Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №466/6538/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6538/26

Провадження № 2/463/2932/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Головатого Р.Я.

з участю секретаря судових засідань Афанасьєва Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,-

встановив:

ЛМР звернулася в суд із позовною заявою до відповідачів, просила стягнути на користь Львівської міської ради з ОСОБА_1 274323 грн. 06 коп., з ОСОБА_2 44041 грн. 08 коп., з ОСОБА_3 33964 грн. 48 коп. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності, площею 0,3013 га, кадастровий номер 4610137200:08:009:0063 на АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ухвалою Львівської міської ради (далі – ЛМР) від 16.03.2006 №3474 відповідачу ОСОБА_1 передано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 0,3013 га на АДРЕСА_1 , з подальшими змінами на підставі ухвали ЛМР від 22.06.2006 №52 згідно з якими адресу АДРЕСА_1 змінено на АДРЕСА_1 , на підставі чого з відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі від 17.07.2006 за №Л-364, строком на 10 років до 16.03.2016.

Після закінчення терміну дії договору жодних рішень ЛМР стосовно надання відповідачам земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:009:0063 на АДРЕСА_1 не приймалося, договори оренди не укладалися.

Разом з тим, представниками Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту природних ресурсів та будівництва ЛМР 29.09.2025 було проведено обстеження земельної ділянки, яким встановлено, що відповідачі фактично використовують вищевказану земельну ділянку для обслуговування нежитлових будівель за відсутності відповідних рішень ЛМР про передачу її у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, про що складено акт від 29.09.2025 №168, який направлено відповідачам.

Відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно на вищевказаній земельній ділянці розташовані: нежитлові приміщення в будівлі літ. «3-1» (опис: нежитлові приміщення: 27 по 50) загальною площею 699,6 кв.м. (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1248649546101), за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_2 (з 11.09.2017 року) та ОСОБА_1 (з 11.05.2017 року); нежитлові приміщення в будівлі літ. "3-1" (опис: нежитлові приміщення: з 1 по 26; 1; ІІ; III; IV) загальною площею 1092,4 кв.м. (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1248619746101), за адресою: АДРЕСА_1 перебувають з 11.05.2017 року у власності ОСОБА_1 ; нежитлова будівля літ. «Ж-1», загальною площею 269,6 кв.м. (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 878711446101), на АДРЕСА_1 перебуває з 04.05.2016 року у власності ОСОБА_3 ; станція технічного обслуговування автомобілів з офісними та складськими приміщеннями літ. «P-2» загальною площею 735 кв.м. (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 365710946101), на АДРЕСА_1 перебуває з 11.03.2014 у власності ОСОБА_1 .

У зв`язку з наведеним на підставі ст.13 Конституції України, ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.12, 93, 96, 125, 126, 206 Земельного кодексу України, у відповідачів виник обов`язок не лише звернутися до органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки та оформити і зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, а й сплачувати орендну плату за користування ними, однак цього не зробили, у зв`язку з чим відповідачі як фактичні користувачі земельної ділянки, які без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегли у себе кошти, що мали заплатити за користування земельною ділянкою, зобов`язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України, що відповідає правовим висновкам, викладеним у постановах Великої Палати ВС від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, а також постанові ВС від 12.04.2019 у справі 3922/981/18.

Згідно з інформацією з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.10.2025 №НВ-9983222512025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:009:0063 становить 6021594 грн. 20 коп., річний розмір орендної плати згідно з ухвалою ЛМР №1995 від 25.05.2017 «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м.Львові» встановлено 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно сума недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю за період з 01.12.2023 по 31.12.2025 становить 352328 грн. 62 коп., які просить стягнути на користь позивача як представника територіальної громади з відповідачів пропорційно до розміру їх часток у праві власності на нерухоме майно з ОСОБА_1 274323 грн. 06 коп., з ОСОБА_2 44041 грн. 08 коп., з ОСОБА_3 33964 грн. 48 коп.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 20.07.2026 вказану позовну заяву передано за підсудністю на розгляд Личаківського районного суду м.Львова.

27.08.2026 матеріали справи надійшли до Личаківського районного суду м.Львова та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд судді Головатому Р.Я.

Ухвалою від 31.08.2026 постановлено позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначити судове засідання для розгляду справи по суті 30.09.2026, в якому за клопотанням представника позивача оголошено перерву до 28.10.2026.

Сторони справи в судове засідання не з`явилися, разом з тим представник позивача подала клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, а також повернення Львівській міській раді в особі департаменту природних ресурсів та будівництва Львівської міської ради на підставі п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» судового збору в розмірі 509,48 грн, сплаченого за подання позову до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та 660,61 грн – сплаченого за подання позову до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

В той же час позовні вимоги Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 274 323,06 грн просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів 28.09.2026 також подав клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю предмета спору, позовні вимоги до ОСОБА_1 визнав повністю, однак враховуючи її скрутне матеріальне становище, зумовлене отриманням пенсійних виплат в розмірі близько 3400 грн. в місяць, просив розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості на 12 місяців.

Ухвалою від 28.10.2026 закрито провадження у справі за позовною заявою Львівської міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів в частині позовних вимог до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно на вищевказаній земельній ділянці розташовані: нежитлові приміщення в будівлі літ. «3-1» (опис: нежитлові приміщення: 27 по 50) загальною площею 699,6 кв.м. (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1248649546101), за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_2 (з 11.09.2017 року) та ОСОБА_1 (з 11.05.2017 року); нежитлові приміщення в будівлі літ. "3-1" (опис: нежитлові приміщення: з 1 по 26; 1; ІІ; III; IV) загальною площею 1092,4 кв.м. (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1248619746101), за адресою: АДРЕСА_1 перебувають з 11.05.2017 року у власності ОСОБА_1 ; нежитлова будівля літ. «Ж-1», загальною площею 269,6 кв.м. (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 878711446101), на АДРЕСА_1 перебуває з 04.05.2016 року у власності ОСОБА_3 ; станція технічного обслуговування автомобілів з офісними та складськими приміщеннями літ. «P-2» загальною площею 735 кв.м. (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 365710946101), на АДРЕСА_1 перебуває з 11.03.2014 у власності ОСОБА_1 .

Вказані нежитлові приміщення розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137200:08:009:0063 на АДРЕСА_1 , площею 0,3013 га, яка належить територіальній громаді м.Львова та яка 16.03.2006 була передана в оренду строком на 10 років відповідачу ОСОБА_1 .

Як вбачається з копії акта обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 29.09.2025 №168 відповідачі фактично використовують вищевказану земельну ділянку для обслуговування нежитлових будівель за відсутності відповідних рішень ЛМР про передачу її у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

З огляду на викладене, відповідачі як фактичні користувачі земельної ділянки, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегли у себе кошти, які мали сплатити за користування нею, зобов`язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

При цьому, для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Такий правовий висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та висновку, викладеному у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19 (провадження № 61-2105св20).

Згідно з інформацією з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.10.2025 №НВ-9983222512025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:009:0063 становить 6021594 грн. 20 коп.

Відповідно до розрахунку сума безпідставно збережених відповідачем ОСОБА_1 коштів, внаслідок використання земельної ділянки без документів, які підтверджують право користування, розмір орендної плати за період з 01.12.2023 по 31.12.2025 складає 274323 грн. 06 коп.

Вказаний розрахунок заборгованості підтверджується належними доказами та є обґрунтованим.

Згідно з ч.2, 4 ст.206 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи вищенаведене, оскільки відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, відповідач ОСОБА_1 , як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави, за рахунок власника вказаної ділянки, зберегла у себе кошти, які мали заплатити за користування нею, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки – Львівській міській рада на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України пропорційно до розміру її частки у праві власності на нерухоме майно, позовні вимоги визнала повністю та суд, встановивши, що таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з п.2 ч.7 ст.265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Відповідно до ч.1, 3-5 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Як вбачається із клопотання представника ОСОБА_1 та долучених ним документів відповідач є пенсіонером, отримує пенсійні виплати в розмірі близько 3400 грн. в місяць, що свідчить про її скрутне матеріальне становище.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги ступінь вини відповідача у виникненні спору, матеріальний стан відповідача, суд приходить до висновку, що виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою в сумі 274323 грн. 06 коп. слід розстрочити на дванадцять місяців.

Крім цьому, відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 визнала позов до початку розгляду справи по суті, за звернення до суду із позовними вимогами до неї позивачем сплачено 4 114 грн. 84 коп., а тому Департаменту природних ресурсів та будівництва Львівської міської ради слід повернути з державного бюджету 2057 грн. 42 коп. (50 відсотків судового збору).

Крім цього, у відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати, що становлять 2057 грн. 42 коп. судового збору.

Керуючись ст.12, 81, 89, 141, 142, 206, 259, 263-265, 268, 293, 352, 354, 435 ЦПК України, -

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради 274323 грн. 06 коп. (двісті сімдесят чотири тисячі триста двадцять три гривні шість копійок) безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

Повернути Департаменту природних ресурсів та будівництва Львівської міської ради з державного бюджету 2057 грн. 42 коп. (дві тисячі п`ятдесят сім гривень сорок дві копійки) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради 2057 грн. 42 коп. (дві тисячі п`ятдесят сім гривень сорок дві копійки) судових витрат.

Виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою в сумі 274323 грн. 06 коп. (двісті сімдесят чотири тисячі триста двадцять три гривні шість копійок), розстрочити на дванадцять місяців, починаючи з дня його ухвалення, згідно з наступним графіком:

до 28.11.2026 – 22860 грн. 31 коп.

до 28.12.2026 – 22860 грн. 25 коп.

до 28.01.2027 – 22860 грн. 25 коп.

до 28.02.2027 – 22860 грн. 25 коп.

до 28.03.2027 – 22860 грн. 25 коп.

до 28.04.2027 – 22860 грн. 25 коп.

до 28.05.2027 – 22860 грн. 25 коп.

до 28.06.2027 – 22860 грн. 25 коп.

до 28.07.2027 – 22860 грн. 25 коп.

до 28.08.2027 – 22860 грн. 25 коп.

до 28.09.2027 – 22860 грн. 25 коп.

до 28.10.2027 – 22860 грн. 25 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його складення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Львівська міська рада, місцезнаходження: 79008, м.Львів, пл.Ринок,1, код ЄДРПОУ - 04055896.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 28.10.2026.

Суддя: Р.Я. Головатий