Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №460/7700/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/7700/25 пров. № А/857/54536/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.

за участі секретаря судового засідання: Чупіль Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ,

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року (суддя – Недашківська К.М., час ухвалення – 12:00, місце ухвалення – м. Рівне, дата складання повного тексту – 21.11.2025),

в адміністративній справі №460/7700/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

У квітні 2025 року позивач ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просив: 1) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області:

- №58901700240523 від 07.04.2025 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 981764,71 грн. (в тому числі 850264,11 грн. - податкові зобов`язання та 131500,60 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

- №58881700240523 від 07.04.2025 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 81813,72 грн. (в тому числі 70855,34 грн. - податкові зобов`язання та 10958,38 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

- №58891700240523 від 07.04.2025 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 765096,25 грн. (в тому числі 612077,00 грн. - податкові зобов`язання та 153019,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

- №58871700240523 від 07.04.2025 про застосування штрафу в розмірі 14028,22 грн. за не складання та не реєстрацію податкових накладних;

- №58601700240523 від 07.04.2025 про застосування штрафу в розмірі 1020,00 грн. за незабезпечення зберігання первинних документів.

2) судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що при винесенні рішення суд першої інстанції не врахував фактичних обставин справи, таке рішення суду прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що Акт податкової перевірки від 04.02.2025 не відповідає вимогам наказу Міністерства фінансів України № 702 від 22.12.2021 року, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує апелянт, що за перевіряємий період актами виконаних робіт сумарно підтверджується придбання будівельних матеріалів більше на суму 760509,44 грн. ніж використано при виконанні будівельних робіт у 2018-2023 роках. Оскільки виробничий процес і господарська діяльність відбувається незалежно від податкових періодів, а бухгалтерський облік є послідовним і безперервним, то результати господарської діяльності в певний податковий період необхідно пов`язувати із доходами в майбутніх періодах. Загальна вартість фактично витрачених матеріалів при виконанні будівельних ремонтних робіт на замовлення ТОВ «Високовольтний СОЮЗ-РЗВА» склала 4557052,01 грн., в тому числі в 2019 році – 1635803,06 грн., в 2020 році 1521706,51 грн., в 2021 році – 1339542,44 грн. Вказані витрати відносяться до виробничих, таких що пов`язані з отриманням прибутку, але безпідставно не враховані контролюючим органом та судом при прийнятті рішення. Зазначає апелянт, що предметом дослідження в межах даної справи як основного доказу є Акт позапланової виїзної документальної податкової перевірки, а не планової перевірки. Вказує, що акти на списання матеріалів погоджені між замовником та підрядником ФОП ОСОБА_1 в зв`язку з усуненням недоліків виконаних робіт за рахунок підрядника, крім тих матеріалів, що відображені в актах виконаних робіт безпосередньо надавалися для перевірки під час проведення позапланової податкової перевірки і мають бути враховані. Надані для перевірки ФОП ОСОБА_1 документи повністю відповідають ст. 9 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та наказу Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року «Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» та мали бути враховані під час перевірки. Акти списання матеріалів підтверджуються первинними бухгалтерськими документами на придбання цих матеріалів. До зведених облікових документів, які складені на підставі первинних документів відносяться акти на списання будівельних матеріалів, акти приймання-передачі виконаних робіт. Дефектні акти та акти про виявлення недоліків будівельних робіт не являються документами бухгалтерського обліку, оскільки не містять цифрових даних та відносяться до документів претензійно-позовної роботи, які фіксують певні юридичні факти та підтверджують певні обставини. В даному випадку акти про виявлені недоліки будівельних робіт пояснюють мету проведення господарських операцій з використанням та списанням додаткових будівельних матеріалів та віднесення їх до виробничих витрат. Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Заначає апелянт, що факт порушення при веденні податкової звітності є окремим видом порушень податкового законодавства, але не свідчить про порушення платником податків податкового законодавства при визначені податкових зобов`язань. Документально спростовується заниження об`єкта оподаткування з податку на доходи, який визначено позаплановою податковою перевіркою. З цих же підстав спростовується висновок податкової позапланової перевірки про заниження ФОП ОСОБА_1 чистого оподаткованого доходу на суму 4723689,47 грн. та донарахуванню військового збору в сумі 70855,34 грн.. Цим же спростовується висновок податкового органу за наслідками проведеної позапланової податкової перевірки про те, що ФОП ОСОБА_1 не включено до складу податкових зобов`язань суму ПДВ за 2018 рік – 9884,89 грн., за 2019 рік 132373,67 грн., за 2020 рік – 224562,89 грн., за 2021 рік – 242541,21 грн. вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, які були віднесені до складу податкового кредиту та відсутні на залишках на загальну суму ПДВ 612077,00 грн. Отже, документально спростовується заниження об`єкта оподаткування з податку на додану вартість, який визначено позаплановою податковою перевіркою. Також апелянт вказує, що під час позапланової податкової перевірки ФОП ОСОБА_1 надав всі документи, в тому числі і ті, строк зберігання яких закінчився до початку контрольних заходів.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду від 21.11.2025 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю, а судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач подав апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу, повністю заперечуючи її доводи. Вважає, що доводи позивача викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, а суд першої інстанції встановив дійсні обставини справи та ухвалив законне судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Позивач в суді апеляційної інстанції підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги, а також надав апеляційному суду письмові додаткові пояснення із обгрунтуванням своїх позовних вимог та проведеними розрахунками податкових зобов`язань. У цих додаткових поясненнях позивач просить апеляційну скаргу задоволити частково, у зв`язку із частковим погодженням із деякими сумами грошових зобов`язань та штрафних санкцій, які визначені у спірних ППР від 07.04.2025.

Відповідач також подав апеляційному суду письмові додаткові пояснення із обгрунтуванням своїх заперечень відносно наданих позивачем додаткових пояснень. Вважає, що доводи апелянта (позивача) викладені в апеляційній скарзі і у додаткових поясненнях є безпідставними, а тому рішення суду необхідно залишити без змін.

Також апелянт (позивач) подав апеляційному суду заяву про часткову відмову від апеляційної скарги.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.10.2026 прийнято часткову відмову ФОП ОСОБА_1 від апеляційної скарги на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року в адміністративній справі №460/7700/25. Закрито апеляційне провадження №А/857/54536/25 в адміністративній справі №460/7700/25, в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Рівненській області:

- №58901700240523 від 07.04.2025 на суму 50313,49 грн. (в тому числі 47478,80 грн. - податкові зобов`язання та 2834,69 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

- №58881700240523 від 07.04.2025 на суму 4192,79 грн. (в тому числі 3956,57 грн. - податкові зобов`язання та 236,22 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

- №58891700240523 від 07.04.2025 на суму 53586,67 грн. (в тому числі 42869,34 грн. - податкові зобов`язання та 10717,33 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

- №58871700240523 від 07.04.2025 на суму 5328,43 грн. штрафу.

Решта вимог апеляційної скарги позивача на рішення суду першої інстанції від 21.11.2025 розглянуто апеляційним судом по суті.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

На підставі Наказу від 02.01.2025 №6-п зі змінами, внесеними Наказом від 02.01.2025 №9-п, контролюючим органом проведена перевірка фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , за результатами якої складений Акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2018 по 31.12.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2023» від 04.02.2025 №2516/Ж5/17-00-24-05-18/ НОМЕР_1 (а.с. 45 т.1).

Позивач подав до контролюючого органу Заперечення на Акт перевірки від 04.02.2025 (а.с. 169 т.1).

У зв`язку з поданням Заперечень на Акт перевірки від 04.02.2025 №2516/Ж5/17-00-24-05-18/ НОМЕР_1 , керівником контролюючого органу винесений Наказ від 05.03.2025 №665-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 », яким наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку платника податків - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , з 07.03.2025 тривалістю 5 робочих днів (далі Наказ №665-п) (а.с. 236 т.2).

На підставі Наказу №665-п сформоване Направлення на перевірку від 05.03.2025 №1127/Ж3/17-00-24-05-16 (а.с. 238 т.2).

За результатами перевірки оформлений Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2018 по 31.12.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2023» від 20.03.2025 №4518/Ж5/17-00-24-05-18/2006409115 (далі Акт перевірки) (а.с. 67 т.2).

Позапланова документальна перевірка була проведена в період з 07.03.2025 по 13.03.2025 року, за результатами якої встановлені такі порушення:

1. Абзац 6 п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003 року із змінами та доповненнями, пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, пп. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), п. 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування в фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міндоходів від 16.09.2013 року № 481, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 року за № 1686/24218 (втратив чинність 16.07.201 року), п. 1 розділу І Порядку ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами-підприємцями і фізичними особами, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 року № 261, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2021 року за № 865/36487, а саме, в книзі обліку доходів і витрат не вірно визначено дохід та понесені витрати.

2. Пункт 164.1 статті 164, пункти 177.1, 177.2, пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 850 264,11 грн., в т. ч. за 2018 рік на 8 896,40 грн., за 2019 рік на 121 578,65 грн., за 2020 рік на 206 606,60 грн., за 2021 рік на 117 655,12 грн., за 2022 рік на 235 470,91 грн., за 2023 рік на 160 056,44 грн.

3. Частина 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), а саме у Звітах за серпень 2017 року – червень 2018 року відображені нарахування за договорами ЦПХ.

4. Пункт 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), п. 1 розділу 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14.04.2015 року № 435, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905 (із змінами та доповненнями) чинного на той момент формування та подання звітності, а саме несвоєчасно подано Звіт за лютий 2016 року.

5. Пункт 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), пп. 5 п. 4 розділ V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження сум ПДВ, які підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 612 077,00 грн., в т. ч. грудень 2018 року – 9 885 грн., грудень 2019 року – 135 088 грн., грудень 2020 року– 224 563 грн., грудень 2021 року – 242 541 грн.

6. Пункти 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), а саме: не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за операціями визначеними пунктом 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) на загальну суму обсягу постачання (без ПДВ) 3 060 381,87 грн., в. т. ч. за 2018 рік – 49 424,43 грн., 2019 рік – 675 436,94 грн., за 2020 рік – 1 122 814,43 грн., за 2021 року – 1 212 706,07 грн.

7. Підпункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми військового збору на загальну суму 70 855,34 грн., в т. ч. за 2018 рік на 741,37 грн., за 2019 рік на 10 131,55 грн., за 2020 рік 17 217,22 грн., за 2021 рік на 9 804,59 грн., за 2022 рік на 19 622,58 грн. за 2023 рік на 13 338,04 грн.

8. Пункти 44.1, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 VI (зі змінами та доповненнями), а саме, незабезпечення зберігання первинних документів.

На підставі цього Акта перевірки контролюючим органом (відповідачем) винесені податкові повідомлення-рішення від 07.04.2025:

- №58901700240523, яким визначено (збільшено) суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 981764,71 коп, у тому числі: за податковим та / або іншими зобов`язаннями 850264,11 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 131500,60 грн (далі ППР №58901700240523) (а.с. 25 т.1);

- №58881700240523, яким визначено (збільшено) суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 81813,72 грн, у тому числі: за податковим та / або іншими зобов`язаннями 70855,34 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 10958,38 грн (далі ППР №58881700240523) (а.с. 28 т.1);

- №58891700240523, яким визначено (збільшено) суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 765906,25 грн, у тому числі: за податковим та / або іншими зобов`язаннями 612077,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 153019,25 грн (далі ППР №58891700240523) (а.с. 32 т.1);

- №58871700240523, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 14028,22 грн (далі ППР №58871700240523) (а.с. 35 т.1);

- №58601700240523, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 1020,00 грн (далі ППР №58601700240523) (а.с. 37 т.1).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із цим позовом до адміністративного суду.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Рівненській області прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку, вважаючи, що при винесенні рішення суд першої інстанції не врахував фактичних обставин справи, допустив порушення норм матеріального і процесуального права.

Як уже було вказано вище, ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.10.2026 прийнято часткову відмову позивача ФОП ОСОБА_1 від апеляційної скарги на рішення суду від 21 листопада 2025 року, та закрито апеляційне провадження №А/857/54536/25 в адміністративній справі №460/7700/25, в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Рівненській області від 07.04.2025..

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи рішення суду першої інстанції на предмет законності та обґрунтованості, в межах доводів і вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів апеляційного суду частково не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, із врахуванням наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Так, відповідно до підп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Як передбачено п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Апеляційний суд враховує, що зі змісту Акту документальної позапланової виїзної перевірки від 20.03.2025 видно, і про це було вказано судом вище, що за результатами такої перевірки встановлено, що позивачем порушено:

1. Абзац 6 п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003 року із змінами та доповненнями, пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, пп. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), п. 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування в фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міндоходів від 16.09.2013 року № 481, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 року за № 1686/24218 (втратив чинність 16.07.201 року), п. 1 розділу І Порядку ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами-підприємцями і фізичними особами, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 року № 261, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2021 року за № 865/36487, а саме, в книзі обліку доходів і витрат не вірно визначено дохід та понесені витрати.

2. Пункт 164.1 статті 164, пункти 177.1, 177.2, пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 850 264,11 грн., в т. ч. за 2018 рік на 8 896,40 грн., за 2019 рік на 121 578,65 грн., за 2020 рік на 206 606,60 грн., за 2021 рік на 117 655,12 грн., за 2022 рік на 235 470,91 грн., за 2023 рік на 160 056,44 грн.

3. Частину 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), а саме у Звітах за серпень 2017 року – червень 2018 року відображені нарахування за договорами ЦПХ.

4. Пункт 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), п. 1 розділу 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14.04.2015 року № 435, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905 (із змінами та доповненнями) чинного на той момент формування та подання звітності, а саме несвоєчасно подано Звіт за лютий 2016 року.

5. Пункт 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), пп. 5 п. 4 розділ V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження сум ПДВ, які підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 612 077,00 грн., в т. ч. грудень 2018 року – 9 885 грн., грудень 2019 року – 135 088 грн., грудень 2020 року– 224 563 грн., грудень 2021 року – 242 541 грн.

6. Пункти 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), а саме: не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за операціями визначеними пунктом 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) на загальну суму обсягу постачання (без ПДВ) 3 060 381,87 грн., в. т. ч. за 2018 рік – 49 424,43 грн., 2019 рік – 675 436,94 грн., за 2020 рік – 1 122 814,43 грн., за 2021 року – 1 212 706,07 грн.

7. Підпункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми військового збору на загальну суму 70 855,34 грн., в т. ч. за 2018 рік на 741,37 грн., за 2019 рік на 10 131,55 грн., за 2020 рік 17 217,22 грн., за 2021 рік на 9 804,59 грн., за 2022 рік на 19 622,58 грн. за 2023 рік на 13 338,04 грн.

8. Пункти 44.1, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 VI (зі змінами та доповненнями), а саме незабезпечення зберігання первинних документів.

Перевіркою встановлено, що відповідно до первинних документів та пояснень позивача в період з 01.01.2018 по 31.12.2023 платник податків здійснював такі види господарської діяльності: органiзацiя будiвництва будiвель, будiвництво житлових i нежитлових будівель, електромонтажнi роботи, установлення столярних виробів, покриття пiдлоги й облицювання стін, малярнi роботи та скління, іншi роботи iз завершення будівництва, покрiвельнi роботи, дiяльнiсть у сферi архітектури, іншi види роздрiбної торгiвлi поза магазинами.

Перелік платників податків - контрагентів, з якими в періоді, що перевірявся, Позивач перебував у господарських відносинах (контрагенти-покупці): - ТОВ "ДЕЛЬТА ТЕКС", код ЄДРПОУ 37357021; - ТОВ "ВИСОКОВОЛЬТНИЙ СОЮЗ - РЗВА", код ЄДРПОУ 34704105; - ТОВ "БРФ "ВІДРОДЖЕННЯ", код ЄДРПОУ 40722813; - ТОВ "Кроноспан Рівне", код ЄДРПОУ 40144003.

Перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності у 2018-2021 роках, відображеного в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи встановлено заниження загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності на суму 214346,6 грн., в тому числі за 2019 р. 13568,60 грн., за 2020 р. 25000 грн., 2021 р. 175778,08 грн., у 2022 р. та 2023 р., відображеного в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи відхилень встановлено завищення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності на суму 1799214,93 грн., в тому числі за 2022 р. 1009001,93 грн., 2023 р. 790213,00 грн..

Перевіркою встановлено, що загальний оподатковуваний дохід, отриманий від провадження діяльності у 2019 році становить 2078026,60 грн., що більше ніж задекларовано на 13568,60 грн - розбіжність виникла у зв`язку з тим, що у грудні 2019 не включено суму доходу 16282,32 грн. з ПДВ (13568,60 грн. без ПДВ), отриману від ТОВ - ПІДПРИЄМСТВО 'ТРАНЗИТ- СЕРВІС', що надійшла за надані послуги.

Перевіркою встановлено, що загальний оподатковуваний дохід, отриманий від провадження діяльності у 2020 році становить 1578939,54 грн., що більше ніж задекларовано на 25000 грн - розбіжність виникла у зв`язку з тим, що 25.02.2020 не включено суму доходу 30000 грн. з ПДВ (25000 грн. без ПДВ), отриману від ТОВ "Високовольтний Союз - РЗВА" (ЄДРПОУ 34704105), що надійшла за ремонт та облаштування 1 пов. в буд. інв. № 2 ТОВ "Високовольтний Союз - РЗВА" по вул.Білій, 16 в м.Рівне згідно договору підряду № 1-04-19 від 29.03.2019.

Перевіркою встановлено, що загальний оподатковуваний дохід, отриманий від провадження діяльності у 2021 році становить 3187732,46 грн., що більше ніж задекларовано на 175778,08 грн - розбіжність виникла у зв`язку з тим, що 24.12.2021 не включено суму доходу 210933,70 грн. з ПДВ (175778,08 грн. без ПДВ) отриману від ТОВ "Кроноспан Рівне" (ЄДРПОУ 40144003), що надійшла за реконструкцію промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Городок, вул.Барона Штенгеля, 4а. Будівля для відпочинку працівників підприємства. Договір № 24/IN/2020 від 26.08.2020.

Проведеною перевіркою встановлено, що загальний оподатковуваний дохід, отриманий від провадження діяльності у 2022 році становить 5138456,97 грн., що менше ніж задекларовано на 1009001,93 грн., у 2023 році становить 8941292,11 грн., що менше ніж задекларовано на 790213,00 грн.

Розбіжність виникла у зв`язку з тим, що дохід за 2022 рік та 2023 рік визначено за першою подією - по факту виконання робіт за актами прийому-передачі виконаних робіт.

За результатами перевірки встановлено заниження загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності на суму 200778,08 грн., в тому числі за 2020 р. 25000 грн., 2021 р. 175778,08 грн., у 2022 р. та 2023 р., відображеного в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи відхилень встановлено завищення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності на суму 1799214,93 грн., в тому числі за 2022 р. 1009001,93 грн., 2023р. 790213,00 грн..

Апеляційний суд враховує, що відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України, загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними Кодексом.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 177.1 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Відповідно до положень п.177.3 ст.177 ПК України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 2 пункту 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, передбачено, що у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 3 пункту 1 Розділу 2 Порядку ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність передбачено, що у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, у касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Відносно питання визначення документально підтверджених витрат, то судом установлено наступне.

Проведеною перевіркою встановлено, що Позивач здійснював господарську діяльність за КВЕД: 41.10 - Органiзацiя будiвництва будiвель; 41.20 - Будiвництво житлових i нежитлових будiвель; 43.21 - Електромонтажнi роботи; 43.32 - Установлення столярних виробiв; 43.33 - Покриття пiдлоги й облицювання стiн; 43.34 - Малярнi роботи та склiння; 43.39 - Iншi роботи iз завершення будiвництва; 43.91 - Покрiвельнi роботи; 47.99 - Iншi види роздрiбної торгiвлi поза магазинами.

Договірні відносини за договором будівельного підряду регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України від 16.01.2003 №435-IV та Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668.

Приймання-передача закінчених робіт (об`єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду (п. 88 Загальних умов).

Таким чином, оформлення форм первинних облікових документів у будівництві генпідрядними організаціями у разі залучення субпідрядних організацій регулюється договором підряду та Загальними умовами.

Самостійно розроблені форми первинних облікових документів мають містити обов`язкові реквізити первинних документів, передбачені ст. 9 Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Положенням про документальне забезпечення записів у бухобліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88. Отже, у первинних документах, що оформлюються для закриття актів виконаних робіт, слід зазначати фактично здійснені витрати, які замовник повинен відшкодувати підряднику.

З матеріалів справи слідує, що Позивач укладав договори будівельного підряду із замовниками, а виконані роботи оформлялися актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2 та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3.

В актах приймання виконаних будівельних робіт КБ-2, що надані до перевірки та суду міститься інформація щодо понесених витрат, в тому числі, вартість матеріалів, виробів і комплектів. До перевірки також надано акти списання будівельних матеріалів, акти приймання виконання робіт (з розшифровкою матеріалу).

Перевіркою встановлено, що вартість понесених матеріалів, виробів і комплектів, відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2 та наданих документів (видаткових накладних, актів виконаних робіт, чеків, банківських виписок) становить у 2018 - 1727081,09 грн., 2019 - 1049030,42 грн., 2020 - 1507480,05 грн., 2021 - 714249,73 грн., у 2022 -2429102,10 грн., у 2023 - 4090153,38 грн..

Загальний реєстр актів приймання виконаних будівельних робіт міститься в матеріалах справи.

Наказом Державного комітету статистики України та державного комітету України з будівництва та архітектури № 237/5 «Про затвердження типових форм первинної документації з обліку в будівництві» від 21.06.2002 затверджені типові форми № КБ-2в та № КБ-3.

№ КБ-2в - на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності.

№ КБ-3 - на усі будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування. Для підприємств, що виконують роботи з поточного ремонту господарським способом, складання вищезазначених форм не є обов`язковим».

Однак, наказом Державного комітету статистики України та Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 453/553 від 04.12.2009 скасовано наказ Державного комітету статистики України та державного комітету України з будівництва та архітектури № 237/5 «Про затвердження типових форм первинної документації з обліку в будівництві» від 21.06.2002 року, нових типових форм не затверджено.

Матеріалами справи підтверджується, що ФОП ОСОБА_1 уклав договори будівельного підряду із замовниками. Виконані роботи оформлюються актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2 та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3. В актах приймання виконаних будівельних робіт КБ-2, що надані для перевірки міститься інформація щодо понесених витрат, в тому числі вартість матеріалів, виробів і комплектів. Крім того, до перевірки надано акти списання будівельних матеріалів, акти приймання виконаних робіт (з розишфровкою матеріалу), що були відсутні в ході проведення планової виїзної документальної перевірки».

Водночас, самостійно розроблені форми первинних облікових документів мають містити обов`язкові реквізити первинних документів, передбачені ст. 9 Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Положенням про документальне забезпечення записів у бухобліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88.

Перелік придбаних та використаних матеріалів, виробів і комплектів, наведено у Додатках 3-8 до Акта перевірки.

Так, відповідно до Додатка 3 до Акта перевірки), використано у 2018 році матеріалів відповідно до наданих Позивачем актів виконаних робіт 1727081,09 грн; ТМЦ, що не використовувалися в діяльності та відсутні на залишках 49424,43 грн; ПДВ 9884,89 грн..

Відповідно до Додатка 4 до Акта перевірки, використано у 2019 році матеріалів відповідно до наданих Позивачем актів виконаних робіт 1049030,42 грн; ТМЦ, що не використовувалися в діяльності та відсутні на залишках 661868,34 грн; ПДВ 132373,67 грн..

Відповідно до Додатка 5 до Акта перевірки, використано у 2020 році матеріалів відповідно до наданих Позивачем актів виконаних робіт 1507480,05 грн; ТМЦ, що не використовувалися в діяльності та відсутні на залишках 1122814,43 грн; ПДВ 224562,89 грн..

Відповідно до Додатка 6 до Акта перевірки, використано у 2021 році матеріалів відповідно до наданих Позивачем актів виконаних робіт 714249,73 грн; ТМЦ, що не використовувалися в діяльності та відсутні на залишках 1212706,07 грн; ПДВ 242541,21 грн..

Відповідно до Додатка 7 до Акта перевірки за 2022 рік всього придбано будівельних матеріалів на суму 3117167,48 грн, використано матеріалів відповідно до наданих Позивачем актів 4206834,52 грн..

Відповідно до Додатка 8 до Акта перевірки за 2023 рік всього придбано будівельних матеріалів на суму 4473864,65 грн, використано матеріалів відповідно до наданих Позивачем актів 5670501,44 грн..

Апеляційний суд враховує, що відповідно до пп.177.2 ПК України, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця.

Згідно п. 177.4 ст. 177 ПК України, до переліку витрат підприємця, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми податків, зборів, пов`язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об`єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов`язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 пункту 177.4. Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно п.п. 177.4.5. п. 177.4 ст. 177 ПК України, не включаються до складу витрат підприємця: - витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; - витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; - витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим - десятим п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПК України; - документально не підтверджені витрати.

Підпунктом 177.4.6. пункту 177.4 статті 177 ПК України визначено, що підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.

Водночас, слід враховувати, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна бути пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, повинна бути спрямована на отримання доходу та спричиняти реальні зміни майнового стану.

Основним критерієм достовірності використання в господарській діяльності товарів, робіт, послуг, тощо є можливість, на підставі наявних документів, зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та безпосередньо пов`язані з провадженням господарської діяльності.

Пунктом 177.1 ст.177 ПК України передбаченео, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п.167.1 ст.167 цього Кодексу.

Згідно пункту 167.1 статті 167 ПК України, починаючи з 01.01.2016 ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно п.177.5 ст.177 ПК України, фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Крім цього, відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: - придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; - придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Положеннями п.189.1 ст.189 ПК України передбачено: у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Отже, у разі придбання товарів/послуг, які не використовувалися в господарській діяльності, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Положеннями п.187.1 ст.187 ПК України передбачено:

датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

За операціями з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості застосовується касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.4 ст.201 ПК України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Апеляційний суд також враховує, що статтею 9 Закону України від 16.07.1999 року за №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити.

Відповідно до пп.16.1.2 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів та витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами пункту 121.1 статті 121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

У розглядуваній справі матеріалами справи підтверджується, що 18 червня 2025 року позивач подав до суду першої інстанції клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів з урахуванням ухвали суду від 29.05.2025 року.

Було надано суду акти приймання виконаних будівельних робіт з ТОВ «ДЕЛЬТА ТЕКС» за 2018 рік, акти приймання виконаних будівельних робіт з ТОВ «Високовольтний РЗВА» за 2019-2020 роки, акти приймання виконаних будівельних робіт (з розшифровкою матеріалів) з ТОВ «КРОНОСПАН РІВНЕ» за 2020-2023 роки, а також видаткові накладні, платіжні документи згідно переліку вказаному в додатку № 3 до Акту податкової перевірки № 4518/Ж5/17-00-24-05-18/2006409115 від 20.03.2025 року, видаткові накладні, платіжні документи до них згідно переліку вказаному в додатку № 5 до Акту податкової перевірки № 4518/Ж5/17-00-24-05-18/2006409115 від 20.03.2025 року, видаткові накладні, платіжні документи до них згідно переліку вказаному в додатку № 6 до Акту податкової перевірки № 4518/Ж5/17-00-24-05 18/2006409115 від 20.03.2025 року, видаткові накладні, платіжні документи до них згідно переліку вказаному в додатку № 7 до Акту податкової перевірки № 4518/Ж5/17 00-24-05-18/2006409115 від 20.03.2025 року, видаткові накладні, платіжні документи до них згідно переліку вказаному в додатку № 8 до Акту податкової перевірки № 4518/ Ж5/17-00-24-05-18/2006409115 від 20.03.2025 року.

На виконання ухвали суду першої інстанції від 04 вересня 2025 року, позивачем було подано 20 жовтня 2025 року клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів та надані такі документи, які приєднані судом до матеріалів справи: 1. Податкова декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік – 2 арк. 2. Розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою за 2019 рік – 1 арк. 3. Квитанція № 2 про прийняття Декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік – 1 арк. 4. Податкова декларація про майновий стан і доходи за 2020 рік – 2 арк. 5. Розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою за 2020 рік – 1 арк. 6. Квитанція № 2 про прийняття Декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік – 1 арк. 7. Податкова декларація про майновий стан і доходи за 2021 рік – 2 арк. 8. Розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою за 2021 рік – 1 арк. 9. Квитанція № 2 про прийняття Декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік – 1 арк. 10. Податкова декларація про майновий стан і доходи за 2022 рік – 3 арк. 11. Розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою за 2022 рік – 2 арк. 12. Квитанція № 2 про прийняття Декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік – 1 арк. 13. Податкова декларація про майновий стан і доходи за 2023 рік – 3 арк. 14. Розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою за 2023 рік – 1 арк. 15. Квитанція № 2 про прийняття Декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік – 1 арк. 16. Копія банківської виписки за рахунками ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 р. – 57 арк. 17. Копія банківської виписки за рахунками ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 р. – 66 арк. 18. Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі за період з 2018 по 2023 роки всього прошнуровано та пронумеровано 50 арк. 19. Акт № 3 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 18.03.2019 року – 1 арк. 20. Акт № 1 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 14.04.2019 року – 1 арк. 21. Акт № 4 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 03.05.2019 року – 1 арк. 22. Акт № 5 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 07.05.2019 року – 1 арк. 23. Акт № 8 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 04.07.2019 року – 1 арк. 24. Акт № 2 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 18.07.2019 року – 1 арк. 25. Акт № 6 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 15.10.2019 року – 1 арк. 26. Акт № 1/1 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 15.04.2020 року – 1 арк. 27. Акт № 1/2 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 10.05.2020 року – 1 арк. 28. Акт № 1/3 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 17.06.2020 року – 1 арк. 29. Акт № 1/4 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 15.07.2020 року – 1 арк. 30. Акт № 1/5 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 13.08.2020 року – 1 арк. 31. Акт № 1/7 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 15.08.2020 року – 1 арк. 32. Акт № 1/8 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 16.09.2020 року – 1 арк. 33. Акт № 1/9 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 16.09.2020 року – 1 арк. 34. Акт № 1/10 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 16.10.2020 року – 1 арк. 35. Акт № 1/11 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 16.10.2020 року – 1 арк. 36. Акт № 1/12 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 14.11.2020 року – 1 арк. 37. Акт № 1/1 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 05.01.2021 року – 1 арк. 38. Акт № 1/2 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 08.05.2021 року – 1 арк. 39. Акт № 1/6 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 12.08.2021 року – 1 арк. 40. Акт № 1/3 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт від 05.11.2021 року – 1 арк. 41. Довідка видана ФОП ОСОБА_1 від 11.09.2025 року – 1 арк. (Довідка про наявність складського приміщення, але відсутність складського обліку).

Апеляційний суд враховує, що оскільки виробничий процес і господарська діяльність відбувається незалежно від податкових періодів, а бухгалтерський облік є послідовним і безперервним, то результати господарської діяльності в певний податковий період необхідно пов`язувати із доходами в майбутніх періодах.

Відносно списання витратних та будівельних матеріалів, які не відображені в актах виконаних робіт, то колегією суддів враховуються наступні обгрунтування позивача.

За результатами проведеної позапланової перевірки в основному враховані та віднесені до виробничих витрат придбані ФОП ОСОБА_1 будівельні матеріали, які були витрачені та використані при проведенні ремонтних робіт на замовлення ТОВ «ДЕЛЬТА ТЕКС» та ТОВ «КРОНОСПАН РІВНЕ». Безпідставно не прийняті до витрат будівельні матеріали, які були придбані ФОП ОСОБА_1 в 2019-2021 роках при виконанні будівельних робіт на замовлення ТОВ «Високовольтний СОЮЗ-РЗВА». Загальний реєстр актів приймання виконаних будівельних робіт міститься в матеріалах справи.

Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт, які були додані до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року (додатки 14-35, 38, 43, 44, 49, 50) при виконанні робіт на об`єктах ТОВ «Високовольтний СОЮЗ РЗВА» в 2019 році ФОП ОСОБА_1 використав матеріалів на суму 1 040 345,86 грн., в 2020 році – 851 451,79 грн., в 2021 році – 482 699,00 грн..

У зв`язку з неналежною якістю виконаних окремих видів робіт замовником та підрядником – ФОП ОСОБА_1 було прийнято рішення про усунення недоліків за рахунок підрядника з послідуючим списанням додатково використаних матеріалів. Зазначені недоліки були підтверджені актами, складеними за участю замовника – ТОВ «Високовольтний СОЮЗ-РЗВА» та підрядника – ФОП ОСОБА_1 . Випадки неналежного виконання будівельних робіт сталися по причині браку кваліфікованих робітничих кадрів в умовах пандемії.

Зазначені акти про виявлені недоліки будівельних робіт зберігались у замовника як гарантія належного виконання зобов`язань підрядником і могли бути використані при судовому врегулюванні спорів між замовником і підрядником щодо якості виконаних будівельних робіт. На вимогу суду зазначені документи були витребувані підрядником та надані замовником для підтвердження в судових засіданнях фактичних обставин щодо використання будівельних матеріалів, які не відображені в актах виконаних робіт по ціні і кількості (додатки 19-40 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 20.10.2025 року).

Після усунення недоліків виконаних робіт замовник та підрядник підписували акти на списання фактично використаних матеріалів за рахунок підрядника, які були додані до позовної заяви (додатки 45-70 до позовної заяви).

Згідно аналізу цих документів, формуються наступні висновки.

У квітні 2019 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року (додаток 14 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 19 855,00 грн.

У квітні 2019 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року (додаток 15 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 47 318,34 грн.

У квітні 2019 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року (додаток 16 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 87 135,69 грн. 14 квітня 2019 року представник замовника та підрядника склали акт № 1 про виявлені недоліки (додаток 20 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 20 жовтня 2025 року). Згідно акту на списання матеріалів № 1 від 25 квітня 2019 року списано матеріалів на суму 94 738,07 грн. (додаток № 45 до позовної заяви).

У травні 2019 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року (додаток 17 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 101 309,00 грн. Під час прийняття робіт сторони склали акти про виявлені недоліки № 4 від 03 травня 2019 року та № 5 від 07 травня 2019 року (додатки 21-22 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 20 жовтня 2025 року).

В травні 2019 року сторони склали в зв`язку з додатковими витратами матеріалів при усуненні недоліків виконаних будівельних робіт акти на списання матеріалів № 2 від 03 травня 2019 року на суму 150 150,98 грн., № 3 від 24 травня 2019 року на суму 94 055,38 грн., № 4 від 24 травня 2019 року на суму 167 729,50 грн. (додатки № 46, 47, 48 до позовної заяви).

В липні 2019 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт виконаних робіт за липень 2019 року (додаток 20 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 90 874,29 грн. Під час прийняття робіт сторони склали акти про виявлені недоліки № 8 від 04 липня 2019 року (додаток 24 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 20 жовтня 2025 року). Після усунення недоліків сторони підписали акт на списання витрачених матеріалі № 5 від 30 липня 2019 року на суму 147 369,72 грн. (додаток № 49 до позовної заяви).

В серпні 2019 року подано акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року (додаток 21 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 292 042,00 грн. При прийманні робіт в серпні 2019 року списано матеріалів згідно акту № 6 від 30 серпня 2019 року на суму 410 928,00 грн. (додаток № 50 до позовної заяви).

У вересні 2019 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт виконаних робіт за вересень 2019 року (додаток 22 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 50 455,00 грн. Згідно акту на списання матеріалів додатково списано матеріалів № 7 від 25 вересня 2019 року на суму 91 422,19 грн. (додаток № 51 до позовної заяви).

В жовтні 2019 року ФОП ОСОБА_1 подано акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року (додаток 23 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року).. Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 345 537,88 грн. 15.10.2019 року сторони склали акт № 6 про виявлені недоліки виконаних будівельних робіт. Після усунення недоліків згідно акту № 8 від 31 жовтня 2019 року списано матеріалів на суму 479 409,22 грн. (додаток № 52 до позовної заяви).

У квітні 2020 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року (додаток 24 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 23 133,60 грн. 15 квітня 2020 року сторони склали акт про виявлення недоліків, оформлених актом № 1/1 (додаток № 26 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 20.10.2025 року). Після усунення недоліків, 30 квітня 2020 року замовник підписав акт виконаних будівельних робіт, одночасно підписав акт на списання додатково використаних матеріалів № 1 на суму 100 285,54 грн. (додаток № 53 до позовної заяви).

У травні 2020 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2020 року (додаток 25 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 25 932,19 грн. 10 травня 2020 року при прийманні робіт сторони склали акт про виявлення недоліків № 1/2 (додаток № 27 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 20.10.2025 року). Після усунення недоліків, 29 травня 2020 року сторони підписали акт виконаних будівельних робіт та склали акт на списання додатково використаних матеріалів № 2 від 29 травня 2020 на суму 88 949,39 грн. (додаток № 54 до позовної заяви).

У червні 2020 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 року (додаток 26 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 37582,25 грн. 17 червня 2020 року при прийманні робіт сторони склали акт про виявлення недоліків № 1/3 (додаток № 28 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 20.10.2025 року). Після усунення недоліків, 30 червня 2020 року сторони підписали акт виконаних будівельних робіт та склали акт на списання додатково використаних матеріалів № 3 від 30 червня 2020 року на суму 109 022,87 грн. (додаток № 55 до позовної заяви).

У липні 2020 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року (додаток 27 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 37 160,55 грн. 15 липня 2020 року при прийманні робіт сторони склали акт про виявлення недоліків № 1/4 (додаток № 29 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 20.10.2025 року). Після усунення недоліків, 30 липня 2020 року сторони підписали акт виконаних будівельних робіт та 31 липня 2020 року склали акт на списання додатково використаних матеріалів № 4 на суму 66 516,49 грн. (додаток № 56 до позовної заяви).

У серпні 2020 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 року (додаток 28 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 193 336,00 грн.

У серпні 2020 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 року (додаток 29 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 94 196,42 грн.

У серпні 2020 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 року (додаток 30 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 85 743,00 грн. При прийманні робіт сторони склали акти про виявлення недоліків № 1/5 від 13 серпня 2020 року, № 1/7 від 15 серпня 2020 року (додатки № 30, 31 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 20.10.2025 року). Після усунення недоліків, 31 серпня 2020 року сторони підписали акт виконаних будівельних робіт та склали акти на списання додатково використаних матеріалів № 5 на суму 224 340,94 грн., № 6 на суму 111 285,79 грн., № 7 на суму 182 834,57 грн. (додатки № 57, 58, 59 до позовної заяви).

У вересні 2020 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 року (додаток 31 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 115 720,00 грн.

У вересні 2020 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 року (додаток 32 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 5 896,00 грн.

У вересні 2020 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 року (додаток 33 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 21 893,38 грн. 16 вересня 2020 року при прийманні робіт сторони склали акти про виявлення недоліків № 1/8, № 1/9 (додатки № 32, 33 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 20.10.2025 року). Після усунення недоліків, 30 вересня 2020 року сторони підписали акт виконаних будівельних робіт та склали акти на списання додатково використаних матеріалів № 8 на суму 26 505,06 грн., № 9 на суму 254 683,19 грн., № 10 на суму 106 421,12 грн. (додатки № 60, 61, 62 до позовної заяви).

У жовтні 2020 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року (додаток 34 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 10 893,00 грн.

У жовтні 2020 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року (додаток 35 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 79 060,00 грн. 16 жовтня 2020 року при прийманні робіт сторони склали акти про виявлення недоліків № 1/10, № 1/11 (додатки № 34, 35 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 20.10.2025 року). Після усунення недоліків, 30 жовтня 2020 року сторони підписали акт виконаних будівельних робіт та склали акти на списання додатково використаних матеріалів № 12 на суму 79 036,66 грн., № 13 на суму 87 704,11 грн. (додатки № 63, 64 до позовної заяви).

У листопаді 2020 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року (додаток 38 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 107 196,00 грн. 14 листопада 2020 року при прийманні робіт сторони склали акти про виявлення недоліків № 1/12 (додаток № 36 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 20.10.2025 року). Після усунення недоліків, 30 листопада 2020 року сторони підписали акт виконаних будівельних робіт та склали акт на списання додатково використаних матеріалів № 14 на суму 65 925,23 грн. (додаток № 65 до позовної заяви).

У грудні 2020 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року (додаток 43 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 13 710,00 грн. Після усунення недоліків, 24 грудня 2020 року сторони підписали акт виконаних будівельних робіт та склали акт на списання додатково використаних матеріалів № 16 на суму 18 195,55 грн. (додаток № 66 до позовної заяви).

У січні 2021 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2021 року (додаток 44 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 5 203,00 грн. 05 січня 2021 року при прийманні робіт сторони склали акти про виявлення недоліків № 1/1 (додаток № 37 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 20.10.2025 року). Після усунення недоліків, 28 січня 2021 року сторони підписали акт виконаних будівельних робіт та склали акт на списання додатково використаних матеріалів № 1 на суму 25 652,84 грн. (додаток № 67 до позовної заяви).

У травні 2021 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року (додаток 49 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 258 930,00 грн. 08 травня 2021 року при прийманні робіт сторони склали акт про виявлення недоліків № 1/2 (додаток № 38 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 20.10.2025 року). Після усунення недоліків, 31 травня 2021 року сторони підписали акт виконаних будівельних робіт та склали акт на списання додатково використаних матеріалів № 3 від 07 травня на суму 389 560,05 грн., № 4 від 31 травня на суму 545 302,75 грн. (додатки № 68, 69 до позовної заяви).

У листопаді 2021 року ФОП ОСОБА_1 подав на підпис акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року (додаток 50 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 18.06.2025 року). Згідно розділу «Прямі витрати» вартість матеріалів складає 218 566,00 грн. 05 листопада 2021 року при прийманні робіт сторони склали акти про виявлення недоліків № 1/3 (додаток № 40 до клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів від 20.10.2025 року). Після усунення недоліків, 19 листопада 2021 року сторони підписали акт виконаних будівельних робіт та склали акт на списання додатково використаних матеріалів № 5 від 19 листопада на суму 439 026,80 грн. (додаток № 70 до позовної заяви).

Таким чином, загальна вартість фактично витрачених матеріалів при виконанні будівельних ремонтних робіт на замовлення ТОВ «Високовольтний СОЮЗ-РЗВА» склала 4557052,01 грн., в тому числі в 2019 році – 1635803,06 грн., в 2020 році 1521706,51 грн., в 2021 році – 1339542,44 грн. Вказані витрати відносяться до виробничих, таких що пов`язані з отриманням ФОП ОСОБА_1 прибутку.

При цьому слід заначити, що Акти на списання матеріалів погоджені між замовником та підрядником ФОП ОСОБА_1 в зв`язку з усуненням недоліків виконаних робіт за рахунок підрядника, крім тих матеріалів, що відображені в актах виконаних робіт безпосередньо надавалися для перевірки під час проведення позапланової податкової перевірки і мають бути враховані.

Надані для перевірки ФОП ОСОБА_1 документи: акти прийому-передачі виконаних будівельних робіт та акти списання будівельних матеріалів повністю відповідають ст. 9 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та наказу Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року «Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку». Акти списання матеріалів підтверджуються первинними бухгалтерськими документами на придбання цих матеріалів, які за датою складання та іншими реквізитами передують даті документу про списання цих матеріалів, що узгоджується з пунктами 1.2., 1.3., 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Вимоги законодавства було дотримано при складанні актів виконаних робіт та актів на списання матеріалів.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №996-Х IV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Зокрема, акти виконаних робіт є підставою для оплати замовником виконаних підрядником робіт. Цим критеріям повністю відповідають документи надані ФОП ОСОБА_1 , а саме видаткові накладні на придбання будівельних матеріалів, платіжні документи на оплату придбаних будівельних матеріалів, акти, які відносяться до первинних бухгалтерських документів. А до зведених облікових документів, які складені на підставі первинних документів відносяться акти на списання будівельних матеріалів, акти приймання-передачі виконаних робіт.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Отже, придбання товарів та послуг передбачає наявність мети їх використання в господарській діяльності платника. Така мета є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Крім того, всі витрати мають бути здійснені в межах господарської діяльності платника податку. Тобто, витрати на придбання товарів та послуг, понесені без мети їх використання в господарській діяльності, або придбання таких активів поза межами господарської діяльності платника, не дають йому права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Отже, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. В той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції.

Із визначеного в Податковому кодексі України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку. З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції. Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

Суд апеляційної інстанції враховує, що згідно представлених ФОП Піголь А.І. на перевірку документів - податкових декларацій, вартість придбаних товарно - матеріальних цінностей, що використані у господарській діяльності, витрат на оплату праці, нарахувань на заробітну плату, інших витрат, включаючи вартість виконаних робіт та наданих послуг у 2018 склала – 4 933 516, 84 грн; у 2019 році – 1 966 749,38 грн; у 2020 році – 3 058 445, 79 грн; у 2021 році – 1 392 658, 59 грн; у 2022 році - 6 085 520, 11 грн; у 2023 році- 9 648 372, 04 грн.. За даними перевірки витрати ФОП ОСОБА_1 у 2018 році склали: 4884 092, 41 грн.; у 2019 році – 1 304 881, 04 грн; у 2020 році - 1 935 631,36 грн; у 2021 році – 914 797,12 грн; у 2022 році – 3 768 346,48 грн; у 2023 році - 7 968 956, 62 грн..

Порівняльна таблиця витрат за даними ФОП ОСОБА_1 та даними податкової перевірки додана апелянтом (Додаток №1).

Різниця в обчисленні витрат ФОП ОСОБА_1 згідно поданої податкової звітності та визначеної контролюючим органом за результатами позапланової податної перевірки виникла у зв`язку із неприйняттям контролюючим органом до виробничих витрат частини придбаних ФОП ОСОБА_1 будівельних матеріалів.

Зведена таблиця оподаткованого доходу ФОП ОСОБА_1 за період перевірки з врахуванням заниження чистого доходу в 2018 році на 49424, 43 грн; в 2019 році - 13 568, 60 грн; у 2021 році - 25 000 грн; у 2022 році 175 778, 08 грн. додана апелянтом (Додаток №2).

За даними податкової звітності ФОП ОСОБА_1 за результатами проведено податкової перевірки у зв`язку із заниженням оподаткованого доходу в 2018 – 2021 роках підлягає до нарахування податок з доходів фізичних осіб за вказаний період в сумі 47478, 80 грн. та штрафні санкції у сумі 2834,69 грн..

Зведена таблиця до нарахування військового збору та штрафних санкцій додана апелянтом (Додаток №3).

Допущені помилки та неточності у звітності ФОП ОСОБА_1 визнаються апелянтом (позивачем), але не узгоджуються з визначеними контролюючим органом податковими зобов`язаннями.

Як уже було описано апеляційним судом вище, згідно висновків Акту податкової перевірки від 20.03.2025 позивачем порушено, зокрема, пункт 164.1 статті 164, пункти 177.1, 177.2, пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 850 264,11 грн., в т. ч. за 2018 рік на 8 896,40 грн., за 2019 рік на 121 578,65 грн., за 2020 рік на 206 606,60 грн., за 2021 рік на 117 655,12 грн., за 2022 рік на 235 470,91 грн., зо 2023 рік на 160 056,44 грн..

За це порушення податкового законодавства, викладеного в пункті 2 висновків Акту перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення № 58901700240523 від 07.04.2025 року про донарахування податкового боргу в сумі 850 264,11 грн. та штрафних санкцій на суму 131500,00 грн. на загальну суму 981764,71 грн..

Це податкове повідомлення-рішення визнається позивачем частково, зокрема, не оскаржується на суму 47478, 80 грн. та штрафних санкцій на суму 2834, 69 грн., а всього на суму 50313, 49 грн. Розрахунок наведено в таблиці доданої до додаткових пояснень (Додаток №4).

З цього приводу колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апелянта (позивача) про те, що контролюючим органом безпідставно виключено з виробничих витрат, пов`язаних з отримання прибутку підприємства, витрати на придбання будівельних матеріалів та розхідних матеріалів, які не відображені безпосередньо в актах виконаних робіт, оформлених Замовником робіт та Підрядником ФОП ОСОБА_1 ..

Так, контролюючим органом не прийнято до уваги, що акти виконаних робіт відповідають вимогам законодавства у сфері будівництва та разом з актами про виявлені недоліки, актами на списання матеріалів та усунення недоліків підтверджують виконання ФОП ОСОБА_1 господарських операцій з ремонту об`єктів. Надані для перевірки ФОП ОСОБА_1 документи: акти прийому-передачі виконаних будівельних робіт та акти списання будівельних матеріалів повністю відповідають ст. 9 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та наказу Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року «Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» та мали бути враховані під час перевірки.

Виходячи із змісту та призначення вказаних нормативних актів правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000) на які є посилання в акті податкової перевірки то вони застосовуються при здійсненні будівельних робіт за бюджетні кошти і можуть застосовуватись (але не обов`язково) в інших випадках, коли це обумовлено в договорі між замовником та підрядником. Надані на перевірку акти прийому-передачі виконаних робіт та акти на списання матеріалів є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні ст. 9 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», адже мають всі необхідні та обов`язкові реквізити, передбачені ч. 2 цієї статті, а саме назву документа, дату його складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади і прізвища посадових осіб відповідальних за здійснення господарської операції, особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Акти списання матеріалів підтверджуються первинними бухгалтерськими документами на придбання цих матеріалів, які за датою складання та іншими реквізитами передують даті документу про списання цих матеріалів, що узгоджується з пунктами 1.2., 1.3., 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (У цьому Положенні терміни вживаються в таких значеннях: первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції; регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) - це носії інформації, складені у паперовій або в електронній формі, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. Регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) можуть бути у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів тощо. Інші терміни у цьому Положенні використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та міжнародними стандартами фінансової звітності.

Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в регістрах бухгалтерського обліку провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо).

Позивачем дотримано вимоги при складанні актів виконаних робіт та актів на списання матеріалів. Надані на перевірку ФОП ОСОБА_1 акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт відповідають пункту 2.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку: «Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: печатка, ідентифікаційний код підприємства, установи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо».

Апеляційним судом було уже зазначено, що згідно п.177.2 ст.177 ПК України, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка в грошовій та не у грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльностю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно п. 177.4.1 ст. 177 ПК України, до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходу належать витрати до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу), продукції бо комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, як і можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Згідно, положень п.177.4.5. ст.177 ПК України, зазначено, що не включається до складу витрат підприємця документально непідтверджені витрати.

Придбання товарів та послуг передбачає наявність мети їх використання в господарській діяльності платника. Така мета є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Крім того, всі витрати мають бути здійснені в межах господарської діяльності платника податку. Тобто, витрати на придбання товарів та послуг, понесені без мети їх використання в господарській діяльності, або придбання таких активів поза межами господарської діяльності платника, не дають йому права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Отже, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Апеляційний суд також враховує, що недоліки, які були виявлені згідно з дефектними актами були усунуті підрядником за власний рахунок. Використані при виконанні цих робіт будівельні матеріали придбані ФОП ОСОБА_1 у постачальників на платній основі та оплачені. Тут є документальне підтвердження використання матеріалів саме для усунення недоліків за конкретним договором об`єктом.

Отже, відсутність запису матеріалів, які були використанні при усунені недолік виконаних робіт за рахунок підрядника в актах виконаних робіт, які були оплачені замовником не є підставою для автоматичного виключення цих витрат із виробничих витрат ФОП ОСОБА_1 ..

Також, згідно висновків Акту податкової перевірки від 20.03.2025 позивачем порушено, зокрема, пункт 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), пп. 5 п. 4 розділ V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження сум ПДВ, які підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 612 077,00 грн., в т. ч. грудень 2018 року – 9 885 грн., грудень 2019 року – 135 088 грн., грудень 2020 року – 224 563 грн., грудень 2021 року – 242 541 грн..

За порушення податкового законодавства, викладеного в пункті 5 висновків Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 58891700240523 від 07.04.2025 року про донарахування податкових зобов`язань на суму 612 077,00 грн. та штрафних санкцій на суму 153 019,25 грн. на загальну суму 765 996,25 грн.

Дане податкове повідомлення - рішення визнається позивачем частково, зокрема, не оскаржується на суму 42869, 34 грн. та штрафні санкції – 10 717, 33 грн., а всього на суму 53 586 грн. 67 коп.. Розрахунок наведено у відповідній Таблиці додаткових пояснень.

З цього приводу колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апелянта (позивача) про те, що оскільки матеріали, які були придбані раніше та використані для усунення недоліків не мають документального підтвердження щодо їх реалізації, податкові зобов`язання з податку на додану вартість не виникають, відсутній обов`язок скласти та зареєструвати податкові накладні.

Порушення законодавства з ПДВ, відображені в Акті перевірки від 20.03.2025, де на стор. 10 Акту в Таблиці відображено визначення загального оподаткованого доходу, а на стор. 11 Акту, зокрема, проведеною перевіркою встановлено, що, «….загальний оподаткований дохід, отриманий від провадження діяльності у 2019 році становить 2078026,60 грн, що більше ніж, задекларовано на 13568, 60 грн. Розбіжність виникла у зв`язку із тим, що ФОП ОСОБА_1 у грудні 2019 році не виключено суму доходу 16282, 32 грн з ПДВ (13568, 60 без ПДВ), отриману від ТОВ «ПІДПРИЄСТВО ТРАНЗИТ СЕРВІС», що надійшла за надані послуги.

Дана сума не відображена в Книзі обліку доходів і витрат за № 13355 від 20.01.2014 року, що надана для перевірки.

Проведено перевіркою встановлено, що загальний оподаткований дохід, отриманий від провадження діяльності у 2020 році становить 1578939, 54 грн, що більше ніж задекларовано на 25000 грн. Розбіжність виникла у зв`язку із тим, що ФОП ОСОБА_1 25.02.2020 не включено суму доходу 30000 грн з ПДВ ( 25 000 грн без ПДВ) отриману від ТОВ «Високовольтний Союз - РЗВА» ( ЄРДПОУ 34704105), що надійшла за ремонт та облаштування АДРЕСА_1 згідно договору Підряду № 1-04-19 від 29.03.2029 року. Дана сума не відображена в Книзі обліку доходів і витрат за № 13355 від 20.01.2014, яка надана для перевірки.

Проведеною перевіркою встановлено, що загальний оподатковуваний дохід від провадження діяльності у 2021 році становить 3187732, 46 грн, що більше ніж задекларовано на 175778, 08 грн. Розбіжність виникла у з в`язку зі тим, що ФОП ОСОБА_1 24.1.22021 року не включено суму доходу 210933, 70 грн. з ПДВ ( 175778, 08 грн. без ПДВ) отриману від ТОВ «Кроноспан Рівне (ЄРДПОУ 40144003), що надійшла за реконструкцію промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості за адресою: вул. Барона Штейшгеля 4А, с. Городок Рівненського району Рівненської області. Будівля для відпочинку працівників підприємства. Договір № 24/IN2-2020 від 26.08.2020. Дана сума не відображена в Книзі обліку доходів та витрат за № 13355 від 20.01.2014, як надана для перевірки…».

При придбанні будівельних матеріалів у постачальників ФОП ОСОБА_1 оплатив їх вартість, в тому числі ПДВ, то згідно положень ст.198 ПК України сплачена сума ПДВ відноситься до податкового кредиту. Базою нарахування ПДВ (податку на додану вартість) за загальним правилом є договірна (контрактна) вартість товарів чи послуг, але не нижче мінімальної межі, визначеної Податковим кодексом України (ст. 188 ПКУкраїни). У загальному випадку, податкові зобов`язання з ПДВ виникають на дату першої події. Першою подією в операції може бути (п. 187.1 ПК України): або дата отримання передоплати від покупця на банківський рахунок або в касу; або дата відвантаження товарів, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт надання послуги. Якщо такий документ складено в електронній формі, то датою його оформлення вважається дата, зазначена в ньому як дата складання, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відносно дати відвантаження товарів, то в індивідуальних податкових консультаціях ДПС від 21.05.2021 № 1977/ІПК/99-00-21-03-02-06 зазначається, що датою виникнення податкових зобов`язань уважається дата, на яку припадає початок передання товару від постачальника безпосередньо покупцеві або організації, яка буде доставляти покупцеві цей товар будь-яким способом (перевезення, пересилання і т. д.). Документом, що підтверджує початок переміщення товару від постачальника до покупця, найчастіше є накладна – видаткова або товарно-транспортна.

Також, згідно висновків Акту податкової перевірки від 20.03.2025 позивачем порушено, зокрема, пункти 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме: не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за операціями визначеними пунктом 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) на загальну суму обсягу постачання (без ПДВ) 3 060 381,87 грн., в. т. ч. за 2018 рік – 49 424,43 грн., 2019 рік – 675 436,94 грн., за 2020 рік – 1 122 814,43 грн., за 2021 року – 1 212 706,07 грн..

За це порушення податкового законодавства, викладеного в пункті 6 висновків Акту перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення № 58871700240523 від 07.04.2025 про накладення штрафу в сумі 14028,22 грн..

З цього приводу суд апеляційної інстанції враховує, що оскільки у ФОП ОСОБА_1 був обов`язок скласти та видати податкові накладні для ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО Транзит Сервіс» на суму 2713, 72 грн., для ТОВ «Високовольтний Союз - РЗВА» на суму 5000 грн, для ТОВ «Кроноспан – Рівне» на суму 35155, 62 грн., тому податкове повідомлення-рішення № 58871700240523 від 07.04.2025 про накладення штрафу являється частково вірним, а саме, на суму 5328, 43 грн. згідно розрахунку наведеного апелянтом у додаткових поясненнях.

Також, згідно висновків Акту податкової перевірки від 20.03.2025 позивачем порушено, зокрема, підпункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми військового збору на загальну суму 70 855,34 грн., в т. ч. за 2018 рік на 741,37 грн., за 2019 рік на 10 131,55 грн., за 2020 рік 17 217,22 грн., за 2021 рік на 9 804,59 грн., за 2022 рік на 19 622,58 грн. за 2023 рік на 13 338,04 грн..

За порушення податкового законодавства, викладеного в пункті 7 висновків Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №58881700240523 від 07.04.2025 року про донарахування податкового боргу в сумі 70 855,34 грн. та штрафних санкцій 10 958,38 грн. на загальну суму 81 813,72 грн..

З цього приводу колегія суддів враховує, що сума цього грошового зобов`язання з військового збору визнається позивачем частково, у зв`язку із уточненням оподаткованого доходу у звітних періодах за 2018-2023 роки. Зокрема, не оскаржується в сумі 3956, 57 грн, штраф – 236,22 грн., всього до сплати 4192 грн. 79 коп..

Розрахунок податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства з військового збору наведений апелянтом у відповідній Таблиці додаткових пояснень (Додаток №3).

Також, згідно висновків Акту податкової перевірки від 20.03.2025 позивачем порушено, зокрема, пункти 44.1, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 VI (зі змінами та доповненнями), а саме, незабезпечення зберігання первинних документів.

За порушення податкового законодавства, викладеного в пункті 8 висновків Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №58601700240523 від 07.04.2025 про застосування штрафу в розмірі 1020,00 грн..

З цього приводу суд апеляційної інстанції враховує, що апелянтом (позивачем) не наведено належних обгрунтувань в частині дотримання вимог пунктів 44.1, 44.3 ст.44 ПК України, і фактично визнається правомірність накладення штруфу за порушення щодо незабезпечення зберігання первинних документів.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції формує висновок про те, що з метою доведення факту дотримання вимог чинного податкового законодавства апелянт (позивач) навів обгрунтування по епізодах господарської діяльності, які в основному враховуються апеляційним судом і підтверджують часткову підставність позовних і апеляційних вимог, із врахуванням вищенаведеного.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають такі (спірні) рішення (дії, бездіяльність) законодавчим критеріям та принципам адміністративної процедури.

Водночас, відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій чи законність прийнятих рішень.

Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати і прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Із наведених вище колегією суддів обгрунтувань і мотивів, частковість задоволення позовних вимог полягає в тому, що спірними ППР від 07.04.2025 безпідставно визначено позивачу такі грошові зобов`язання: - з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 931451,22 грн. (в тому числі 802785,31 грн. - податкові зобов`язання та 128665,91 грн. - штрафні (фінансові) санкції); - з військового збору у розмірі 77620,93 грн. (в тому числі 66898,77 грн. - податкові зобов`язання та 10722,16 грн. - штрафні (фінансові) санкції); - з податку на додану вартість у розмірі 711509,58 грн. (в тому числі 569207,66 грн. - податкові зобов`язання та 142301,92 грн. - штрафні (фінансові) санкції); - застосування штрафу в розмірі 8699,79 грн..

У зв`язку із наявністю підстав для часткового задоволення апеляційних вимог, відповідно до приписів статті 139 КАС України, слід здійснити розподіл судових витрат, а саме, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в користь позивача судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 15140 грн. за подання адміністративного позову та в розмірі 18168 грн. за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 – задоволити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року в адміністративній справі №460/7700/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – скасувати і прийняти нове рішення.

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 – задоволити частково.

Визнати частково протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області:

- №58901700240523 від 07.04.2025, в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 931451,22 грн. (в тому числі 802785,31 грн. - податкові зобов`язання та 128665,91 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

- №58881700240523 від 07.04.2025, в частині збільшення грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 77620,93 грн. (в тому числі 66898,77 грн. - податкові зобов`язання та 10722,16 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

- №58891700240523 від 07.04.2025, в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 711509,58 грн. (в тому числі 569207,66 грн. - податкові зобов`язання та 142301,92 грн. - штрафні (фінансові) санкції);

- №58871700240523 від 07.04.2025, в частині застосування штрафу в розмірі 8699,79 грн..

У задоволенні решта позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в сумі 15140 грн. сплаченого за подання позову та судового збору в сумі 18168 грн. сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяВ. В. Гуляк

суддіН. В. Ільчишин

З. М. Матковська

Повний текст постанови суду складено 26.10.2026 року