Речові докази: мобільний телефон марки «Redmi Note 5» чорного кольору, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132323; мобільний телефон марки «Redmi 5 G» із чохлом, на якому наявне зображення герба Російської Федерації, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132322; мобільний телефон марки «Нокія» чорного кольору, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132321; мобільний телефон марки «Самсунг», який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132320; мобільний телефон марки «Самсунг», який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132319; предмет, ззовні схожий на нунчак, обмотаний ізолентою чорного кольору, який поміщено до спец. пакету НПУ СУ RSR4246861; металевий предмет, ззовні схожий на кастет, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132335; 12 предметів, ззовні схожих на ножі, поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132091; предмет, ззовні схожий на ніж, до рукоядки якого прикріплений металевий ланцюг, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132092; предмет, ззовні схожий на ніж з чохлом з наявним металевим отвором на рукоядці, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132093; предмет, ззовні схожий на ніж із наявним металевим отвором на руків?ї, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132094; два металеві предмети, ззовні схожих на тичкові ножі, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132095; два флеш-носія, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC1264693; металева брошка золотистого кольору у вигляді символу Російської Федерації, яку поміщено до спец. пакету НПУ CRI1264692; ноутбук марки «Асус К501Р» чорного кольору, який поміщено до спец. пакету НПУ СУ PSP4246833; 12 предметів, ззовні схожих на саморобні металеві заготовки до ножів з матерчастим чохлом, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132324; 7 предметів, ззовні схожих на металеві саморобні заготовки до ножів у чохлі, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132175; 4 предмета, ззовні схожих на саморобні заготовки до ножів з металу сірого кольору у чохлі, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132174; 15 предметів, ззовні схожих на сурікени металевого походження, які поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132359 у пластиковій ємкості; шеврон з прапором Російської Федерації та гербом, який поміщено до спец. пакету НПУ CRI1264696; предмет, ззовні схожий на катану, який поміщено до полімерного мішка білого кольору та скріплено клейкою стрічкою типу скоч та биркою, що передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів УСБУ у Вінницькій області, – повернути по належності.

Речовий доказ: матерчастий стяг – прапор Російської Федерації, який поміщено до спец. пакету НПУ RIC2132336 та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів УСБУ у Вінницькій області,– знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні у загальній сумі 24 959 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 20 коп.

Вирок суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ