Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №167/1215/26 — Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/1215/26

Номер провадження 2/167/1043/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю:

секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Позов обґрунтовує тим, що 28 жовтня 2015 року рішенням Рожищенського районного суду Волинської області шлюб між нею та відповідачем було розірвано. Зазначає, що під час шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_4 . Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 19 липня 2017 року ухвалено стягувати ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частки від його доходу.

Вказує, що після розірвання шлюбу відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не спілкується з дочкою та не цікавиться її розвитком. Спільно утримувати дитину добровільно відмовляється, рекомендувавши вирішувати всі фінансові питання через суд. Зазначає, що наразі сплачувані аліменти не покривають витрат на дитину. Позивач перебуває у декретній відпустці та самостійно виховує ще одну неповнолітню дитину від іншого шлюбу — ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що у зв`язку з навчанням дочки в ліцеї № 4 м. Рожище за IT-напрямком та сучасними вимогами освітнього процесу (виконання тестів на уроках, створення презентацій, проектів та домашніх завдань), виникли особливі обставини, що потребували додаткових витрат. Задля забезпечення належних умов навчання та розвитку здібностей дитини, нею було придбано планшет (08 березня 2023 року вартістю 5999 грн) та мобільний телефон (30 квітня 2024 року вартістю 6799 грн).

Позивач зазначає, що крім освітніх потреб, у дитини виникли проблеми зі здоров`ям, що зумовило необхідність додаткових витрат на лікування та медичне забезпечення, зокрема ортодонтичне лікування - дитині було встановлено змінний ортодонтичний апарат на верхню щелепу та проведено подальші оглядові візити. Вартість лікування за період з 20 червня 2025 року по 02 липня 2026 року склала 7400 грн. Вказує, що впродовж 2022 року дитині було проліковані зуби та поставлено пломби на суму 1000 грн. Разом з цим було обстежено зір та діагностовано значне зниження зору. На виконання рекомендацій лікаря нею було придбано окуляри для зору загальною вартістю 6200 грн, з яких 700 грн внесено як завдаток, а 5500 грн сплачено під час отримання готового виробу. Таким чином загальна сума документально підтверджених додаткових витрат на особливі освітні потреби та лікування дочки становить 27398 грн.

Вказує, що з метою оздоровлення дитини позивачем самостійно оплачено екскурсію до м. Кам`янець-Подільський у травні вартістю понад 3003 грн та заплановано поїздку в Карпати у вересні вартістю 5000 грн. Проте, надати фіскальні чеки на суму 8003 грн немає можливості, оскільки адміністрація закладу освіти не видає розрахункових документів під час організацій колективних екскурсій (факт поїздок підтверджується фотозвітами у соцмережах).

Зазначає, що відповідач категорично відмовився приймати будь-яку фінансову участь у покритті зазначених додаткових витрат на дитину. Натомість, у відповідь на телефонне прохання доньки про часткове грошове забезпечення для придбання необхідних їй медичних окулярів, відповідач порекомендував дитині, щоб мама пішла попросити гроші на вокзал, а також висловив погрози знищення майна шляхом підпалу будинку, де вона проживає.

З урахуванням вищенаведеного просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що викликані особливими обставинами (розвитком інтелектуальних здібностей та особливими потребами стану здоров`я) в розмірі 13699 грн.

12 жовтня 2026 року представником відповідача ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» надіслано відзив на позовну заяву в якому зазначає, що позовні вимоги відповідач ОСОБА_3 не визнає в повному обсязі, вважає їх безпідставними та такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами. Зазначає, що під час шлюбу у сторін народилася дочка ОСОБА_5 , на утримання якої відповідач вчасно та в повному обсязі сплачує аліменти в розмірі 1/4 частки свого доходу на виконання рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 19 липня 2017 року (справа № 167/573/17), а також разом із родиною добровільно надає дитині додаткові кошти та подарунки. Вказує, що відповідач є особою з інвалідністю ІІІ групи та учасником бойових дій. Через стан здоров`я він не працює, а його єдиним джерелом доходу є пенсія. Крім того, відповідач перебуває у новому шлюбі та має на утриманні нову сім`ю — дружину та малолітню дочку. Зазначає, що усі зазначені позивачем витрати покриваються відповідачем щомісячними сплаченими аліментами і не можуть бути повторно стягнуті з нього як додаткові витрати. Вказує, що позивач не надала суду доказів щодо своїх доходів, раціонального використання вже отримуваних аліментів, а також належних і допустимих доказів на підтвердження наявності додаткових витрат на дитину. З урахуванням вищенаведеного просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

12 жовтня 2026 року відповідачем через підсистему «Електронний суд» надіслано відповідь на відзив в якій зазначає, що предметом позову є стягнення додаткових витрат на лікування та навчання доньки ОСОБА_4 на підставі ст. 185 СК України, а не збільшення чи повторне стягнення аліментів. Сплата щомісячних аліментів не звільняє відповідача від обов`язку брати участь у витратах, викликаних особливими обставинами (зокрема, медичними показаннями для лікування та розвитком здібностей дитини). Твердження відповідача про те, що всі заявлені витрати покриваються аліментами, є безпідставним та суперечить його ж позиції у відзиві щодо обов`язковості таких виплат. Зазначає, що ортодонтичне лікування підтверджене довідкою стоматології «Kabinet» із чітким діагнозом дитини та описом лікування за 2025–2026 роки та завірена печаткою. Пломбування зубів в розмірі 1000 грн підтверджене двома товарними чеками від 2022 року на ім`я ОСОБА_5 , а придбання окулярів вартістю 6200 грн підтверджене рецептом від 21 липня 2026 року, замовленням № 114 (лінзи - 4 000 грн, оправа -1 800 грн, робота - 400 грн) та фіскальним чеком про оплату. Розбіжність у тексті позову щодо суми залишку 5500 грн замість 5200 грн є технічною опискою, яка не змінює загальну вартість та ціну позову. Зазначає, що придбана навчальна техніка — телефон (6 799 грн) та планшет (5 999 грн) — використовуються для освітніх потреб доньки в ліцеї № 4 м. Рожище, що підтверджено документально. Вказує, що інвалідність відповідача, новий шлюб та народження другої дитини не звільняють його від обов`язку брати участь у додаткових витратах на Богдану (ст. 185 СК України). Надані медичні довідки підтверджують лише діагнози, але не доводять реальних витрат чи відсутності доходів у нової дружини. Оскільки на утриманні позивачки також є інша малолітня дитина, матеріальне навантаження сторін є однаковим. Вказує, що довідка ГУ ПФУ від 02 жовтня 2026 року підтверджує регулярний дохід відповідача (пенсія 11184,41 грн, залишок після аліментів — 8388,31 грн) та його спроможність брати участь у витратах. Наявність у січні боргу з аліментів (4998,20 грн) спростовує твердження про їх постійну своєчасну сплату, а його погашення не є додатковою допомогою. Твердження про подарунки від родини неконкретизовані й не доводять оплату лікування чи техніки. Посилання на відсутність звіту про використання аліментів безпідставні, оскільки закон не пов`язує додаткові витрати з таким звітуванням. Вимога відповідача покласти судові витрати на позивачку безпідставна, оскільки їх розподіл залежить від результатів справи, а доручення про надання відповідачу безоплатної правової допомоги № 017/02.2/11973 від 02 жовтня 2026 року не доводить понесених ним реальних витрат на адвоката. З урахуванням вищенаведеного просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Позиція учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Пояснила, що стягуваних аліментів, розмір яких становить 2500–2700 грн на місяць, недостатньо для покриття всіх необхідних витрат на утримання дитини. Наголосила, що заявлені додаткові витрати є обґрунтованими та доведені належними й допустимими доказами. Зазначила, що відповідач не цікавиться освітнім процесом та потребами доньки, а останній подарунок від нього дитина отримала близько півтора року тому. Зауважила, що ураховуючи рівність батьків в утриманні дитини просить стягнути половину понесених нею додаткових витрат на доньку за 2022-2026 роки.

Відповідач ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила в їх задоволенні відмовити. Зазначила, що витрати, які позивачкою як додаткові витрати фактично відносяться до основних витрат, що покриваються стягуваними аліментами. Крім цього вважає, що понесенні витрати не зумовлені тяжкою хворобою дитини чи особливими здібностями. На її думку, надані позивачкою чеки на підтвердження понесених додаткових витрат не є належними доказами оскільки не містять імені платника.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 18 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.

У судовому засіданні 26 жовтня 2026 року судом на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 244 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відкладено ухвалення та проголошення судового рішення у справі на 15 год 00 хв 29 жовтня 2026 року.

Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 28 жовтня 2015 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 розірвано.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 встановлено, що сторони є батьками малолітньої дитини ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 19 липня 2017 року змінено спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_3 по виконавчому листу № 167/681/16-ц. Вирішено стягувати з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_8 на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частки від його доходу, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня подачі заяви до суду 15 травня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно копії витягів з реєстру територіальної громади Рожищенської територіальної громада № 2025/002616455 від 24 лютого 2025 року місце проживання позивача ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

З довідки, виданої лікарем-ортодонтом стоматології «Kabinet» Вавринюк К. В. встановлено, що ОСОБА_5 перебуває на ортодонтичному лікуванні. Діагноз: обернене перекриття 2.2 зуба, дефіцит місця на 2.3 зуб. Було виготовлено знімний ортодонтичний апарат з 2 гвинтами на верхню щелепу. Впродовж періоду 20 червня 2025 року до 02 липня 2026 року було витрачено 7400 грн, що включало вартість апарату і наступні оглядові візити для корекції і активації. На даний момент лікування припинено.

Відповідно до товарних чеків від 30 вересня 2022 року та 03 жовтня 2022 року оплачено вартість пломб пацієнтці ОСОБА_5 в розмірі 1000 грн.

З замовлення № 114 від 21 липня 2026 року встановлено, що на ім`я ОСОБА_5 оформлено замовлення на виготовлення окулярів, яке влючає: лінзи Divel Italia 1.61 BN у кількості 2 шт загальною вартістю 4000 грн, оправу Grand 3750 с10 вартістю 1800 грн та послуги майстра вартістю 400 грн. Загальна вартість замовлення становить 6200 грн.

30 квітня 2024 року було придбано смартфон Realme C55 8/256Gb за ціною 6799 грн, що підтверджується копією чека від 30 квітня 2024 року.

З копії гарантійного талона встановлено, що 08 березня 2023 року магазином «Технолюкс», який розташований за адресою: вул. Незалежності, 6, м. Рожище видано гарантійний талон на планшет марки Samsung Galaxy Tab A7 Lite зі строкм гарантії 12 місяців.

Вартість вказаного планшета становить 5999 грн, що підтверджується копією чека від 05 березня 2023 року.

Дитина ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками зазначені: батько ОСОБА_9 , матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Згідно з копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 ОСОБА_3 призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи (інвалідність внаслідок війни).

Відповідно до виписок № 4254, № 502 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого з 29 січня 2026 року по 14 лютого 2026 року та з 20 серпня 2026 року по 05 вересня 2026 року ОСОБА_3 перебував на амбулаторному лікуванні в комунальному підприємстві «Медичний центр реабілітації учасників бойових дій Луцької міської територіальної громади» з діагнозом: остеохондроз шийного грудного і поперекового відділів хребта, вторинна двобічна вертеброгенна цервікобрахіалгія з больовим синдромом, двобічна люмбаішіалгія, больовий синдром, рецидивний перебіг, помірний неврологічний дефіцит з порушенням статики та ходи, ст. помірного загострення. Сенсо-моторна, аксонально-демілінізуюча нейропатія мало- і великогомілкового нерва правої н/кінцівки. (більше 40%). Лівобічний гонартроз І ст. Наслідки перенесеної ЧМТ (2018 р.) у вигляді п/травматичної енцефалопатії з емоційно-лабільним розладом. ВСД синдромом.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2618, № 131 відділення неврології з палатами психіатричної допомоги з 12 січня 2026 року по 23 січня 2026 року та з 05 серпня 2026 року по 17 серпня 2026 року ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в комунальному підприємстві «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» Волинської обласної ради.

Відповідно до виписки № 2888 д із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 21 березня 2026 року по 27 березня 2026 року знаходилась на стаціонарному лікуванні у відділенні патології слуху і дихальних шляхів.

Дитина ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьками зазначені: батько ОСОБА_3 , матір`ю ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 .

Відповідач ОСОБА_3 перебуває на стаціонарному лікуванні у відділенні № 3 комунального підприємства «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» з 23 вересня 2026 року по даний час, що підтверджується довідкою, виданою 01 жовтня 2026 року медичним директором комунального підприємства «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради.

Згідно виписки № 7919 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 з 23 вересня 2026 року по 06 жовтня 2026 року перебував на стаціонарному лікуванні в комунальному підприємстві «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради.

З довідки про доходи встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області як отримувач пенсії по інвалідності. Сума пенсії за період з 01 січня 2026 року по 30 вересня 2026 року складає 112116,99 грн, сума аліментів складає 24606 грн.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем (батьком) обов`язку щодо участі у додаткових витратах на утримання своєї дитини.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Статті 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачають, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ч. 8, 9 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України)).

За змістом ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до с. 150, 180 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (ч. 2 ст. 185 СК України).

Пленум Верховного Суду України у постанові від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у п. 18 звернув увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

У постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 (провадження № 61-18284св19) Верховний Суд виснував, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Як зазначив Верховнии Суд у своїй постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19, особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає разом з матір`ю. В користь позивача на утримання дочки з відповідача судовим рішенням стягуються аліменти в розмірі 1/4 частки від доходу останнього.

Матеріали справи містять платіжні документи про купівлю дитині планшету, телефону, оплату стоматологічного, ортодонтичного лікування та придбання окулярів (пацієнт ОСОБА_5 ). Загальна сума витрат склала 27398 грн (1/2 суми - 13699 грн).

Аналіз приписів ст. 185 СК України свідчить про те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів, і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі виникнення спору.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням аліментів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини.

Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду.

Суд вважає слушними доводи позивача про те, що придбання окулярів, за умови наявності встановленого офтальмологом діагнозу та оплата стоматологічного, ортодонтичного лікування в даному випадку є необхідним та виправданим, для здоров`я та гармонійного розвитку дитини.

Поруч з цим, на переконання суду, позовні вимоги в частині стягнення додаткових витрат на придбання планшету вартістю 5999 грн та телефону вартістю 6799 грн (1/2 вартості 6399 грн), не підлягають задоволенню, оскільки такі витрати не можна віднести до витрат, пов`язаних з особливими обставинами які визначені ст. 185 СК України та спрямованими на розвиток спеціальних здібностей дитини.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, на переконання суду з відповідача підлягають до стягнення додаткові витрати понесені позивачем за надання офтальмологічних послуг та ортодонтичного лікування в сумі 7300 грн (13699 грн – 6399 грн).

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до п. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 1331,20 грн необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 додаткові витраті на утримання дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 7300 (сім тисяч триста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 29 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник відповідача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Головуючий суддя І. Т. Гармай