Суд: Баранівський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №273/2101/26
Суддя: Бєлкіна Д. С.
Справа № 273/2101/26
Провадження № 1-кп/273/194/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року м. Баранівка
Баранівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026065550000091 від 14.10.2026 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Марківка Баранівського району Житомирської області, проживаючої без реєстрації в АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з базовою загальною середньою освітою, одруженої, офіційно не працюючої, відповідно до статті 89 КК України раніше не судимої.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КК України,
встановив:
Згідно з рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 22.01.2018 року у справі №273/1406/17, провадження №2/273/39/18, ОСОБА_3 , 16.02.1985, позбавлено батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язано сплачувати грошові кошти (аліменти) на користь органу опіки та піклування Кам`янобрідської селищної ради на рахунок, відкритий у відділенні Державного ощадного банку України, на утримання малолітньої ОСОБА_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі 350 гривень щомісячно і до повноліття дитини, а саме до 30.08.2035 року.
Рішенням виконавчого комітету Довбиської селищної ради №135 від 31.07.2025 на базі прийомної сім`ї ОСОБА_5 та ОСОБА_6 створено дитячий будинок сімейного типу на території Довбиської селищної територіальної громади, до якого влаштовано дітей позбавленого батьківського піклування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2
ОСОБА_3 , знаючи про свій обов`язок сплачувати, встановлені рішенням Баранівського районного суду Житомирської області (№273/1406/17 від 21.02.2018), аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , злісно ухилялася від сплати аліментів та його не виконувала з 01.10.2025 по 30.09.2026.
Так, ОСОБА_3 , яка 07.08.2025 вироком Баранівського районного суду в Житомирській області притягнена до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, висновків для себе не зробила, продовжила умисно ухилятися від сплати аліментів, не вжила заходів до погашення заборгованості по аліментам, без поважних причин офіційно не працювала та за послугами зі сприяння працевлаштування до Звягельської філії Житомирського обласного Центру зайнятості не зверталася, не надавала будь-якої матеріальної допомоги на утримання дітей, будучи працездатною особою, маючи дохід від тимчасових заробітків, а також дохід від здачі земельної ділянки в оренду, тобто можливість виконання рішення суду про стягнення аліментів, заходів спрямованих на погашення заборгованості не здійснила, внаслідок чого станом на 30.05.2026 виникла заборгованість в загальному розмірі 133 370,61 грн, а у період з 01.10.2025 по 30.09.2026 в розмірі 20 598 гривень, що перевищує суму сукупну нарахованих платежів за 3 місяці.
Таким чином, ОСОБА_3 , будучи працездатною особою, раніше судимою за умисне ухилення від сплати аліментів, маючи дохід від тимчасових заробітків, знаючи про свій обов`язок сплачувати аліменти, у період з 01.10.2025 по 30.09.2026 злісно ухилялася від сплати встановлених рішенням Баранівського районного суду Житомирської області (№273/1406/17 від 21.02.2018) аліментів користь ОСОБА_6 аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його не виконувала.
Судом встановлено, що під час досудового розслідування обвинувачена ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_7 , беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорювала встановлені в результаті досудового розслідування обставини та згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за її відсутності. Викладене підтверджується заявою обвинуваченої ОСОБА_3 від 26.10.2026 року щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, що нею підписана за участі захисника.
Законний представник потерпілої ОСОБА_6 також не заперечувала щодо розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні, про що подала відповідну заяву.
Прокурор Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_8 , відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України просила розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, суд постановив за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ст. 381 КПК України.
Оцінюючи встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), особою раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений ч.1 ст.164 КК України, правильно кваліфіковано за ч.2 ст.164 КК України.
Відповідно до положень ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.164 КК України, є кримінальним проступком.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до положень ст.66 КК України, не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до положень ст.67 КК України, не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Санкцією ч.2 ст.164 КК України передбачено ряд альтернативних покарань: громадські роботи, пробаційний нагляд та обмеження волі.
При обранні виду покарання суд враховує особу обвинуваченої ОСОБА_3 яка раніше судима, зокрема за ч. 1 ст. 164 КК України, належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала, її вік, задовільний стан здоров`я, характеристику за місцем проживання: характеризується посередньо, на даний час не працює, має схильність до вживання алкогольних напоїв, той факт, що вона офіційно не працевлаштована, і не вжила заходів для офіційного працевлаштування, не зверталася у міський центр зайнятості з приводу постановлення на облік як безробітну, не надавала будь - якої матеріальної допомоги на утримання дитини, хоча мала таку змогу, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в період з 01.09.2025 року по 21.10.2026 року на стаціонарному лікуванні в КНП «Баранівська лікарня» не перебувала.
Отже, враховуючи вищевикладене, особу обвинуваченої ОСОБА_3 , обставини кримінального провадження, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає доцільним призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.2 ст.164 КК України у виді пробаційного нагляду.
На думку суду, саме таке покарання сприятиме досягненню мети покарання, буде необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у справі не заявлений. Арешт на майно не накладався.
Судові витрати та речові докази відсутні. Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст.ст. 302, 368, 370, 374, 376, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_3 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КК України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.
Покласти на ОСОБА_3 , наступні обов`язки, передбачені ч.2 ст.59-1 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок строку відбуття покарання обчислювати з дня постановки засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
З інших підстав вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua