Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №126/94/26 — Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/94/26

Провадження № 2/126/761/2026

"22" жовтня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В. І.

секретар Бурлака А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Українські фінансові операції" звернулося в суд з даним позовом, в якому просять стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4721560 загальною сумою 59 192,77 грн. та судові витрати в справі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.06.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4721560 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі договір). На умовах, встановлених договором ТОВ "Лінеура Україна" зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. За взаємною згодою сторони погодили наступні умови договору. Відповідно до п. 1.2 договору тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 10000,00 грн. Згідно з п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів з 09.06.2024 по 04.06.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. На пільговий строк 30 днів з позичальником погоджено умови пільгового кредитування (пониженої відсоткової ставки) на умовах 1,35 % у день, проте позичальником не виконано зазначених в договорі умов і до нього як результат застосовано повну ставку кредитування у розмірі 1,5 % у день. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору. Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 10000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану Банком АТ «Універсал Банк», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Універсальні платіжні рішення». За даними поденного розрахунку заборгованості за договором № 4721560 від 09.06.2024 у період з 09.06.2024 по 31.03.2025 включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 39 444,74 грн. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 31.03.2025 ТОВ "Лінеура Україна" на підставі договору факторингу № 31-1/23/2025 за плату відступило, а ТОВ "Українські фінансові операції" набуло право грошової вимоги до відповідача. Отже, до ТОВ "Українські фінансові операції" відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором. Враховуючи вищезазначене, до позивача відповідно до укладеного договору факторингу № 31-1/23/2025 від 31.03.2025 перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 4721560 від 09.06.2024, загальна сума заборгованості склала 54443,74 грн., з якої: заборгованість по тілу кредиту – 9999,00 грн., заборгованість за процентами – 39444,74 грн., заборгованість за нарахованими штрафами/неустойками – 5000,00 грн. Просить стягнути з відповідача на користь ТОВ "Українські фінансові операції" заборгованість загальною сумою 59192,77 грн., яка складається з: суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) в розмірі 9999,00 грн., суми заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором в розмірі 39 444,74 грн. 10000 грн*1,5%=149,985 грн*65 календарних дні= 9749,025 грн. відсотки нараховані ТОВ « Українські Фінансові Операції» та стягнути сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн. а також витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн. Представник позивача ТОВ "ФК "Кредит Капітал" в судове засідання не з`явився. При зверненні до суду заявив клопотання відповідно до якого просив розгляд справи проводити у відсутність представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки неповідомив. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.06.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4721560 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі договір). На умовах, встановлених договором ТОВ "Лінеура Україна" зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. За взаємною згодою сторони погодили наступні умови договору. Відповідно до п. 1.2 договору тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 10000,00 грн. Згідно з п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів з 09.06.2024 по 04.06.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. На пільговий строк 30 днів з позичальником погоджено умови пільгового кредитування (пониженої відсоткової ставки) на умовах 1,35 % у день, проте позичальником не виконано зазначених в договорі умов і до нього як результат застосовано повну ставку кредитування у розмірі 1,5 % у день. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору. Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 10000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану Банком АТ «Універсал Банк», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Універсальні платіжні рішення». За даними поденного розрахунку заборгованості за договором № 4721560 від 09.06.2024 у період з 09.06.2024 по 31.03.2025 включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 39 444,74 грн. 31.03.2025 року ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) та ТОВ «Українські фінансові операції» (фактор) уклали договір факторингу № 31-1/03/2025, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту . Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору (п. 1.1 договору факторингу). Відповідно до п. 1.2. договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 31-1/03/2025 від 31.03.2025 року, укладеного між ТОВ «Українські фінансові операції» (фактор) та ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт), клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 3045, після чого, з урахуванням п. 1. 2 договору факторингу № 31-1/03/2025 від 31.03.2025 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей . Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №31-1/03/2025 від 31.03.2025 року, ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 в сумі 59192,77 грн., яка складається з: суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) в розмірі 9999,00 грн., суми заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором в розмірі 39 444,74 грн. Також, позивачем ТОВ «Українські фінансові операції» надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 4721560 від 09.06.2024 року за 65 календарних днів, починаючи з 01.04.2025 року по 15.08.2025, згідно якого заборгованість ОСОБА_2 за відсотками за вказаний період становить 9749,025 грн. Процентна ставка: 1%. Відтак, матеріалами справи підтверджуються обставини відступлення права вимоги за договором № 4721560 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 09.06.2024. Кредитний договір відповідач уклав в електронній формі за допомогою ITC Товариства, доступ до якої забезпечується через Вебсайт або Мобільний застосунок «Credit7». Після входу до Особистого кабінету Клієнт продовжує Реєстрацію в ITC, заповнюючи необхідні поля електронної анкети та надає згоду (доступ) на отримання від третіх осіб персональних (ідентифікаційних) даних (зокрема, але не виключно, від системи BankID, Державного підприємства "ДІЯ", суб`єків первинного фінансового моніторингу в межах інструменту покладання, бюро кредитних історій тощо), додаючи необхідні файли, здійснюючи фотофіксацію себе та себе з документами у випадку необхідності. Із наданої інформації АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-29926 від 10.07.2026 встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 02.05.2024 відповідачеві було здійснено переказ коштів у сумі 10000,00 грн. Однак жодних дій для погашення заборгованості відповідач не вчинив. Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19. Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Згідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статей 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у встановлений договором строк. Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. В силу вимог статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно частини другою статті 1050 ЦК України встановлено що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Положенням статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В свою чергу відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 59 192,77 грн, з яких: 9999,00 грн - тіло кредиту, 39444,74 грн - заборгованість за процентами нарахованими первісним кредитором; 9749,025 грн. - заборгованість за процентами нарахованими ТОВ "Українські фінансові операції".

При цьому відповідачем не надано доказів на спростування вказаного розрахунку та розміру заборгованості.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов до висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які належать до договірних зобов`язань, а саме випливають з договорів кредиту, встановив, що права позивача порушення відповідачем, а тому вони підлягають захисту, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості за кредитним договором №4721560 в розмірі 59192.77 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. Адвокат Дідух Є.О. надавав позивачу ТОВ «Українські фінансові операції» у цій справі правову допомогу, що підтверджується договором про надання правничої допомоги №08/11/2024-А від 08.11.2024 з додатками; заявка на виконання доручення до Договору про надання правничої допомоги № 08/11/2024-А від 08.11.2024, рахунок на оплату до Договору про наданя правничої допомоги №08/11/2024-А від 08.11.2024; актом приймання-передачі послуг з правничої допомоги і відповідно до яких вказано, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10000,00 грн. Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи звернення до суду з позовною заявою, сформованою через електронну систему «Електронний суд», ціну позову, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), розгляд справи без участі сторін на підставі заяви представника позивача, беручи до уваги усталену судову практику в спірних правовідносинах, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення. З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3000 грн., у стягненні решти суми витрат відмовити. Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" (місцезнаходження за адресою: вул. Глибочицька, буд. 40 приміщення 19 літ. "Н", "П" ЄДРПОУ 40966896) заборгованості за кредитним договором № 4721560 від 09.06.2024 в розмірі 59192,77,00 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 9999,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 39444,74 грн. суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ "Українськів фінансові операції" - 9749,025 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. І. Губко