Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №161/11788/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №161/11788/26

Суддя: Плахтій І. Б.

Справа № 161/11788/26

Провадження № 2/161/6130/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року Л уцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючої – судді Плахтій І.Б.

з участю секретаря судових засідань – Маєвської Х.Ю.

представника позивача -Бакаєвича А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення страхової виплати у зв`язку із заподіяною шкодою, -

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2026 року ОСОБА_1 через свого представника звернулась до суду із вищевказаною позовною заявою. В обгрунтування заявлених вимог зазначає, що 16 жовтня 2025 року о 20 год. 20 хв. в м. Луцьку ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Мерседес, р.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Дубнівській від Київського Майдану в напрямку ЗОШ 7, не врахувала дорожньої обстановки, рухаючись на жовтий сигнал світлофора на регульованому перехресті з вул. Архітектора Метильницького скоїла зіткнення з автомобілем «Hyundai Elantra», р.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по вул. Архітектора Метильницького в напрямку вул. Авторемонтна. Внаслідок ДТП автомобіль «Hyundai Elantra», р.н.з. НОМЕР_2 , зазнав значних механічних пошкоджень, з матеріальними збитками. В прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками які настали, у вигляді механічних пошкоджень транспортного засобу марки «Hyundai Elantra», р.н.з. НОМЕР_2 , є грубе порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 8.7.3. «г» Правил дорожнього руху України. Постановою Волинського апеляційного суду від 22 грудня 2025 року у справі №161/21467/25 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. У свою чергу, постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 січня 2026 року у справі №161/21469/25 провадження у справі відносно ОСОБА_3 закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, в порядку п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Транспортний засіб марки «Hyundai Elantra», р.н.з. НОМЕР_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_4 . Зазначає, що згідно даних єдиної централізованої бази даних МТСБУ «Перевірка чинності полісу внутрішнього страхування» встановлено, що станом на 16 жовтня 2025 року (час та дата ДТП) автомобіль марки «Mercedes-Benz» р.н.з. НОМЕР_1 у відповідності до Полісу ЕР-232336456 обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, був забезпеченим транспортним засобом, Страховик Відповідач ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (надалі ПАТ «СК «КНЯЖА»), де ліміт відповідальності Страховика за шкоду, заподіяну майну становить - 250 000 грн., франшиза 0,00 грн. 14 січня 2026 року на електронну адресу представника Позивача - адвоката Бакаєвича А.В. за вих. №250001404100 направлено відповідь де Відповідач ПАТ «СК «КНЯЖА» повідомив, що не замовляв виготовлення Звіту/Висновку щодо визначення розміру матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу HYUNDAI ELANTRA, р.н.з. НОМЕР_2 , якому в результаті страхового випадку заподіяно матеріальну шкоду. 19 січня 2026 року Відповідачем на картковий рахунок позивача здійснено виплату страхового відшкодування за майнову шкоду в розмірі 68 381,63 грн. Однак, з такими розрахунками відповідача ПАТ «СК «КНЯЖА» Позивач ОСОБА_1 не погодилася, так як вважає, що сума сплаченого страхового відшкодування Відповідачем є заниженою, тому останньою було прийнято рішення про проведення незалежної авто-товарознавчої експертизи, для встановлення дійсного заподіяного, в результаті страхового випадку, матеріального збитку. 02 лютого 2026 року на адресу відповідача скеровано лист – повідомлення Трекінг №4302703317104, який отримано 06 лютого 2026 року, в якому повідомлялося, що 10 лютого 2026 року о 12 год. 00 хв. за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Мамсурова, 10 Б, експертом буде проведено огляд транспортного засобу «HYUNDAI ELANTRA», р.н.з. НОМЕР_2 , з метою встановлення та фіксації пошкоджень, і подальшого визначення матеріального збитку. Однак, у визначену в листі дату, час та місце Відповідач ПАТ «СК «КНЯЖА» свого представника на огляд пошкодженого автомобіля марки «HYUNDAI ELANTRA» р.н.з. НОМЕР_2 , так і не направив, тому експертом було проведено огляд зазначеного автомобіля без участі представника Відповідача. За результатами проведеного огляду, експертом було складено висновок №0054 від 20 лютого 2026 року, яким встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «HYUNDAI ELANTRA», р.н.з. НОМЕР_2 , становить 175 334, 34 грн. Отримавши висновок експерта №0054 від 20 лютого 2026 року, Позивач ОСОБА_1 06 березня 2026 року на адреса Відповідача ПАТ «СК «КНЯЖА» направила лист прохання до якого було додано висновок експерта №0054 від 20 лютого 2026 року, де просила здійснити перерахунок страхового відшкодування. Однак, ПАТ «СК «КНЯЖА» відмовилась здійснювати перерахунок страхового відшкодування. З такими діями Відповідача ОСОБА_1 не погоджується, і вважає їх неналежними та умисними, які спрямовані на не виконання останнім в повному обсязі своїх зобов`язань по договору страхування ЕР-232336456. Зважаючи на те, що ПАТ «СК «КНЯЖА» частково виконав свої зобов`язання по страховому полісу ЕР-232336456, виплативши Позивачу ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 68 381,63 грн., від так, з останнього до стягнення підлягає сума страхового відшкодування в розмірі – 106 952,71 грн. Розрахунок: 175 334,34 грн.(вартість відновлювального ремонту у відповідності до висновку експерта №0054 від 20.02.2026 р.) – 68 381.63 грн. (добровільно сплачена частина страхового відшкодування) = 106 952,71 грн. За проведення експертизи ОСОБА_1 сплачено 10000 грн. На підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі – 106 952,71 грн., а також понесені судові витрати по оплаті залучення експерта на проведення експертизи та витрати на правничу допомогу.

17 червня 2026 року представник відповідача – Бондарук І.Ю. подала відзив на позовну заяву. В обгрунтування своїх заперечень щодо позову зазначає, що згідно заяви від 17 листопада 2025 року, між ПАТ «СК «КНЯЖА`та Позивачем , на підставі Калькуляції № 25-1404100, розрахованої за допомогою програмного комплексу AUDATEX, було досягнуто згоди щодо розміру та способу здійснення страхового відшкодування, яке склало 68 431,63 грн. Дана сума страхового відшкодування була сплачена ПАТ «СК «КНЯЖА» Позивачу згідно страхового акта від 18 січня 2026 року. У Заяві Позивачки від 17 листопада 2025 року вказано, що такий розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування відповідає її волевиявленню та вказаний без стороннього примусу, під чим вона підписалася. Також, вказує, що у Висновку експерта ОСОБА_5 № 0054 від 20 лютого 2026 року вартість ремонту автомобіля HYUNDAI ELANTRA, д.н.з. НОМЕР_2 , визначена з ПДВ 20%. Однак, згідно ч.5 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX - в разі, якщо страхова виплата здійснюється безпосередньо потерпілій особі, страхове відшкодування визначається в розмірі вартості відновлювального ремонту за вирахуванням суми податку на додану вартість. Також у Висновку експерта Демидюка В.Т. № 0054 від 20 лютого 2026 року до розрахунку взято вартість оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу, що суперечить нормам Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX . Оскільки строк експлуатації до ДТП автомобіля HYUNDAI ELANTRA, д.н.з. НОМЕР_2 , складає 11 років 9 місяців (перевищує 5 років), про що зазначено в самому Висновку експерта ОСОБА_5 № 0054 від 20 лютого 2026 року, у зв`язку з чим, при визначенні розміру страхового страхового відшкодування згідно ч.3 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, включається вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що є аналогом, а не оригінальних складових частин (деталей). Крім того, наголошує, що відповідачем було перераховано Позивачці страхове відшкодування в розмірі саме 68 431,63 грн., а не 68 381,63 грн., як стверджує сторона Позивача. При цьому Позивачем не надано доказів, що вона отримала саме 68 381, 63 грн. страхового відшкодування. Але, якщо це і так, то це пов`язано із списанням комісії 50 грн. банком при зарахуванні коштів на рахунок, що, однак, не може покладатися на страховика. Оскільки ризик списання комісії банком має нести саме Позивач, яка сама надала такі реквізити рахунку для здійснення страхового відшкодування. Тому сплаченою є сума страхового відшкодування в розмірі 68 431,63 грн. На підставі викладеного у задоволенні позову просить відмовити.

У судовому засіданні представник позивачки позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково зазначив, що відповідачем було занижено розмір страхового відшкодування, оскільки під час розрахунку вартості відновлювального ремонту вартість окремих запчастин було зменшено на 50-80 відсотків. Зокрема, вартість вітрового скла визначено в сумі 3 015 грн, тоді як його дійсна вартість становить 22 800 грн. Також зазначив, що за результатами експертного дослідження встановлено 21 позицію пошкоджених деталей, тоді як у розрахунку страхової компанії зазначено лише 16 позицій. Вказав, що позивачка зверталася до відповідача з проханням перерахувати суму страхового відшкодування, однак їй було відмовлено з посиланням на те, що вона погодилася з визначеним розміром виплати. Водночас представник позивачки заперечував наявність окремої заяви про погодження розміру страхового відшкодування, зазначивши, що відповідне формулювання міститься лише дрібним шрифтом у заяві про виплату страхового відшкодування, а суму виплати було зазначено страховиком. На його думку, таке оформлення документів не свідчить про вільне та усвідомлене погодження позивачкою розміру відшкодування, а дії відповідача не відповідають принципу добросовісності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив здійснювати розгляд справи у його відсутності.

Опитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_5 суду пояснив, що проводив дослідження транспортного засобу, оглядав його двічі, зокрема після часткового розбирання. Перед проведенням експертизи він повідомляв страхову компанію та іншого учасника про необхідність огляду, однак вони не з?явилися. Ознайомившись із розрахунками страхової компанії, експерт установив суттєві розбіжності між ними та результатами власного дослідження, зокрема щодо переліку пошкоджених деталей, які підлягали заміні. Зазначив, що в протоколі огляду страхової компанії не відображено окремих ремонтних операцій, а вартість деталей для заміни, на його думку, була істотно занижена. Також пояснив, що в розрахунку страхової компанії не враховано окремі кріпильні деталі, а щодо складових, які підлягають ремонту, не зазначено площу або розміри пошкоджень. Під час проведення експертного дослідження він використовував ринкові ціни на оригінальні запасні частини, оскільки не використовує аналоги через відсутність довіри до них. Щодо врахування податку на додану вартість зазначив, що це питання належить до компетенції податкових органів. Первинний огляд транспортного засобу проводився на СТО в м. Луцьку по вул. Мамсурова, а повторний в АДРЕСА_1 (батьківська хата чоловіка заявниці). Автомобіль був на ходу (слабкому).

Заслухавши доводи представника позивача, опитавши експерта, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 16 жовтня 2025 року о 20 год. 20 хв. в м. Луцьку Петрушевська Олена Олександрівна, керуючи автомобілем Мерседес, н.з. НОМЕР_1 , по вул. Дубнівській від Київського Майдану в напрямку ЗОШ 7, не врахувала дорожньої обстановки, не впевнилась в безпечності та на регульованому перехресті з вулицею Архітектора Метельницького скоїла зіткнення з автомобілем «Hyundai Elantra», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по вул. Архітектора Метильницького в напрямку вул. Авторемонтна. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2025 року у справі №161/21467/25 провадження стосовно ОСОБА_2 на підставі п.1 ст.247 КУпАП закритою у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Разом з тим, постановою Волинського апеляційного суду від 22 грудня 2025 року вищевказану постанову скасовано та прийнято нову, якою ОСОБА_2 визано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

У свою чергу, постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 січня 2026 року у справі №161/21469/25 провадження у справі стосовно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Із наведеного слідує, що між неправомірними діями ОСОБА_2 та заподіянням власнику автомобіля «Hyundai Elantra», н.з. НОМЕР_2 , матеріальних збитків є причинно-наслідковий зв`язок.

Транспортний засіб марки «Hyundai Elantra», р.н.з. НОМЕР_2 , належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Mercedes-Benz», р.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до Полісу ЕР-232336456 обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 12 вересня 2025 року, була застрахована у ПАТ «СК «КНЯЖА». Ліміт відповідальності Страховика за шкоду, заподіяну майну становить - 250 000 грн., франшиза 0,00 грн.

Згідно заяви від 17 листопада 2025 року, між Страховиком (ПАТ «СК «КНЯЖА») та Позивачем , на підставі Калькуляції № 25-1404100, розрахованої за допомогою програмного комплексу AUDATEX, було досягнуто згоди щодо розміру та способу здійснення страхового відшкодування, яке склало 68 431,63 грн.

Дана сума страхового відшкодування була сплачена ПАТ «СК «КНЯЖА» Позивачу згідно страхового акта від 18 січня 2026 року.

Однак, таку суму сплаченого страхового відшкодування позивачка вважає заниженою, відтак останньою було прийнято рішення про проведення незалежної авто-товарознавчої експертизи, для встановлення дійсного заподіяного, в результаті страхового випадку, матеріального збитку.

02 лютого 2026 року на адресу Товариства скеровано лист – повідомлення Трекінг №4302703317104, який отримано 06 лютого 2026 року, в якому повідомлялося, що 10 лютого 2026 року о 12 год. 00 хв. за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Мамсурова, 10 Б, експертом буде проведено огляд транспортного засобу «HYUNDAI ELANTRA», р.н.з. НОМЕР_2 , з метою встановлення та фіксації пошкоджень, і подальшого визначення матеріального збитку.

Однак, у визначену в листі дату, час та місце Відповідач ПАТ «СК «КНЯЖА» свого представника на огляд пошкодженого автомобіля марки «HYUNDAI ELANTRA» р.н.з. НОМЕР_2 , не направив, тому експертом було проведено огляд зазначеного автомобіля без участі представника Відповідача.

За результатами проведеного огляду, судовим експертом Демидюком В.Т. було складено висновок №0054 від 20 лютого 2026 року, яким встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «HYUNDAI ELANTRA», р.н.з. НОМЕР_2 , становить 175 334, 34 грн.

06 березня 2026 року ОСОБА_1 на адресу Відповідача направила лист прохання до якого було додано висновок експерта №0054 від 20 лютого 2026 року, відповідно до якого просила здійснити перерахунок страхового відшкодування.

Листом від 17 березня 2026 року відповідач відмовився здійснювати перерахунок страхового відшкодування.

Позивач ОСОБА_1 вважає дії відповідача неналежними та умисними, які спрямовані на не виконання останнім в повному обсязі своїх зобов`язань за договором страхування ЕР-232336456.

За розрахунком позивача ПАТ «СК «КНЯЖА» має сплатити їй суму страхового відшкодування в розмірі 106 952,71 грн.( 175 334,34 грн.(вартість відновлювального ремонту у відповідності до висновку експерта №0054 від 20.02.2026 р.) – 68 381.63 грн. (добровільно сплачена частина страхового відшкодування).

Вищевказана обставина стала підставою для звернення позивачки до суду.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що до здійснення страхової виплати позивачка підписала заяву, у якій підтвердила досягнення згоди щодо розміру страхового відшкодування в сумі 68431, 63 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України від 21 травня 2024 року №3720-IX «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі відмови потерпілої особи від здійснення відшкодування в порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, страхова виплата здійснюється в розмірі вартості відновлювального ремонту, розрахованої у визначеному законом порядку, або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком і потерпілою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків. Відповідно до частин першої та третьої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Верховний Суд у постанові від 10 червня 2020 року у справі № 333/2096/17 (провадження № 61-20343св18) зазначив, що заява щодо досягнення згоди в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування в силу частини першої статті 202 ЦК України є правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як установлено судом, у підписаній позивачкою заяві зазначено: «Даною заявою ОСОБА_1 підтвердила, що між Потерпілим та Страховиком досягнуто згоду про розмір страхової виплати. Зазначений нижче розмір страхової виплати розраховано на підставі (розрахунку Аудатекс, висновку незалежного експерта/оцінювача, калькуляції/рахунку СТО). Розмір та спосіб здійснення страхової виплати, визначений в цій заяві, відповідає її волевиявленню та вказаний без стороннього примусу. Дана заява подана відповідно до вимог ч.5 ст. 27, ст. 32 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Розмір узгодженого страхового відшкодування 68431, 63 грн».

Зазначена заява підписана позивачкою, після чого відповідач здійснив виплату погодженої суми.

Таким чином, зміст заяви свідчить про те, що позивачка не лише звернулася до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, а й підтвердила досягнення згоди щодо конкретного розміру страхової виплати.

При цьому відсутність окремого документа, названого заявою про погодження розміру страхового відшкодування, сама по собі не спростовує факту погодження, оскільки відповідне волевиявлення безпосередньо зафіксовано в підписаному документі.

Доводи представника позивачки про те, що формулювання щодо погодження містилося в заяві дрібним шрифтом, а суму виплати було зазначено страховиком, самі по собі не свідчать про відсутність вільного волевиявлення позивачки.

Оцінюючи ці доводи, суд ураховує зміст підписаного документа, зокрема пряме підтвердження позивачкою погодження конкретної суми та відповідності такої суми її волевиявленню. Водночас доказів того, що позивачка не усвідомлювала значення своїх дій, була введена в оману або діяла під впливом примусу, суду не надано.

У постанові Верховного суду від 13 грудня 2023 року у справі №759/28079/21 вказано, що: «З огляду на наявність заяви про страхове відшкодування із узгодженим розміром страхового відшкодування суд дійшов необґрунтованого висновку про покладення на страховика обов`язку виплати понад узгоджену суму.

Верховний Суд звертає увагу, що для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Крім того, для приватного права притаманна диспозитивність, яка проявляється, зокрема і в тому, що особа, з урахуванням принципу свободи правочину, сама вирішує вчиняти чи не вчиняти певний правочин.

Доктрина заборони суперечливої поведінки, базується зокрема на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 зазначав, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто, за змістом вказаного узгодження ОСОБА_1, діючи добровільно, на власний розсуд погодилась із розміром страхового відшкодування, а заявлена в подальшому вимога до страхової компанії суперечить як попередній поведінці ОСОБА_1, так і засадам розумності та диспозитивності».

Суд враховує наведені висновки Верховного Суду під час оцінки правового значення підписаної позивачкою заяви та обставин погодження розміру страхового відшкодування. При цьому зазначені постанови ухвалені щодо правовідносин, які виникли за дії попередньої редакції законодавства про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності, а тому їхні висновки враховуються з огляду на подібність питання щодо правового значення добровільного погодження потерпілою особою розміру страхової виплати.

Суд також бере до уваги пояснення опитаного в судовому засіданні експерта, який вказав на розбіжності між його розрахунком та розрахунком страхової компанії, зокрема щодо переліку пошкоджених деталей, вартості запасних частин і ремонтних операцій. Наведені пояснення мають значення для оцінки розміру матеріальної шкоди та правильності її розрахунку.

Водночас самі по собі виявлені експертом розбіжності не спростовують факту письмового погодження сторонами розміру страхового відшкодування та не свідчать про недійсність такого погодження.

Отже, висновок експерта, складений після здійснення страхової виплати сам по собі не є достатньою підставою для стягнення з відповідача додаткових коштів за наявності підписаної позивачкою заяви про погодження конкретного розміру страхового відшкодування та доказів виплати відповідачем погодженої суми.

За таких обставин, враховуючи зміст підписаної позивачкою заяви, підтвердження нею добровільності погодження розміру страхового відшкодування та здійснення відповідачем такої виплати, а також відсутність належних доказів, які б спростовували факт такого погодження або свідчили про недійсність відповідного правочину, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача додатково 106952, 71 грн.

Враховуючи наведене у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «СК «КНЯЖА» про стягнення страхової виплати у зв`язку із заподіяною шкодою слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у позові, судовий збір та витрати за оплати послуг із залучення експерта слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення страхової виплати у зв`язку із заподіяною шкодою – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, код ЄДРПОУ 24175269.

Рішення у повному обсязі складено 29 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області І.Б. Плахтій

Оригінал: reyestr.court.gov.ua