Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №260/507/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/507/26 пров. № А/857/27823/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Кушнір В.О.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області,

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року (суддя – Дору Ю.Ю., час ухвалення – не вказаний, місце ухвалення – м. Ужгород, дата складання повного рішення – не зазначена),

в адміністративній справі № 260/507/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області,

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У лютому 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі — відповідач), в якому просила: 1) визнати дії відповідача щодо застосування до виплати пенсії Постанови Кабінету Міністрів України №821 від 14 липня 2025 року та як наслідок невиплату позивачу пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка призначена з урахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року по справі 260/6196/24, яке набуло законної сили 31 липня 2025 року неправомірними та дискримінаційними; 2) зобов`язати відповідача виплачувати позивачу пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка призначена з урахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року по справі 260/6196/24, яке набуло законної сили 31 липня 2025 року без застосування норм Постанови Кабінету Міністрів України №821 від 14 липня 2025 року.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому висловив свої заперечення проти задоволення позовних вимог. Просив у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо застосування до виплати пенсії Постанови Кабінету Міністрів України №821 від 14 липня 2025 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у повному обсязі без застосування норм Постанови Кабінету Міністрів України №821 від 14 липня 2025 року.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що Постановою №821 (набрала чинності з 17.07.2025) затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначений (перерахованих) на виконання судових рішень. Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5, 6 Постанови №821, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням на відповідний рік. Також зауважує апелянт, що відповідно до Постанови №821, заборгованість нарахована нарахована на виконання судових рішень обліковується та виплачується рівномірно між одержувачами пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/ помісячного розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. Тому апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача, які полягають у виплаті пенсії позивача із застосуванням Постанови №821 є протиправними. Крім цього, норми Постанови №821 є чинними та неконституційними не визнавались, а тому є обов`язковими до застосування.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 у справі № 260/507/26 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року по справі 260/6196/24, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 17 липня 2024 року та зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи період роботи з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2014 року, з 01 липня 2015 року по 30 жовтня 2015 року, з 01 серпня 2017 року по 30 червня 2020 року, з 01 вересня 2020 року по 30 квітня 2021 року, з 01 липня 2021 року по 30 вересня 2021 року, з 01 липня 2022 року по 30 вересня 2023 року.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2025 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №260/6196/24 залишено без змін.

Також судом встановлено, що на виконання рішення суду від 24 жовтня 2024 року по справі 260/6196/24, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області було призначено позивачу пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ”.

31 грудня 2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою щодо причин невиплати їй пенсії за віком, за результатами розгляду якої відповідач листом від 29 січня 2026 року №983-8701/К-02/8-0700/26 повідомив позивача про те, що відшкодування суми боргу проводиться відповідно до норм визначених Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (а.с. 10).

Не погоджуючись із діями відповідача щодо виплати пенсії на виконання рішення суду із застосування норм Постанови №821, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-VI (далі - Закон № 1058-VI).

Відповідно до ст. 1 Закону У№ 1058-VI пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно ст. 5 Закону № 1058-VI цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно статті 47 Закону № 1058-VI, пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 16 Закону № 1058-VI установлено, що застрахована особа має право: на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі Порядок № 821), яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування) (п. 1 Порядку № 821).

Пунктами 4 - 7 Порядку № 821 передбачено, що видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, на виконання яких визначено зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.

Виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

На момент розгляду справи постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" від 14.07.2025 № 821 є чинною.

Водночас виключно Законом № 1058-VI визначається порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням, про що зазначено в ч. 2 ст. 5 цього Закону.

Законом № 1058-VI не передбачено виплату перерахованої пенсії окремими частинами, зокрема за процедурою, наведеною в Порядку № 821.

Враховуючи вищенаведене, після перерахунку пенсії особа має отримувати перераховану пенсію в повному розмірі у встановленому Законом № 1058-VI порядку, не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Суд першої інстанції також вірно зазначив, що відсутність фінансування не звільняє відповідача від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних сум пенсій.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо застосування до виплати пенсії Постанови Кабінету Міністрів України №821 від 14 липня 2025 року та зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у повному обсязі без застосування норм Постанови Кабінету Міністрів України №821 від 14 липня 2025 року.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права з повним встановленням обставин справи, що не спростовано доводами апеляційної скарги, які колегією суддів відхиляються як необґрунтовані з урахуванням наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області – залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року в адміністративній справі № 260/507/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяВ. В. Гуляк

суддіН. В. Ільчишин

В. О. Кушнір