Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №460/16512/25
Суддя: Заверуха Олег Богданович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/16512/25 пров. № А/857/47384/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,
розглянувши в електронній формі в порядку письмового порядку в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
суддя (судді) в суді першої інстанції – Друзенко Н.В.,
час ухвалення рішення – не зазначено,
місце ухвалення рішення – м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення – 17 жовтня 2025 року,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просила: визнати протиправними дії щодо не проведення індексації пенсії шляхом збільшення мінімального розміру пенсії з 01 березня 2025 року - на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році; зобов`язати здійснити з 01.03.2025 індексацію пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену частиною третьою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" шляхом збільшення мінімального розміру пенсії (14166) з 01 березня 2025 року - на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію відповідно до статті 54 Закону №796-XII. Зазначає, що звернулася до відповідача із заявою про здійснення перерахунку та індексації розміру пенсії за 2025 рік, однак відповідач протиправно відмовив їй у цьому, покликаючись на відсутність відповідних правових підстав.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо непроведення з 01.03.2025 ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні 2025 рік, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,115, враховуючи, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, не може перевищувати 1500 гривень. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні 2025 рік, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,115, враховуючи, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, не може перевищувати 1500 гривень, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2025.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести з 01.03.2025 індексацію пенсії позивача, призначеної відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є протиправною, оскільки індексація пенсій є обов`язковою державною соціальною гарантією, а відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV та постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 перерахунок пенсій з 01.03.2025 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, при цьому підпунктом 3 пункту 2 цієї постанови передбачено підвищення на зазначений коефіцієнт і пенсій по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, зобов`язавши відповідача провести індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки таким чином вийшов за межі заявлених позовних вимог, які стосувалися індексації пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої частиною третьою статті 54 Закону №796-XII, шляхом збільшення її мінімального розміру (14166 грн) з 01.03.2025 на коефіцієнт 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209. Наголошує, що розмір такої пенсії визначається у мінімальному розмірі, а не залежить від показника середньої заробітної плати (доходу), який уже підлягав індексації у 2025 році, а підпунктом 3 пункту 2 постанови №209 прямо передбачено підвищення зазначених пенсій на коефіцієнт збільшення 1,115 з урахуванням обмеження розміру збільшення сумою 1500 грн. Відтак відмова відповідача у проведенні індексації мінімального розміру пенсії є протиправною, а судом першої інстанції неправильно сформульовано резолютивну частину рішення, що потребує його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у заявленій редакції.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 у справі №460/10772/24 виконано відповідачем у повному обсязі, а основний розмір пенсії позивача по інвалідності встановлено на рівні шести мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону №796-XII, що становить 14166,00 грн. Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону №796-XII, частини другої статті 42 Закону №1058-IV та Порядку №124 індексація пенсії проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а не шляхом безпосереднього збільшення розміру пенсії, тоді як у справі №460/10772/24 питання визначення такого показника не було предметом спору. Оскільки розмір пенсії позивача, визначений на виконання судового рішення (14166,00 грн), є більшим за розмір пенсії, проіндексований із застосуванням коефіцієнта 1,115 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 (6077,69 грн з 01.03.2025), відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії відповідно до зазначеної постанови, а тому висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача та зобов`язання провести індексацію є помилковим.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - задовольнити повністю з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Рівненській області та отримує пенсію, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 у справі № 460/10772/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України “Про Державний бюджет України на відповідний рік”, щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 16.03.2024.
На виконання вказаного рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснило відповідний перерахунок пенсії позивачки, та виплачує їй пенсію у розмірі шести мінімальних пенсій за віком.
Представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,115 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Листом від 02.09.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило, що частиною третьою статті 54 Закону №796-XII визначено, що в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень. Відповідно до цього, індексації підлягають саме зазначені мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи. З врахуванням постанови КМУ №185 зазначені мінімальні розміри пенсій становлять: для І групи інвалідності – 8839,03 грн (6000*1,14*1,197*1,0796); для ІІ групи інвалідності – 7071,36 грн (4800*1,14*1,197* 1,0796); для ІІІ групи інвалідності – 5450,85 грн (3700*1,14*1,197*1,0796). Оскільки розмір пенсії позивачки визначено відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 230/96-ВР відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021 в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, то підстави для проведення індексації пенсії за 2025 рік шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у відповідності до частини другої статті 42 Закону №1058-IV відсутні.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позовних вимог шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо непроведення з 01.03.2025 ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні 2025 рік, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,115, враховуючи, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, не може перевищувати 1500 гривень, та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні 2025 рік, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,115, враховуючи, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, не може перевищувати 1500 гривень, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2025.
Однак, колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України від 03.07.1991 року №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України 05.10.2000 №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон №2017-III), в якій зазначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до частини 4 статті 54 Закону №796-ХІІ розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
У 2025 році була прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (далі - Постанова № 209), пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 року, № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Постанови № 209 розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною третьою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підвищені відповідно до підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (Офіційний вісник України, 2024 р., № 24, ст. 1525), підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови;
За пунктом 3 Постанови № 209 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Отже, від 25.02.2025 року № 209 передбачено індексацію пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені частиною третьою статті 54 Закону № 796-XII, на коефіцієнт збільшення 1,115.
Як слідує з матеріалів справи, що на виконання рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії передбаченої статтею 54 Закону № 796-ХІІ, в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік».
У свою чергу, мінімальний розмір пенсії за віком визначений положеннями статті 28 Закону № 1058-ІV «Про загальообов`язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з частиною першою статті 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 4 Закону України № 966-XIV "Про прожитковий мінімум" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Враховуючи наведене, прожитковий мінімум є динамічною величиною, яка визначається законодавчим органом щороку в залежності, зокрема, від економічних показників, для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості на визначену у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік дату.
Отже, пенсія, розрахована виходячи з показника прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підлягає перерахунку щоразу, коли Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік змінюється відповідна величина.
Однак, передбачена частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV індексація проводиться саме у зв`язку з незмінністю розрахункової величини, з якої проведено обрахунок пенсії згідно положень Закону № 1058-ІV, а саме середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
У разі застосування коефіцієнтів збільшення до пенсій, які обраховані виходячи з такої розрахункової величини як мінімальна пенсія за віком, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік, буде мати місце подвійна індексація, оскільки при визначенні щороку розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, законодавець вже ураховує інфляційній процеси, що відбуваються у державі на момент прийняття Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного суду від 13.03.2025 року у справі № 400/6254/24 за результатами надання правової оцінки діям органу Пенсійного фонду України щодо відсутності підстав для проведення індексації пенсії позивача після проведення її перерахунку у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного суду у зазначеній постанові дійшла висновку, що перерахунок пенсії позивача на підставі рішення суду у справі вважається таким, що виник на підставі, встановленій нормативно-правовим актом, а саме через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру пенсії та є підставою для перерахунку пенсії.
Такий висновок суду не суперечить наведеним вище положенням Закону України № 796-ХІІ, які передбачають проведення індексації пенсії по інвалідності, призначеної згідно з названим Законом.
Оскільки Закон №796-ХІІ передбачає два можливих варіанти розрахунку пенсії по інвалідності: виходячи з заробітку, отриманого за період роботи у зоні забруднення, або із заробітку, отриманого не в такій зоні, а також виходячи з мінімальної пенсії за віком, відрізняються і способи проведення індексації таких пенсій: для першого варіанту шляхом застосування коефіцієнтів збільшення, для другого - шляхом зміни розміру мінімальної пенсії за віком, який дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Наведене узгоджується з приписами Постанови № 124, яка передбачає проведення перерахунку пенсій, обчислених відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІI саме у розмірі відшкодування фактичних збитків, а не у мінімальному розмірі.
Матеріалами справи підтверджується, що оскільки пенсія позивача призначена відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ та обчислена виходячи з шести мінімальних пенсій за віком; при цьому розмір мінімальної пенсії за віком визначається як прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Отже, оскільки позивачу проведений перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму і виходячи з встановленого прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, підстави для проведення її індексації шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні на коефіцієнт 1,115 відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2026 року у справі № 240/16039/25.
Посилання позивача на те, що перерахунок пенсії проведено на виконання рішення суду від 03.01.2025 у справі № 460/10772/24, не змінює правової природи такого перерахунку, оскільки при його проведенні розмір пенсії визначено виходячи з установленої законом величини мінімальної пенсії за віком - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач правомірно не здійснював позивачу індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволенння.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити повністю.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі № 460/16512/25 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддяО. Б. Заверуха
суддіО. М. Гінда
З. М. Матковська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua