Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №679/1519/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Суд: Нетішинський міський суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №679/1519/26

Суддя: Грибанова Л. О.

Провадження № 3/679/320/2026

Справа № 679/1519/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року місто Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Грибанова Л.О., розглянувши адміністративний матеріал, наданий ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, –

встановив:

11 вересня 2026 року, приблизно о 06:00 годині, правопорушник ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем спільного зі своєю матір`ю – потерпілою ОСОБА_2 мешкання – у квартирі АДРЕСА_2 , умисно, вчинив словесну сварку, під час якої висловлювався на адресу останньої нецензурною лайкою, ображав, шарпав за одяг, погрожував фізичною розправою, створюючи нестерпні умови проживання, тощо, чим завдав шкоду психічному здоров`ю потерпілої, скоївши домашнє насильство.

У судове засіданні правопорушник ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, – не з`явився, надавши до суду відповідну заяву-клопотання (вх. №6707/26 від 30 вересня 2026 року) щодо проведення судового засідання та розгляду провадження за його відсутності, при цьому, факту вчинення домашнього насильства стосовно своєї матері – потерпілої ОСОБА_2 , що виявилось у висловлюванні на адресу останньої образ та слів нецензурної лайки, тощо, за визначених у протоколі обставин, тобто, 11 вересня 2026 року, приблизно о 06:00 годині, за місцем спільного проживання, по АДРЕСА_1 , у скерованій до суду заяві – не заперечував, своєї провини у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, – не спростовував, визнавши останню у повному обсязі.

Крім визнання своєї провини правопорушником ОСОБА_1 у наданій до суду заяві-клопотанні (вх. №6707/26 від 30 вересня 2026 року), провина останнього у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, у судовому засіданні доведена зібраними та дослідженими під час судового розгляду доказами, наявними в матеріалах, скерованих до суду.

Так, із дослідженого у судовому засіданні – рапорту інспектора чергового ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Степанець В.В. від 11 вересня 2026 року (а.с.4-5) вбачається, що 11 вересня 2026 року до ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області надійшло повідомлення – щодо сварки у родині та неправомірної поведінки правопорушника ОСОБА_1 , який – 11 вересня 2026 року, приблизно о 06:00 годині, перебуваючи за місцем сумісного зі своєю матір`ю – потерпілою ОСОБА_2 мешкання – у квартирі АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме, вчинив словесну сварку, під час якої висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою на адресу заявника, створюючи нестерпні умови проживання.

Із дослідженого судовому засіданні – протоколу прийняття заяв про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11 вересня 2026 року (а.с.6) вбачається, що 11 вересня 2026 року до ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області звернулася потерпіла ОСОБА_2 з повідомленням – щодо сварки у родині та неправомірної поведінки свого сина – правопорушника ОСОБА_1 , який 11 вересня 2026 року, приблизно о 06 годині, перебуваючи, у стані алкогольного сп`яніння, за місцем сумісного проживання – по АДРЕСА_1 , вчинив сварку, під час якої ображав заявника нецензурною лайкою.

Із досліджених у судовому засіданні – письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 11 вересня 2026 року (а.с.7) вбачається, що 11 вересня 2026 року, приблизно о 06:00 годині, правопорушник ОСОБА_1 , що приходиться їй рідним сином, перебуваючи, в стані алкогольного сп`яніння, за місцем їх спільного проживання – по АДРЕСА_1 , в черговий раз, влаштував сварку, під час якої висловлювався нецензурною лайкою, ображав, шарпав за одяг, погрожував фізичною розправою, створюючи нестерпні умови проживання, у зв`язку з чим, вона вимушена була звернутися до правоохоронців.

Із досліджених у судовому засіданні – письмових пояснень свідка ОСОБА_3 від 11 вересня 2026 року (а.с.8) вбачається, що, проживаючи по АДРЕСА_3 , тобто, у квартирі поверхом вище від квартири своєї сусідки – потерпілої ОСОБА_2 , є очевидцем постійних сварок, що відбуваються у квартирі останньої, розташованій нижче, з якої весь час чутно крики та галас сина потерпілої ОСОБА_2 – правопорушника ОСОБА_1 , який робить життя своєї матері нестерпним.

Із дослідженої у судовому засіданні – таблиці «Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства», складеної у відповідності до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (розділ ІІ пункт І) від 11 вересня 2026 року (а.с.9) вбачається, що 11 вересня 2026 року співробітником ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, у зв`язку з вчиненням з боку правопорушника ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, у родині кривдника (правопорушника ОСОБА_1 ) та постраждалої особи (потерпілої ОСОБА_2 ) проведено оцінювання ризиків, внаслідок якого визначено – низький рівень небезпеки, у зв`язку з чим, відповідно, стосовно кривдника (правопорушника ОСОБА_1 ) – терміновий заборонний припис з відповідними обмеженнями – не винесено.

За таких обставин, суд, дослідивши письмові пояснення правопорушника ОСОБА_1 , надані останнім у заяві-клопотанні, та, дослідивши інші письмові матеріали, у достовірності та істинності яких підстав сумніватися у суду – не має, та котрі, крім того, з боку безпосередньо правопорушника ОСОБА_1 – не оспорювалися, і, відповідно, оцінюючи наявні докази, які, на думку суду, узгоджуються проміж собою та не викликають будь-яких сумнівів у своїй належності та допустимості, – за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, вважає, що – винність правопорушника ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді, і дії останнього вірно і обґрунтовано кваліфіковані за ознаками ст.173-2 ч.1 КУпАП, – як вчинення домашнього насильства, оскільки, правопорушник ОСОБА_1 , умисно, вчинив дії психологічного характеру, тобто, застосував насильство, пов`язане з погрозами, образами та іншими діями одного члена родини на психіку потерпілого члена родини, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю останнього.

При визначенні стягнення, суд, у відповідності до положень ст.33 КУпАП, враховує обставини та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: правопорушник ОСОБА_1 , відповідно до матеріалів справи, – не працює, не є особою з інвалідністю, має постійне місце мешкання, утриманців – не має, протягом року – до адміністративної відповідальності не притягався.

В якості обставин, що, згідно зі ст.34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги – повне визнання своєї провини, щире розкаяння винного.

Обставин, що, згідно зі ст.35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, судом – не встановлено.

Приймаючи до уваги вищевказане, з урахуванням обставин та характеру вчиненого правопорушення, а також, особи, ступеню вини та майнового стану правопорушника ОСОБА_1 , який – не працює, не є особою з інвалідністю, при цьому, має постійне місце мешкання, має родину, у скерованій до суду заяві-клопотанні – провину у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення – визнав, до адміністративної відповідальності притягується вперше, і, разом з тим, враховуючи обставини, що пом`якшують відповідальність порушника, та – відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, і, одночасно, беручи до уваги – відсутність тяжких наслідків від скоєного, суд, – надаючи оцінку вказаним обставинам у їх сукупності, – вважає, що правопорушнику ОСОБА_1 слід призначити стягнення – у виді штрафу, передбаченого санкцією ст.173-2 ч.1 КУпАП, що, на думку суду, буде достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також, запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Підстав для призначення правопорушнику ОСОБА_1 будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ст.173-2 ч.1 КУпАП, суд не вбачає з вищевказаних причин.

Втім, суд вважає за необхідне, – визнаючи правопорушника ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, за вказаних у протоколі обставин, викладених у даній постанові, одночасно, з призначенням останньому відповідного стягнення за адміністративне правопорушення, і, разом з тим, беручи до уваги схильність правопорушника ОСОБА_1 до вчинення протиправних дій в сфері домашнього насильства, з метою – припинення насильницької поведінки в подальшому, формування відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, в тому числі, усвідомлення нової психологічної моделі у стосунках зі своїми рідними та близькими, – направити правопорушника ОСОБА_1 – на проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», з урахуванням положень ст.39-1 КУпАП, згідно яких – у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі, суд, під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

На підставі вимог ст.40-1 КУпАП, суд вважає за необхідне, у відповідності до ст.4 ч.2 п.5 Закону України «Про судовий збір», стягнути з правопорушника ОСОБА_1 – судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, оскільки, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Речові докази у справі – відсутні.

Приймаючи до уваги вищенаведене, керуючись ст.33, ст.39-1, ст.40-1, ст.173-2 ч.1, ст.221, ст.284, ст.289, ст.294 КУпАП, суд, –

постановив:

ОСОБА_1 – визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП.

Піддати ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, адміністративному стягненню – у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 340 (триста сорок) гривень.

ОСОБА_1 – направити на проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір – у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua