Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №161/16694/26
Суддя: Олексюк А. В.
Справа № 161/16694/26
Провадження № 3/161/4165/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Луцьк 23 жовтня 2026 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Олексюк А.В., при секретарі – Опальчук А.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисниці особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Мозольської О.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса: АДРЕСА_1 , -
- за ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №428964 від 27.07.2026 вбачається, що ОСОБА_1 27.07.2026 о 10 год 20 хв за адресою:м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, не виконав неодноразову законну вимогу працівника поліції пред`явити документи, які підтверджують його особу, а також пройти до службового автомобіля, чим вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції, що кваліфіковано за ст.185 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисниця — адвокатка Мозольська О.М. у судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, заперечили, зазначивши, що з боку особи, яка притягається до відповідальності, будь-яких дій, спрямованих на вчинення правопорушення, не було, оскільки на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 одразу пред`явив документи, що посвідчують особу, в електронному вигляді на мобільному телефоні, а також погодився прибути до ТЦК та СП, висловивши лише намір їхати на власному автомобілі, що згодом і вчинив добровільно, не проявляючи жодної агресії чи зухвалості. Захисниця подала клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.
ОСОБА_1 пояснив, що 27.07.2026 року він був біля свого автомобіля, до нього підійшли працівники поліції та ТЦК та СП. На вимогу працівників поліції ОСОБА_1 одразу пред`явив документи, що посвідчують особу, в електронному вигляді на мобільному телефоні, після цього йому повідомили, що він перебуває в розшуку, про що він не знав. Вказує, що погодився прибути до ТЦК та СП, висловивши лише намір їхати на власному автомобілі у супроводі поліції, а не в машині працівників ТЦК. Конфліктну ситуацію було вичерпано після прибуття іншого екіпажу поліції, з яким відбувся конструктивний діалог, після чого всі учасники на своїх автомобілях спільно поїхали до приміщення ТЦК та СП, де і був складений протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 вказав на наявність запаху алкоголю від поліцейських, про що зазначив у письмових поясненнях. Пояснює, що не поводився зухвало чи агресивно, а лише закликав діяти в межах закону.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 185 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Вищевказана норма є бланкетною та містить відсилання, зокрема, до положень ЗУ «Про Національну поліцію», який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України та статус поліцейських.
Статтею 31 вищевказаного Закону визначено вичерпний перелік поліцейських заходів (законних розпоряджень), які можуть бути застосовані відносно особи, у разі наявності підстав вважати про її причетність до вчинення правопорушення та за невиконання яких (зокрема, шляхом ухилення, непокори, ігнорування) може наступати адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП.
При оформленні матеріалів на підтвердження вини ОСОБА_1 долучено протокол про адміністративне правопорушення, копію протоколу про адміністративне затримання, рапорти поліцейських, письмові пояснення та відеозаписи з бодікамер.
Однак з досліджених у судовому засіданні доказів не встановлено, в чому саме полягала злісна непокора ОСОБА_1 .
Дослідженими в судовому засіданні відеозаписами з бодікамер працівників поліції повністю спростовано твердження про ненадання ОСОБА_1 документів, що посвідчують особу. Відеофіксацією встановлено відсутність зухвалої форми поведінки, агресії чи спілкування з боку ОСОБА_1 .
Згідно з рапортом дізнавача СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області Насибулліна Айрата від 27.07.2026 року та рапортом оперуповноваженого ВКП Луцького РУП ГУНП у Волинській області Олександра Шпанчука від 27.07.2026 року, складеними за наслідками виїзду на місце події, повідомлення про вчинення активного опору працівникам поліції та представникам РТЦК та СП свого підтвердження не знайшло; будь-яких насильницьких дій або погроз щодо використання металевого лома ОСОБА_1 не вчиняв.
Відмова їхати до ТЦК спростовується відеозаписом та текстом самого протоколу, де ОСОБА_1 ставиться у вину саме непред`явлення документів, а не відмова від доставлення в ТЦК.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №428964 від 27.07.2026 та протокол АЗ №021003 про адміністративне затримання були складені у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , куди ОСОБА_1 прибув добровільно на своєму авто, що виключає факт фактичного затримання чи злісної непокори на місці події.
Залучені свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є працівниками ТЦК, а тому є зацікавленими особами.
Суд також враховує, що з метою всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, у судове засідання як свідки неодноразово викликалися особи, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є працівниками ТЦК, та поліцейський Луцького РУП ГУНП у Волинській області майор поліції Павлюк П.М., поліцейський Луцького РУП ГУНП у Волинській області капітан поліції Суринович Д.С. та дізнавач СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області старший лейтенант ОСОБА_4 .
Однак, на судові виклики належним чином повідомлені працівники ТЦК та поліцейській не з`явилися без поважних на те причин.
ІНФОРМАЦІЯ_3 надав відповідь, згідно з якою ОСОБА_2 наразі військову службу не проходить, оскільки звільнений в запас, а ОСОБА_3 був ознайомлений з вимогою з`явитися в судове засідання.
Керуючись принципом презумпції невинуватості, який діє при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо винуватості особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що докази про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП в діях ОСОБА_1 відсутні та, на думку суду, не були здобуті працівниками поліції в ході перевірки.
Обставини викладені в протоколі відносно ОСОБА_1 не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.
Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумнів щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
У зв`язку із вищенаведеним, дослідивши в судовому засіданні наявні матеріали справи, докази, суд приходить до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 185, 247, 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд, шляхом подачі апеляційної скарги упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua