Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №155/1088/26 — Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/1088/26

Провадження №2/155/869/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2026 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Санакоєва Д.Т., при секретарі судового засідання Федонюк О.М., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» 29 червня 2026 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтований тим, що 27 травня 2025 року між ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №9095529 за умовами якого позичальнику були надані кредитні кошти, які він не повернув.

Право вимоги за цим договором перейшло від ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТзОВ «ФК «ЕЙС» на підставі договору факторингу №29012026 від 29.01.2026 року.

Заборгованість відповідача за кредитним договором №9095529 від 27.05.2025 становить 64782,60 грн, яка складається з: 19990,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 34792,60 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 10000,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями.

На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість та понесені судові витрати по справі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 30 червня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У позовній заяві Позивач подав клопотання (включив його в текст позовної заяви) про розгляд справи за відсутності його представника. Не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судові засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань на адресу суду від відповідача не надходило, відзив на позов не подавав. Про дату час та місце розгляду справи була належним чином повідомлений, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача після відкладення розгляду справи за її клопотанням в судове засідання не з`явилася, будь-яких клопотань чи заяв не подавала.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 27.05.2025 року ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту №9095529.

Відповідно до умов договору Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту складає: 20000,00 гривень. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка 0,01% в день. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Договір підписано одноразовим ідентифікатором C8843.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК».

Відповідно до розрахунку заборгованості проведеного ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» заборгованість ОСОБА_1 становить 64782,60 грн, яка складається з: 19990,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 34792,60 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 10000,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями.

29 січня 2026 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено Договір факторингу №29012026, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №9095529 від 27.05.2025 року в розмірі 64782,60 грн (акт прийому передачі від 29.01.2026, витяг з реєстру боржників від 29.01.2026).

Застосоване судом законодавство та висновки суду

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

За змістом ст.ст.526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст.1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст.512 ЦК України).

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

Досліджений судом договір факторингу відповідачем не оспорювався та не був визнаний судом не дійсним, а тому у відповідності до вимог ст.204 ЦК України цей правочин є правомірним.

ТзОВ «ФК «ЕЙС» є новим кредитором за кредитним договором №9095529 від 27.05.2025 року на підставі укладеного між ним та ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» договору факторингу №29012026. Відтак, у нього виникло право вимоги до відповідача.

Окрім того, враховуючи наведене суд дійшов висновку, що ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали в електронному вигляді кредитний договір №9095529 від 27.05.2025 року, який за правовою природою є кредитним договором.

На підставі цього договору відповідач отримав кредитні кошти в сумі 20000 грн, взяв на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користуванням ним.

Кредитні кошти були зараховані на картковий рахунок відповідача, який вона зазначив самостійно в системі під час оформлення заявки.

Відповідачем також підписаний паспорт споживчого кредиту, який надається позичальнику до укладення кредитного договору, метою є повідомлення позичальника про умови надання кредиту у відповідній установі, у разі непогодження позичальника із викладеними у ньому умовами, останній має право відмовитися від отримання відповідної фінансової послуги.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином ознайомлений та погодився із умовами надання кредиту, на підставі чого між сторонами укладено кредитний договір, в якому відображені умови надання кредиту, визначені у паспорті споживчого кредиту, ОСОБА_1 з відповідним договором погодився про що свідчить електронний підпис останнього.

Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із позивачем, якщо вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливими, натомість відповідач погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчив, що погодився на отримання кредитних коштів саме на умовах, що визначені договором.

ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши їй, визначені договором кредитні кошти, натомість відповідач ОСОБА_1 взяті на себе за договором зобов`язання не виконав, оскільки не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору та проценти за користування кредитом, чим порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

За розрахунком первісного кредитора заборгованість відповідача за кредитним договором №9095529 від 27.05.2025 року становить 64782,60 грн, яка складається з: 19990,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 34792,60 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 10000,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач не заявляв вимоги про стягнення 10000,00 грн заборгованості за штрафними санкціями.

Таким чином, суд всебічно, повно, об`єктивно розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №9095529 від 27.05.2025 року в розмірі 54782,60 грн, а тому позов підлягає до задоволення.

Розподіл між сторонами судових витрат

Статтею 141 ЦПК України визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають до задоволення вимоги позивача про відшкодування відповідачем понесених банком судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2662, 40 гривень.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. суд зазначає наступне.

За п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст.137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Так, на підтвердження заявлених вимог на правову допомогу представник позивача надав суду наступні докази: копію договору про надання правничої допомоги від 20.01.2026 №20/01/26-01, додаткову угоду №25771531647 від 20.04.2026 року, копію акту прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.03.2026 відповідно до якого вартість наданих послуг становить 7000 грн та платіжну інструкцію кредитового переказу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, малозначність справи, здійснення судового розгляду за правилами спрощеного провадження, типовість спірних правовідносин, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого представником часу, відсутністю клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн. правової допомоги.

На підставі ст.509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №9095529 від 27.05.2025 року в розмірі 54782 (п`ятдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят дві) гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» понесені позивачем витрати щодо сплати судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», місцезнаходження: місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005; код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення в повному обсязі складено 29.10.2026 року.

Cуддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв